Рішення

від 13.10.2023 по справі 560/12555/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12555/23

РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" звернулось в суд з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 030053 від 28 червня 2023 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що правові підстави для притягнення товариства з обмеженою відповідальністю «Новосинявський щебеневий завод» до відповідальності за ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відсутні, оскільки відсутній склад порушення, передбаченого п. 22.5. постанови Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Отже, прийнята постанова про застосування адміністративно-господарських санкцій є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 12.07.2023 суд відмовив у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" про забезпечення позову.

Ухвалою від 12.07.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 12.07.2023 суд надав адвокату Талалаю Андрію Славомировичу доступ до справи №560/12555/23 через підсистему "Електронний суд".

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 Про проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Вказує, що відповідно до пункту 16 Порядку №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг" габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку №879). Тобто зазначеними нормами закону не передбачено обов`язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.

Про розгляд акту №027065 від 30.05.2023, призначеного на 28.06.2023, позивача було інформовано листом-повідомленням №48909/40/24-23 від 30.06.2023, рекомендованим листом. Про отримання цього листа позивач не заперечує.

Виходячи із вищенаведеного, проведення перевірки здійснювалось згідно вимог Порядку №1567, а оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих під час перевірки.

На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

При проведенні рейдової перевірки відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області співробітниками відповідача 30.05.2023 зупинено для перевірки автомобіль - DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 на а/д - 231013, с. Требухівці, Хмельницька область.

За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №0051470 від 30.05.2023.

В Акті зафіксовано порушення здійснення перевезення вантажу та вказано, що порушено вимоги п.22.5 ПДР, затверджених ПКМУ №1306 від 10.10.2001.

Зокрема, у Актах зазначено, що 30.05.2023 під час проведення перевірки автомобілю позивача, водій здійснював перевезення вантажу із села Нова Синява до села Доброгорща, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 30.05.2023.

На час перевірки при перевезенні вантажу автодорогою місцевого значення повна маса спорядженого транспортного засобу становить 38,325 т при дозволеній 24 т, що на 59% перевищує дозволену. Порушено п.22.5 ПДР, затверджених ПКМУ №1306 від 10.10.2001», у тому числі, відповідальність за це передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами зафіксованих порушень відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області складено постанову від 28.06.2023 №030053 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

У постанові зазначено, що було порушено вимоги п.22.5 ПДР, затверджених ПКМУ №1306 від 10.10.2001, за що передбачено відповідальність абз.17 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач, вважаючи вищевказану постанову про застосування адміністративно- господарських санкцій протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до абзацу 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З матеріалів справи суд встановив, що перевезення вантажу здійснювалось згідно договору про надання транспортних послуг від 10 травня 2023 року, заявки на перевезення № 01 від 10 травня 2023 року та акту наданих послуг від 30 травня 2023 року за договором про надання послуг перевезення від 10 травня 2023 року.

Транспортний засіб DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Згідно п. 2.1.3. договору про надання транспортних послуг від 10 травня 2023 року Перевізник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язаний контролювати кількість та якість Вантажу при завантаженні, зважуванні, перевезенні та вивантаженні. Здійснювати оформлення та/або контроль правильності оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю, отримання необхідної дозвільної документації, якісних посвідчень тощо.

Водієм транспортного засобу при проведенні перевірки 30.05.2023 надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, з якого вбачається, що власником транспортного засобу, що перевозив вантаж, є ФОП ОСОБА_1 .

Суд також встановив, що у товарно-транспортних накладних № 767/1 від 30 травня 2023 року та № 767/2 від 30 травня 2023 року у графі «Автомобільний перевізник» було допущено технічну помилку та неправильно вказано автомобільного перевізника. За наказом товариства з обмеженою відповідальністю «Новосинявський щебеневий завод» від 09 червня 2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_2 », ОСОБА_2 , начальнику цеху, оголошено догану у зв`язку із допущенням істотної помилки у формуванні товарно-транспортних накладних № 767/2 від 30 травня 2023 року та № 767/1 від 30 травня 2023 року у графі «Автомобільний перевізник», що призвело до фіксування відповідачем порушення ПДР.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону №2344-III і не може нести відповідальність, передбачену законом України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до положень частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої та одинадцятої статті 8 цього Закону автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

В Акті № 027065 від 30 травня 2023 року вказано, що порушення відбулось на А/Д 0-231013. Вказане місце є виїздом на автошлях Е50 (класифікація як європейського автошляху), М12 (колишній автомобільний шлях міжнародного значення на території України).

Згідно відповіді Державної установи «Служба місцевих доріг Хмельниччини» від 30.03.2023 року № 250 на адвокатський запит вих. № 06/23 від 27 березня 2023 року, місця розвантаження (здійснення перенавантаження вантажу) та місця відстою транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та їх перетинах у Хмельницькій області відсутні, що фактично унеможливлює виїзд транспортних засобів на шляхи загальнодержавного значення без перетину доріг місцевого значення.

Однак, при проведенні заходів державного контролю на автомобільному транспорті 30.05.2023, працівниками відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті така обставина до уваги не взята.

Окрім того, варто зазначити, що правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 №363 (далі - Правила перевезення №363).

Правилами перевезення №363 на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.7 Правил перевезення №363 за способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними, а в залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні). За цими правилами здійснюються перевезення вантажів, маса і габарити яких в транспортному положенні разом з транспортним засобом не перевищують обмеження, що встановлені Правилами дорожнього руху України.

Згідно з пунктом 27.1 Правил перевезення № 363 великовагові і великогабаритні вантажі при вантаженні, перевезенні та розвантаженні потребують не тільки додержання підвищеної обережності, застосування спеціальних пристроїв і кріплення, а також відповідних умов на маршруті перевезення і спеціальних узгоджень та дозволів.

Перевезення цієї категорії вантажів автомобільними транспортними засобами здійснюється з особливостями, встановленими Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила №30) рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР №1306) передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: максимальних величин: а) зовнішніх габаритів; б) фактичної маси; в) навантаження на вісь.

При цьому, суд зазначає, що для кожного типу транспортного засобу визначено свою величину щодо вищезазначених критеріїв, яка має враховуватись при перевірці дотримання ПДР.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Суд звертає увагу, що транспортний засіб DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 , внаслідок документального габаритно-вагового контролю не затримувався, а після його проходження подальший рух не заборонявся.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах, врегульовано Порядком № 879 "Про здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні", затвердженим Постановою КМУ від 27 червня 2007 р.

За визначеннями, наведеними у пункті 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 4 Порядку №879 визначено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що в акті від 30.05.2023 №027065 зафіксовано перевищення транспортним засобом перевізника нормативних вагових параметрів.

У вказаному документі зазначено, що загальна маса транспортного засобу склала 38,325 т при дозволеному навантаженні 24 т, внаслідок чого перевищено вагові параметри на 59 %.

Разом з тим, в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових парметрів від 30.05.2023 №0051470 відсутні відомості про відстані між осями та осьові навантаження.

Суд звертає увагу, що за результатами документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних можуть лише визначити належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Однак, для встановлення наявності порушення ПДР необхідно враховувати не лише фактичну масу автомобіля, а й показник навантаження на вісь (осі).

Тобто, відповідач при встановленні факту такого перевищення врахував лише ТТН та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до Акту про перевищення транспортним засобом вагових параметрів № 0051470 від 30.05.2023 вагові параметри транспортного засобу DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 встановлені на підставі відомостей товарно-транспортних накладних № 767/1 від 30 травня 2023 року та № 767/2 від 30 травня 2023 року.

У відповіді на адвокатський запит Адвокатського бюро «Андрія Талалая А.Т.ЛЕКС» вих. № 12/23 від 08 червня 2023 року зазначається, що згідно товарно-транспортної накладної № 767/1 від 30 травня 2023 року транспортним засобом DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 здійснювалось перевезення щебеню фр. 40-70 мм від села Нова Синявка (пункт навантаження) до села Доброгорща (пункт розвантаження).

Прибуття та розвантаження транспортного засобу DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 за товарно-транспортною накладною № 767/1 від 30 травня 2023 року у село Доброгорща відбулось 30 травня 2023 року о 8:40 годині.

Прибуття і розвантаження транспортного засобу DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 по товарно-транспортній накладній Xs 767/2 від 30 травня 2023 року відбулось 30 травня 2023 року о 15:30 годині. Після розвантаження транспортний засіб покинув територію Товариства з обмеженою відповідальністю «В1ТАГРО ЕНЕРДЖ1» у селі Доброгорща 30 травня 2023 року о 16:00 годині.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що перевезення транспортним засобом DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 вантажу за товарно-транспортними накладними № 767/1 від 30 травня 2023 року та № 767/2 від 30 травня 2023 року відбувалось в різний період часу, а не одночасно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 030053 від 28.06.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд враховує наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В силу ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно зі статтею 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 2 ст. 134 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому судом встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано ряд копій документів:

1) договір про надання правової допомоги № 06/2023 від 08 серпня 2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новосинявський щебеневий завод» та Адвокатським бюро «Андрія Талалая «А.Т.ЛЕКС»;

2) додаток 1 від 11 липня 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 06/2023 від 08 серпня 2023 року «Вартість послуг Адвокатського бюро «Андрія Талалая «А.Т.ЛЕКС»;

3) рахунок-фактура № 01-06/2023 від 08 серпня 2023 року;

4) акт приймання - передачі наданих послуг № 01-06/2023 від 08 серпня 2023 року;

5) платіжна інструкція № 719 від 21 серпня 2023 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінюючи подані документи, якими обґрунтовано реальність надання послуг, суд дійшов висновку, що час та види наданих послуг, зазначені в акті прийому - передачі наданих послуг № 01-06/2023 від 08 серпня 2023 року не є неспівмірними з предметом спору у цій справі.

З урахуванням зазначеного, характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу доказів у справі, а також те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, суд вважає за можливе зменшити розмір таких витрат до 2000,00 грн та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Таким чином, з урахуванням критеріїв, визначених у статті 134 та 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 030053 від 28 червня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до товариства з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" в сумі 51000 грн.

Стягнути з відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень).

Стягнути з відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" (вул. Миру, буд. 1Б,Нова Синявка,Старосинявський район, Хмельницька область,31433 , код ЄДРПОУ - 40049880) Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя В.К. Блонський