Постанова

від 31.01.2024 по справі 560/12555/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12555/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

31 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новосинявський щебеневий завод" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду суд з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 030053 від 28 червня 2023 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Не передбачено обов`язку проведення габаритно-вагового контролю виключно у спосіб зважування транспортного засобу при наявності необхідних даних у товарно-транспортній документації.

Також вказано, що про розгляд акту №027065 від 30.05.2023, призначеного на 28.06.2023, позивача було належним чином інформовано листом-повідомленням №48909/40/24-23 від 30.06.2023, рекомендованим листом.

Крім того, відповідач зауважив, що розмір судових витрат позивача, присуджений до стягнення з відповідача, неспівмірний із складністю даної справи та обсягом наданих послуг.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що у даному відсутній склад порушення, передбаченого п. 22.5 ПДР України.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, при проведенні рейдової перевірки відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області співробітниками відповідача 30.05.2023 зупинено для перевірки автомобіль - DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 на а/д - 231013, с. Требухівці, Хмельницька область.

За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №0051470 від 30.05.2023.

В Акті зафіксовано порушення здійснення перевезення вантажу та вказано, що порушено вимоги п.22.5 ПДР України.

Зазначено, що 30.05.2023 під час проведення перевірки автомобілю позивача, водій здійснював перевезення вантажу із села Нова Синява до села Доброгорща, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 30.05.2023. На час перевірки при перевезенні вантажу автодорогою місцевого значення повна маса спорядженого транспортного засобу становить 38,325 т при дозволеній 24 т, що на 59% перевищує дозволену. Порушено п.22.5 ПДР України, відповідальність за це передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатами зафіксованих порушень відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області складено постанову від 28.06.2023 №030053 про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі абз.17 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач вважає вказану постанову протиправною, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" і не може нести відповідальність, передбачену цим Законом. Відповідачем не взято до уваги, що місця розвантаження (здійснення перенавантаження вантажу) та місця відстою транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та їх перетинах у Хмельницькій області відсутні, що фактично унеможливлює виїзд транспортних засобів на шляхи загальнодержавного значення без перетину доріг місцевого значення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до абзацу 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось згідно договору про надання транспортних послуг від 10 травня 2023 року, заявки на перевезення № 01 від 10 травня 2023 року та акту наданих послуг від 30 травня 2023 року за договором про надання послуг перевезення від 10 травня 2023 року.

Транспортний засіб DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Згідно п. 2.1.3. договору про надання транспортних послуг від 10 травня 2023 року Перевізник (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язаний контролювати кількість та якість Вантажу при завантаженні, зважуванні, перевезенні та вивантаженні. Здійснювати оформлення та/або контроль правильності оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю, отримання необхідної дозвільної документації, якісних посвідчень тощо.

Водієм транспортного засобу при проведенні перевірки 30.05.2023 надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, з якого вбачається, що власником транспортного засобу, що перевозив вантаж, є ФОП ОСОБА_1 .

У товарно-транспортних накладних № 767/1 від 30 травня 2023 року та № 767/2 від 30 травня 2023 року у графі «Автомобільний перевізник» було допущено технічну помилку та неправильно вказано автомобільного перевізника. За наказом ТОВ «Новосинявський щебеневий завод» від 09 червня 2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_2 », ОСОБА_2 , начальнику цеху, оголошено догану у зв`язку із допущенням істотної помилки у формуванні товарно-транспортних накладних № 767/2 від 30 травня 2023 року та № 767/1 від 30 травня 2023 року у графі «Автомобільний перевізник», що призвело до фіксування відповідачем порушення ПДР.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" і не може нести відповідальність, передбачену Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої та одинадцятої статті 8 цього Закону автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

В Акті № 027065 від 30 травня 2023 року вказано, що порушення відбулось на А/Д 0-231013. Вказане місце є виїздом на автошлях Е50 (класифікація як європейського автошляху), М12 (колишній автомобільний шлях міжнародного значення на території України).

Згідно відповіді Державної установи «Служба місцевих доріг Хмельниччини» від 30.03.2023 року № 250 на адвокатський запит вих. № 06/23 від 27 березня 2023 року, місця розвантаження (здійснення перенавантаження вантажу) та місця відстою транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та їх перетинах у Хмельницькій області відсутні, що фактично унеможливлює виїзд транспортних засобів на шляхи загальнодержавного значення без перетину доріг місцевого значення.

Однак, при проведенні заходів державного контролю на автомобільному транспорті 30.05.2023, працівниками відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті така обставина до уваги не взята.

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 №363 (Правила №363) за способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними, а в залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні). За цими правилами здійснюються перевезення вантажів, маса і габарити яких в транспортному положенні разом з транспортним засобом не перевищують обмеження, що встановлені Правилами дорожнього руху України.

Згідно з пунктом 27.1 Правил № 363 великовагові і великогабаритні вантажі при вантаженні, перевезенні та розвантаженні потребують не тільки додержання підвищеної обережності, застосування спеціальних пристроїв і кріплення, а також відповідних умов на маршруті перевезення і спеціальних узгоджень та дозволів.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (Правила №30) рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (ПДР України) передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: максимальних величин: а) зовнішніх габаритів; б) фактичної маси; в) навантаження на вісь.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил № 30.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Встановлено, що транспортний засіб DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 , внаслідок документального габаритно-вагового контролю не затримувався, а після його проходження подальший рух не заборонявся.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні", затвердженим Постановою КМУ № 879 від 27.06.2007 (Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 4 Порядку №879 визначено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Встановлено, що в акті від 30.05.2023 №027065 зафіксовано перевищення транспортним засобом перевізника нормативних вагових параметрів.

У вказаному документі зазначено, що загальна маса транспортного засобу склала 38,325 т при дозволеному навантаженні 24 т, внаслідок чого перевищено вагові параметри на 59 %.

Разом з тим, в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.05.2023 №0051470 відсутні відомості про відстані між осями та осьові навантаження.

При цьому, за результатами документального габаритно-вагового контролю посадові особи Укртрансбезпеки можуть лише визначити належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Однак, для встановлення наявності порушення ПДР необхідно враховувати не лише фактичну масу автомобіля, а й показник навантаження на вісь (осі).

Тобто, відповідач при встановленні факту такого перевищення врахував лише ТТН та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до Акту про перевищення транспортним засобом вагових параметрів № 0051470 від 30.05.2023 вагові параметри транспортного засобу DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 встановлені на підставі відомостей товарно-транспортних накладних № 767/1 від 30 травня 2023 року та № 767/2 від 30 травня 2023 року.

У відповіді на адвокатський запит Адвокатського бюро «Андрія Талалая А.Т.ЛЕКС» вих. № 12/23 від 08 червня 2023 року зазначається, що згідно товарно-транспортної накладної № 767/1 від 30 травня 2023 року транспортним засобом DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 здійснювалось перевезення щебеню фр. 40-70 мм від села Нова Синявка (пункт навантаження) до села Доброгорща (пункт розвантаження).

Прибуття та розвантаження транспортного засобу DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 за ТТН № 767/1 від 30.05.2023 у село Доброгорща відбулось 30.05.2023 о 08:40.

Прибуття і розвантаження транспортного засобу DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 по товарно-транспортній накладній Xs 767/2 від 30 травня 2023 року відбулось 30 травня 2023 року о 15:30. Після розвантаження транспортний засіб покинув територію Товариства з обмеженою відповідальністю «В1ТАГРО ЕНЕРДЖ1» у селі Доброгорща 30 травня 2023 року о 16:00 годині.

Отже, перевезення транспортним засобом DAF 95 XF 430, державний номерний знак - НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) MOL K85F, державний номерний знак - НОМЕР_2 вантажу за товарно-транспортними накладними № 767/1 від 30 травня 2023 року та № 767/2 від 30 травня 2023 року відбувалось в різний період часу, а не одночасно.

З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 030053 від 28.06.2023.

Відповідно до ст.139КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн позивач подав: договір про надання правової допомоги № 06/2023 від 08 серпня 2023 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новосинявський щебеневий завод» та Адвокатським бюро «Андрія Талалая «А.Т.ЛЕКС»; додаток 1 від 11 липня 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 06/2023 від 08 серпня 2023 року «Вартість послуг Адвокатського бюро «Андрія Талалая «А.Т.ЛЕКС»; рахунок-фактуру № 01-06/2023 від 08 серпня 2023 року; акт приймання - передачі наданих послуг № 01-06/2023 від 08 серпня 2023 року; платіжну інструкцію № 719 від 21 серпня 2023 року.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, час та види наданих послуг, зазначені в акті прийому - передачі наданих послуг № 01-06/2023 від 08 серпня 2023 року не є співмірними з предметом спору у цій справі.

Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної справи підлягають відшкодуванню у розмірі 2000,00 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.