Рішення

від 07.11.2007 по справі 2/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

07.11.2007                                                                                     Справа  № 2/165

За позовом малого підприємства „Інформсервіс”, м. Ужгород

ДО спільного підприємства „Флеш”, м. Ужгород

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, м. Ужгород

Про стягнення суми 73997грн. збитків у вигляді вартості неповернутого майна,

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх збільшення)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача – Бахтин В. –представник за дорученням  

від відповідача – Вельган В.Г. –директор та

                               Гурзан Н.М. –представник за дорученням від 20.08.07р.

від третьої особи – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 73997грн. збитків у вигляді вартості неповернутого майна.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. В обґрунтування своїх доводів вказує на безпідставність мотивації відповідача з приводу заявлених позовних вимог, оскільки вважає, що наявними у справі матеріалами підтверджено невиконання відповідачем обов'язку по поверненню за відповідними судовими рішеннями майна, що було передано відповідачу в межах здійснення ним господарської діяльності. Відповідні вказівки органу ДВС з приводу примусового виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2005р. у справі №3/129 не були виконані відповідачем у встановлені терміни, відтак, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача суми вартості переданого йому майна у вигляді збитків, оскільки витратив інтерес до виконання первісного обов'язку відповідача. Вважає, що як постановою ЛАГС, так і наявними у справі актами прийому-передачі чітко визначено перелік майна, що підлягає передачі та його вартість на момент передачі, еквівалентна вартість якого станом на день подання позову становить суму позовних вимог.

Представники відповідача заперечують з приводу поданого позову по мотивах, наведених у поданих суду відповідних письмових поясненнях та в обґрунтування своїх доводів вказують на відсутність обов'язку відповідача відшкодувати позивачу вартість отриманого за актами прийому-передачі майна та вважають, що ними вживались відповідні заходи по належному виконанню постанови ЛАГС у справі №3/129. Вважають, що саме позивач ухиляється від прийняття

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.11.2007 року по справі №2/165

відповідного майна, що на їх думку підтверджується листуванням сторін з цього приводу за період 2006-2007 роки, зокрема, зверненнями Закарпатської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, що являється власником приміщення, в якому розміщене спірне майно. На сьогоднішній день користувачем приміщення, в якому розміщене дане майно, перебуває у користуванні іншої особи, про що також було повідомлено відділ ДВС та запропоновано узгодити перелік майна та створити відповідну комісію для його передачі.

Також вважають, що за наявності зобов'язань відповідача по виконанню постанови ЛАГС у справі №3/129 про повернення майна неможливо вирішувати питання по відшкодуванню його вартості, оскільки це призведе до подвійного стягнення (майна і його вартості), і у зв'язку з цим, на думку відповідача слід вирішувати питання про зміну способу виконання рішення суду у справі №3/129.

Третя особа свого уповноваженого представника на засідання суду не направила, однак, у поданому суду письмовому поясненні вказує на те, що не має жодного відношення до спільної діяльності позивача та відповідача у справі. Разом з тим, відмічає, що з 30.06.2005р. Закарпатською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок неодноразово повідомлялось позивача та відповідача про необхідність вирішення питання по звільненню приміщення від майна позивача, яке перебувало у користуванні відповідача, однак, відповіді на такі листи не отримано.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення  представників сторін, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.1997р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди клубу-бару „Єгер” по вул. Кошицькій, 7 в м. Ужгороді, в тому числі приміщення в цокольному поверсі Будинку природи площею 216кв.м., літньої тераси площею 210кв.м., технологічного устаткування та інвентарю, передача якого відбулась за актами приймання-передачі від 04.11.1997р., 24.12.1997р. та від 30.04.1998р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2005р. у справі №3/129 за позовом малого підприємства „Інформсервіс”, м. Ужгород до спільного підприємства „Флеш”, м. Ужгород за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Закарпатської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, м. Ужгород про усунення перешкод у користуванні нежилими приміщеннями та майном клубу-бару „Єгер” було постановлено нове рішення, яким зобов'язано СП „Флеш” повернути МП „Інформсервіс” технологічне обладнання, що відокремлюється без шкоди для приміщення та індивідуально визначені матеріальні цінності, отримані згідно додатків до договору від 04.11.1997р., 24.12.1997р. та від 30.04.1998р.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача суми 73997грн. збитків у вигляді вартості неповернутого за даною постановою майна, оскільки виконання зобов'язання втратило для нього інтерес, так як і добровільно, так і в ході примусового виконання даної постанови ЛАГС позивачем не було отримано відповідного майна.

Аналізуючи доводи сторін з приводу існуючого зобов'язання по поверненню майна, або відшкодування його вартості, суд констатує наступне.

Відповідно до п.п 1,  4 ч.  1 ст. 611 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, припинення зобов'язання внаслідок

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.11.2007 року по справі №2/165

односторонньої  відмови  від  зобов'язання,  якщо  це  встановлено договором  або  законом,  або  розірвання договору;  відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п.  1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що   прострочив,  якщо  він  не  приступив  до  виконання зобов'язання або не виконав його у строк,  встановлений  договором або законом.

Згідно ст.  614  ЦК  України  особа,  яка порушила зобов'язання,  несе відповідальність за наявності її вини  (умислу або   необережності),  якщо  інше  не  встановлено  договором  або законом.  Особа є невинуватою,  якщо вона доведе,  що  вжила  всіх залежних  від  неї  заходів щодо належного виконання зобов'язання. Таким чином,  як випливає з приписів  даної  правової  норми,  яка порушила зобов'язання,  несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  ч.3  ст.  612  ЦК  України  якщо внаслідок прострочення боржника  виконання  зобов'язання  втратило інтерес   для   кредитора,  він  може  відмовитися  від  прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Матеріалами справи підтверджено, що з моменту винесення постанови Львівським апеляційним господарським судом у справі №3/129, тобто з 30.06.2005р. до винесення судом наказу від 15.06.2007р.,  боржником, тобто СП „Флеш”, не було вжито належних заходів до повернення присудженого на користь МП „Інформсервіс” майна, що є предметом актів приймання-передачі від 04.11.1997р., 24.12.1997р. та від 30.04.1998р. Наданими відповідачем суду листами ЗОО УТМР №28 від 31.05.2005р., №60 від 09.09.2005р. та №16 від 29.03.2006р. даною особою повідомлялось як позивача, так і відповідача про необхідність отримання майна, що знаходиться в приміщенні кафе (дане майно і на сьогоднішній день перебуває в приміщенні ЗОО УТМР та частина його використовується в діяльності кафе, як невіддільне майно).

Відповідне реагування відповідача вже відбувалось тільки в ході примусового виконання наказу господарського суду області від 15.06.2007р. у справі №3/129 за постановою ЛАГС від 30.06.2005р, однак, і такі доводи не спростовують позиції позивача стосовно відмови від виконання зобов'язання у зв'язку з втратою до нього відповідного інтересу.

Решта заперечень відповідача також не може бути взята судом до уваги, оскільки за своїм значенням зобов'язання відповідача, що міститься в відповідному судовому акті, про повернення майна, відноситься до зобов'язань, виконання яких регламентується нормами чинного цивільного законодавства, а відтак, зміна способу виконання рішення суду в даному випадку є правом стягувача, а не його обов'язком та не передбачає подвійного стягнення.

Відтак, заявлена позивачем до стягнення сума збитків, розмір якої відповідає вартості переданого за актами прийому-передачі майна від 04.11.1997р., 24.12.1997р. та від 30.04.1998р., підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

В засіданні суду в порядку вимог ст. 85 ГПК України  судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1.    Позов задоволити повністю.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.11.2007 року по справі №2/165

2. Стягнути з спільного підприємства „Флеш”, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7 (код ЄДРПОУ 20454217) на користь малого підприємства „Інформсервіс”, м. Ужгород, Слов'янська набережна, 15 (код ЄДРПОУ 13585232) суму 73997грн. збитків у вигляді вартості неповернутого майна, а також суму 102,00грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського  процесуального  кодексу  України.

Суддя                                                  О.Ф. Ремецькі

Рішення оформлено та підписано 14.11.2007р.