Рішення

від 03.10.2023 по справі 607/12697/22

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12697/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2023 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С., при секретарі Будз М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, орган опіки та піклування Тернопільської міської ради Тернопільської області, про встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у побаченнях з дитиною, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Сампара Н.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, орган опіки та піклування Тернопільської міської ради Тернопільської області, про встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у побаченнях з дитиною, у якому просить усунути ОСОБА_1 перешкоди в спілкуванні із дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає із матір`ю ОСОБА_3 , зобов`язавши ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні, а саме не перешкоджати відновленню довірливих відносин батька з дочкою; не перешкоджати спілкуванню ОСОБА_4 з батьком за допомогою мобільного телефону та месенджерів (Viber); інформувати батька про конфлікти, стан здоров`я спільної дочки та її успішність у навчанні; інформувати про зміну місця проживання/перебування (пересування) дочки, заздалегідь; інформувати ОСОБА_1 , про те, з ким, окрім матері ОСОБА_3 , проживає спільна дочка, ОСОБА_4 , та на яких підставах; не перешкоджати ОСОБА_1 супроводжувати дочку до місця призначення, навчання, відпочинку, лікування, обстеження; не перешкоджати ОСОБА_1 водити дочку на плавання та/або художній гурток; не перешкоджати ОСОБА_1 приймати участь у виховному та навчальному процесі ОСОБА_4 ; не перешкоджати ОСОБА_1 відвідувати дочку коли вона хворіє за місцем фактичного проживання. Крім того просить усунути перешкоди у вихованні дитини та визначити наступний графік побачень батька з дочкою, а саме: у 1, 3 суботу місяця з 10:00 год. до 19:00 год. в місцях сприятливих для культурного розвитку дітей; у 2, 4 неділю місяця з 10:00 год. до 19:00 год. в місцях сприятливих для культурного розвитку дітей.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 перебував у шлюбі із ОСОБА_3 , який був розірваний. За час спільного проживання у сторін народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживає разом із своєю матір`ю. Зазначила, що матір дитини чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дочкою та прийнятті участі у її вихованні, перешкоджає йому у спілкуванні із дочкою, штучно створює такі обставини, через які позивач не може нормально зустрічатись із дочкою. Позивач не може у повному обсязі здійснювати свої батьківські права, оскільки у сторін виникають непорозуміння щодо участі позивача у вихованні дитини, визначення місця та годин спілкування з дитиною та щодо інших питань, пов`язаних із дитиною. Ускладнює спілкування з дитиною те, що відповідач проживає в іншому населеному пункті. Зазначила, що зіслів ОСОБА_1 : «після розлучення дочка проживала в смт. Дружба Теребовлянського району, де навчалась у другому та третьому класах. Після цього колишня дружина почала проживати з іншим чоловіком у АДРЕСА_1 , де він декілька раз ще мав із дитиною побачення. Після цього, побачення із дитиною були припинені із незрозумілих йому причин. Також зазначила, що обоє батьків мають рівні права щодо спілкування з дитиною та участі у її вихованні незалежно від того, з ким проживає дитина, а тому, необхідно встановити графік зустрічей, який би не порушував режиму для дитини, не відривав її від нормального, звичайного для дитини середовища, та не заважав нормальному існуванню.

ОСОБА_3 подала відзив на позов ОСОБА_1 , у якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, оскільки вважає їх безпідставними, такими, що не підлягають до задоволення. Зазначила, що позивач жодним чином не обґрунтовує та не підтверджує доведеність своїх позовних вимог щодо чинення нею перешкод йому у спілкуванні з дитиною. Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними правами батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Також вказує, що вона ніяким чином не перешкоджала позивачу (батькові) у вихованні та зустрічах із дочкою ОСОБА_4 , а саме: кожної неділі тижня позивач зустрічався та спільно проводив час з дочкою. Однак, після чергової зустрічі ОСОБА_1 із дочкою, під час якої останній проводив над нею гіпноз. Після повернення дитини додому у неї почалась істерика, вона розплакалась та відмовляється від будь - яких зустрічей та контактів із батьком. Більше того, зустрічі батька з дитиною можуть мати негативний вплив на дитину, оскільки дитина є психологічно вразливою саме через негативну (неадекватну) поведінку батька (в тому числі під час алкогольного сп`яніння). Зазначає, що зі слів дочки вона боїться батька, відмовляється зустрічатись та спілкуватись із ним, а також виявила бажання змінити прізвище. Також звертає увагу на те, якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи із інтересів дитини. Однак, питання щодо участі одного з батьків, який проживає окремо у вихованні дитини не розглядалось органами опіки та піклування. Тому, просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 адвокат Сампара Н.М. подала відповідь на відзив на позовну заяву про встановлення графіку участі батька у вихованні дитини та усунення перешкод у побаченнях із дитиною. Згідно із цією відповіддю підставою звернення до суду з даним позовом стало чинення перешкод з боку ОСОБА_3 . ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченнях з їх спільною дочкою ОСОБА_4 , а також налаштовування дитини проти батька. ОСОБА_3 чиняться перешкоди ОСОБА_1 як батьку у вихованні дочки, а саме мати перешкоджає здійснювати батьківські обов`язків щодо дитини. Досягти з відповідачем домовленості про побачення з дочкою не вдається. Вона всіляко ухиляється від спілкування з ОСОБА_1 та погодження побачень з дитиною. Своїми діями не дає можливості батькові спілкуватися з дочкою, приймати участь у її вихованні, матеріально забезпечувати, піклуватись про здоров`я, зміцнювати сімейні відносини між дитиною та іншими родичами зі сторони батька. Зазначила, що не відповідають дійсності та не мають жодного підтвердження матеріалами справи голослівні звинувачення ОСОБА_3 , щодо того, що ОСОБА_1 займається з дитиною гіпнозом чи зловживає алкогольними напоями. Відповідачем ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів винної поведінки ОСОБА_1 щодо своєї дитини.

У справі 19 червня 2023 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали із мотивів, викладених у позовній заяві та просять суд їх задовольнити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Тернопільської міської ради Тернопільської області в судове засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 07.10.2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 08.07.2019 року.

Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_4 , що підтверджено копією свідоцтва про народження.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області / справа № 598/830/19/ стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.05.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається із довідки, виданої головою правління ОСББ «Симоненка - 5» Кардаш Ю.В. №21 від квітня 2022 року, ОСОБА_3 разом із дочкою ОСОБА_4 проживають в АДРЕСА_2 , без реєстрації, що підтверджується заявою, засвідченою свідками - сусідами від 07.04.2022 року.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Тернопільської міської ради щодо недоцільності встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у побаченнях з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки і піклування вважає недоцільним встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у побаченнях з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_3 не заперечує щодо участі батька у вихованні дитини, однак їхня дочка не бажає спілкуватись із батьком. Рекомендовано батькові дитини ОСОБА_1 налагодити стосунки зі своєю дочкою ОСОБА_4 .

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться під спостереженням лікаря - педіатра ОСОБА_6 педіатричного відділеня №6 поліклінічного відділення КНП «ТМДКЛ".

Із довідки, виданої Тернопільською спеціалізованою школою І - ІІІ ступенів №29 з поглибленим вивченням іноземних мов Тернопільської міської ради Тернопільської області від 19.04.2023 року №71, вбачається, що ОСОБА_4 навчається у 5 - В класі вказаної школи. Батько ОСОБА_7 , ОСОБА_1 не бере участі в освітньому процесі закладу.

Згідно з ч. 2, 6, 7, 8, 9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ст.142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.3 ст.151 СК України батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Положеннями ст.153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 1- 3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Частинами 1, 2 ст. 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Таким чином, при вирішенні даного спору та визначенні відповідності способу захисту права вимогам закону, суд враховує принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та положення ст.159 СК України, згідно з якими право на звернення до суду для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні має той з батьків, хто проживає окремо у разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди.

Відповідно до положень ст.12 ч.1 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини», держави учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Також Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 згадуваного вище рішення у справі «Мамчур проти України»).

Таким чином, оцінка найкращих інтересів дитини повинна здійснюватися з врахуванням усіх вищенаведених елементів з оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими.

Згідно із ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази в їх сукупності, врахувавши інтереси малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її ставлення до батька, право останнього на спілкування з дитиною для її повного і гармонійного розвитку, рекомендації органу опіки та піклування щодо налагодження контакту батька із дочкою, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у побаченнях з дитиною, слід задовольнити частково. При цьому, вирішуючи позов ОСОБА_1 , суд вважає, що слід зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у побаченнях з дитиною ОСОБА_4 .

Суд вважає, що мають місце перешкоди у вихованні дитини батьком, які чиняться відповідачем, що випливає із її відзиву на позов, в якому вона вказала, що не бажає, щоб батько бачився із дитиною, оскільки він чинить на неї гіпноз, негативно впливає на дитину.

Таким чином, суд вважає, що слід встановити ОСОБА_1 графік побачень та спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , які проводити по дві години два рази на місяць в присутності матері та за бажанням дитини, за спільною домовленістю батька, матері та дитини у місцях, сприятливих для дитини.

При цьому, суд вважає, що належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на законне спілкування із своєю дочкою чи обставин, які б свідчили про спілкування батька із нею, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною, судом не встановлено. Також, при ухваленні рішення су враховує, що відносини між сторонами є емоційно напружені, а тому виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини. При цьому, суд наголошує, що законодавством передбачено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини.

Щодо встановлення інших зобов"язань відповідача, які стосуються виконання батьківських обов"язків ОСОБА_1 та які викладені у позовній заяві, суд з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, вважає, що підстав для їх застосування до відповідача в даний час немає, оскільки не налагоджено контакту батька із дитиною.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у побаченнях з дитиною.

Встановити ОСОБА_1 побачення із малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по дві години два рази на місяць у присутності матері та за бажанням дитини, за спільною домовленістю батька, матері та дитини у місцях, сприятливих для дитини.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи:

1.Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

2.Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована у АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2023 року.

Суддя