Ухвала

від 05.10.2023 по справі 910/12162/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2023Справа № 910/12162/23Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божко Д.О. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом NobleProg GmbH

до Дочірнього підприємства зі 100% іноземними інвестиціями "Ерікссон"

про стягнення 26536,00 Євро

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Загика І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

NobleProg GmbH звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства зі 100% іноземними інвестиціями "Ерікссон" про стягнення 26536,00 Євро.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з навчання №МА-2020-004239.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.

17.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 07.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12162/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 21.09.2023.

18.09.2023 від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив із запереченнями проти розгляду справи в Господарському суді міста Києва та заява про поновлення строку для подання відзиву.

21.09.2023 від позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.

21.09.2023 від відповідача надійшли клопотання про приєднання додаткових пояснень та документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства зі 100% іноземними інвестиціями "Ерікссон" про поновлення строку на подання відзиву відмовлено, продовжено відповідачу з ініціативи суду процесуальний строк для надання відзиву до 14.09.2023, відкладено підготовче засідання у справі № 910/12162/23 на 05.10.2023.

У підготовче засідання 05.10.2023 представник позивача не з`явився.

У підготовчому засіданні 05.10.2023 судом встановлено, що у п. 3 прохальної частини заяви позивача від 21.09.2023 про відкладення судового засідання, позивач просив визначити додатковий час позивачу для надання відповіді на відзив, враховуючи дату фактичного отримання останнього - 20.09.2023.

Протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні заяви позивача про визначення додаткового часу для надання відповіді на відзив, з огляду на таке.

Згідно з частиною 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

У відповідності до ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ухвалою про відкриття провадження від 21.08.2023 позивачу було надано строк для подання відповіді на відзив не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Позивач отримав відзив 20.09.2023, про що зазначає сам позивач, а тому останнім днем встановленого судом строку для подання відповіді на відзив є 25.09.2023.

21.09.2023 позивачем подано заяву, у якій останній просить визначити додатковий час позивачу для надання відповіді на відзив.

Суд зазначає, що нормами ГПК України не передбачено такої процесуальної дії як "визначення додаткового часу".

При цьому, у поданій заяві про встановлення додаткового часу, заявник не зазначає жодних причин та обставин неможливості подання відповіді на відзив у строк, встановлений судом, як і не наводить причин для продовження строку для подання відповіді на відзив та дату, до якої необхідно продовжити строк.

Заява позивача не містить обґрунтування щодо необхідності продовження "визначення додаткового часу" для подання відповіді на відзив.

Обґрунтованого клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив позивач не подав.

З огляду на викладене, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про визначення додаткового часу для надання відповіді на відзив.

Також у підготовчому засіданні судом встановлено, що вірною назвою позивача є не NobleProg GmbH, а NobleProg Europe GmbH, а позивачем в позові допущено помилку в назві позивача.

Присутній у підготовчому зсіданні 05.10.2023 представник відповідача заперечив проти розгляду справи в Господарському суді міста Києва, просив залишити позов без розгляду.

Розглянувши клопотання Дочірнього підприємства зі 100% іноземними інвестиціями "Ерікссон" про залишення позову без розгляду (викладене п. 3 прохальної частини відзиву), суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

При вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду необхідно встановити наявність сукупності наступних умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №924/1253/20.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 26536,00 Євро за договором про надання послуг з навчання №МА-2020-004239.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2020 між Дочірнім підприємством зі 100% іноземними інвестиціями "Ерікссон", як замовником та NobleProg Europe GmbH, як виконавцем укладено договір про надання послуг з навчання №МА-2020-004239.

Відповідно до п. 23.1 укладеного між сторонами договору тлумачення, чинність і виконання цього договору та будь-який спір, що стосується його предмета, регулюється та вирішується відповідно до чинного законодавства Швеції.

Згідно з п. 23.2 договору про надання послуг з навчання №МА-2020-004239, усі суперечності, розбіжності або питання між сторонами стосовно будь-яких проблем, що виникають внаслідок послуги або у зв`язку з нею, остаточно врегульовуються у арбітражному провадженні відповідно до Регламенту Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм, Швеція, одним або більше третейськими суддями, призначеними згідно із зазначеним вище Регламентом. Мовою арбітражного розгляду є англійська. Усі рішення за необхідності може бути примусово виконано будь-яким судом відповідної юрисдикції аналогічно до порядку виконання інших рішень такого суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 виклала правовий висновки про те, що:

- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;

- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;

- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.

Позивачем не подано заперечень на заяву позивача про залишення позову без розгляду.

Судом у цій справі встановлено, що сторони уклали арбітражну угоду у вигляді арбітражного застереження щодо розгляду усіх суперечностей, розбіжностей або питань між сторонами стосовно будь-яких проблем, що виникають внаслідок послуги або у зв`язку з нею, за процедурою міжнародного комерційного арбітражу.

Матеріали справи не містять доказів того, що арбітражна угода визнана недійсною чи втратила чинність.

Крім того, судом не встановлено обставин що арбітражна угода не може бути виконана.

Нью-Йоркська конвенція 1958 року передбачає, що кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

Вказане положення міжнародного права знайшло своє відображення і у тексті ГПК України. Так, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 906/493/16 зазначено, що у пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала «патологічний характер», головним чином у наступних випадках: і) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду, та іі) якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, яка не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.

Заперечення проти розгляду справи в Господарському суді міста Києва подані відповідачем до початку розгляду справи по суті, викладені у розділі 2 відзиву, до того, як відповідачем викладено заперечення проти позову.

Враховуючи існування арбітражної угоди, за якою спір у справі №910/12162/23 відноситься до компетенції арбітражу, яка є дійсною, чинною та виконуваною, а від відповідача до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, суд доходить висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/13813/21, від 03.05.2023 у справі № 924/497/22.

При цьому, на переконання суду, викладення заперечення проти розгляду справи в Господарському суді міста Києва у відзиві на позовну заяву є реалізацією процесуальних прав сторони, визначених господарським процесуальним законодавством і не може свідчити про недотримання заявником п. 7 ч. 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Ураховуючи наведене, суд роз`яснює позивачу, що сплачена ним сума судового збору може бути повернута йому з Державного бюджету України за його клопотанням на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 226, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов NobleProg Europe GmbH до Дочірнього підприємства зі 100% іноземними інвестиціями "Ерікссон" про стягнення 26536,00 Євро - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення - 05.10.2023 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.10.2023.

Суддя С. О. Турчин