Постанова

від 13.10.2023 по справі 521/14595/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5767/23

Номер провадження: №22-ц/813/5776/23

Справа № 521/14595/21

Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

розглянувши упорядку письмовогопровадження,без повідомленняучасників справи, апеляційнускаргу представникаПриватного підприємства«Максимус» -Полякова ОлександраОлександровича нарішення Малиновськогорайонного судум.Одеси від09березня 2023року тадодаткове рішенняМалиновського районногосуду м.Одеси від31березня 2023року,ухвалених підголовуванням суддіМазун І.А.,у цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Приватного підприємства«Максимус»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:Товариство здодатковою відповідальністю«Страхова компанія«Кредо»,про відшкодуванняшкоди,заподіяної внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,

встановив:

21.09.2021року ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,ПП «Максимус»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:ТДВ «Страховакомпанія «Кредо»,та уточнившивимоги,просила стягнутиз ОСОБА_2 матеріальну шкоду,завдану внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди (далі-ДТП), урозмірі 21 444,09 грн. та понесені судові витрати (т.1, а.с.2-10, 176-190).

В обґрунтуванняпозовних вимог ОСОБА_1 посилалася нате,що 08.02.2021року ОСОБА_2 ,керуючи транспортнимзасобом «ГАЗ330202ЗНГ»,держномер НОМЕР_1 ,з якогопопередньо нездійснив очисткутентового покриттявід снігута льоду,в результатічого підчас рухуавтомобіля частинальодового забрудненнявідпала,здійснивши механічнепошкодження лобовогоскла транспортногозасобу «ToyotaPrado»,номерний знак НОМЕР_2 ,під керуванням ОСОБА_3 ,що рухавсяпозаду,та власникомякого єпозивач ОСОБА_1 (т.1,а.с.16).

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 23.03.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (т.1, а.с.17).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Кредо».

Вартість робіт по заміні лобового скла складає 23 265,31 грн. разом з ПДВ (т.1, а.с.25).

26.05.2021 року ТДВ «Страхова компанія «Кредо» сплатило ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 1 821,22 грн.(т.1, а.с.22).

На момент ДТП відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПП «Максимус» та в день ДТП виконував трудові обов`язки на автомобілі «ГАЗ 330202ЗНГ», держномер НОМЕР_1 , який передав в оренду ПП «Максимус».

Посилаючись на те, що в добровільному порядку відповідачі матеріальну шкоду не відшкодували, позивачка просила про задоволення вимог.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 березня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена частково.

Стягнуто з ПП «Максимус» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 21444,09 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн. (т.1, а.с.211-215).

Додатковим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31 березня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 та з ПП «Максимус» на користь ОСОБА_1 стягнуто витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. (т.1, а.с.239-242).

В апеляційній скарзі ПП «Максимус» ставить питання про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 березня 2023 року та додаткового рішення від 31 березня 2023 року, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.1-5).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Люльчак С.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення (т.2, а.с.31-49).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 13.10.2023 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1ст.369 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи,як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.04.2023 року ( склад суду: головуюча Цюра Т.В., судді: Комлева О.С., Сєвєрова Є.С. (т.2, а.с.13), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України. Колегія суддів також зазначає, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження та про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи (т.2, а.с.16-17, 19-20, 27-28, 59-60).

У зв`язку зі звільненням головуючого у справі судді ОСОБА_4 у відставку з посади судді, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 763/0/15-23 року від 01 серпня 2023 року, з урахуванням службової записки у даній справі про заміну судді-доповідача, на підставі п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року (із змінами та доповненнями), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023 року головуючий у справі суддя Цюра Т.В. замінена на суддю Сегеду С.М., судді: Комлева О.С., Сєвєрова Є.С. (т.2, а.с.55, 56).

В подальшому, протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2023 року визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Громік Р.Д., Драгомерецький М.М. (т.2, а.с.62-65).

У зв`язкуз цим,датою ухваленняцього судовогорішення є 13.10.2023 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи матеріальну шкоду з відповідача ПП «Максимус» на користь позивачки, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 , з вини якого сталася ДТП, перебував у трудових відносинах з ПП «Максимус», а тому останнє має нести цивільну відповідальність за спричинену шкоду (т. 2, а.с.211-215).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ч.1, п.1 ч. 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.Збитками євтрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ст. 1887 ч.ч.1-4 ЦК України).

Згідно ст. 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди винуватець пригоди зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Toyota Prado», держномер, НОМЕР_2 , 2007 року випуску, належить ОСОБА_1 (т.1, а.с.16).

08.02.2021 року о 12.55 год. ОСОБА_2 у м. Одеса, по вул. М. Грушевського, буд. 3, керуючи транспортним засобом«ГАЗ 330202ЗНГ», держномер НОМЕР_1 , попередньо не здійснив очистку тентового покриття від снігу та льоду, в результаті чого під час руху автомобіля частина льодового забруднення відпала, здійснивши механічне пошкодження лобового скла транспортного засобу «Toyota Prado», держномер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , чим порушив п.2.3а ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. (т. 1, а.с.17).

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 23.03.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (т.1, а.с.17).

Станом на момент ДТП відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПП «Максимус» та у день ДТП виконував трудові обов`язки на автомобілі «ГАЗ 330202ЗНГ», держномер НОМЕР_1 .

09.06.2020 року між ПП «Максимус» та ОСОБА_2 укладено договір найму (оренди) транспортного засобу, відповідно до умов якого ПП «Максимус» прийняло за плату в тимчасове користування транспортний засіб «ГАЗ 330202 ЗНГ», державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 (т.1, а.с.149).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Кредо» (т.1, а.с.50).

Вартість ремонтних робіт автомобіля «Toyota Prado», держномер, НОМЕР_2 , складає 23 265,31 грн. разом з ПДВ (т.1, а.с.25).

У встановленому законом порядку вартість ремонтних робіт відповідачами не спростована.

26.05.2021 року ТДВ «Страхова компанія «Кредо» сплатило ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 1 821,22 грн. (т.1, а.с.22).

Відповідно до ч. 1ст. 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченоїст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змістуглави 82 ЦК Українивбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1ст. 1191 ЦК Українинабуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконуючи трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 760/28302/18-ц (провадження № 61 - 12464св20), від 02 листопада 2020 року у справі № 133/1238/17 (провадження № 61 - 19345св19).

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , з вини якого сталася ДТП, перебував у трудових відносинах із ПП «Максимус» та на момент ДТП виконував свої службові обов`язки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за спричинену матеріальну шкоду, завдану працівником, несе відповідальність саме роботодавець ПП «Максимус».

Також оскаржуючиухвалене судоверішення прозадоволення позовнихвимог,апелянт зазначав,що цивільно-правовавідповідальність ОСОБА_2 щодо транспортногозасобу «ГАЗ 330202ЗНГ», держномер НОМЕР_3 , була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Кредо» (т.1, а.с.50), а тому страхове відшкодування в межах ліміту має відшкодувати саме ТДВ «Страхова компанія «Кредо».

З цього приводу колегія суддів зазначає, що ТДВ «Страхова компанія «Кредо» виплатило страхове відшкодування позивачу в розмірі 1 821,22 грн., з чим фактично погодився і відповідач ОСОБА_2 і відповідач ПП «Максимус», у зв`язку з чим різницю між завданою шкодою і сумою, яка була відшкодована страховою компанією має відшкодувати особа, яка завдала цю шкоду, в даному випадку ПП «Максимус», з яким ОСОБА_2 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 497/470/2021, провадження « 61-20047св21.

Крім того, в апеляційній скарзі ПП «Максимус» ставить питання про скасування додаткового рішення, яким з ПП «Максимус» на користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., з посиланням на те, що позивачкою не надано доказів про оплату таких послуг.

Колегія суддівзазначає,щовідповідно доч.ч.1,2ст.137ЦПКУкраїнивитрати,пов`язанізправничою допомогоюадвоката,несутьсторони,крімвипадківнадання правничоїдопомогизарахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За правилами ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В матеріалах справи міститься договір № 23/10-18 від 08.10.2018 року та додаткова угода №1 до договору № 23/10-18, укладених між адвокатом ОСОБА_5 та Євценко Н.М. про надання останній правничої допомоги. Згідно Акту приймання-передачі від 04.07.2022 року вартість таких послуг (усна консультація, складання позовної заяви, участь у судових засіданнях тощо) складала 55520,00 грн. (т.2, а.с.230-231, 234).

Тобто зазначені обставини свідчать про те, що вказані витрати позивачки ОСОБА_6 були фактичними і неминучими.

Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача ПП «Максимус» на користь позивачки, з врахуванням складності справи та співмірності із заявленими вимогами, витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних та обґрунтованих рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції. Ураховуючи, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовані фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваних судових рішень та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень суду, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, рішення ухвалені у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення суду - залишити без змін.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначною, то дана постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 381 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Максимус» - Полякова Олександра Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Малиновськогорайонного судум.Одеси від09березня 2023рокутадодаткове рішенняМалиновського районногосуду м.Одеси від31березня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький