Постанова

від 12.10.2023 по справі 917/1372/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 917/1372/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції з Ленінським районним судом м.Полтави апеляційну скаргу (вх.№1531П/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд плюс» на рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2023 у справі №917/1372/22 (повний текст рішення складено 12.07.2023 суддею Погрібною С.В. у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд плюс», м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів №7», м.Полтава,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд плюс» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів №7» про стягнення заборгованості за надання послуг за договором будівельного підряду №0110 від 01.10.2021 у сумі 1701613,75 грн, збитків від інфляції - 369250,18 грн та 3% річних у розмірі 43843,96 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором будівельного підряду №0110 від 01.10.2021 з оплати вартості виконаних будівельних робіт з ПДВ у розмірі 1701613,75 грн на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт №1 за жовтень 2021 року та №2 за листопад 2021 року. На суму боргу позивачем нараховано 3% річних та інфляційні витрати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.07.2023 у справі №917/1372/22 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що згідно з умовами договору будівельного підряду №0110 від 01.10.2021 визначення цін в актах приймання виконаних будівельних робіт повинно бути здійснено на підставі кошторису, проте останній господарському суду не надано, що унеможливлює встановлення ціни виконаних робіт. Договірна ціна на будівництво не є локальним кошторисом і не замінює останній, а тому не може бути підставою для встановлення цін на конкретні види робіт. Суд узяв до уваги, що договірна ціна на будівництво складена на виконання робіт, що здійснюється у 2022 році, тоді як акти щодо виконання договору будівельного підряду №0110 складені за жовтень 2021 року, листопад 2021 року. Крім того, господарський суд, надавши оцінку акту №1 за жовтень 2021 року та акту №1 за листопад 2021 року, дійшов висновку про те, що ці акти не відповідають ознакам первинних документів, а також не є актами приймання виконаних будівельних робіт у розумінні договору будівельного підряду №0110 від 01.10.202, у зв`язку з чим дати їх підписання не створюють для замовника обов`язку оплати за роботи, відображені у таких актах. З приводу одиниці виміру господарської операції господарський суд зазначив, що такий вид робіт як ущільнення ґрунту трамбівками позивачем не конкретизований, у зв`язку з чим неможливо зробити однозначний висновок про одиницю вимірювання робіт, зазначених в актах №1 за жовтень 2021 року та №1 за листопад 2021 року. Ураховуючи істотні порушення при складанні первинних документів щодо виконання договору будівельного підряду, господарський суд дійшов висновку про те, що такі документи не підтверджують належним чином виконані роботи та не створюють для замовника обов`язку оплати за такі роботи. Відтак позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявності підстав для стягнення заявленої суми заборгованості. Оскільки основний борг відповідача не підтверджений належними доказами, то відсутні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з чим господарський суд відмовив у задоволенні позову.

Позивач з рішенням господарського суду до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2023 у справі №917/1372/22 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 1701613,75 грн, збитки від інфляції - 369250,18 грн та 3% річних у розмірі 43843,96 грн. Вирішити питання розподілу судових витрат у справі №917/1372/22 у судах апеляційної і першої інстанції. Стягнути з ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» на користь ТОВ «Цивільбуд плюс» витрати з оплати судового збору та витрати на правову допомогу у судах апеляційної та першої інстанцій, інші судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи №922/1372/22 у суді апеляційної інстанцій та у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає таке:

-господарський суд не застосував абзац 9 частини 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для визнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо;

-поза межами судового дослідження залишився факт засвідчення акту №1 за жовтень 2021 року та акту №2 листопад 2021 року відтиском печаток сторін;

- первинні бухгалтерські документи акт №1 за жовтень 2021 року та акт №2 за листопад 2021 року містять неістотні недоліки, що у розумінні положень частини 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є підставою для невизнання господарської операції;

-господарським судом не застосовано положення частини 4 ст.882 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, тому підписані позивачем та відповідачем в особі їх керівників акти №1 за жовтень 2021 року, №2 за листопад 2021 року повністю відповідають вимогам вказаної ст.882 Цивільного кодексу України, оскільки остання не містить приписів щодо укладення саме актів приймання виконаних будівельних робіт;

- суд першої інстанції встановив, що відвідач- ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» не надав доказів наявності у нього зауважень щодо виконаних позивачем ТОВ «Цивільбуд плюс» робіт за договором, що засвідчує відповідність виконаних робіт умовам договору, з урахуванням зазначеного, господарський суд, на думку апелянта, необґрунтовано відхилив доводи позивача про наявність підстав для сплати коштів за виконання позивачем роботи після підписання актів №1 за жовтень 2021 року, № 2 за листопад 2021 року;

- господарським судом не встановлено наявності відповідних заяв відповідача (замовника) щодо договірної ціни, ціни виконання робіт, строку виконання, якості та/або обсягу виконаних робіт за договором будівельного підряду №0110 від 01.10.2021 за вказаними актами або щодо необхідності зменшення ціни роботи, що на підставі частини 1 ст.853 Цивільного кодексу України об`єктивно й непереборно зумовлює втрату відповідачем як замовником права у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаних роботах, у тому числі щодо порядку складання та змісту зазначених актів №1 за жовтень 2021 року та №2 за листопад 2021 року, договірної ціни на будівництво «Реконструкція лінії виробництва корпусу ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» за адресою: м.Полтава, пров.Шевченка, 20, та інших документів;

- наказ №554 Мінрегіону України від 04.12.2009 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (зі змінами), яким затверджено форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма №КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт» (форма №КБ-3), не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а, отже, не є обов`язковим до застосування, з 19.09.2011 типові форми КБ-2в та КБ-3 стали примірними;

-господарським судом не надано належної оцінки висновку експерта №27 за результатами проведення судово-економічної експертизи, складеного 23.12.2022 та долученого до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1372/22, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №917/1372/22.

10.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд плюс» строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2023 у справі №917/1372/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд плюс». Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 14.09.2023 об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу - рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи надсилати їх з використанням програми «Електронний суд» або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 заяву представника ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7», адвоката Мартиненко Ю.В., про участь у судовому засіданні 14.09.2023 об 11:00 год., та у всіх наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №917/1372/22 задоволено. Ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

28.08.2023 від відповідача до суду надійшов відзив (вх.№10193) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що договір будівельного підряду №0110 від 01.10.2021 не містить жодних посилань на те, що договірна ціна є динамічною, до позовної заяви не надано кошторису, який також повинен містити інформацію щодо виду договірної ціни. Аналіз розділу 3 договору свідчить про визначення сторонами твердої договірної ціни у розмірі 270000,00 грн, а також умови її збільшення тільки за узгодженням сторін у чітко визначених випадках. Визначення цін в актах повинно бути здійснено на підставі кошторису, який не наданий позивачем, що не дає можливості встановити відповідність ціни виконаним роботам. Відповідач вважає, що вимога про стягнення основного боргу у розмірі 1701613,75 грн не підтверджена належними доказами, подані позивачем докази не відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору, подані акти не наділені ознаками первинних документів та не є підставою для розрахунку, більше того, свідчать про порушення порядку їх укладення і ставлять під сумнів законність їх укладення. Відповідач заперечує щодо доводів апеляційної скарги стосовно вимог про відшкодування збитків від інфляції у розмірі 369250,18 грн та суми 3% річних у розмірі 43843,96 грн. Відповідач зазначає, що висновок експерта №27 від 23.12.2022 є неналежним доказом у розумінні ст.76 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не підтверджує обставин, що мають значення для розгляду справи, з огляду на неповноту проведеного дослідження. Також відповідач заперечує проти вимог щодо відшкодування правової допомоги у розмірі 15000,00 грн, докази витрат щодо складання апеляційної скарги на адресу ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» не надходили.

01.09.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання (вх.№10484), в якому просить суд виключити дані про адвоката Філя Романа Анатолійовича як представника відповідача з матеріалів справи №917/1372/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 задоволено клопотання ТОВ «Цивільбуд плюс» про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1372/22, яке відбудеться 14.09.2023 об 11:00 год., в режимі відеоконференції. Доручено Ленінському районному суду м.Полтави забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/1372/22, розгляд якої відбудеться 14.09.2023 об 11:00 год., у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у залі судового засідання №104.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 12.10.2023 о 15:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, кімн.№104. Ухвалено забезпечити представнику ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7», адвокату Мартиненко Ю.В., участь у судовому засіданні 12.10.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon». Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 задоволено клопотання ТОВ «Цивільбуд плюс» про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1372/22, яке відбудеться 12.10.2023 о 15:15 год., в режимі відеоконференції. Доручено Ленінському районному суду м.Полтави забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/1372/22, розгляд якої відбудеться 12.10.2023 о 15:15 год., у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у залі судового засідання №104.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 задоволено клопотання ТОВ Завод залізобетонних виробів №7, адвоката Мартиненко Ю.В., про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1372/22, яке відбудеться 12.10.2023 о 15:15 год., у режимі відеоконференції. Доручено Полтавському апеляційному суду (36000, м.Полтава, вул.Соборності, 18) забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/1372/22, розгляд якої відбудеться 12.10.2023 о 15:15 год., у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у залі судового засідання №104.

12.10.2023 представник ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» Мартиненко Ю.В. через систему «Електронний суд» подала клопотання (вх.№2386), в якому зазначає, що не має можливості взяти участь у судовому засіданні 12.10.2023 о 15:15 год. у зв`язку з хворобою. Просить суд визнати причини неявки відповідача поважними, розгляд справи №917/1372/22 відкласти. До клопотання надано електронний медичний висновок №ЕСХК-РТМТ-74М К-бЗВЗ від 12.10.2023.

У судове засідання 12.10.2023, яке було призначено у режимі відеоконференції з Полтавським апеляційним судом, представник відповідача не з`явилась.

Представники позивача, які з`явились до Ленінського районного суду м.Полтави у режимі відеоконференції, заперечували проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як безпідставного та необґрунтованого.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, зазначає таке.

Частиною 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання про відкладення розгляду справи мотивовано тим, що представник відповідача Мартиненко Ю.В. не може взяти участь у судовому засіданні, через хворобу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 розгляд справи вже відкладався у зв`язку з хворобою представника відповідача.

Відповідно до частини 1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини 3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Заявником жодним чином не обґрунтовано неможливості здійснення представництва підприємства керівником товариства або іншою особою у порядку ст.56, 58 Господарського процесуального кодексу України, а також факту неможливості розгляду справи без участі відповідача, тому повторне клопотання заявника про відкладення розгляду справи через хворобу представника відповідача визнається судом необґрунтованим.

Ураховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, зважаючи на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, з огляду на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, адже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи і вважає за можливе закінчити апеляційний розгляд справи у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили суд її задовольнити.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши представників позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

01.10.2021 між ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» та ТОВ «Цивільбуд плюс» укладено договір будівельного підряду № 0110, згідно з пунктом 1.1 якого за даним договором замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати відповідно до умов даного договору будівельно-монтажні роботи з улаштування бетонних підлог, улаштування монолітних фундаментів, демонтажу-монтажу рознично-бетонних вузлів по об`єкту «Реконструкція лінії виробництва залізобетонних виробів виробничого корпусу ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» за адресою: м.Полтава, пров.Шевченка,20», а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Даний об`єкт знаходиться за адресою: пров.Шевченка,20 у м.Полтава.

Згідно з пунктом 1.2 договору склад і обсяг робіт, що виконуються підрядником згідно з умовами цього договору, здійснюються відповідно до затвердженого кошторису (готується підрядником, підписується сторонами), що є невід`ємною частиною цього договору.

У пункті 1.4 договору сторони погодили, що факт прийняття виконаних підрядником робіт посвідчується підписанням сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до пункту 2.1.7 підрядник зобов`язаний підготувати акт приймання виконаних будівельних робіт.

Договірна ціна за цим договором становить 2700000 (два мільйони сімсот тисяч) грн 00 коп., у тому числі ПДВ 450000 (чотириста п`ятсот тисяч) грн 00 коп. (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 3.2 договору договірна ціна може збільшуватися тільки за узгодженням сторін у таких випадках: -виникнення потреби додаткових робіт, не передбачених даним договором; -зростання після укладення цього договору цін на ресурси та матеріали, які забезпечує підрядник, при належному документальному підтвердженні такого зростання; - інші випадки, передбачені договором або додатковою угодою до нього. Договірна ціна не може зменшуватись замовником.

Зміна договірної ціни оформлюється сторонами шляхом укладення додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною до цього договору (пункт 3.5 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору замовник сплачує підряднику вартість виконаних ремонтних робіт відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.4 договору розрахунок за цим договором здійснюється замовником в національній валюті України- гривнях, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника. Оплата виконаних робіт (з урахуванням суми авансового платежу) здійснюється не пізніше десяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт, складеного підрядником.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання замовником і підрядником своїх зобов`язань за цим договором (пункт 5.1 договору).

Згідно з пунктом 5.2 договору термін дії договору може бути продовжено за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до пункту 6.2 договору строк виконання усіх робіт на об`єкті до 31 березня 2022 року. Закінченням виконання усіх робіт вважається дата підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт.

Пунктом 6.3 договору сторони погодили, закінченням виконання усіх робіт вважається дата підписання сторонами акту прийому передачі виконаних робіт.

За невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України та умовами цього договору (пункт 8.1 договору).

Відповідно до пункту 9.2 договору зміни та доповнення до даного договору можуть вноситися лише за погодженням між сторонами, шляхом укладення додаткових угод, одностороння зміна умов договору не допускається.

У пункті 9.3 договору сторони погодили, що додатки, додаткові угоди до цього договору, укладаються у письмовій формі та є його невід`ємною частиною.

Вказаний договір підписаний сторонами, є дійсним, а його умови є обов`язковими для виконання сторонами.

Матеріали справи містять додаток до договору «Договірна ціна на будівництво «Реконструкція лінії виробництва корпусу ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» за адресою: м.Полтава, пров.Шевченка, 20, що здійснюється у 2022 році», який також містить підписи та печатки сторін, а, отже, є обов`язковими і визначені сторонами умови щодо оплати за виконані роботи.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано договірну ціну на будівництво «Реконструкція лінії виробництва корпусу ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» за адресою: м.Полтава, пров.Шевченка, 20, що здійснюється у 2022 році».

Відповідно до договірної ціни, вартість робіт по розділу 1 «Трамбовка» складає 47413,92 грн; вартість робіт по розділу 2 «Фундамент» складає 368289,84 грн; вартість робіт по розділу 3 «Фундамент» складає 352667,56 грн; вартість робіт по розділу 4 «Підлоги» складає 147197,46 грн; вартість робіт по розділу 5 «Підлоги» складає 178939,82 грн, всього: на суму 1093508,60 грн. Також, з урахуванням витрат на заробітну плату (розрахунок №1), вартість експлуатації будівельних машин та механізмів (розрахунок №3), загальновиробничих витрат (розрахунок №4), прибутку (розрахунок №9), коштів на покриття адміністративних витрат будівельної організації (розрахунок №10) складає 1540224,81 грн, ПДВ 308044,96 грн, всього 1848269,77 грн (а.с.12-14, том 1).

Наявні у матеріалах справи акт №1 за жовтень 2021 року на суму 311266,07 грн; акт №1 (виправлено 2) за листопад 2021 року на суму 1390347,68 грн підписані без будь-яких зауважень директором ТОВ «Завод ЗБВ №7» Барсуковим А.О. (замовник) та директором ТОВ «Цивільбуд плюс`Чайка С.В. (генпідрядник) та скріплені печатками товариств (а.с.15-16, том 1).

Позивач, звертаючись до господарського суду з даним позовом, зазначив про прострочення ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» оплати по акту №1 за жовтень 2021 року на 338 днів, по акту №1 за листопад 2021 року на 308 днів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, господарський суд виходив з того, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, тому спірні правовідносини регулюються положеннями §§1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 879 Цивільного кодексу України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України).

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Господарським судом встановлено, що подані позивачем докази не відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору, а саме, акти не наділені ознаками первинних документів та не є підставою для розрахунку, а свідчать про порушення порядку їх укладення і ставлять під сумнів їх укладення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно з абзацом 9 частини 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Як убачається з матеріалів справи, спірні акти №1 за жовтень та листопад 2021 року підписані з боку замовника ОСОБА_1 та скріплені печаткою ТОВ «Завод ЗБВ №7», з боку генпідрядника мітиться підпис ОСОБА_2 , який також скріплений печаткою ТОВ «Цивільбуд плюс». Тобто, не зазначення посади підписантів не перешкоджає ідентифікації цих осіб, які згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відповідно до інформації про підписантів, що міститься у договорі про будівельний підряд, є директорами товариств.

Проте господарський суд не звернув увагу на те, що підписання таких актів замовником та генпідрядником, а саме, директором ТОВ «Завод ЗБВ №7» Барсуковим А.О. (замовник) та директором ТОВ «Цивільбуд плюс» Чайкою С.В. (генпідрядник), свідчить про визнання замовником факту виконання генпідрядником робіт в обумовленому у договорі обсязі та в узгоджені сторонами строки.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Дослідивши усі обставини та наявні у справі докази, колегія суддів встановила, що виконані генпідрядником роботи прийняті замовником без будь-яких зауважень щодо їх кількості, якості та вартості за актами №1 за жовтень 2021 року та за листопад 2021 року, не містять вказані акти і відмови замовника від підписання вказаних актів, відтак, акти відповідають вимогам частини 4 ст.882 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Крім того, господарським судом не встановлено наявності відповідних заяв відповідача (замовника) щодо договірної ціни, ціни виконання робіт, строку виконання, якості та/або обсягу виконаних робіт за договором будівельного підряду №0110 від 01.10.2021 за вказаними актами або щодо необхідності зменшення ціни роботи.

Господарський суд зазначив, що документ первинного обліку форми № КБ-2в, а саме, акт приймання виконаних будівельних робіт засвідчує конкретні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків, а тому є офіційним документом. Ураховуючи істотні порушення при складанні первинних документів щодо виконання договору будівельного підряду, господарський суд визнав їх такими, що не підтверджують належним чином виконані роботи та не створюють для замовника обов`язку оплати за такі роботи.

Колегія суддів зазначає, що наказ №554 Мінрегіону України від 04.12.2009 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (зі змінами), яким затверджено форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма №КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт» (форма №КБ-3), втратив чинність на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №16 від 20.01.2014, типові форми КБ-2в та КБ-3 стали примірними.

Застосування примірних форм №КБ-2в та №КБ-3 не обумовлено сторонами в договорі підряду.

У даному випадку акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт у будівництві мають самостійно розроблену форму та містять обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88.

Висновки господарського суду про те, що визначення цін в актах приймання виконаних будівельних робіт, повинно бути здійснено на підставі кошторису, який суду не надано, що унеможливлює встановлення ціни виконаних робіт, а договірна ціна на будівництво не є локальним кошторисом і не замінює останній, а тому не може бути підставою для встановлення цін на конкретні види виконаних робіт, колегія суддів вважає помилковими, виходячи з такого.

З аналізу договірної ціни на будівництво «Реконструкція лінії виробництва корпусу ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» за адресою: м.Полтава, пров.Шевченка, 20, встановлено, що остання складена в поточних цінах станом на 30 листопада 2021 року на суму 1848269,77 грн, вид договірної ціни динамічна, містить найменування робіт і витрат, у пункті 1 якої зазначено: «Локальний кошторис 01-01-01 на буд.роботи» (за розділами), обґрунтування (шифр і №позиції нормативу), одиницю виміру, кількість поточну ціну одиниці виміру, виконання робіт (витрати) у гривнях, витрати праці робітників тощо. Вказана договірна ціна підписана керівником підприємства (організації) замовника Барсуковим А.О., та керівником Генеральної підрядної організації Чайкою С.В. та скріплена печатками (а.с.12-14, том 1).

Так, відповідно до договірної ціни вартість робіт по розділу 1 «Трамбовка» складає 47413,92 грн; вартість робіт по розділу 2 «Фундамент» складає 368289,84 грн; вартість робіт по розділу 3 «Фундамент» складає 352667,56 грн; вартість робіт по розділу 4 «Підлоги» складає 147197,46 грн; вартість робіт по розділу 5 «Підлоги» складає 178939,82 грн, всього: на суму 1093508,60 грн. Також, з урахуванням витрат на заробітну плату (розрахунок № 1), вартість експлуатації будівельних машин та механізмів (розрахунок № 3), загальновиробничих витрат (розрахунок №4), прибутку (розрахунок № 9), коштів на покриття адміністративних витрат будівельної організації (розрахунок № 10) складає 1540224,81 грн, ПДВ 308044,96 грн, всього 1848269,77 грн.

Локальні кошториси є первинними кошторисними документами, складаються на окремі види робіт на підставі обсягів, які були визначені при розробці робочої документації.

Договірна ціна - це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об`єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна на виконання будівельних робіт формується генпідрядником на виконання робіт і погоджується із замовником.

Таким чином, сторони, підписавши договірну ціну на будівництво «Реконструкція лінії виробництва корпусу ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7», погодили ціни на конкретні види виконаних робіт за спірним договором підряду.

Згідно з пунктом 4.1 договору замовник сплачує підряднику вартість виконаних ремонтних робіт відповідно до умов даного договору.

Факт виконання та прийняття робіт, яке оформлене окремими актами, є окремим зобов`язанням у розумінні приписів ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зі строком (терміном) оплати, який встановлений у пункті 4.4 договору підряду не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт, складеного підрядником.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів оплати виконаних робіт за актами №1 за жовтень 2021 року та листопад 2021 року, при цьому вартість виконаних і прийнятих будівельних робіт (1701613,75 грн) не перевищила розміру договірної ціни (1848269,77 грн), визначеної у локальному кошторисі 01-01-01 на будівельні роботи, а також договірної ціни за договором підряду (2700000,00 грн).

Наведене є підставою для висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт виконання робіт за договором підряду №0110 від 01.10.2021, настання строку оплати за актами за жовтень, листопад 2021 року, які свідчать про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підряду від та підтверджують факт виконання відповідних робіт на загальну суму 1701613,75 грн, тому колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 1701613,75 грн.

Щодо заявлених до стягнення 3% у розмірі 43843,96 грн та інфляційні втрати у розмірі 369250,18 грн колегія суддів зазначає таке.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у розмірі 369250,18 грн та 3% річних у розмірі 43843,96 грн за спірний період, колегія суддів вважає його арифметично правильним, зробленим відповідно до умов договору підряду та первинних документів, відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат у даній справі, колегія суддів зазначає таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Цивільбуд плюс» (клієнт) та Приватним підприємством «Адвокатське бюро Юрія Сліпченка» (адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги від 11.10.2022, предметом якого, зокрема, є надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвокатського бюро по наданню правової допомоги.

Адвокат надає клієнту комплексну правову допомогу з консультації клієнта і узгодження ним правової позиції, підготовки та подачі позовної заяви, представництва у господарському суді Полтавської області, а також у разі необхідності у Східному апеляційному господарському суді, Верховному Суді (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору для виконання доручення, передбаченого пунктом 2.1 договору клієнт уповноважує адвоката (адвокатів): представляти інтереси клієнта у господарському суді Полтавської області, а також у разі необхідності у Східному апеляційному господарському суді, Верховному Суді з усіма процесуальними правами, наданими законом позивачу, відповідачу; брати участь у судових засіданнях, знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати думку з питань, які виникатимуть під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів, міркувань інших осіб, знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подати письмові зауваження на них, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії; робити з матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень.

Клієнт сплачує на поточний рахунок адвокатського бюро гонорар відповідно до кількості витраченого адвокатом часу на ведення справи, виходячи зі ставки у розмірі 1000,00 грн за годину роботи адвоката, однак загальний розмір гонорару не буде перевищувати 20000,00 грн за проведення консультацій, підготування процесуальних документів (у тому числі вивчення документів, аналіз нормативно-правових актів, аналіз судової практики, визначення правових позицій, складання позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви) та представництво клієнта у суді (пункт 5.1 договору).

Згідно з пунктом 5.2 договору клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар на підставі цього договору, рахунку адвокатського бюро та акту приймання-передачі робіт протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі робіт.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до його виконання сторонами договору (пункт 7. 1 договору) (а.с.30-31, том 1).

Відповідно до звіту про роботу адвоката над завданням клієнта станом на 19.10.2022 за період з 21.06.2022 по 28.06.2022 адвокатом проведено консультації щодо стягнення з ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» суми заборгованості, збитків від інфляції, 3% річних протягом 1 години, ціна за одну годину становить 1000,00 грн, також підготовлено позовну заяву, у тому числі: вивчення документів, наданих клієнтом (1 година), аналіз нормативно-правових актів (1 година), аналіз судової практики (2 години), вивчення правових позицій (1 година), складання позовної заяви (8 годин), оформлення додатків до позовної заяви (1 година), усього: адвокатом витрачено 14 годин, вартістю 14000,00 грн (а.с.33, том 1).

Представництво інтересів ТОВ «Цивільбуд плюс» у господарському суді Полтавської області здійснювалося адвокатом Сліпченком Ю.А. на підставі ордера серії ВІ №1114546 від 29.11.2022 про надання правової допомоги ТОВ «Цивільбуд плюс» на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 11.10.2022, засвідченої копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №308 від 05.10.1999 на ім`я Сліпченка Юрія Анатолійовича.

У позові заявник зазначив, що на виконання умов договору про надання правової допомоги позивач сплатив ПП «Адвокатське бюро Юрія Сліпченка» 15000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, наведено позивачем у розрахунку суми судових витрат, у зв`язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати з оплати судового збору в сумі 31720,62 грн, витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 грн.

На підтвердження надання адвокатських послуг, заявником надано акт №б/н від 19.10.2022 приймання-передачі наданих послуг до договору правової допомоги від 11.10.2022, відповідно до якого проведено консультації щодо стягнення з ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» суми заборгованості, збитків від інфляції 3% річних (1 година); підготовлено позовну заяву про стягнення ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій №7» суми заборгованості, збитків від інфляції, 3% річних (14 годин). Загальна вартість правової допомоги за договором про правову допомогу від 11.10.2022 15000,00 грн (1000,00 грн за одну годину роботи адвоката) (ПДВ не сплачується). Сторони зауважень та скарг одна до одної стосовно виконання зазначеного у договорі про надання правової допомоги від 11.10.2022 доручення не мають (а.с.34, том 1).

Оплата за вказаним актом здійснена ТОВ «Цивільбуд плюс» 20.10.2022, що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення №UA644 від 20.10.2022 (а.с.35, том 1).

Надані заявником документи колегія суддів визнає належними доказами понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що відповідач ставить під сумнів час, витрачений адвокатом на аналіз нормативно-правових актів, судової практики, вивчення правових позицій та складення позовної заяви, оскільки позовна заява не містить жодних посилань на судову практику та правові позиції (окрім положень щодо правової допомоги, що застосуються адвокатом під час здійснення ним адвокатської діяльності), категорія та обставини справи не мають такої складності, що зумовило витрату 1 години на аналіз нормативно-правових актів та 8 годин на складання позовної заяви, ураховуючи час, витрачений на вивчення документів та проведення консультацій). Також звертає увагу, що ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7» є збитковим підприємством і не має доходів, на підтвердження чого надає відповідну фінансову звітність за 2021 рік та 9 місяців 2022 року. Ураховуючи зазначене, відповідач заперечує проти вимог щодо відшкодування правової допомоги у розмірі 15000,00 грн. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

За змістом зазначених норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом щодо застосування частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України містяться у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Сама лише незгода учасника спору із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19.

Подане відповідачем заперечення проти усієї заявленої до стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн не є за своєю суттю обґрунтованим клопотанням про зменшення судових витрат, оскільки не містить переконливих мотивів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, виходячи з суми заявлених позовних вимог у розмірі 2114707,89 грн, яка є і предметом розгляду, та встановленого у договорі розміру вартості послуг.

Доводи відповідача зводяться до надання власної суб`єктивної оцінки та припущень щодо витраченого адвокатом часу при підготовці та написанні позову.

Натомість доводи відповідача спростовуються доказами, які надані представником позивача на підтвердження наданих послуг з правничої допомоги у даній справі.

У вищевказаних документах, наданих позивачем, зазначено обсяг (кількість витраченого часу адвокатом) наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Колегія суддів зазначає, що збитковість підприємства відповідача не може бути підставою для відмови у розподілі таких витрат між сторонами за результатами розгляду справи.

За змістом ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, ураховуючи те, що представником позивача підтверджено правовий статус адвоката, відповідність заявленої до стягнення суми правничої допомоги умовам договору, звіту про роботу адвоката над завданням клієнта, акту приймання-передачі правової допомоги, співмірність виконаних робіт кількості витраченого часу, наявність доказів фактичного виконання робіт та перерахування коштів на підставі договору, зважаючи на те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення господарського суду скасуванню, з прийняттям нового про задоволення позовних вимог, дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 15000,00 грн, з огляду на те, що такі витрати є обґрунтованими, співмірними зі складністю справи, виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), відповідають критерію реальності таких послуг, розумності їх розміру.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам у частині задоволення позову не відповідає, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.126, 129, 269, 270, пунктом 2 частини 1 ст.275, пунктом 4 частини 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд плюс» задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2023 у справі №917/1372/22 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів №7» (36007, м.Полтава, пров.Шевченка, 20, код ЄДРПОУ 01270078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд плюс» (36026, м. Полтава, вул.Новопроектована, буд.9, ЄДРПОУ 39854372) заборгованості у розмірі 1701613,75 грн, збитки від інфляції у розмірі 369250,18 грн, 3% річних у розмірі 43843,96 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів №7» (36007, м.Полтава, пров.Шевченка, 20, код ЄДРПОУ 01270078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд плюс» (36026, м. Полтава, вул.Новопроектована, буд.9, ЄДРПОУ 39854372) витрати на оплату професійної правничої допомоги у суді першої інстанції у розмірі 15000,00 грн та судовий збір у розмірі 31720,62 грн за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів №7» (36007, м.Полтава, пров.Шевченка, 20, код ЄДРПОУ 01270078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд плюс» (36026, м. Полтава, вул.Новопроектована, буд.9, ЄДРПОУ 39854372) 47580,93 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.10.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова