Рішення

від 10.10.2023 по справі 904/3515/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2023м. ДніпроСправа № 904/3515/23

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Славутич", село Новохортиця Криворізького району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс", м. Харків

про стягнення 740 214,35 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від позивача: Омельченко Ю.А., адвокат, ордер серії АЕ № 1175074 від 01.07.2023

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Славутич" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" на свою користь суму заборгованості за непоставлений товар згідно договору поставки №1817 від 19.04.2023 в розмірі 614 879,92 грн та неустойку за порушення умов договору в розмірі 125 334,43 грн.

Судовий збір просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару які були обумовлені договором поставки №1817 від 19.04.2023, а саме не здійснив оплачений товар у сумі 514 879,92 грн. у погоджений сторонами строк до 26.04.2023. У зв`язку із неповерненням коштів за непоставлений товар позивач нарахував на підстави пункту 6.3 договору та заявив до стягнення 125 334,43 грн. річних (розрахунок міститься в позовній заяві). При цьому позивач зазначив вказану суму 125 334,43 грн., однак у сусідовому засіданні 10.10.2023 представник позивача пояснив, що під час оформлення позовної заяви помилково зазначено, що 125 334,43 грн. є неустойкою, вказана сума є річними нарахованими відповідно до пункту 6.3 договору, як зазначено у позові (розрахунок також наведений як річні).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 15.08.2023

У судове засідання 15.08.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання у справі на 12.09.2023.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2023 у справі №904/3515/23 яка була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області 17.08.2023 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2023 у справі №904/3515/23 направлялась на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс", яка зазначена позивачем у позові, згідно з довідкою про доставку електронного листа копія ухвали надійшла до електронної скриньки відповідача 10.07.2023.

Виходячи зі змісту приписів частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" відзив на позов не подало.

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання 12.09.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу призначено до розгляду в засіданні на 10.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 виправлено, допущені в ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2023, 15.08.2023 та від 12.09.2023 у справі №904/3515/23 описки у назві позивача а саме замість найменування "Фермерське господарство "Славутич" постановлено зазначити: "Селянське (фермерське) господарство "Славутич".

У судовому засіданні, яке відбулося 10.10.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що під час оформлення позовної заяви помилково зазначено, що 125 334,43 грн. є неустойкою, вказана сума є річними нарахованими відповідно до пункту 6.3 договору, як зазначено у позові (розрахунок також наведений як річні).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (копія ухвали від 12.09.2023, яка направлялась господарським судом на юридичну адресу відповідача повернулась із відміткою Укрпошти: "Адресат відсутній за вказаною адресою"; про доставку ухвали на офіційну електронну адресу відповідача сформовано довідку від 13.09.2023).

У судовому засіданні 10.10.2023 оголошені вступна та резолютивна частини.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

19.04.2023 між Селянським (фермерським) господарством "Славутич" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" (постачальник) укладено договір поставки мінеральних добрив №1817 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти та сплатити вартість мінеральних добрив іменованого далі як товар, відповідно до умов даного договору (додаткових угод, специфікацій та накладних до нього).

Відповідно до пункту 3.1 договору конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору. Специфікації та накладні є невід`ємною частиною договору.

У пункті 4.4 договору сторони погодили, що товар постачається на умовах попередньої оплати. У випадку отримання покупцем товару без попередньої оплати, покупець взяв на себе зобов`язання сплатити вартість отриманого товару протягом 30 днів, якщо інше не визначено сторонами у специфікаціях або видаткових накладних.

Відповідно до пункту 5.2 договору та додатку №1 до договору місцем поставки визначено: базис поставки товару DDP склад покупця згідно Інкотермс у редакції 2000 року, а саме: склад Селянського (фермерського) господарства "Славутич" за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський (Криворізький) район, с. Новохортиця, вул. Центральна, 41.

Згідно з пунктом 6.1. договору. сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або недосконале виконання зобов`язання за цим договором, включаючи відшкодування збитків, що були понесені винною стороною та сплату штрафних санкцій.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у випадку порушення постачальником термінів поставки, відповідно до цього договору, він сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невиконаних зобов`язань за кожний день прострочки виконання зобов`язань, а також 120% річних в силу статті 625 Цивільного кодексу України.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 9.1 договору).

Між сторонами складено та підписано специфікацію (додаток № 1 до договору), в якій сторони погодили найменування товару, одиницю виміру, кількість товару, його вартість та строк поставки.

Так, відповідно до умов договору та специфікації Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" зобов`язалося поставити Селянському (фермерському) господарству "Славутич" сечовину (карбамід) N46.2 "Туркменхімія", Туркменістан) біг-бег 800кг у кількості 9,6т та амофос NР 12:52 ("Дніпроазот" Україна) біг-бег 915кг у кількості 21,96т на загальну суму 614 879,92 грн протягом 5 робочих днів з моменту здійснення позивачем 100% оплати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" виставило Селянському (фермерському) господарству "Славутич" рахунок на оплату № 1817 від 19.04.2023 на загальну суму 614879,92 грн.

Селянське (фермерське) господарство "Славутич" взяті на себе зобов`язання за договором виконало належним чином та перерахував на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" грошові кошти в розмірі 614 879,92 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 175 від 19.04.2023 (а.с. 15, том 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" зобов`язання за договором належним чином не виконало, поставку товару позивачу у визначений умовами договору та специфікацією до нього строк не здійснило.

16.05.2023 позивач звернувся на адресу відповідача з претензією № 1 про повернення коштів за непоставлений товар за договором поставки мінеральних добрив №1817 від 19.04.2023 з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 614 879,92 грн та сплатити штрафні санкції за порушення договірних зобов`язань у розмірі 40 430,46 грн.

Селянське (фермерське) господарство "Славутич" посилається на неналежне виконання Товариствомз обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" зобов`язань за договором поставки мінеральних добрив №1817 від 19.04.2023 в частині постави товару та неповернення коштів у зв`язку з не поставкою товару, просить стягнути суму перерахованих коштів у розмірі 614 879,92 грн. та 125 334,43 грн. річних, нарахованих відповідно до пункту 6.3 договору, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 614 879,92 грн суми оплати за непоставлений товар, 125 334,43 грн річних.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки мінеральних добрив №1817 від 19.04.2023, строк дії договору, порядок та строки поставки товару, наявність / відсутність прострочення у здійсненні поставки за договором.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивач, на виконання умов спірного договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості попередньої оплати в сумі 614 879,92 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №175 від 19.04.2023, наявною в матеріалах справи.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, після отримання суми попередньої оплати в розмірі 614 879,92 грн товар не поставив.

Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

Відповідно до частин другої та третьої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.

За умовами договору поставки та умов Специфікації відповідач зобов`язався поставити позивачу товар протягом 5 робочих днів з моменту здійснення позивачем 100% оплати.

Таким чином, строк виконання зобов`язання відповідача з поставки товару на суму 614 879,92 грн сплив 26.04.2023.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договором, оскільки відповідач договірні зобов`язання належним чином не виконав, товар за договором не поставив.

Відповідач доказів поставки товару за договором поставки мінеральних добрив №1817 від 19.04.2023 та / або повернення суми передоплати у розмірі 614 879,92 грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у випадку порушення постачальником термінів поставки, відповідно до цього договору, він сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості невиконаних зобов`язань за кожний день прострочки виконання зобов`язань, а також 120% річних в силу статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 120% річних у розмірі 125 334,43 грн. за загальний період з 27.04.2023 по 27.06.2023.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

При цьому, за нормами статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем отримано попередню оплату за договором поставки №171РБ-21 від 24.11.2021 на підставі рахунку №2508 від 10.12.2021, однак товар не поставив, кошти не повернув.

Відтак, відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги п`ятої Цивільного кодексу України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої Цивільного кодексу України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, встановлено, що за змістом статті 625 Цивільного кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Так, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Відтак, правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних висновків щодо застосування норми права (статті 625 Цивільного кодексу України) у подібних правовідносинах, викладених у в постановах Верховного Суду України та вказала, що правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

При цьому, у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки.

Згідно з частинами 1, 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на які поширюється дія положень частини другої статі 625 Цивільного кодексу України, беручи до уваги практику Верховного Суду, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду від 22.09.2020, яка є найбільш релевантна, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про нарахування 120% річних на суму попередньої оплати (614 879,92 грн.) за період з 27.04.2023 (наступного дня після строку поставки) до 27.06.2023 обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 610 Цивільного України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 186 232,2740 214,357 грн. (614 879,00 грн коштів за непоставлений товар (попередньої оплати) + 125 334,43 грн. 120% річних).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Селянського (фермерського) господарства "Славутич" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" про стягнення 740 214,35 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетс Трейдс" (61166, м. Харків, проспект Науки, буд. 40; ідентифікаційний код 44898702) на користь Селянського (фермерського) господарства "Славутич" (53161,Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новохортиця, вул. Центральна, буд. 41; ідентифікаційний код 19099202) 614 879,92 грн (шістсот чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять гривень 92 копійки) суму оплати за непоставлений товар, 125 334,43 грн (сто двадцять п`ять тисяч триста тридцять чотири гривні 43 копійки) річних, 11 103,22 грн (одинадцять тисяч сто три гривні 22 копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.10.2023

Суддя Ю.А. Бажанова