145/781/22
2/145/341/2023
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2023 смт. Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вальчука В.В.,
за участі секретаря Урсуляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача СФГ Володимир адвоката Когутницького Вячеслава Миколайовича про відвід судді Вальчука Валерія Вікторовича в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Володимир, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Володимир, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди.
Представник відповідача СФГ Володимир адвокат Когутницький В.М. 13.10.2023 року подав до суду заяву про відвід судді Вальчука В.В. мотивуючи її тим, що на його думку є обставини, які викликають сумнів в упередженості судді під час розгляду справи до сторони відповідача з підстав викладених у заяві.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Статтями36,37 ЦПК Українипередбачено підстави відводу судді.
Відповідно дост.40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи те, що головуючий суддя Вальчук В.В. з 09.10.2023 по 13.10.2023 року включно перебував у частині щорічної основної відпустки, а 14.10. та 15.10.2023 року були вихідними днями, то дана заява розглядається 16.01.2023 року. Крім того, виходячи з того, що представником відповідача СФГ Володимир адвокатом Когутницьким В.М. подано заяву про відвід за три робочі дні (13.10.2023 року) до наступного засідання (яке відбудеться 18.10.2023 року), заяву про відвід судді необхідно передати до канцелярії Тиврівського районного суду Вінницької області для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першоюст.33 ЦПК України.
Крім того, суд в провадженні якого перебуває дана справа, вважає заяву про відвід необґрунтованою з наступних підстав.
В своїй заяві представник відповідача СФГ Володимир адвокат Когутницький В.М. посилається на те, що у даній справі ухвалою судді Вальчука В.В. від 05.07.2023 року справу прийнято до свого провадження та останній призначив підготовче судове засідання, оскільки дана стадія судового розгляду не закрита попереднім складом суду.
Ухвалою суду від 15.09.2023 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування у СФГ Володимир оригіналу письмового доказу, листа-відповіді ОСОБА_4 на адвокатський запит.
Ухвалою суду від 04.10.2023 року було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та застосовано до СФГ Володимир заходи процесуального примусу у виді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а до адвоката Когутницького В.М., як представника відповідача, застосовано захід процесуального примусу у вигляді попередження.
Відтак, вважає, що суддя Вальчук В.В. проявляє упередженість до сторони відповідача з підстав зазначених у поданій ним заяві.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши викладене в заяві представника відповідача про відвід, а також враховуючи матеріали справи, суд вважає, що наведені представником відповідача мотиви для відводу судді не мають обґрунтованих підстав для їх задоволення, оскільки, по-перше, представник відповідача ОСОБА_5 в своїй заяві від 13.10.2023 року зазначає майже аналогічні підстави для відводу, як і попередньому складу суду, який також зобов`язував ухвалами суду сторону відповідача надати відповідні докази і через їх не надання застосував до відповідача заходи процесуального примусу. Крім того, будучи присутнім в судовому засіданні 15.09.2023 року, представник відповідача не заявляв про призначення справи до судового розгляду, а навпаки в даному засіданні зазначив, що якщо буде судове рішення про витребування доказів у сторони відповідача, то вони будуть його виконувати належним чином, що стверджується звукозаписом до протоколу судового засідання від 15.09.2023 року. Щодо твердження представника відповідача, що в судовому засіданні 15.09.2023 року він просив оглянути оригінал письмового доказу, а суддя Вальчук В.В. проігнорував і відмовив в такому клопотанні, то це також спростовується звукозаписом до протоколу судового засідання від 15.09.2023 року на якому головуючим було сказано, що розглядається питання про витребування оригіналу доказу, а не питання його огляду в судовому засіданні, на що представник відповідача відповів, що він зрозумів головуючого та продовжив свою промову.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд також враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п.1 ст.6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.
Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів в упередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду в ухвалах від 10.05.2018р. у справі № 800/592/17 та від 01.10.2018р. у справі № 9901/673/18.
Також, на думку суду заява представника відповідача Когутницького В.М. від 13.10.2023 про відвід головуючого судді Вальчука В.В. не містить передбачених статтями36і37 ЦПК Українипідстав для відводу головуючого, а ґрунтується на незгоді з рішеннями судді під час розгляду вищезначеної справи. Слід звернути увагу представника відповідача, що всі процесуальні дії головуючий суддя узгоджує з сторонами по справі, що фіксується і заноситься до протоколу судового засідання. Крім того, відповідно до ст.43 ЦПК України учасники справи мають не тільки права, а й обов`язки і представник відповідача ОСОБА_5 , як вже зазначалось вище сам стверджував у судовому засіданні 15.09.2023 року у разі наявності про належне виконання вимог ухвали про витребування доказів, тому сторона відповідача у відповідності до ст.129-1 Крнституції України та ст.ст.18, ч.2 ст.43 ЦПК України мала б виконати вимоги ухвали про витребування доказів від 15.09.2023 року, але чомусь уже після даного судового засідання представник відповідача ОСОБА_5 не звертає на це уваги, а акцентує на його думку про інші обставини.
Щодо посилання представника відповідача на строки розгляду справи (проведення підготовчого провадження) суд зазначає наступне.
Строки, встановленіЦивільним процесуальним кодексом України(далі - ЦПК) є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 2ЦПК).
Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість цих строків, суду необхідно враховувати принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи"Федіна проти України"від 02 вересня 2010 року,"Смірнова проти України"від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; необхідність допиту значної кількості свідків; участь у справі іноземного елемента та необхідність з`ясування і застосування норм іноземного права.
Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалий розгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбачених законодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв`язку зі зміною позовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженням ухвалених судових рішень. Разом із тим слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов`язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду. В даній справі, якраз через неналежне виконання стороною відповідача своїх обов`язків суд вживає заходів для їх належного виконання з метою повного та всебічного розгляду справи.
Посилання представника відповідача ОСОБА_5 на те, що він повідомляв 15.09.2023 року в судовому засіданні, що Тиврівським районним судом слухається цивільна справа №145/675/23 де позивачем являється СФГ Володимир, а відповідачем ОСОБА_1 , також спростовується звукозаписом до протоколу судового засідання від 15.09.2023 року, на якому чітко чути як представники сторін обговорюють іншу цивільну справу, яка розглядалась суддею Мазурчаком А.Г. (який, до відома сторін звільнений у відставку в 2021 році) та по якій була проведена почеркознавча експертиза і справа зі слів представника позивача була залишена без розгляду, а відтак стведжувати про упередженість чи необ`єктивність головуючого судді немає підстав.
Щодо решти підстав для відводу судді Вальчуку В.В, то вони на думку суду теж є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Таким чином, незгода представника відповідача Когутницького В.М. із процесуальними рішеннями судді, не може свідчити про упередженість чи необ`єктивність головуючого при розгляді даної справи і слугувати підставою до його відводу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого представником відповідача відводу судді у справі, а тому заяву про відвід судді Вальчуку В.В. необхідно передати до канцелярії Тиврівського районного суду Вінницької області для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першоюст.33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36-41,247, 260, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву про відвід судді визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід судді Вальчуку В.В. по цивільній справі №145/781/22 за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Володимир, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди до канцелярії Тиврівського районного суду Вінницької області для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першоюст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вальчук В.В.
Суд | Тиврівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2023 |
Оприлюднено | 17.10.2023 |
Номер документу | 114180966 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Тиврівський районний суд Вінницької області
Вальчук В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні