Рішення

від 09.10.2023 по справі 465/3940/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3940/23

2/465/2359/23

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2023 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Вартовнік О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»; Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»; Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» та Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області про визнання незаконною відповіді Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» та зобов`язання Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго»; Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»; Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» та Інспекцію Державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області розробити і надати технічні умови облаштування автономного опалення шляхом монтажу двоконтурного газового котла у належних їм на праві власності квартирах, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили суд ухвалити рішення, яким зобовязати Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго»; Публічне акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та Інспекцію Державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області про визнання незаконною відповіді Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» та зобов`язати відповідачів розробити і надати технічні умови облаштування у квартирі АДРЕСА_1 , а також у належних приміщеннях по АДРЕСА_2 автономного опалення і гарячого водопостачання шляхом монтажу двох функціонального газового котла.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 31 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

З одночасним усуненням недоліків позовної заяви,позивачі позовні вимоги уточнили,де просили визнати незаконноювідповідь Львівськогоміського комунальногопідприємства «Львівтеплоенерго»;зобов`язати Львівське міськекомунальне підприємство«Львівтеплоенерго»;Публічне акціонерне товариствопо газопостачаннюта газифікації«Львівгаз» таІнспекцію Державногоархітектурно будівельного контролюу Львівськійобласті розробити інадати технічніумови облаштуванняавтономного опаленняі гарячого водовідведення шляхом монтажудвох фунціонального газового котлау квартирі АДРЕСА_1 ; квартирі АДРЕСА_3 та у квартирі АДРЕСА_4 ; зобов`язати Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго»; Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та Інспекцію Державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області розробити і надати технічні умови облаштування автономного опалення і гарячого водовідведення шляхом монтажу двох фунціонального газового котла у квартирі АДРЕСА_5 .

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що у зв`язку з неналежним наданням послуг з постачання теплової енергії до належних їм обєктів у вигляді вказаних вище квартир, вони, позивачі, вирішили відмовитись від централізованого опалення квартир, маючи на меті встановити автономну систему опалення.

Важають,що відповідно до ст. 6, 7, 8 Конституції України, в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Так, постанова КМУ від 31 жовтня 2007р. №1268 «Про внесення змін до правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, прямо обмежує конституційні права громадян та норми Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року №2633-IV, а саме ч.1 ст. 24 «Права та основні обов`язки споживача теплової енергії», щодо права споживача на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Вказане право також гарантується ст. ст. 55, 124 Конституції України. Відповідно до п. 24 постанови КМУ від 21 липня 2005р. №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору по надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»: «Споживачі можуть відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води». Для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання. У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку.

У той же час, враховуючи відмову ЛМКП "Львівтеплоенерго", існуючу практику на вказаному ринку послуг, а також, що відповідачі відмовиляють на звернення в наданні дозволу на встановлення індивідуального опалення квартир з формальних підстав, без будь якої технічної мотивації іншим мешканцям м. Львова , вони, позивачі, використовують своє конституційне право на судовий захист та вирішили звернутися за захистом до суду для відновлення права вибору надавача послуг.

Позивачі в судове засідання не прибули, подали до суду заяву від 09.10.2023 року у якій позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просять позов задовольнити. Проти винесення судом заочного рішення, не заперечують. Разом з тим, направили в судове засідання своїх представників.

В судовому засіданні представники позивачів, кожен окремо, позовні вимоги підтримали, пояснення наддали аналогічні викладеним у позовній заяві та уточненнях до неї.

Представник відповідача - Львівського міськеогокомунального підприємства«Львівтеплоенерго» в судовому засіданні позовних вимог не визнала,зазначила,що позивачі порушили процедуру звернення,а тому позовні вимоги є безпідставними.Крім цього,представник відповідача подала відзив на позовну заяву, де зазначає, що позовні вимоги позивачів є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, будь - яких належних та допустимих доказів у спростування заявлених позовних вимог, не надала. У відзиві на позовну заяву містяться покликання на підстави та порядок вирішення питання про відключення від системи централізованого палення та постачання гарячої води , передбвачених наказом Міністерства регіонального розвитку , будівництва та житлово коммунального господарства України № 169 від 26 липня 2019 року «Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем центрального опалення та постачання гарячої води», у той час, коли сторна позивача не ставить питання про відключення, а просить розробити та надати технічні умови облаштування квартир системою автономного опалення і гарячого водовідведення шляхом монтажу двох фунціонального газового котла.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» в судовому засіданні позовних вимог не визнав, проте не заперечив, що частину технічної документації, у випадках вирішення питання про розгляд можливого відключення квартири чи будинку від системи газопостачання, здійснює його довіритель, тобто Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз». В чергове судове засідання представник вказаного відповідача не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача - Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» в судовому засіданні позовних вимог не визнав, проте, як і попередній представник не заперечив, що частину технічної документації, у випадках вирішення питання про розгляд можливого відключення квартири чи будинку від системи опалення та гарячого водопостачання, здійснює його довіритель, тобто Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» В чергове судове засідання представник вказаного відповідача не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоч був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідач - Інспекція Державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області своїм правом на подачу відзиву не скористався, представника в судове засідання не направив, будь яких повідомлень чи пояснень про причини неявки в судове засідання суду не надав, хоч повідомлявся судом про наявність позову та судові засідання.

Суд розглянувши зміст позовної заяви, заслухавши поясненя представників позивачів та відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Позивачі звернулися до суду за захистом своїх прав на підставі статей 6, 7 та 8 Конституції України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Саме тому, в статті 8 Конституції України законодавець закріпив норму, згідно з якою звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відтак, суд приходить до переконання, що захисту підлягають конституційні права позивачів, передбачені Розділом 2, і, зокрема, статями 40, 41 Констиотуції України.

Крім цього, відповідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност. 15 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідност. 16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивачам на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 , виданим 20.10.2014р.

Відповідно до договорів повного господарського відання об"єктом нерухомого майна від 01.01.2021р. та від 01.01.2022р., позивачі є користувачами на праві господарського відання квартирою АДРЕСА_3 , квартирою АДРЕСА_4 та квартирою АДРЕСА_5 .

Згідно матеріалів судової справи, позивачі звернулися до ЛМКП "Львівтеплоенерго" із заявою на яку отрмали відповідь від 21.09.2022р. № Б-85-02/74, № М-83-02/75, № П-84-02/76, яка за своїм змістом є формальною, оскільки в ній зазначено, що враховуючи вимоги чинного законодавства та нормативно правових актів, підстав для відключення окремої квартири АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення (квартири АДРЕСА_3 , квартири АДРЕСА_4 , від мережі централізованого опалення, немає.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися обєктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За положеннями ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 15 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що основними завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання, зокрема є захист прав споживачів, що полягає в забезпеченні рівних можливостей доступу суб`єктів відносин у сфері теплопостачання на ринок теплової енергії; запобігання монополізації та створення умов для розвитку конкурентних відносин у сфері теплопостачання.

Суб`єктами відносин у сфері теплопостачання у розумінні статті 1 зазначеного Закону є фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно ст.24 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Отже, право на встановлення індивідуального опалення не залежить від рішення міжвідочої комісії, оскільки залежить виключно від існуючих технічних умов. Рішення комісії носить формальний характер та не впливає на право споживача, оскільки комісія є консультативно дорадчим органом органу місцевого самоврядування, основним завданням якого є розгляд питань щодо відключення споживачів від ЦО та/ або ГВП.

Корім цього, згідно Розділу прешого п. 4 «Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води», орган місцевого самоврядування

Згідно Розділу третього вказаного Порядку, власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного бкдинку, приєднаного до ЦО та ГВП мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово комунальні послуги не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/ або гарячого водовідведення) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Згідно п. 2 Розділу третього вказаногшо Порядку, інформація про перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг.

Проте, на відповідних веб сайтах така інформація ні органами місцевого самоврядування, ні відповідачами у судовій справі не розміщувалася, що підтверджується відсутністю такої інформації та поясненнями представників відповідачів в судовому засіданні, тобто представників виконавців відповідних комунальних послуг.

Отже, судом встановлено, що відпровідачі свого обовязку, як виконавці відповідних комунальних послуг, не виконали, а тому суд вважає, що і з цих підстав, суд вважкає, що у сторін булор беззаперечне право на звернення до суду про зобовязання відповідачів вчинити певні дії, і, зокрема, розробити та видати технічні умови, як це передбачено вказаним вище Порядком.

Приймаючи вказане рішення суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Таким чином, власник наділяється таким правом за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не завдадуть шкоди технічному стану та умовам експлуатації будинку.

Визначити такі умови інакше як шляхом отримання технічних умов від відповідачів, у позивачів не має можливості.

Відтак, судом встановленог, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг , у першу чергу врегульовані Законами України «Про житлово-комунальні послуги»та «Про теплопостачання».Закон України „Про теплопостачання»в редакції від 02 червня 2005 року визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на обєктах сфери теплопостачання та регулює відносини, що виникають у звязку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання. Державне управління у сфері теплопостачання здійснюють: на загальнодержавному рівні - Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади у межах свої повноважень.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про теплопостачання», до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать регулювання діяльності субєктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад.

Статтею 8 Закону України „Про житлово-комунальні послуги» встановлено нормативне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, згідно якої стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють та затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах свої повноважень та згідно з законодавством.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Як передбачено ст.21 цього ж Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Згідно з частинами 1, 2статті 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що порушене право позивачів підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідачів виготовити та видати технічні умови про можливість чи неможливість від`єднання від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2Постанови пленумуВерховного судуУкраїни №14від 18грудня 2009року «Про судове рішення у цивільній справі»встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,може бутивизначено тількиу світліконкретних обставинсправи (рішенняЄСПЛ від18липня 2006року №63566/00«Проніна протиУкраїни (Proninav.Ukraine)»,§ 23).

На підставі наведеного, керуючись статтями 3,8,19,40,55, 129-1, 146 Конституції України; статтями 2, 4 -5, 12, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України; ч. 1 ст. 6 Конвенції « Про захист прав людини і основоположних свобод» суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задоволити частково.

Зобов`язати Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та Інспекцію Державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області, в межах своєї компетенції, розробити і надати позивачам технічні умови про можливість чи неможливість облаштування автономного опалення шляхом монтажу двоконтурного газового котла у квартирі АДРЕСА_1 , квартирі АДРЕСА_3 , квартирі АДРЕСА_4 .

Зобов`язати Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та Інспекцію Державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області, в межах своєї компетенції, розробити і надати позивачам технічні умови про можливість чи неможливість облаштування автономного опалення шляхом монтажу двоконтурного газового котла у квартирі АДРЕСА_5 .

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю таких.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги

всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення і проголошення повного тексту до Львівського апеляційного суду.

Повний текст виготовлено та проголошено в судовому засіданні об 08 год. 30 хв. 12 жовтня 2023 року.

Сторони:

Позивач 1: ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_6 ;

Позивач 2: ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_6 ;

Позивач 3: ОСОБА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_6 ;

Відповідач 1: Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", юридична адреса: м. Львів, вул. Д. Апостола, буд.1, код ЄДРПОУ 05506460;

Відповідач 2: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", юридична адреса: м. Львів, вул. Золота, буд.42, код ЄДРПОУ 03349039;

Відповідач 3: Інспекція Державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області, юридична адреса: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд.71, код ЄДРПОУ 40181003;

Відповідач 4: Львівське комунальне підприємство "Залізничнетеплоенерго", юридична адреса: м. Львів, вул. Петлюри, буд.4-а, код ЄДРПОУ 20784943.

Суддя В. Кузь