Рішення

від 18.09.2023 по справі 472/637/23

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/637/23

Провадження №2/472/214/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2023 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

за участю секретаря Чорної О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

18.07. 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (місцезнаходження: вул. Мозолевського,14, смт. Веселинове Миколаївська область), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про визнання права власності у порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтувала тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Веселинове Вознесенського району Миколаївської області помер ОСОБА_4 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить його право на житловий будинок з надвірними господарчими, побутовими будівлями та спорудами і земельну ділянку.

За життя спадкодавець заповіту не склав. Вони, як син та дружина, в силу вимог ст. 1261 ЦК України, у першу чергу мають право на спадкування за законом, а тому звернулися до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Євстратової О.М., подавши заяву про прийняття спадщини.

На підставі заяви та наданих документів нотаріусом 09.11.2022 року було заведено спадкову справу. Разом з тим, нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з підстав того, що спадкоємцем не надано жодних документів, які підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок. В той же час, вони отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Оскільки вони прийняли спадщину в установленому законному порядку, то спадщина належить їм з часу її відкриття, а вищезазначені обставини перешкоджають їм оформити право на спадщину в позасудовому порядку, тому вони змушені звернутися до суду та просять визнати за ними права власності у порядку спадкування.

Ухвалою суду від 19.07.2023 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 29.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримала в повному обсязі, просить її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, у зв`язку з перебуванням на військовій службі у ЗСУ, позовні вимоги пітримує повністю.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області Стаднічук А.І. надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 до судунадала заяву пророзгляд справиу їївідсутність, не заперечує проти задоволення позову.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його смерть зареєстрована Веселинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено актовий запис про смерть № 96, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить його право на житловий будинок з надвірними господарчими, побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,09 га, розташованої за тією ж адресою: АДРЕСА_1 .

За життя спадкодавець заповіту не склав. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Родинні відносини між ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_4 , а саме, що останній є батьком ОСОБА_2 , підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Веселинівським райвідділом ЗАГС Миколаївської області 21.07.1978 року, де в графі батько вказаний " ОСОБА_4 ".

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого райбюро ЗАГС Веселинове Миколаївської області 16.10.1971 року, вбачається що 16.10.1971 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Отже, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги.

На підставі заяви позивачів та наданих документів приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Євстратовою О.М. 09.11.2022 року було заведено спадкову справу N 61/2022.

Постановою нотаріуса від 26.05.2023 року позивачам відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з підстав того, що спадкоємцем не надано жодних документів, які підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, а у довідці КП «Миколаївське МБТІ» №2-7 від 16.01.2023 року вказано, що взагалі право власності на вишевказаний житловий будинок не зареєстровано.

03.07.2023 року позивачі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку (на частку кожен), кадастровий номер 4821755100:04:004:0900 наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,09 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (копії свідоцтв про право на спадщину за законом та витяги з Державного реестру речових прав додаються).

Згідно ст. 82 ЦІК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно технічного проекту на газифікацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 при здійсненні газифікації будинку 1989 року, замовником розробки та використання проекту вказаний ОСОБА_4 .

Відповідно до будинкової книги для приписки громадян в будинку АДРЕСА_1 вбачається, що за даною адресою були прописані ОСОБА_4 - спадкодавець (прописаний з 1977 року), ОСОБА_1 - дружина спадкодавця (прописана з 1977 року) та ОСОБА_2 - син спадкодавця (прописаний з 1997 року).

Згідно з п.3.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року, узагальнення якого викладенні в листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Згідно довідки «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 2-7 від 16.01.2023 року при проведенні поточної інвентаризаційно-оцінювальної роботи житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що на земельній ділянці знаходяться: житловий будинок площею 54,0 кв.м. загальною площею 96,4 кв. м. літ А-1, сарай - літ. Г, сарай - літ. Д, літній душ - літ. Ж, котельня - літ. 3, вбиральня - літ. 1, споруди № 1, II, огорожі № 2, 3, 4, 5. Власник станом на 28.12.2012 рік незареєстрований, що підтверджується Інвертарною справою № 1558 на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , надану на ухвалу суду від 10.08.2023 року.

За замовою №5330 від 01.02.1982 року ОСОБА_4 проведена первинна інвентаризація на підставі дозволу №47 на право виконання будівельних робіт. Відповідно до аб3.8 п. 3.1 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 3 розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року за № 6 «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування», належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селишах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року та інших нормативно-правових актів.

Також в абз. 22-27 п. 3.1 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року за №6 «Про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 33 1ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року "Про державну ресстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо ресстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов?язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селишах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.01.1995 року No56, Тимчасове положення про порядок ресстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року No7/5 і зареєстроване в Мін?юсті 18.02.2002 року за No 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01.07.2004 року "Про державну ресстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Як зазначено в п.3.3. Пленуму №6, всі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам і були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22.01.1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель", і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних (самочинних).

Крім того, відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за N6582/5773 (із змінами та доповненнями), не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992 року.

Виходячи з вищенаведеного, померлому ОСОБА_4 належало на праві особистої власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0.09 га, кадастровий номер: 4821755100:04:004:0900.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України N 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням с перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Крім того, ст.ст.1218, 1268 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, і що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 прийняла спадщину в установленому законному порядку після смерті ОСОБА_4 , то спадщина належить їм з часу її відкриття.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву позивачів про визнання права власності к порядку спадкування.

На підставі викладеного, ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , площею 54,0 кв.м. загальною площею 96,4 кв.м. літ А-1, сарай - літ. Г, сарай - літ. Д, літній душ - літ. Ж, котельня - літ. З, вбиральня - літ.І, споруди № І, ІІ, огорожі № 2, 3, 4, 5 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , площею 54,0 кв.м. загальною площею 96,4 кв.м. літ А-1, сарай - літ. Г, сарай - літ. Д, літній душ - літ. Ж, котельня - літ. З, вбиральня - літ.І, споруди № І, ІІ, огорожі № 2, 3, 4, 5 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 вересня 2023 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області С.С. Кучерявенко