Постанова

від 04.10.2023 по справі 908/2394/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2394/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Ковальчук С.С., витяг з ЄДР №178194130829 від 26.06.2023, представник;

від відповідача та третьої особи представники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 (суддя Корсун В.Л., м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 05.05.2023), у справі №908/2394/22

за позовною заявою Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазпром плюс, 69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 32

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомості

ВСТАНОВИВ:

25.11.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 11.11.2022 № 02/03-20/02150 з вимогами Запорізької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазпром плюс (далі ТОВ Нафтогазпром плюс) про зобов`язання за власний рахунок знести самочинно збудований об`єкт нерухомості, а саме: тимчасову споруду, газове обладнання, рекламну конструкцію, металевий навіс, тротуарну плитку, що розташовані за адресою: вул. Чубанова, 3а, м. Запоріжжя.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:03:038:0039 площею 0,0830 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 3а, у відповідача закінчилося 24.02.2015 та продовжено не було, відповідно, знаходження автозаправної станції за вказаною адресою є самочинним будівництвом.

Ухвалою від 21.03.2023, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 , закрито підготовче провадження у справі № 908/2394/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2023 о 10 год. 00 хв.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Запорізька міська рада, в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Одночасно у змісті скарги викладено клопотання про поновлення строку на його оскарження, яке мотивовано отриманням рішення суду 10.05.2023.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги відзив на позов, поданий з порушенням строку на його подання.

Зазначає, що норма ст.376 ЦК України дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва:

- об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;

- створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Вказує, що згідно листа Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради від 24.10.2022 №269/02-03, новий договір оренди земельної ділянки між Запорізькою міською радою та ТОВ «Нафтогазпром плюс» не укладався, тому відповідач використовує її без правовстановлюючих документів, що свідчить про наявність першої ознаки здійснення самочинного будівництва, а саме, на земельний ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети.

За інформацією містобудівного кадастру, для проектування об`єкта будівництва, який знаходиться по вул. Чубанова, 3-а (кадастровий номер 2310100000:03:038:0039) містобудівні умови та обмеження не реєструвались.

Крім того, за результатами обстеження виявлені також порушення у сфері благоустрою населених пунктів, а саме порушено п. 4.3.1, 4.3.10, 3.3.33 Розділу 4 Правил благоустрою міста Запоріжжя.

Відтак, вважає, що Запорізькою міською радою, беззаперечно встановлено наявність ознак, визначених статтею 376 Цивільного кодексу України, що свідчать про самочинне будівництво.

Зазначає, що Відповідачем виконано самочинне будівництво об`єкту на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:038:0039, площею 0,0830 га, що заходиться за адресою: вул. Чубанова, 3-а, м. Запоріжжя, з ігноруванням будівельних норм та правил будівництва, в тому числі будівництва об`єкту підвищеної небезпеки.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, а доводи відповідача такими, що не заслуговують на увагу, зазначає, що доводи скарги практично повністю дублюють позовну заяву, яка розглянута судом і наведеним доводам дана правова оцінка. При цьому, обставина поновлення судом першої інстанції строку на подання відзиву не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції; крім того, ухвала суду про поновлення вказаного строку взагалі не підлягає апеляційному оскарженню. Будь-яких доводів про те, що внаслідок подання відзиву було якось порушено права позивача, або подання відзиву вплинуло на судове слідство та висновки суду апелянт не наводить. Навпаки - прийняття відзиву сприяло повному та об`єктивному розгляду справи, оскільки подаючи позов представник апелянта взагалі не долучив жодного доказу щодо об`єкту нерухомого майна, статусу земельної ділянки та договору оренди.

Зазначає, що в розділі порушення норм матеріального права апелянт просто копіює зміст позов заяви, виявляючи таким чином фактично неповагу до суду та відповідача. Представник апелянта фактично усунувся від доведення відповідних обставин, передбачених абз. 5-6 частини 2 ст. 258, ч. 2 ст. 277 ГПК України.

Відповідач наголошує, що у справі вже містяться заяви по суті справи (відзив на позовну заву; заперечення на відповідь на відзив, пояснення 3-ї особи), в яких наведені доводи і подані докази на спростування позовних вимог.

Третя особа своїм правом щодо подання пояснень на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Антонік С.Г., Березкіна О.В.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 31.05.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/2394/22 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

13.06.2023 матеріали справи №908/2394/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 апелянту поновлений строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 у справі №908/2394/23; розгляд справи призначено у засіданні на 02.08.2023; зупинено дію рішення на час апеляційного розгляду справи; сторонам наданий строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.

01.08.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2394/22 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023, справу №908/2394/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Верхогляд Т.А. та ухвалою суду від цієї ж дати справу прийнято до провадження наведеним складом суду, призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.10.2023.

В подальшому, 29.09.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2394/22 у зв`язку з відставкою судді Березкіної О.В

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023, справу №908/2394/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.

В судовому засіданні 04.10.2023 позивач підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач та третя особа правом участі у судовому засіданні не скористались.

В судовому засіданні 04.10.2023 оголошена вступна та резолютивна частині постанови у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Як свідчить акт обстеження території №0024 від 25.10.22, старшим інспектором відділу оперативного контролю у сфері благоустрою та паркування Установи Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя Запорізької міської ради здійснено перевірку стану благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: Прибережна магістраль/вул. Чубанова, 3а площею приблизно 0,0080 га.

За результатами перевірки встановлено наступне (дослівно): За адресою: Прибережна автомагістраль/Чубанова, 3а, виявлено факт розміщення автозаправної станції, в складі якої: газове обладнання, рекламна конструкція, металевий навіс) територія замощена тротуарною плиткою. На час перевірки осіб, які розмістили дані конструкції не встановлено.

Згідно листа Департаменту архітектури та містобудування ЗМР, містобудівним кадастром Департаменту проектна документація, а також містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва не зареєстровані.

Згідно з листом управління з питань земельних відносин ЗМР за адресою: вул. Чубанова, 3а, 2310100000:03:038:0039 площею 0,0830га, ТОВ НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС укладений договір оренди землі від 24.02.2005 №040526100104, з додатковими угодами до нього від 02.11.2009 №040926102051, від 17.12.2009 №040926102299, від 11.03.2010 №041026100759, стоком до 24.02.2015 для розташування автомобільної газозаправної станції.

На підставі звернення ТОВ НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС щодо поділу земельної ділянки у зв`язку з продажем частини нерухомого майна управлінням з питань земельних відносин ЗМР 19.06.2019 було подано проект рішення сесії Про надання згоди ТОВ НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС на поділ ділянки по вул. Чубанова, 7 для розташування газозаправної станції та розглянуто на постійній комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин, але остаточне рішення не прийнято.

Висновки та пропозиції за результатами обстеження (за фактом виявлених порушень): металеві газове обладнання, рекламна конструкція, металевий навіс розміщені у супереч Закону України Про благоустрій населених пунктів, пп.4.3.1,4.3.10, 4.3.33, 4.3.36, Правил благоустрою території м. Запоріжжя, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 22.06.2011 № 41. Таким чином, наявні порушення вимог законодавства у сфері благоустрою.

На підставі даного акту обстеження території № 0024 від 25.10.2022, установа Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя ЗМР пропонує вжити заходи в межах чинного законодавства України..

У зв`язку з виявленим порушенням, Запорізька міська рада звернулась до суду з вимогою зобов`язати ТОВ Нафтогазпром Плюс за власний рахунок знести самочинно збудований об`єкт нерухомості: тимчасова споруда, газове обладнання, рекламну конструкцію, металевий навіс, тротуарну плитку, що розташовані за адресою: вул. Чубанова, 3а, м. Запоріжжя.

У відзиві на позов та в суді першої інстанції представник відповідача зазначив, що будівля АЗС була збудована за часів діяльності Запорізького автомобілебудівного заводу, а з 2000-х років була передана у власність ТОВ Нафтогазпром Плюс. В подальшому, за погодженням із Запорізькою міською радою, було проведено реконструкцію вказаного об`єкту.

При цьому, відповідних доказів суду не надано.

Також у відзиві на позов представником відповідача вказано про те, що розпорядженням голови Комунарської районної адміністрації від 08.04.2005 присвоєно об`єктам нерухомості АГЗС ТОВ Нафтогазпром плюс поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7 та дозволено введення в експлуатацію АГЗС за адресою: вул. Чубанова, 7.

До відзиву зазначене розпорядження представником відповідача надано не було. В судовому засіданні 18.04.2023 представником позивача подано копію такого розпорядження, проте судом до розгляду не прийнято з огляду на те, що доказ подано після початку розгляду справи по суті.

Згідно з матеріалами, долученими відповідачем до відзиву, розпорядженням Запорізького міського голови №481р від 05.05.2005 Про затвердження акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автомобільної газозаправної станції по вул. Чубанова, 3а (поштова адреса вул. Чубанова, 7) затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автомобільної газозаправної станції по вул. Чубанова, 3а (поштова адреса вул. Чубанова, 7) з навісом, парком резервуарів, операторською та майстернею (загальна площа: операторської - 12,7 кв.м., майстерні 39,3 кв.м.).

Як свідчить Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, складений 30.07.2008, прийнято в експлуатацію об`єкт за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7 Реконструкція газозаправної станції по вул. Чубанова, 7, в м. Запоріжжя.

Розпорядженням Запорізького міського голови від 08.08.2008 №733р затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію автомобільної газозаправної станції по вул. Чубанова, 7, загальною площею 137,5 кв.м. після реконструкції без зміни функціонального призначення. Замовник будівництва: ТОВ Нафтогазпром Плюс, а також дозволено введення в експлуатацію автомобільної газозаправної станції по вул. Чубанова, 7.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.10.2008 №456/13 вирішено оформити право власності за ТОВ Нафтогазпром Плюс на автомобільну газозаправну станцію (літ. А, а, Б, Г-2) по вул. Чубанова, 7 в м. Запоріжжі загальною площею за внутрішніми замірами 137,5 кв.м. після проведеної реконструкції.

Як свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС №472309 від 05.03.2009, за ТОВ Нафтогазпром Плюс зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7, що складається з: операторської літ. А, площею 12,6 кв.м., прибудови літ. А площею 1,2 кв.м., майстерні літ. Б площею 39,3 кв.м., будівлі офісу літ. Г-2, площею 84,4 кв.м.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.07.2016, ТОВ Нафтогазпром Плюс (продавець) продало громадянину ОСОБА_1 (покупець) 2/5 частки операторської літ. А, прибудови літ. А, майстерні літ. Б, будівлі офісу літ. Г-2, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 7, загальною площею 137,5 кв.м., розташованих на земельній ділянці пл.. 0,0830 га, кадастровий номер 2310100000:03:038:0039, де у приватну власність покупця переходять: комора №9 пл. 1,6кв.м., склад №10 пл. 14,7 кв.м., майстерня №11 пл. 39,3 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між Запорізькою міською радою та ТОВ Нафтогапром Плюс укладено договір оренди землі (без дати укладання, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що вчинено запис від 24.02.2005 за №040526100104), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для розташування автомобільної газозаправної станції, яка знаходиться в м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 3а.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 0,0830 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: автомобільна газозаправна станція (п. 3 договору). Земельна ділянка передається в оренду разом з автомобільною газозаправною станцією (п. 4 договору).

Договір укладено на десять років (п. 8 договору).

До договору сторонами укладено додаткові угоди, які зареєстровані за №040926102051 від 02.11.2009, №040926102299 від 17.12.2009, №041026100759 від 11.03.2010.

В судовому засіданні 24.04.2023 судом першої інстанції досліджено оригінал вказаного договору оренди землі та додаткові угоди до нього.

ТОВ Нафтогазпром Плюс у зв`язку із закінченням строку дії договору, звернулося до Запорізької міської ради з повідомленням за вих. №34 від 14.11.14 щодо внесення змін до договору оренди землі в частині зменшення розміру орендної плати та зменшення розміру земельної ділянки до 0,0443 га після припинення правовідносин щодо оренди земельної ділянки площею 0,0830 га.

Листом за вих. №17598/02-32/08 від 08.12.2014 виконавчий комітет Запорізької міської ради повідомив ТОВ Нафтогазпром Плюс про безпідставність зниження орендної плати, а також запропонував для вирішення питання щодо зменшення площі земельної ділянки звернутися до управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради.

Листом за вих. №28 від 18.08.2016 ТОВ Нафтогазпром Плюс звернувся до міського голови щодо надання згоди на розробку технічної документації щодо поділу змеленої ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частини майна з Сухомлином А.О.

В подальшому, у зв`язку з тривалою відсутністю рішення, ТОВ Нафтогазпром Плюс неодноразово зверталось до Запорізької міської ради щодо розгляду вищезазначеного питання щодо поділу земельної ділянки та поновлення договору оренди землі.

При цьому в позовній заяві позивач зазначав, що згідно листа Управління з питань змелених відносин Запорізької міської ради від 24.10.2022 №269/02-03, новий договір оренди земельної ділянки між Запорізькою міською радою та ТОВ Нафтогазпром Плюс не укладався. Таким чином, право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:038:0039, площею 0,0830 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 3а, у відповідача закінчилося 24.02.2015, а продовжено так і не було, тож знаходження за вказаною адресою автозаправної станції позивач вважає самочинним будівництвом.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними доказами наявності всіх ознак, які характеризують самочинність будівництва. При цьому, матеріалами справи і доказами поданими відповідачем спростовуються обставини самочинності будівництва, а доказів того, що ТОВ Нафтогазпром Плюс здійснювало нове будівництво чи переобладнання об`єкту нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 3а, після введення його в експлуатацію та оформлення права власності на нього, позивачем суду не надано.

При цьому, судом також зазначено, що позивачем не конкретизовано, яке саме нерухоме майно підлягає знесенню відповідачем, оскільки в позовній заяві позивач просив, поміж іншого, зобов`язати відповідача знести самочинно збудований об`єкт нерухомості, а саме: тимчасову споруду, газове обладнання, рекламну конструкцію, металевий навіс, тротуарну плитку, в той час, як наведені об`єкти не є нерухомим майном в розумінні статті 181 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

При вирішенні спору, що стосується самочинного будівництва нерухомого майна, суду необхідно з`ясовувати наявність правових підстав володіння або користування земельною ділянкою, на якій збудоване спірне майно; наявність ознак самочинності збудованого нерухомого майна; відповідність збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам; наявність згоди власника земельної ділянки на будівництво відповідного нерухомого майна.

Об`єкт вважається самочинним будівництвом у разі наявності хоча б однієї із наступних обставин:

1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт будується без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт;

3) об`єкт будується без належно затвердженого проекту, з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах,

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття самочинного будівництва визначено у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

В частині сьомій ст. 376 ЦК України визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд, за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України, в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Знесення самочинного будівництва на підставі ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України можливе в разі, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб.

Знесення самочинного будівництва на підставі ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України можливе в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.

Як правильно встановив господарський суд, розпорядженням Запорізького міського голови №481р від 05.05.2005 Про затвердження акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автомобільної газозаправної станції по вул. Чубанова, 3а (поштова адреса вул. Чубанова, 7) затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію автомобільної газозаправної станції по вул. Чубанова, 3а (поштова адреса вул. Чубанова, 7) з навісом, парком резервуарів, операторською та майстернею (загальна площа: операторської - 12,7 кв.м., майстерні 39,3 кв.м.).

Як свідчить Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, складений 30.07.2008, прийнято в експлуатацію об`єкт за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7 Реконструкція газозаправної станції по вул. Чубанова, 7 в м. Запоріжжя.

Розпорядженням Запорізького міського голови від 08.08.2008 №733р затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію автомобільної газозаправної станції по вул. Чубанова, 7, загальною площею 137,5 кв.м. після реконструкції без зміни функціонального призначення. Замовник будівництва: ТОВ Нафтогазпром Плюс, а також дозволено введення в експлуатацію автомобільної газозаправної станції по вул. Чубанова, 7.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.10.2008 №456/13 вирішено оформити право власності за ТОВ Нафтогазпром Плюс на автомобільну газозаправну станцію (літ. А, а, Б, Г-2) по вул. Чубанова, 7, в м. Запоріжжі загальною площею за внутрішніми замірами 137,5 кв.м. після проведеної реконструкції.

Як свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС №472309 від 05.03.2009, за ТОВ Нафтогазпром Плюс зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості за адресою: мп. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7, що складається з: операторської літ. А, площею 12,6 кв.м., прибудови літ. А площею 1,2 кв.м., майстерні літ. Б площею 39,3 кв.м., будівлі офісу літ. Г-2, площею 84,4 кв.м.

Додатково у відзиві на позов представником відповідача вказувалось про те, що розпорядженням голови Комунарської районної адміністрації від 08.04.05 було присвоєно об`єктам нерухомості АГЗС ТОВ Нафтогазпром плюс поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 7 та дозволено введення в експлуатацію АГЗС за адресою: вул. Чубанова, 7.

До відзиву зазначене розпорядження представником відповідача надано не було, а надану в судове засідання 18.04.2023 представником позивача копію такого розпорядження, судом першої інстанції до розгляду не прийнято з огляду на подання доказу після початку розгляду справи по суті.

В подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу від 15.07.2016, ТОВ Нафтогазпром Плюс (продавець) продало громадянину ОСОБА_1 (покупець) 2/5 частки операторської літ. А, прибудови літ. А, майстерні літ. Б, будівлі офісу літ. Г-2, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 7, загальною площею 137,5 кв.м., розташованих на земельній ділянці пл.. 0,0830 га, кадастровий номер 2310100000:03:038:0039, де у приватну власність покупця переходять: комора №9 пл. 1,6кв.м., склад №10 пл. 14,7 кв.м., майстерня №11 пл. 39,3 кв.м.

При цьому, згідно матеріалів справи та, що не заперечується сторонами, між Запорізькою міською радою та ТОВ Нафтогапром Плюс було укладено договір оренди землі (без дати укладання, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що вчинено запис від 24.02.2005 за №040526100104), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для розташування автомобільної газозаправної станції, яка знаходиться в м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 3а.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 0,0830 га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: автомобільна газозаправна станція (п. 3 договору). Земельна ділянка передається в оренду разом з автомобільною газозаправною станцією (п. 4 договору).

Договір було укладено на десять років (п. 8 договору).

До договору сторонами було укладено додаткові угоди, які зареєстровані за №040926102051 від 02.11.09, №040926102299 від 17.12.09, №041026100759 від 11.03.10.

Вищенаведеним спростовуються доводи апелянта про здійснення самочинного будівництва на земельний ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети та без належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва, створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Колегія суддів наголошує, що в контексті обставин, які мають значення для вирішення спору у даній справі по суті, питання щодо факту остаточного врегулювання сторонами правовідносин з приводу укладення договору оренди землі, користування на даний час земельною ділянкою відповідачем без правовстановлюючих документів, не є предметом дослідження.

При цьому відсутність у позивача зареєстрованих містобудівних умов та обмежень за об`єктом відповідача лише свідчить про неналежно організовану роботу органу місцевого самоврядування, за наявності у справі затверджених цим органом документів на введення саме реконструйованого об`єкту в експлуатацію і надання дозволу на оформлення права власності цього об`єкта за відповідачем.

До того ж, як правильно визначено судом першої інстанції позивачем не доведено, що відповідачем здійснено нове будівництво чи переобладнання об`єкту нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 3а, після введення його в експлуатацію та оформлення права власності на нього.

Стосовно доводів апеляційної скарги про безпідставне відновлення строку для подання відзиву на позов та його врахування при розгляді справи, то неведене не є підставою для скасування законного рішення суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 у справі № 908/2394/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 у справі № 908/2394/22 залишити без змін.

Судові витрати Запорізької міської ради за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.10.2023

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз