Постанова

від 05.10.2023 по справі 910/1386/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2023 р. Справа№ 910/1386/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 05.10.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Приватного підприємства "Паллад" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 (повний текст ухвали складений 07.08.2023)

за заявою Приватного підприємства "Паллад"

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 910/1386/23 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах Київської міської ради

до Приватного підприємства "Паллад"

про стягнення 1 775 637 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

Керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах Київської міської ради з позовом до Приватного підприємства "Паллад" (далі - ПП "Паллад", заявник/боржник) з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 1 775 637,00 грн. за період з 17.08.2021 по 31.12.2022.

18.04.2023 рішенням Господарського суду міста Києва позов Керівника Святошинської окружної прокуратури в інтересах Київської міської ради задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства "Паллад" (03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, 8 офіс 130, код ЄДРПОУ: 34926819) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ЄДРПОУ 22883141) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,6338 га з кадастровим номером 8000000000:75:155:0008 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Василя Стуса, 35-37 в сумі 1 775 637 (один мільйон сімсот сімдесят п`ять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 00 коп. за період з 17.08.2021 по 31.12.2022; стягнуто з Приватного підприємства "Паллад" (03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, 8 офіс 130, код ЄДРПОУ: 34926819) на користь Київської міської прокуратури ( вул. Предславинська, буд. 45/9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172 ІВАN UA, 168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) 26 635 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять п`ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

11.05.2023 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Короткий зміст поданої заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "Паллад" із заявою про визнання судового наказу у даній справі від 11.05.2023 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП "Паллад" на користь Київради безпідставно збережених коштів орендної плати в сумі 955 831,13 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,6338 га з кадастровим номером 8000000000:75:155:0008 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Василя Стуса, 35-37 за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Заявник вважає, що судовий наказ у вказаній частині не підлягає виконанню, з тих підстав, що 06.05.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" № 3050-ІХ, яким юридичні особи, до яких, на думку заявника відноситься ПП "Паллад", звільняються від сплати орендної плати за землю з 01.03.2022 по 31.12.2022, в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Короткий зміст заперечень прокурора проти поданої заяви

Прокурор Святошинської Окружної прокуратури міста Києва в обгрунтування заперечень проти поданої заяви посилавяс на те, що:

- внесені зміни до Податкового кодексу України, на які посилається заявник, стосуються платників плати за землю, з якими укладено договір на землю, які подавали декларацію та мають право на подання декларації щодо коригування, що водночас не звільняє їх від плати за землю, а лише дає право скоригувати ці платежі в рахунок майбутніх платежів плати за землю;

- під час судового розгляду справи № 910/1386/23 було встановлено, що ПП "Паллад", як власник об`єкта нерухомого майна користувався земельною ділянкою без оформлення договору на землю;

- відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 (зі змінами), бойові дії на території міста Києва були з 24.02.2022 по 30.04.2022, а з розрахунку суми безпідставно збережених коштів орендної плати за користування у 2022 році без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, що була предметом спору у справі № 910/1386/22, застосовувалась 0 ставка орендної плати за період з 01.03.2022 по 31.05.2022, тобто, за цей період орендна плата заявнику не нараховувалась;

- заявник, використовуючи земельну ділянку без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання внесених змін до Податкового кодексу України в частині звільнення від плати за землю.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у задоволенні заяви ПП "Паллад" відмовлено повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що за ПП "Паллад" будь-яке право на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:155:0008 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Василя Стуса, 35-37 - не зареєстроване у встановленому законом порядку. В свою чергу, зі змісту норм Податкового кодексу України вбачається, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення підпункту 69.14. пункту 69 підрозділу 10 розділу Податкового кодексу України не підлягають застосуванню до правовідносин, які були предметом розгляду у справі № 910/1386/23, у зв`язку з чим відсутні обумовлені процесуальним законом підстави для визнання наказу від 11.05.2023 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП "Паллад" на користь Київради безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровим номером 8000000000:75:155:0008) в сумі 955 831,13 грн. за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство "Паллад" 17.08.2023 звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва 01.08.2023 та задовольнити подану заяву.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скаржник посилався на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали безпідставно не враховано, що судовий наказ у вказаній частині не підлягає виконанню, з тих підстав, що 06.05.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" № 3050-ІХ, яким юридичні особи, до яких, на думку заявника відноситься ПП "Паллад", звільняються від сплати орендної плати за землю з 01.03.2022 по 31.12.2022, в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, скаржник наголошував, що в силу підпункту 69.14. пункту 69 підрозділу 10 розділу Податкового кодексу України, за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій та перебувають у користуванні юридичних осіб, у відповідача, як користувача земельною ділянкою комунальної власності, розташованої на територіях активних бойових дій, відсутній обов`язок по сплаті плати за землю за вказаний період.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

28.09.2023 від Київської міської прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, у якому прокурор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Прокурор вказував на те, що:

- в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, судом не може здійснюватись перегляд самого судового рішення,а доводи відповідача фактично зводяться до незгоди з судовим рішенням у справі;

- у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача;

- отже, власники і землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) та орендну плату з дня виникнення права власності, права постійного користування земельною ділянкою або права оренди на земельну ділянку;

- право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України);

- відповідачем помилково вказується про відсутність обов`язку виконання наказу суду саме з посиланням на підпункт 69.14. пункту 69 підрозділу 10 розділу Податкового кодексу України, оскільки за відповідачем будь-яке право на земельну ділянку не зареєстроване у встановленому законодавством порядку, у контролюючого органу в силу вимог пунктів 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України відсутні обов`язки, та відповідно, повноваження на стягненян в судовому порядку податкових зобов`язань зі сплати земельного податку або орендної плати;

- з урахуванням системного аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм Податкового кодексу України;

- положення пункту 69.14. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не підлягають застосуванню до правовідносин, які були предметом розгляду у справі № 910/1386/23, оскільки вони не підпадають під правове регулювання норм Податкового кодексу України, а отже ПП «Паллад» не є суб`єктом відносно якого застосовуються передбачені Податковим кодексом України пільги щодо звільнення від сплати за землю.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1386/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1386/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Паллад" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі № 910/1386/23.

11.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1386/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Паллад" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2023, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 05.10.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці з 29.09.2023 по 06.10.2023, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №910/1386/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою від 29.09.2023 справу № 910/1386/23 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці 05.10.2023 по сімейним обставинам, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №910/1386/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 прийнято справу №910/1386/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Паллад" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 05.10.2023 з`явився представник скаржника - Приватного підприємства "Паллад" (відповідача), який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва 01.08.2023 та задовольнити подану заяву, а саме: визнати судовий наказ у даній справі від 11.05.2023 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП "Паллад" на користь Київради безпідставно збережених коштів орендної плати в сумі 955 831,13 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,6338 га з кадастровим номером 8000000000:75:155:0008 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Василя Стуса, 35-37 за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Представник позивача - Київської міської ради та прокурор в судовому засіданні 05.10.2023 заперечували проти апеляційної скарги, просили відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Київська міська рада відзив на апеляційну скаргу не подавала, проте відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 позов Керівника Святошинської окружної прокуратури в інтересах Київради задоволено повністю, стягнуто з ПП "Паллад" на користь Київради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,6338 га з кадастровим номером 8000000000:75:155:0008 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Василя Стуса, 35-37 в сумі 1 775 637, 00 грн. за період з 17.08.2021 по 31.12.2022; стягнуто з ПП "Паллад" на користь Київської міської прокуратури 26 635,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

11.05.2023 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

В свою чергу, Приватне підприємство "Паллад" звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання судового наказу у даній справі від 11.05.2023 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП "Паллад" на користь Київради безпідставно збережених коштів орендної плати в сумі 955 831,13 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,6338 га з кадастровим номером 8000000000:75:155:0008 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Василя Стуса, 35-37 за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Заявник вважає, що судовий наказ у вказаній частині не підлягає виконанню, з тих підстав, що 06.05.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" № 3050-ІХ, яким юридичні особи, до яких, на думку заявника відноситься ПП "Паллад", звільняються від сплати орендної плати за землю з 01.03.2022 по 31.12.2022, в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у задоволенні заяви ПП "Паллад" відмовлено повністю.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що за ПП "Паллад" будь-яке право на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:155:0008 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Василя Стуса, 35-37 - не зареєстроване у встановленому законом порядку. В свою чергу, зі змісту норм Податкового кодексу України вбачається, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення підпункту 69.14. пункту 69 підрозділу 10 розділу Податкового кодексу України не підлягають застосуванню до правовідносин, які були предметом розгляду у справі № 910/1386/23, у зв`язку з чим відсутні обумовлені процесуальним законом підстави для визнання наказу від 11.05.2023 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП "Паллад" на користь Київради безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровим номером 8000000000:75:155:0008) в сумі 955 831,13 грн. за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 23 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи п вилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно зі ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, норми господарського процесуального закону передбачають чіткий перелік підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17 та від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17.

Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, предметом спору у справі № 910/1386/23 було стягнення з ПП "Паллад" безпідставно збережених коштів в сумі 1 775 637, 00 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 17.08.2021 по 31.12.2022.

Норми статті 1212 Цивільного кодексу України регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

За змістом положень глав 82 та 83 Цивільного кодексу України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 ст. 93 та ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Отже, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Вказана позиція викладена Касаційним господарським судом Верховного Суду у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Пункт 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, що справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з підпунктом 69.14 п. 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 № 3050-ІХ, який набрав законної сили 06.05.2023, за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно зі пп. 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З огляду на вищенаведені приписи закону суд апеляційної інстанції зазначає, що поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності" - є різними правовим поняттями. Які врегульовані окремими нормами.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, власники і землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) та орендну плату з дня виникнення права власності, права постійного користування земельною ділянкою або права оренди на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, і що н було спростовано скаржником, за ПП "Паллад" будь-яке право на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:155:0008 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Василя Стуса, 35-37 - не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Зі змісту норм Податкового кодексу України вбачається, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм Податкового кодексу України.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20.

З огляду на вкладене, оцінивши наявні у справі докази в контексті поданої скаржником заяви про визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що положення підпункту 69.14. пункту 69 підрозділу 10 розділу Податкового кодексу України не підлягають застосуванню до правовідносин, які були предметом розгляду у справі № 910/1386/23. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПП "Паллад" не є суб`єктом відносно якого застосовуються передбачені пп 69.14 п. 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу "Перехідні положення" Податкового кодексу України пільги щодо звільнення від плати за землю.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції також зазначає, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 був затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до вказаного Переліку активні бойові дій на території м. Києва були з 24.02.2022 по 30.04.2022, тобто, юридичні особи звільняються від плати за землю у м. Києві за період з 24.02.2022 по 30.04.2022.

Згідно наявних у справі матеріалів, Київською міською радою, під час розрахунку ПП "Паллад" заявленої до стягнення суми безпідставно збережених коштів орендної плати за користування у 2022 році без правовстановлюючих документів земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 8000000000:75:155:0008 за адресою м. Київ, Святошинський р-н, вул. Василя Стуса, 35-37, за період з 01.03.2022 по 31.05.2022 не здійснювалось нарахування плати, у зв`язку з прийняттям Київською міською радою рішення від 13.09.2022 № 5449/5490 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік".

Наведеним рішенням Київською міською радою було встановлено з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року ставку орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) застосовувати в розмірі 0 відсотка.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності в межах розгляду заяви ПП "Паллад" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, встановивши, що дія пп 69.14 п. 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу "Перехідні положення" Податкового кодексу України не підлягає застосування до відносин, що були предметом розгляду справи № 910/1386/23, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 328 Господарського процесуального кодексу України підстав для визнання наказу від 11.05.2023 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПП "Паллад" на користь Київради безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровим номером 8000000000:75:155:0008) в сумі 955 831,13 грн. за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява ПП "Паллад" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - задоволенню не підлягає, про що судом першої інстанції обгрунтовано постановлено ухвалу про відмову у її задоволенні, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали, за наведених скаржником доводів та обгрунтувань.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Паллад" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі № 910/1386/23 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі № 910/1386/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/1386/23 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту постанови: 12.10.2023.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала