Рішення

від 03.10.2023 по справі 916/1422/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1422/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Галуза Л.О. - самопредставництво,

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): адвокат Чубенко В.А. - ордер,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1422/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (вул. Алма-Атинська, № 37, м. Київ, 02092)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» (вул. Аграрна, № 1, м. Покровськ, Донецька обл., 85323)

про стягнення 617 089,62 грн,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон (вул. Аграрна, № 1, м. Покровськ, Донецька обл., 85323)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (вул. Алма-Атинська, № 37, м. Київ, 02092)

про стягнення 156 252,27 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору.

06.04.2023 Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 617089,62 грн, з яких: 10012,84 грн штрафу, 501324,73 грн інфляційних збитків та 105752,05 грн 3 % річних.

09.05.2023 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», де позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача 156 252,27 грн, з яких: 105 643,55 грн основного боргу, 41 092,12 грн інфляційних втрат та 9 516,60 грн 3% річних.

2. Короткий зміст аргументів учасників справи

2.1. Аргументи ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» зазначає, що між ним та ТОВ «Аустер - Дон» було укладено договір підряду № 14-06/16 від 14.06.2016, відповідно до умов якого замовник доручає, а генеральний підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик, своїми силами і засобами, з використанням власних матеріалів виконати в два етапи роботи на об`єкті замовника: «Реконструкція системи теплопостачання АБК та виробничого корпусу зі складом за адресою м. Одеса, вул. Старокиївське шосе, 36, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані генеральним підрядником роботи, в порядку, визначеному договором.

Окрім того, згідно умов договору, виконання робіт було визначено в 2 етапи: 1 етап - проектно-вишукувальні роботи щодо проекту Реконструкція системи теплопостачання АБК та виробничого корпусу зі складом за адресою: м. Одеса, Старокиївське шосе, 36 та державна експертиза проекту; 2 етап - будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи згідно проекту Реконструкція системи теплопостачання АБК та виробничого корпусу зі складом за адресою: м. Одеса, Старокиївське шосе, 36.

Як стверджує позивач, ним на користь генерального підрядника в межах договору здійснено оплату за надані послуги реконструкції системи теплопостачання в загальному розмірі 12 566 031,88 грн з ПДВ, що становить 80% від вартості будівельно - монтажних і пусконалагоджувальних робіт від суми 13 040 596,09 грн з ПДВ.

Позивач наголошує, що згідно графіку виконання робіт роботи мали розпочатись в червні 2016 року, але в зв`язку з проведенням замовником останнього платежу передоплати 31.10.2016 роботи розпочались в листопаді 2016 та мали бути виконані 31.12.2016, але в цей термін генеральним підрядником роботи не були виконанні. Протягом 2017 - 2018 років генеральний підрядник декілька разів без узгодження з замовником змінював графік виконання робіт, знімав своїх робітників з будівельного майданчику, що призвело до великих затримок будівництва об`єкту.

При цьому, додатковою угодою № 4 від 29.12.2018 було затверджено новий графік виконання робіт згідно якого роботи мали розпочатись з 01.01.2019 та мали бути повністю виконані та об`єкт будівництва мав бути введений в експлуатацію не пізніше 11.09.2019, але генеральний підрядник, за ствердженням позивача, хоч і виконував роботи, але повністю їх не виконав.

Відтак, позивач зауважує, що ТОВ «Аустер - Дон» наразі не виконано роботи на загальну суму 1 001 284,00 грн. з ПДВ та у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем нараховано пеню та штраф, а також направлено претензію № 190 від 23.01.2023 відповідачеві з вимогою про виконання умов договору підряду №14- 06/16 від 14.06.2016, однак вказана претензія залишилася без відповіді.

Підсумовуючи, позивач зазначив, що через неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду № 14-06/16 від 14.06.2016, загальна сума вартості невиконаних робіт в зазначений термін або етапу робіт за даним договором складає 1 001 284,00 грн, відповідно штрафні санкції відповідача перед позивачем становлять в загальному розмірі 617 089,62 грн, що складається з 3% річних - 105 752,05 грн, інфляційного збільшення - 501 324,73 грн, штрафу - 10 012,84 грн.

Щодо тверджень відповідача про те, що ним вжито всіх можливих заходів з метою повного виконання взятих на себе зобов`язань по договору підряду № 14-06/16 від 14.06.2016, позивач наголосив, що ТОВ «Аустер - Дон» не може виконати свої зобов`язання по договору продовж 7-ми років за суму в розмірі 12 566 031,88 грн., яку йому сплатив позивач - стратегічне підприємство.

Стосовно заяви відповідача про застосування позовної давності до стягнення з нього штрафних санкцій позивач вказує, що додатковою угодою № 5 від 06.12.2019 внесені зміни до пункту 11.1. договору та він діє до 31.03.2020, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов`язань по кожному етапу робіт. При цьому, впродовж 2020 року та до теперішнього часу шляхом зустрічей, телефонних переговорів та ел. листування позивач намагається урегулювати з відповідачем продовження виконання останнім умов договору.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач також звернув увагу, що під час дії карантину та воєнного стану в Україні, строк, визначений, зокрема, статтями 257 (загальна позовна давність) та 258 (спеціальна позовна давність) Цивільного кодексу України, продовжується, що передбачено розділом Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Щодо зустрічного позову ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» зауважило, що твердження ТОВ «Аустер-Дон» спростовуються листом первісного позивача № 2501 від 22.05.2019 щодо усунення недоліків на об`єкті Реконструкція системи теплопостачання АБК та виробничого корпусу зі складом за адресою: м. Одеса. Старокиївське шосе, 43, встановлені комісією, а саме: з`єднати каналізаційні колектори СКК-1 та КК-3 згідно наданого проекту: встановити на колодязі середні люки в кількості 3 шт; закріпити каналізаційні люки по всіх колодязях.

Крім того, в листі № 2501 від 22.05.2019 зазначається, що згідно графіку виконання робіт та договору, ТОВ «Аустер-Дон» мало б закінчувати електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи, але по теперішній час вони не проводяться, на листі міститься підпис та дата 28.05.2019 про отримання даного листа директором ТОВ «Аустер-Дон».

Щодо вимог про стягнення суми інфляційних збитків та 3% річних відповідач за зустрічним позовом також стверджує, що у ПрАТ «Київ- Дніпровське МППЗТ», у зв`язку з викладеним вище, немає грошового зобов`язання перед позивачем за зустрічним позовом, відсутній обов`язок сплатити грошові кошти/борг позивачу, а тому відсутня підстава для інфляційних нарахувань та 3% річних, оскільки відповідач за первісним позовом не може виконати свої зобов`язання по договору продовж 7-ми років. В свою чергу, законодавством не передбачено нарахування інфляційних втрат на негрошові зобов`язання.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом заявляє про застосування строку позовної давності до вказаних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, оскільки останні обраховані з перевищенням трирічного строку, в межах якого можуть нараховуватись вказані втрати та 3% річних.

2.2. Аргументи ТОВ «Аустер-Дон».

ТОВ «Аустер-Дон» вважає, що позовна заява та вимоги позивача у вказаній справі щодо стягнення коштів з відповідача, є необґрунтованими, обставинам справи надана неналежна правова оцінка, а відтак - позовні вимоги є такими, що не можуть бути задоволеними.

Так, в обґрунтування своїх тверджень відповідач вказує, що вартість робіт виконаних ТОВ «Аустер-Дон» за 1 етапом склала 511887,00 грн з ПДВ, замість 526719,00 грн з ПДВ, передбачених договором, тобто дешевше, що не заборонено законодавством та договором (враховуючи динамічну ціну). Таким чином, ТОВ «Аустер-Дон», на його переконання, в повному обсязі та належним чином виконані роботи 1 етапу за договором на загальну суму 511887,00 грн з ПДВ, які були оплачені ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на зазначену суму.

Також відповідач наголошує, що замовником на користь генерального підрядника здійснено авансовий платіж за 2 етап робіт в розмірі 80% від вартості будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт в загальній сумі 10432476,88 грн, яка виплачена замовником частинами, в період з 13.10.2016 по 31.10.2016.

В подальшому, позивачем здійснювались розрахунки з відповідачем шляхом оплати по факту виконаних робіт та після підписання сторонами приймання виконаних будівельних робіт і довідок про будівельних робіт.

В свою чергу, відповідач пояснює, що позивачем систематично порушувались умови договору в частині своєчасності та повноти сплати як авансових платежів, так і оплати виконаних робіт після підписання відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт.

Таким чином, згідно прийнятих робіт та підписаних позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних робіт і витрат, загальна вартість виконаних відповідачем робіт за 2 (другий) етап (будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи) складає 12159788,43 грн, а згідно договору загальна вартість робіт 2 етапу складає 13040596,09 грн з ПДВ, а тому, за висновком відповідача, наразі ним не виконані роботи на загальну суму 880807,66 грн.

Тобто, обставини справи, викладені в позові стосовно невиконання ТОВ «Аустер-Дон» робіт на загальну суму 1001284,00 грн з ПДВ, на думку відповідача, не відповідають дійсності та заперечуються ним, оскільки позивачем обраховується обсяг невиконаних відповідачем робіт шляхом віднімання від загальної суми договору суми перерахованих на рахунок відповідача грошових коштів (авансового платежу та оплати за фактом виконаних робіт), а не суми, зазначеної в відповідних актах виконаних робіт.

Щодо вимог про стягнення штрафу відповідач вказує, що строк (позовна давність), у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафу за несвоєчасне виконання робіт, сплив 16.04.2020, оскільки останній дізнався про факт несвоєчасного виконання зобов`язання 16.04.2019.

Враховуючи той факт, що позивач звернувся до суду з вказаною вимогою в березні 2023 року, тобто поза межами річного строку, передбаченого законодавством, відповідач заявляє про застосування позовної давності, та, відповідно, відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 10012,84 грн. Додатково відповідач звернув увагу, що розраховуючи розмір штрафу, позивач виходив не з вартості невиконаних робіт відповідачем, а з різниці між загальною сумою договору та сплаченими відповідачу коштами за виконання робіт.

Щодо стягнення суми інфляційних збитків та 3% річних відповідач зазначає, що у відповідача немає грошового зобов`язання перед позивачем, відсутній обов`язок сплатити грошові кошти/борг (прострочена основна сума борга) позивачу, а тому відсутня підстава для інфляційних нарахувань та 3% річних, оскільки останні нараховуються виключно на суму заборгованості та законодавством не передбачено відповідне нарахування на негрошові зобов`язання.

ТОВ «Аустер-Дон» подано до суду зустрічний позов, де в обґрунтування своєї правової позиції останнє зазначило, що станом на 30.08.2019 ним виконані роботи 2 етапу на загальну суму 12159788,43 грн. При цьому, будь-яких претензій, зауважень щодо якості виконаних ТОВ «Аустер-Дон» робіт, виявлених недоліків чи порушень в роботах/матеріалах тощо, які вказані в Актах форми КБ-2в, від ПрАТ «Київ- Дніпровське МППЗТ» на адресу позивача за зустрічним позовом не надходило.

Після того, як вартість виконаних генеральним підрядником робіт перевищила суму сплаченого замовником авансового платежу, замовником здійснювались розрахунки з генеральним підрядником шляхом оплати по факту виконаних робіт та після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт і довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що за виконані генеральним підрядником роботи 2 етапу на суму 12159788,43 грн, замовником здійснено розрахунки за вказані роботи 2 етапу лише в сумі 12054144,88 грн, що суперечить п. 2.6. договору, згідно якого подальші розрахунки здійснюються по факту виконання робіт генеральним підрядником протягом 10 банківських днів з моменту підписання відповідних актів та довідки про вартість виконаних робіт.

Відтак, на переконання позивача за зустрічним позовом, заборгованість замовника перед генеральним підрядником з оплати виконаних робіт станом на 26.04.2023 складає 105643,55 грн, яка додатково підтверджується актом звірки між ТОВ «Аустер-Дон» та ПрАТ «Київ- Дніпровське МППЗТ» від 26.11.2019.

Крім того, позивач за зустрічним пояснює, що згідно бухгалтерської довідки ТОВ «Аустер-Дон» № 12 від 17.04.2023 зазначена вище заборгованість виникла в зв`язку з неповною оплатою вартості виконаних робіт згідно акту виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) від 30.08.2019.

ТОВ «Аустер-Дон» 18.05.2020 направлено на адресу ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» лист з проханням погасити вказану заборгованість, проте останнім не вчинено жодних дій у відповідь.

Враховуючи, що відповідачем за зустрічним позовом не в повному обсязі оплачені виконані роботи, останній є таким, що прострочив виконання зобов`язання перед генеральним підрядником за договором на суму 105643,55 грн, починаючи з 14.09.2019, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення інфляційні втрати та 3% річних.

Щодо відзиву ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на зустрічну позовну заяву, ТОВ «Аустер-Дон», окрім раніше вказаного, пояснило, що зазначені в листі відповідача за зустрічним позовом № 2501 від 22.05.2019 недоліки були усунені ТОВ «Аустер-Дон» в повному обсязі безпосередньо після отримання зазначеного листа, про що свідчать підписані відповідачем за зустрічним позовом акти здачі-прийняття виконаних будівельних робіт від 10.06.2019 та від 30.08.2019.

Крім того, як зауважує позивач за зустрічним позовом, заборгованість зa виконані роботи, вимога про стягнення якої є предметом зустрічного позову, виникла перед позивачем за зустрічним позовом внаслідок неповної оплати виконаних робіт прийнятих відповідачем згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт № 6 (за формою КБ-2в) від 30.08.2019 на загальну суму 615643,55 грн разом з ПДВ.

3. Процесуальні питання вирішені судом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023 позовну заяву (вх.№1478/23) передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.

11.04.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 1478/23 від 06.04.2023) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1422/23. Справу № 916/1422/23 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "09" травня 2023 року о 12:20 год.

25.04.2023 за вх.№ 13499/23 до суду від ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, в якому заявник просить судове засідання по справі № 916/1422/23, призначене на 09.05.2023 о 12:20 год. та всі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції в одному з наведених ним судів м. Києва.

04.05.2023 ТОВ «Аустер-Дон» подано до суду відзив на позов (вх. № 14678/23), який судом прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи разом із доданими до нього документами.

08.08.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області задоволено клопотання ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (вх. №13499/23 від 25.04.2023) та доручено Північному апеляційному господарському суду проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника у підготовчому засіданні при розгляді справи № 916/1422/23 "09" травня 2023 року о 12:20 год.

09.05.2023 до суду надійшло клопотання ТОВ «Аустер-Дон» (вх. № 15256/23), відповідно до якого відповідач просив відкласти судове засідання у справі з метою забезпечення можливості реалізації процесуального права на подання заперечень на відповідь на відзив.

Того ж дня, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» звернулось до суду із зустрічним позовом (вх. № 2007/23 від 09.05.2023) до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», де позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача 156 252,27 грн, з яких: 105 643,55 грн основного боргу, 41 092,12 грн інфляційних втрат та 9 516,60 грн 3% річних.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» (вх. № 2007/23) передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.

09.05.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/1422/23 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "23" травня 2023 року о 12:20 год., про що ТОВ «Аустер-Дон» було повідомлено відповідною ухвалою суду, постановленою 09.05.2023 у відповідності до ст. 120 ГПК України.

10.05.2023 ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» надало до суду відповідь на відзив (вх. № 15412/23), яка судом прийнята до розгляду та долучена до матеріалів справи з додатками.

12.05.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області доручено Господарському суду Київської області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» у підготовчому засіданні при розгляді справи № 916/1422/23, яке призначене Господарським судом Одеської області на "23" травня 2023 року о 12:20 год. та всі наступні судові засідання.

15.05.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» (вх. № 2007/23 від 09.05.2023) до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про стягнення 156 252,27 грн та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/1422/23, яка розглядається за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою суду повідомлено сторін про розгляд справи № 916/1422/23 у підготовчому засіданні "23" травня 2023 року о 12:20 год.

18 травня 2023 року за вх.№ 16488/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яке судом було задоволено відповідною ухвалою суду від 19.05.2023.

19.05.2023 до суду від ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» надійшло клопотання (вх. № 16649/23) про долучення до матеріалів справи № 916/1422/23 на виконання протокольної ухвали суду документів на підтвердження факту оплати коштів на користь відповідача, яке судом було прийнято до розгляду, додані до клопотання документи долучені до матеріалів справи.

23.05.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/1422/23 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "08" червня 2023 року о 14:00 год., про що ТОВ «Аустер-Дон» було повідомлено відповідною ухвалою суду від 24.05.2023, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України.

01 червня 2023 року за вх.№ 18006/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яке судом задоволено повністю відповідною ухвалою суду від 05.06.2023.

05.06.2023 від ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до суду надійшов відзив (вх. № 18372/23) на зустрічну позовну заяву, який разом із доданими до нього документами був долучений судом до матеріалів справи.

08.06.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/1422/23 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "20" червня 2023 року о 12:00 год., про що ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» суд повідомив ухвалою суду від 09.06.2023, як встановлено приписами ст. 120 ГПК України.

19.06.2023 представник ТОВ «Аустер-Дон» надало до суду відповідь (вх. № 20045/23) на відзив ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», яка судом була прийнята до розгляду та долучена до матеріалів справи.

20.06.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/1422/23 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "04" липня 2023 року о 15:00 год.

04.07.2023 у підготовчому засіданні судом проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі № 916/1422/23 на 30 днів за ініціативою суду, а також у даному підготовчому засіданні проголошено протокольну ухвалу про перерву до "31" липня 2023 року об 11:00 год.

11.07.2023 відповідач за зустрічним позовом надав суду заперечення (вх. № 23038/23) на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву у справі № 916/1422/23, які судом були долучені до матеріалів справи разом із додатками до них.

Підготовче засідання, призначене протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.07.2023 у справі № 916/1422/23 на 31.07.2023 об 11:00 год., не відбулося у зв`язку з відсутністю в суді доступу до мережі інтернет, оскільки відбувся збій у роботі мережевого обладнання ТОВ НВП «Тенет» у період з 10:25 год. до 12:40 год., про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

31.07.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 916/1422/23 призначено на "15" серпня 2023 р. об 11:30 год.

15.08.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/1422/23, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, судом проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/1422/23 до судового розгляду по суті на "31" серпня 2023 року о 14:00 год. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» повідомлено про дату, місце та час судового засідання по суті у справі № 916/1422/23 ухвалою суду від 15.08.2023, постановленою у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.

31.08.2023 Господарським судом Одеської області у судовому засіданні по справі № 916/1422/23 проголошено протокольну ухвалу про перерву до 26.09.2023 о 14:00 год. визначено резервну дату з розгляду справи по суті на 28.09.2023 о 14:00 год.

26.09.2023 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні, згідно раніше визначеної резервної дати, до 28.09.2023 о 14:00 год.

28.09.2023 Господарським судом Одеської області, у зв`язку з неможливістю завершити судовий розгляд справи № 916/1422/23 по суті, у судовому засіданні по даній справі проголошено протокольну ухвалу про перерву до 03.10.2023 о 15:30 год.

В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Під час розгляду справи по суті сторони виступили із вступними промовами, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» у судових дебатах заявлені позовні вимоги підтримали повністю, просила суд їх задовольнити. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та відповідних запереченнях.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ТОВ «Аустер-Дон» у судових дебатах проти первісного позову заперечувала у повному обсязі, просила суд в його задоволені відмовити. Зустрічні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи та їм надана відповідна оцінка.

В судовому засіданні, 03.10.2023 Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України по виходу з нарадчої кімнати проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

14.06.2016 між Приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» (Генеральний підрядник) укладено договір підряду № 14-06/16, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, замовник доручає, а Генеральний підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик, своїми силами і засобами, з використанням власних матеріалів виконати в два етапи робити Замовника: «Реконструкція системи теплопостачання АБК та виробничого корпусу зі складом за адресою м. Одеса, Старокиївське шосе, 36, згідно з додатками (Додаток № 1 до цього договору) Завдання на проектування, (Додаток №2 до цього договору) Договірна ціна на виконання проектно-вишукувальних робіт, (Додаток №3 до цього договору) Протокол угоди про договірну ціну на виконання проектно-вишукувальних робіт стадія-робочий проект, (Додаток №4 до цього договору) Графік виконання робіт, які с невід`ємними частинами цього договору. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Генеральним підрядником роботи, в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт за цим договором визначається Договірною ціною і Протоколом угоди про договірну ціну, складених на підставі вартості проектно-вишукувальних робіт, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт з урахуванням вартості матеріальних ресурсів і обладнання.

Вартість проектно-вишукувальних робіт становить 461 312,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 76 885,00 грн. Загальна вартість робіт, вартість будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт з урахуванням вартості матеріальних ресурсів і обладнання, узгоджується сторонами після завершення першого етапу робіт шляхом укладення сторонами додаткової угоди.

Згідно п.п. 2.3., 2.5. договору Кошторис, Договірна ціна згідно Протоколу про угоду договірної ціни за цим договором є динамічною. Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Генерального підрядника. Розрахунок між сторонами здійснюється в національній валюті України - гривні.

Пунктом 2.6. договору сторони передбачили, що оплата за договором здійснюється Замовником в наступному порядку:

- Авансовий платіж в розмірі 90% від вартості проектно-вишукувальних робіт за першим етапом по договору проводиться на 3 (третій) календарний день з моменту укладення цього договору.

Подальші розрахунки - по факту виконання робіт Генеральним підрядником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (та формою КБ-3) після пред`явлення рахунку на оплату Генеральним підрядником.

Замовник залишає за собою право проводити оплату частинами або раніше термінів узгоджених н цьому пункті договору за фактично виконані роботи відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат (за формою КБ-3).

При цьому, відповідно до п. 2.7. договору підставою для здійснення Замовником платежу згідно п. 2.6. договору, є приймання Замовником відповідного обсягу виконаних робіт в порядку, передбаченому п. 6.1. договору.

Пунктом 3.5. договору встановлено терміни виконання всіх робіт за договором: початок робіт - протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок Генерального підрядника, згідно п. 2.6. Роботи виконуються згідно з графіком виконаним робіт (Додаток №4) до цього договору. Терміни виконання робіт можуть змінюватися тільки з письмової згоди сторін.

Генеральний підрядник зобов`язаний, зокрема, виконати роботи якісно, в повному обсязі і в строк, передбачений цим договором, з дотриманням технічних норм і правил, передбачених чинним законодавством У країни, а також відповідно до проектно-кошторисної документації. Здати Замовнику виконані роботи по проміжним і остаточним Актам здачі-приймання етапу робіт і Довідці про вартість виконаних робіт і витрат (п/п 4.1.3., 4.1.13. п. 4.1. договору).

Водночас, підпунктом 4.2.1. пункту 4.2. договору передбачено право Генерального підрядника отримувати оплату за виконані роботи в розмірах і терміни, обумовлені цим договором.

В свою чергу, відповідно до п/п 4.3.4, 4.3.5. п. 4.3. договору Замовник зобов`язаний провести огляд результатів робіт і, в раті відсутності заперечень, прийняти під Генерального підрядника виконані останнім роботи і своєчасно підписати проміжні Акти приймання виконаних будівельних робіт, остаточний Акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідку про вартість виконаних робіт і витрат (КБ-3). відповідно з умовами цього договору. При виявленні відступів від умов цього договору або інших недоліків негайно повідомити про них Генерального підрядника. Окрім того, Замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи відповідно до умов цього договору .

Підпунктом 4.4.5. п. 4.5. договору встановлено, що у разі порушення Генеральним підрядником взятих на себе зобов`язань щодо термінів, якості робіт або інших умов цього договору виникли з вини Генерального підрядника, Замовник має право призупинити виплату чергового платежу на час усунення Генеральним підрядником всіх виявлених порушень або відхилень від умов цього договору. Замовник має право затримати проведення остаточного розрахунку за роботи, виконані з недоліками з вини Генерального підрядника, виявленими при прийомі робіт, на термін, встановлений для їх усунення, згідно відповідного Акту (при цьому штрафні санкції, зазначені в п. 8.3. цього договору до Замовника не застосовуються).

Згідно п. 6.1. договору здача-приймання виконаних етапів робіт здійснюється уповноваженими представниками обох сторін протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання від Генерального підрядника повідомлення про готовність виконаних робіт (етапу робіт) до приймання і оформляється відповідними Актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) і довідками про вартість виконаних робіт і витрат (за формою КБ-3).

Приймання повного обсягу виконаних робіт за цим договором, здійснюється уповноваженими представниками сторін протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання від Генерального підрядника повідомлення про готовність виконаних робіт до приймання і оформляється остаточним Актом приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт і витрат (за формою КБ-3), а в разі проведення робіт з капітального ремонту - додатково робочою комісією в складі уповноважених представників Замовника і Генерального підрядника, з оформленням Акта готовності об`єкта до експлуатації.

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що Акт приймання виконаних будівельних-монтажних і пусконалагоджувальних робіт (проміжний) надається для підписання Замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця і підписуються Замовником у разі відсутності будь-яких претензій, в момент прийняття етапу робіт, на об`єкті Замовника.

За умовам п. 8.2. договору, за порушення термінів початку і закінчення виконання робіт, а також термінів, передбачених п. 3.5., п. 6.6. договору, за порушення інших термінів, встановлених цим договором, Генеральний підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 1% від вартості невиконаних в зазначений термін робіт або етапу робіт за даною угодою, але не більше подвійної облікової ставки НБ України.

Даний договір набирає чинності в день його укладення обома сторонами і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по кожному етапу робіт. (п. 11.1. договору).

Додатками до вказаного договору, що є його невід`ємними частинами, зазначено: завдання на проектування (додаток № 1); договірна ціна на проектно-вишукувальних робіт (додаток № 2); протокол угоди про договірну ціну на виконання проектно-вишукувальних робіт стадія робочий проект (додаток № 3); графік виконання робіт (додаток № 4).

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

15.09.2016 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № 14-06/16 від 14.06.2016, з п. 2 якої вбачається, що у зв`язку зі зміною обсягів проектно-вишукувальних робіт по об`єкту «Реконструкція системи теплопостачання АПК та виробничого корпусу зі складом» за адресою м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 36», вартість робіт з виконання проектно - кошторисної документації визначається Зведеним кошторисом (додаток №1 до Угоди), кошторисами №2 і №3 (додаток №2, додаток №3 до Угоди) і складає 65407,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 10901,00 грн.

У зв`язку з цим пункт 2.1. Розділу 1 викладено в наступній редакції: вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною і протоколом угоди про договірну ціну, складених на підставі вартості проектно - вишукувальних робіт, будівельно - монтажних робіт і пусконалагоджувальних робіт з урахуванням вартості матеріальних ресурсів і обладнання.

Вартість проектно - вишукувальних робіт становить 526 719,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 87786,50 грн.

Загальна вартість робіт, вартість будівельно - монтажних робіт і пусконалагоджувальних робіт з урахуванням вартості матеріальних ресурсів і обладнання, узгоджується сторонами після завершення першого етапу робіт шляхом укладення сторонами додаткової угоди.

Дод вказаної угоди сторонами підписано зведений кошторис(додаток№ 1), кошторис на водопостачання, водовідведення котельні та винос мереж каналізації (додаток №2), кошторис на опалення та гаряче водопостачання (додаток № 3).

12.10.2016 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до якої сторони погодили у зв`язку з завершенням першого етапу робіт, доповнити п.2.1 розділу 2 наступним: Загальна вартість робіт по другому етапу становить 13 040 596,09 грн. в тому числі ПДВ 20% -2 173 432,68 грн.

Вартість будівельно - монтажних робіт згідно з Додатком № 1 (Динамічна договірна ціна будівельно-монтажних робіт) становить 12 893 873,77 грн, в тому числі ПДВ 20% - 2 148 978,96 грн .(Додаток №1). Вартість пусконалагоджувальних робіт згідно з Додатком №2 (Договірна ціна пусконалагоджувальних робіт) становить 146 722,32 грн, в тому числі ПДВ 20% - 24 453,72 грн.(Додаток №2).

Окрім того, сторони погодили доповнити п.2.6. розділу 2 наступним: Авансовий платіж в розмірі 80% від вартості будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт з урахуванням вартості матеріальних ресурсів і обладнання проводиться протягом 10 банківських днів з моменту укладення Додаткової угоди №2.

Додатковою угодою № 4 від 29.12.2018 до договору сторони внесли зміни до договору, зокрема, в п. 11.1. Розділу 11 «Інші умови» та виклали його в наступній редакції: « 11.1. Цей договір набирає чинності в день його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по кожному етапу робіт.».

Додатком №1 до додаткової угоди №4 від 29.12.2018 до договору сторонами погоджено остаточний графік виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція системи теплопостачання АБК та виробничого корпусу зі складом, м. Одеса, 19 км Старокиївської дороги, 36» на 2019 рік, відповідно до якого сторонам узгоджено чіткий календарний план виконання ТОВ «Аустер-Дон» робіт по договору шляхом графічного зображення таблиці з виділенням у відповідних рядках затемнених прямокутників в проміжках між визначеними датами певних місяців 2019-го року.

Додатковою угодою № 5 від 06.12.2019 до договору продовжено строк його дії до 31.03.2020.

Відповідно до платіжного доручення № 55004 від 22.06.2016 та платіжного доручення № 58853 від 20.09.2016 ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» перерахувало ТОВ «Аустер-Дон» 474 047,10 гривень в якості попередньої оплати за виконання проектно-вишукувальних робіт за договором підряду № 14-06/16 від 14.06.2016.

Судом встановлено, що матеріали справи містять підписані сторонами договору без зауважень Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № ОУ-0000028 на суму 387041,67 грн (без ПДВ) та № ОУ-0000030 на суму 39530,83 грн (без ПДВ), а також акт здачі-приймання проектної документації № 28 від 30.09.2016 з ціною здаваємого етапу 464450,00 грн. та акт здачі-приймання проектної документації № 30 від 30.10.2016 з ціною здаваємого етапу 47437,00 грн. Всього ТОВ «Аустер-Дон» виконано проектно-вишукувальних робіт за 1 етапом на суму 511 887,00 грн. Відповідачем за первісним позовом сплачено вартість вказаних робі в повному обсязі, що вбачається також з платіжного доручення № 3096 від 02.08.2017 на суму 37839,90 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, будівельні роботи (реконструкція) за договором №14-06/16 від 14.06.2016 частково виконані генеральним підрядником та прийняті замовником без зауважень та заперечень щодо якості та кількості, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1 від 11.04.2019 на суму 9 128 362,73 грн (без ПДВ), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 року (форми КБ-3) від 11.04.2019 на суму 10 954 035,28 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за квітень 2019 року (форми КБ-2в) з актом вартості устаткування від 11.04.2019, № 3 від 10.06.2019 на суму 491 758,00 грн (без ПДВ), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 року (форми КБ-3) від 10.06.2019 на суму 590 109,60 грн (у звітному місяці), акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за червень 2019 року (форми КБ-2в) від 10.06.2019, № 6 від 30.08.2019 на суму 513 036,29 грн (без ПДВ), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року (форми КБ-3) від 30.08.2019 на суму 615 643,55 грн (у звітному місяці), акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за серпень 2019 року (форми КБ-2в) від 30.08.2019.

Як вбачається із зазначених документів, вартість виконаних робіт з початку будівництва та станом на 30.08.2019 становила 12 159 788,43 грн з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за первісним позовом було сплачено на користь відповідача в якості попередньої оплати за виконання будівельно-монтажних робіт 10 432 476,88 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 60072 від 13.10.2016, № 60101 від 17.10.2016, № 60178 від 18.10.2016, № 60245 від 19.10.2016, № 60350 від 20.10.2016, № 60359 від 21.10.2016, № 60707 від 28.10.2016, № 0780 від 31.10.2016.

Окрім того, як вбачається з довідки АБ «Укргазбанк» № 5-53/688/2023 від 11.05.2023 по рахунку ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», останнім в період з 23.04.2019 по 11.10.2019 сплачено в рахунок оплати за виконані будівельно-монтажні роботи 1 621 668,00 грн.

Сторонами до матеріалів справи надані дефектні акти №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 12.12.2018, підписані з обох сторін повноважними представниками та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 26.11.2019 заборгованість ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» за договором № 14-06/16 від 14.06.2016 перед ТОВ «Аустер-Дон» склала 105643,55 грн. Вказана обставина підтверджена представниками обох сторін, про що свідчать підписи представників, скріплені печатками підприємств.

До матеріалів справи долучено листування між контрагентами наступного змісту.

22.05.2019 ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» повідомило ТОВ «Аустер-Дон» листом № 2501 про виявлені комісією недоліки та зазначило, що згідно договору та графіку виконання робіт по спірному об`єкту, останнє мало закінчувати електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи, проте роботи не проводяться. Вказаний лист отримано представником відповідача 28.05.2019.

18.05.2020 ТОВ «Аустер-Дон» листом № 59 запропонувало позивачу за первісним позовом, у зв`язку з карантином, укласти додаткову угоду № 6 до спірного договору на продовження строку його дії до 31.12.2020 та узгодити вартість договірної ціни на залишок обсягів будівельно-монтажних робіт. Додатково відповідач за первісним позовом сповістив позивача про наявність заборгованості в розмірі 105642,55 грн за актом виконаних робіт від 30.08.2019.

23.01.2023 ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» надіслало ТОВ «Аустер-Дон» вимогу № 190 про виконання умов договору підряду № 14-06/16, де зазначило щодо порушення термінів виконання робіт та вимагало від відповідача за первісним позовом не пізніше 10.02.2023 виконати роботи в повному обсязі, об`єкт будівництва ввести в експлуатацію та здійснити пусконалагоджувальні роботи. Також позивач за первісним позовом вимагав від відповідача не пізніше 10 банківських днів з дня отримання цієї претензії сплатити пеню та інфляційне збільшення.

ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» звернулось до ТОВ «Аустер-Дон» з листом № 484 від 17.02.2023, за змістом якого підприємство зазначило, що наразі об`єкт будівництва не введено в експлуатацію за адресою м. Одеса, вул. Старокиївське шосе, 36 та не здійснено пусконалагоджувальні роботи, у зв`язку з чим позивач за первісним позовом наполягав негайно прийняти участь у комісійному обстеженні 1-3 березня 2023 року.

ТОВ «Аустер-Дон» у відповідь на лист ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» зазначило у своєму листі № 7 від 21.02.2023, що не заперечує проти обстеження об`єкту без його участі та вся відповідна документація на момент зупинки робіт знаходиться у замовника.

5. Норми права застосовані судом.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК Україна) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частинами першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За приписами частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно приписів ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: - замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті); - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті); - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті); - замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Згідно зі ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до п. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 318 Господарського кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 1 ст. 877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 цієї статті Кодексу унормовано що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського Кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною першою ст. 317 ГК України передбачено, що будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга ст. 317 ГК України).

6. Висновки суду за результатами вирішення спору.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору, дослідивши текст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України, сторони досягли всіх суттєвих умов договору, тому зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України та є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до ст. 629 ЦК України.

Предметом доказування у даній справі є належне виконання договірних зобов`язань ПрАТ Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», факт порушення ТОВ «Аустер-Дон» строків виконання робіт за договором, наявність підстав для оплати виконаних робіт.

Як встановлено судом, загальна вартість робіт за перший та другий етапи робіт згідно договору, в редакції додаткових угод № 1 від 15.09.2016 та № 2 від 12.10.2016, склала 13 567 315,09 грн

Матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується здійснення ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» попередньої оплати на виконання будівельних робіт та оплати за фактично виконані ТОВ «Аустер-Дон» роботи у загальному розмірі 12 566 031,88 грн.

Звертаючись з позовом, ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» наполягає на порушенні строку здачі робіт за другим етапом та введення об`єкту будівництва в експлуатацію, при тому сторони підтверджують, що роботи по етапу 1 відповідачем виконані в повному обсязі, а по етапу 2 виконані частково.

Сторонами погоджено графік виконання робіт, що є додатком до додаткової угоди № 4 від 29.12.2018. Подовжено строк дії договору до 31.03.2020 (додаткова угода №5 від 06.12.2019 до договору №14-06/16 від 14.06.2016).

Досліджуючи дане питання судом встановлено, що закінчення терміну виконання робіт по етапу 4 (пусконалагоджувальні роботи) є 15.04.2019, а закінченням терміну виконання робіт та введення об`єкта в експлуатацію сторони визначають 11.09.2019.

Сторони не мають спору стосовно цієї дати, зокрема, відповідач у своїх заявах по суті також відзначав, що роботи за договором мали бути виконані та об`єкт введений в експлуатацію не пізніше 11.09.2019.

Так, судом констатується і сторонами не заперечується, що відповідач за первісним позовом до 11.09.2019 не виконав зобов`язання у частині пусконалагоджувальних робіт та введення об`єкта в експлуатацію за етапами 4, 5 графіку виконання робіт, що є невід`ємним додатком №1 до додаткової угоди № 4 та договору

При цьому, матеріалами справи підтверджується та сторони визнали факт часткового виконання договору №14-06/16 від 14.06.2016, а саме робіт на суму у розмірі 12 671 675,43 грн. В іншій частині роботи відповідачем не виконано і таке останнім підтверджено.

Окрім того, роботи за актами №3 від 10.06.2016 за червень 2019 року та №6 від 30.08.2019 за серпень 2019 року, виконані відповідачем несвоєчасно, з порушенням строків, визначених додатком №1 «Графік виконання робіт по об`єкту «Реконструкція системи теплопостачання АБК та виробничого корпусу зі складом» м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, 36» на 2019 рік.

Отже, має місце непоодиноке порушення умов договору.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб`єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного, вбачається право сторін при укладенні господарського правочину щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

У розумінні приведених норм чинного законодавства, за наявності порушення означеного зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором.

За умов п.8.2 договору за порушення термінів початку і закінчення виконання робіт, а також термінів, передбачених п. 3.5. договору, за порушення інших термінів, встановлених цим договором, підрядник несе відповідальність, а саме сплачує замовнику штраф у розмірі 1% від вартості невиконаних в зазначений термін робіт або етапу робіт за даною угодою.

Отже є підстави для застосування відповідальності, встановленої п.8.2 договору. Відповідачем за первісним позовом дана обставина не заперечується.

Зважаючи на прострочення відповідачем зобов`язань щодо своєчасності виконання робіт, позивачем нараховано штраф на підставі п.8.2. договору у розмірі 10012,84 грн. із врахуванням, що загальна сума вартості невиконаних робіт в зазначений термін складає 1 001 284,00 грн.

Як зазначалось вище, в силу приписів Господарського кодексу України, сторони є вільними, на власний розсуд у визначенні відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

Сторони у договорі, що підписано та скріплено печатками з обох сторін, без зауважень, погодили застосування відповідальності у вигляді штрафу, що обчислюється від вартості робіт.

При цьому, судом не встановлено та не вбачається неточності або подвійного тлумачення п.8.2 договору, зокрема, в частині бази від якої здійснюється розрахунок штрафних санкцій. Є чітким та зрозумілим.

Одночасно, суд не погоджується із застосованою позивачем базою обчислення штрафних санкцій як від вартості робіт у сумі 1 001 284,00 грн., оскільки, за фактичних обставин, вона є невірною і на час розглядуваного порушення зобов`язань, як і на час застосовування відповідальності, становить 895 639,66 грн, враховуючи виконання ТОВ «Аустер-Дон» робіт на загальну суму 12 671 675,43. З огляду на таке, взята позивачем база нарахування є такою, що не відповідає дійсним обставинам.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку часткової обґрунтованості первісних позовних вимог та правомірності нарахування позивачем за первісним позовом штрафних санкцій за порушення відповідачем договірного зобов`язання, нарахування яких є арифметично вірним саме у сумі 8956,40 грн.

Стосовно тверджень відповідача за первісним позовом відносно пропуску позивачем строку позовної давності, визначеної ст.258 ЦК України, для звернення до суду з вимогами про стягнення штрафу, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Станом на 06.04.2023 (дата звернення первісного позивача до суду із даним позовом) на усій території України продовжував діяти карантин, пов`язаний із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Також, пунктом 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022, який наразі є продовженим.

Отже, строк звернення до суду із вимогою про стягнення штрафу позивачем за первісним позовом не пропущено.

Щодо вимог ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про стягнення з ТОВ «Аустер-Дон» 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 по справі №918/631/19 вказала, що за змістом ст.509, 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Беручи до уваги те, що відповідач за первісним позовом не виконав своє зобов`язання щодо виконання робіт у встановлений строк, яке не є грошовим зобов`язанням, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Аустер-Дон» на користь ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» 501324,73 грн інфляційних та 105 752,05 грн 3 % річних.

Стосовно зустрічних позовних вимог ТОВ «Аустер-Дон» суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Так, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Окрім того, умовами укладеного між сторонами договору також погоджено порядок приймання-передачі виконаних робіт, зокрема, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (форма №КБ-3).

Судом встановлено, що на виконання умов договору підряду № 14-06/16 від 14.06.2016 ТОВ «Аустер-Дон» були виконані проектно-вишукувальні та будівельно-монтажні роботи на загальну суму 12 671 675,43 грн, що підтверджується як актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період 2016 року, так і актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за квітень, червень та серпень 2019 року, а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 30.08.2019. Вказані акти і довідки підписані в особі директора зі сторони генпідрядника (позивач за зустрічним позовом) та повноважними представниками замовника (відповідача за зустрічним позовом), скріплені печатками товариств без будь-яких зауважень та/або заперечень стосовно обсягів та вартості виконаних робіт.

Як слідує з фактичних обставин справи, відмови замовника від підписання актів не було, про недоліки чи інші порушення, які унеможливили прийняття робіт не заявлялось. Окрім того, про те, що роботи, перелічені у актах, не оглянуто, замовником не зазначалось, до того ж відсутні заперечення або будь-які зауваження відносно наведеного у актах обсягу робіт.

При цьому, суд відхиляє посилання ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на виявлені недоліки на об`єкті та укладення між сторонами дефектних актів, оскільки останні були укладені та підписані 12.12.2018, тоді як відповідачем за зустрічним позовом виконані за договором роботи прийняті 30.08.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відтак, на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Аустре-Дон» виконано обумовлені роботи на загальну суму 12 671 675,43 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних будівельних робіт року та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

Поряд з цим, відповідач за зустрічним позовом за виконані роботи провів частковий розрахунок на суму 12 566 031,88 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками по рахунку відповідача, а також додатково зафіксовано в акті звірки взаємних розрахунків між сторонами.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За змістом п. 2.6. договору розрахунки по факту виконання робіт генеральним підрядником здійснюються замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (та формою КБ-3).

Закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення зобов`язального правовідношення. Отже, наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16.

Водночас, як вже було зазначено, жодних заперечень щодо обсягів виконаних робіт за обопільно підписаним актом приймання-передачі робіт відповідачем не висловлено, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Позаяк доказів сплати відповідачем за зустрічним позовом залишку вартості виконаних позивачем робіт впродовж 10-ти банківських днів після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт року за серпень 2019 року від 30.08.2019, як то передбачено п. 2.6 договору, матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення з ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» 105643,55 грн - основного боргу (12 671 675,43 грн 12 566 031,88 грн = 105643,55 грн) та про задоволення позову у цій частині.

Поряд з цим позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 9516,60 грн - 3% річних та 41092,12 грн інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання зобов`язання за договором із сплати вартості проведених робіт.

Як встановлено фактичними обставинами справи, зобов`язання відповідача за зустрічним позовом за договором є простроченим, позаяк останній не здійснив розрахунок за виконані роботи в обумовлений у п. 2.6 договору строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «LІGA 360» наведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 14.09.2019 по 14.09.2022 на суму 105643,55 грн, судом встановлено, що такі нарахування перебувають в межах розрахунку суду. Відтак заявлені складові заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі у визначених позивачем сумах: 9516,60 грн - 3% річних та 41092,12 грн - інфляційних втрат.

Щодо заяви відповідача за зустрічним позовом про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові, у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц та міститься у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2018 у справі № 910/7394/17, від 14.08.2018 у справі № 9/057-09/6/13, від 18.07.2018 у справі № 910/24346/16, від 17.07.2018 у справі № 910/10056/17 та від 10.07.2018 у справі № 922/1898/17.

Судом встановлено порушення відповідачем за зустрічним позовом строків оплати виконаних позивачем за зустрічним позовом робіт за договором, а отже, встановлено порушення прав позивача, на захист яких він звернувся з даним позовом до суду.

Отже, з огляду на встановлене порушення і наявність заяви відповідача за зустрічним позовом про застосування позовної давності, судом здійснено дослідження наявності підстав для застосування позовної давності та наслідків її спливу у спірному випадку.

У зв`язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, на всій території України запроваджено карантин, строк якого неодноразово продовжувався та діяв до 30.06.2023.

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, згідно з Законом України від 15 березня 2022 № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому Законами України затверджено відповідні укази Президента України, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

З огляду на наведене, судом встановлено відсутність підстав для застосування позовної давності та наслідків її спливу до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 «Докази та доказування» ГПК України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Brualla Gomez de La Torre v. Spain» від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам із застосуванням стандарту доказування, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» про стягнення вартості виконаних ним робіт підлягають задоволенню, з підстав їх доведеності та обґрунтованості, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в зустрічній позовній заяві обставин з урахуванням висновків суду.

Серед іншого, суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» про стягнення 8956,40 грн за порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду № 14-06/16 від 14.06.2016 в частині своєчасного виконання робіт в зазначений термін, та про задоволення в повному обсязі зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про стягнення вартості виконаних робіт в сумі 105643,55 грн, а також 41092,12 грн інфляційних втрат та 9516,60 грн 3% річних.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що рішення суду за первісним позовом частково відбулось на користь позивача ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», відповідно судові витрати по сплаті судового збору, понесені вказаним позивачем при подачі первісного позову, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача ТОВ «Аустер-Дон» пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог, що дорівнює 134,35 грн. (8956,4 грн. х 9256,34 грн./617089,62 грн.) оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Також враховуючи те, що рішення суду за зустрічним позовом відбулось на користь ТОВ «Аустер-Дон», тому згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн., понесені позивачем при подачі зустрічного позову, покладаються на відповідача - ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», адже спір за зустрічним позовом виник внаслідок неправомірних дій Підприємства.

Поряд з цим слід зазначити, що за змістом ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Таким чином, в порядку ч. 11 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне здійснити зустрічне зарахування стягнутих сум та стягнути різницю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон, якому присуджено більшу грошову суму.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» про стягнення 617 089,62 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» (вул. Аграрна, № 1, м. Покровськ, Донецька обл., 85323, код ЄДРПОУ 39710527) на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (вул. Алма-Атинська, № 37, м. Київ, 02092, код ЄДРПОУ 04737111) штраф в розмірі 8 956 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 40 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 134 (сто тридцять чотири грн) грн 35 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про стягнення 156 252,27 грн задовольнити.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (вул. Алма-Атинська, № 37, м. Київ, 02092, код ЄДРПОУ 04737111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» (вул. Аграрна, № 1, м. Покровськ, Донецька обл., 85323, код ЄДРПОУ 39710527) суму основного боргу в розмірі 105 643 (сто п`ять тисяч шістсот сорок три) грн 55 коп, інфляційні втрати в розмірі 41 092 (сорок одна тисяча дев`яносто дві) грн 12 коп, 3% річних в розмірі 9 516 (дев`ять тисяч п`ятсот шістнадцять) грн 60 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

6. Провести зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню, та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (вул. Алма-Атинська, № 37, м. Київ, 02092, код ЄДРПОУ 04737111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аустер-Дон» (вул. Аграрна, № 1, м. Покровськ, Донецька обл., 85323, код ЄДРПОУ 39710527) суму загальної заборгованості в розмірі 147 295 (сто сорок сім тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн 87 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 549 (дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять) грн 65 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2023 р.

Суддя О.В. Цісельський