Рішення

від 13.10.2023 по справі 520/22940/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 жовтня 2023 р. справа № 520/22940/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма" (вул. Вишнева, буд. 27, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 44222006) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області №8285660/44222006 від 17.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» №18 від 08.11.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №18 від 08.11.2022 на загальну суму 176214,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 29369,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним і сканувати рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області №8285657/44222006 від 17.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» №17 від 15.12.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 15.12.2022 на загальну суму 39390,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 6565,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області №8285658/44222006 від 17.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» №18 від 15.12.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №18 від 15.12.2022 на загальну суму 44940,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 7940,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області №8285659/44222006 від 17.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» №27 від 29.12.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №27 від 29.12.2022 на загальну суму 46252,80 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 7708,80 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Державну податкову службу України подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами здійснення власної господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма" направило на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №18 від 08.11.2022, №17 від 15.12.2022, №18 від 15.12.2022 та №27 від 29.12.2022, документи прийнято контролюючим органом, але реєстрацію податкових накладних зупинено. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Позивачем надано до контролюючого органу пояснення та копії документів. Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8285660/44222006 від 17.02.2023 відмовлено в реєстрації податкової накладної №18 від 08.11.2022; рішенням комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8285657/44222006 від 17.02.2023 відмовлено в реєстрації податкової накладної №17 від 15.12.2022; рішенням комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8285658/44222006 від 17.02.2023 відмовлено в реєстрації податкової накладної №18 від 15.12.2022 та рішенням комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8285659/44222006 від 17.02.2023 відмовлено в реєстрації податкової накладної №27 від 29.12.2022. З огляду на надання позивачем всіх необхідних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, на думку позивача, не відповідають критеріям обґрунтованості, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від представника відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Відповідно до додаткової інформації - відсутні первинні документи про походження товару (залишки на складі, придбання, заявка наміру). З огляду на викладене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що податковий орган навіть у відзиві не зазначає, які саме пояснення та які саме документи не надав позивач після отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних. При цьому, квитанції про зупинення податкових накладних також не містили жодних конкретних даних на підставі яких у позивача виникла об`єктивна можливість встановити перелік документів та відомостей необхідних податковому органу для вирішення питання про розблокування таких податкових накладних. В той час як можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Державна податкова служба України правом на подання відзиву не скористалась. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма", ідентифікаційний код юридичної особи - 44222006, місцезнаходження юридичної особи: вул. Вишнева, буд. 27, м. Харків, 61124, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Індустріальна ДПІ) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 25.73 Виробництво інструментів; 25.92 Виробництво легких металевих паковань; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 27.51 Виробництво електричних побутових приладів; 28.11 Виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів; 28.15 Виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів; 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання; 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н.в.і.у.; 28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства; 28.41 Виробництво металообробних машин; 28.99 Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у.; 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.91 Покрівельні роботи; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Судом встановлено, що між ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» (Продовець) та ТОВ «НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товару - виробів з металу шляхом виставлення на адресу Покупця рахунку на оплату №211022 від 21.10.2022 на загальну суму 352428,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 58738,00 грн.).

08.11.2022 ТОВ «НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ» сплатило на користь ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» грошові кошти у розмірі 176214,00 грн., тобто 50% від суми рахунку на оплату №211022 від 21.10.2022.

17.11.2022 ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» здійснило постачання товару - виробів з металу на адресу ТОВ «НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ» відповідно до видаткової накладної №1711.

Транспортування здійснювалося транспортом Покупця, що підтверджується товарно-транспортною накладною Р1711 від 17.11.2022.

30.11.2022 ТОВ «НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ» сплатило на користь ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» грошові кошти у розмірі 176214,00 грн., тобто 50% залишку від суми рахунку на оплату №211022 від 21.10.2022.

Товар, що був предметом постачання TOB «ХМЗ «МАКСІМА» на користь TOB «НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ» виготовлений ФО-П ОСОБА_1 з придбаної ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» сировини за договором на виконання робіт по виробництву продукції і механічній обробці №ХМЗМ 20/06-1 від 20.06.2022, що підтверджується видатковою накладною (у переробку) №10/11-3 від 10.11.2022 та акту прийому-передачі ГП №17/11/22-2 від 17.11.2022.

За правилом першої події, після отримання попередньої оплати у розмірі 176214,00 грн., (в т.ч. ПДВ 20% 29369,00 грн.) ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» складена та подана на реєстрацію податкова накладна №18 від 08.11.2022 на загальну суму 176214,00 грн., в т.ч. ГЩВ 20% - 29369,00 грн. Документ прийнято контролюючим органом, але реєстрацію податкової накладної зупинено.

Згідно квитанції до податкової накладної №18 від 08.11.2022, підставою для зупинення реєстрації зазначено: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8431, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №18 від 08.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» направило контролюючому органу пояснення та копії документів, за результатами розгляду яких Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийняте рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2023 №8285660/44222006 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 18.11.2022.

29.12.2021 між ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» (Покупець) та ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» (Постачальник) було укладено договір поставки №291221 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується передати у власність Покупця комплектуючи вироби, деталі, обладнання, матеріали і т.п. відповідно до видаткових накладних (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість у строки і на умовах, визначених Договором.

Згідно до п. 1.2 Договору номенклатура, асортимент, комплектація, кількість та вартість Товару вказуються у рахунках, а також у видаткових накладних на кожну окрему партію Товару, які є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунки за Товар за цим Договором здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового переказу грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника, вказаний у рахунку.

Покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату Товару 100% вартості Товару протягом двох робочих днів з дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не передбачено усними домовленостями або додатковими угодами до Договору.

13.12.2022 ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» виставило ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» рахунок на оплату №131222-2 від 13.12.2022 на загальну суму 89880,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 13130,00 грн.

15.12.2022 та 16.12.2022 ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» сплатило на користь ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» грошові кошти у загальному розмірі 78780,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

26.12.2022 ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» здійснило постачання товару - виробів з металу на адресу ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» відповідно до видаткової накладної №26121.

Транспортування здійснювалося ТОВ «НОВА ПОШТА», що підтверджується експрес накладною №59000909209769 від 27.12.2022.

Товар, що був предметом постачання TOB «ХМЗ «МАКСІМА» на користь ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» виготовлений ФО-П ОСОБА_1 з придбаної ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» сировини за договором на виконання робіт по виробництву продукції і механічній обробці №ХМЗМ 20/06-1 від 20.06.2022, що підтверджується видатковою накладною (у переробку) №20/12-1 від 20.12.2022 та акту прийому-передачі ГП №26/12/22-2 від 26.12.2022.

За правилом першої події, після отримання попередньої оплати у розмірі 39390 грн., (в т.ч. ПДВ 20% 6565,00 грн.) ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» складена та подана на реєстрацію податкова накладна №17 від 15.12.2022 на загальну суму 39390 грн., (в т.ч. ПДВ 20% 6565,00 грн.). Документ прийнято контролюючим органом, але реєстрацію податкової накладної зупинено.

Згідно квитанції до податкової накладної №17 від 15.12.2022 , підставою для зупинення реєстрації зазначено: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8708, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №17 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» направило контролюючому органу пояснення та копії документів, за результатами розгляду яких Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийняте рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2023 №8285657/44222006 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 15.12.2022.

13.12.2022 ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» виставило ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» рахунок на оплату №131222-3 від 13.12.2022 на загальну суму 89880,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 14980,00 грн.

15.12.2022 та 16.12.2022 ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» сплатило ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» грошові кошти у загальному розмірі 89880,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

29.12.2021 ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» здійснило постачання товару - виробів з металу на адресу ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» відповідно до видаткової накладної №29121.

Транспортування здійснювалося ТОВ «НОВА ПОШТА», що підтверджується експрес накладною №59000911253344 від 30.12.2022.

Товар, що був предметом постачання ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» на користь ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» виготовлений ФО-П ОСОБА_1 з придбаної ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» сировини за договором на виконання робіт по виробництву продукції і механічній обробці №ХМЗМ 20/06-1 від 20.06.2022, що підтверджується видатковою накладною (у переробку) №26/12-l від 26.12.2022 та акту прийому-передачі ГП №29/12/22-2 від 29.12.2022.

За правилом першої події, після отримання попередньої оплати у розмірі 44940,00 грн., (в т.ч. ПДВ 20% 7940,00 грн.) ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» складена та подана на реєстрацію податкова накладна №18 від 15.12.2022 на загальну суму 44940,00 грн., (в т.ч. ПДВ 20% 7940,00 грн.). Документ прийнято контролюючим органом, але реєстрацію податкової накладної зупинено.

Згідно квитанції до податкової накладної №18 від 15.12.2022, підставою для зупинення реєстрації зазначено: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8708, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №18 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» направило контролюючому органу пояснення та копії документів, за результатами розгляду яких Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийняте рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2023 №8285658/44222006 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 15.12.2022.

28.12.2022 TOB «ХМЗ «МАКСІМА» виставило ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» рахунок на оплату №281222-5 від 28.12.2022 на загальну суму 46252,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7708,80 грн.

29.12.2022 ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» сплатило на користь ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» грошові кошти у загальному розмірі 46252,80 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

24.02.2023 ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» здійснило постачання товару - виробів з металу на адресу ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» відповідно до видаткової накладної №24022.

Транспортування здійснювалося ТОВ «НОВА ПОШТА», що підтверджується експрес накладною №59000933994130 від 24.02.2023.

Товар, що був предметом постачання ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» на користь ТОВ «ТУЛІНГ КО ЛТД» виготовлений ФО-П ОСОБА_1 з придбаної ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» сировини за договором на виконання робіт по виробництву продукції і механічній обробці №ХМЗМ-20/06-1 від 20.06.2022, що підтверджується видатковою накладною (у переробку) №26/12-1 від 26.12.2022 та акту прийому-передачі ГП №29/12/22-2 від 29.12.2022.

За правилом першої події, після отримання попередньої оплати у розмірі 46252,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7708,80 грн., ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» складена та подана на реєстрацію податкова накладна №27 від 29.12.2022 на загальну суму 46252,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 7708,80 грн.). Документ прийнято контролюючим органом, але реєстрацію податкової накладної зупинено.

Згідно квитанції до податкової накладної №27 від 29.12.2022, підставою для зупинення реєстрації зазначено: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8708, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №27 від 29.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «ХМЗ «МАКСІМА» направило контролюючому органу пояснення та копії документів, за результатами розгляду яких Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийняте рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2023 №8285659/44222006 про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 29.12.2022.

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

Згідно з п. 10 та п. 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Проте, позивачем було отримано від контролюючого органу квитанції, в яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8431, 8708 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

При цьому, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено переліку документів, які потрібно надати позивачу до контролюючого органу, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями п. 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Згідно з п. 1 додатку 1 Порядку №1165 "Критерії ризиковості платника податку на додану вартість" платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданої позивачем податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачами ані у спірному рішенні, ані до суду не надано.

Відповідно до пункту 1 додатку 3 до Порядку №1165 обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання таких умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Також, суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261).

Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку №1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав для його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд відмічає, що в Квитанціях відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкових накладних, що підтверджено копіями письмових пояснень, наданих на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на подання позивачем пояснень та доданих документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, прийняте вищезазначене рішення.

В спірних рішеннях контролюючим органом зазначено про ненадання платником податку документів, зокрема первинних документів щодо навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Відсутні первинні документи про походження товару.

Проте, суд зауважує, що у самих квитанціях відповідачем не конкретизовано, саме які первинні документи позивач мав надати, а після отримання наданих позивачем документів, податковим органом не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд зауважує, що види діяльності позивача співвідносяться із послугами, які надавалися його контрагентам за відповідними договорами. Відповідач не аргументував співвідношення з господарськими операціями та послугами, які надавав позивач з твердженням у квитанціях про те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Суд звертає увагу на те, що належної мотивації підстав та причин віднесення господарських операцій позивача, визначених податковими накладними, до категорії ризикових квитанції не містять.

В постанові від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Також, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів включення позивача до переліку ризикових суду не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.

Натомість, у квитанціях контролюючий орган фактично вдається до цитування пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, зазначених у Додатку №3 Порядку №1165.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Однак, у даній справі надіслані позивачу квитанції містили лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

Як наслідок, не заслуговують на увагу доводи податкового органу про ненадання позивачем разом з письмовими поясненнями первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити), адже надіслані платнику податку квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не містили вимог про надання конкретно цих документів.

Слід відмітити, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Харківській області не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, неправомірним є й посилання податкового органу у рішеннях про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних на неподання окремих документів, без оцінки достатності та належності первинних документів, наданих платником податків.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства, а оскаржувані рішення не містять зазначення конкретної інформації щодо причин та підстав відмови в реєстрації.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з п. 201.16 статті 201 ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, є необґрунтованою, а в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних, складених позивачем.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, таке рішення не узгоджується з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Така позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 у справі №560/391/19.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8285660/44222006 від 17.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 08.11.2022, №8285657/44222006 від 17.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 15.12.2022, №8285658/44222006 від 17.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 15.12.2022 та №8285659/44222006 від 17.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 29.12.2022, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма", є необґрунтованими та протиправними, а тому таким, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №18 від 18.11.2022, №17 від 15.12.2022, №18 від 15.12.2022 та №27 від 29.12.2022, суд зазначає наступне.

Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п. 20 Порядку №1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні№18 від 18.11.2022, №17 від 15.12.2022, №18 від 15.12.2022 та №27 від 29.12.2022, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма", датою набрання законної сили рішенням суду.

Розглядаючи позовні вимоги в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення, зобов`язавши Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Висновки аналогічного характеру викладені у додатковій постанові Верховного Суду по справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що у суду на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем - Державною податковою службою України не буде виконане рішення суду по даній справі, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт, а отже, дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем надано Договір №12/23 про надання професійної правничної (правової) допомоги (послуг) від 16.08.2023, укладений з адвокатом Фадєєвим Олександром Павловичем, про надання правової допомоги під час розгляду справи за позовом клієнта до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №8285660/44222006 від 17.02.2023, №8285657/44222006 від 17.02.2023, №8285658/44222006 від 17.02.2023, №8285659/44222006 від 17.02.2023 та зобов`язання вчинити певні дії.

Винагорода за надання адвокатом клієнту правової допомоги за цим договором у Харківському окружному адміністративному суді є фіксованою та визначена у розмірі 10000,00 грн.

22.09.2023 між сторонами складено Акт приймання-передачу наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг).

Вартість послуг із надання правничої допомоги позивачем сплачена у повному обсязі, що підтверджується рахунком на оплату №8 від 22.09.2023.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Таким чином, у КАС України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

Суд зазначає, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд зауважує, що в межах даної справи досліджувалось питання правомірності рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийняте рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, даний адміністративний позов не є складним, відноситься до справ незначної складності та Верховним Судом висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи, відноситься до справ незначної складності та Верховним Судом висловлена стала позиція щодо спірних правовідносин.

Крім того, позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), витрат часу на надання правничої допомоги, як того вимагає ч. 4 ст. 134 КАС України, оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що сума на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги саме у розмірі 10000,00 грн. в даному випадку є необґрунтованою та завищеною.

Крім того, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма".

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат у вигляду судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма" (вул. Вишнева, буд. 27, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 44222006) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8285660/44222006 від 17.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 08.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8285657/44222006 від 17.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8285658/44222006 від 17.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8285659/44222006 від 17.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 29.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №18 від 08.11.2022, №17 від 15.12.2022, №18 від 15.12.2022 та №27 від 29.12.2022, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма", у день набрання законної сили рішенням суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма" (вул. Вишнева, буд. 27, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 44222006) судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма" (вул. Вишнева, буд. 27, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 44222006) судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма" (вул. Вишнева, буд. 27, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 44222006) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський механічний завод "Максіма" (вул. Вишнева, буд. 27, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 44222006) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.