Рішення

від 21.09.2010 по справі 5020-10/212-1/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

21 вересня 2010 року справа № 5020-10/212-1/116

За позовом: Заступника вій ськового прокурора Військов о-Морських Сил України

(вул. Леніна, 41, м. Севастопо ль, 99011)

в інтересах держави в осо бі Міністерства оборони У країни

(просп. Повітрянофлотськи й, 6, м. Київ, 03168)

до Товариства з обмеже ною відповідальністю „Торгі вельна компанія „Інкерман”

(вул. Громова, 60-А, м. Севаст ополь, 99002)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сто роні відповідача - приватн ого нотаріуса Севастопольсь кого міського нотаріального округу Бойка Ігоря Дмит ровича

про визнання недійсним договору купівлі-продажу не рухомого майна від 07.03.2006,

Суддя Алсуф' єв В.В.

Представники:

Від позивача - Сіннік А.П. - представник, довіреніст ь від 11.01.2010 № 220/11-д;

Від відповідача - П' янікін В.В. - представник, д овіреність від 01.07.2010;

Від третьої особи - Рен дак С.А. - представник, д овіреність від 30.01.2008 № 240;

Від прокурора - Бучко Р.В . - прокурор відділу військово ї прокуратури ВМС України, по свідчення № 299 від 28.09.2007.

Суть спору:

19.07.2010 Заступник військов ого прокурора Військово-Морс ьких Сил України в інтересах держави в особі Міністерств а оборони України (далі - Позив ач) звернувся до господарськ ого суду міста Севастополя і з позовом до Товариства з обм еженою відповідальністю «То ргівельна компанія «Інкерма н»(далі - Відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.03.2006, укладеного між Державою Україна в особі Мін істерства оборони України та Товариством з обмеженою від повідальністю «Торгівельна компанія «Інкерман», посвід ченого нотаріально приватни м нотаріусом Севастопольськ ого міського нотаріального о кругу Бойком І.Д., та зареєстро ваного в реєстрі за № 1093.

Ухвалою від 13.08.2010 судом залуч ений до участі у справі в якос ті третьої особи, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору, на стороні Відпові дача приватний нотаріус Сева стопольського міського нота ріального округу Бойко Іго р Дмитрович.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що продаж військового майна за спірним договором б уло здійснено з порушенням п орядку встановленого пункто м 3 Положення про порядок від чуження та реалізації військ ового майна Збройних Сил, зат вердженого постановою Кабін ету Міністрів України від 28.12.20 00 № 1919 (далі - Поло ження від 28.12.2000 № 1919).

У позовній заяві також зазн ачається, що договір купівлі -продажу від 07.03.2006 підписаний ос обою без належних повноважен ь, а Позивач та Кабінет Мініст рів України не схвалювали у п одальшому цього правочину, о скільки не були проінформова ні про його наявність.

Позивач також, у письмових п оясненнях наданих суду, зазн ачив про те, що оспорюваний до говір-купівлі продажу підляг ає визнанню недійсним через порушення вимог частини перш ої статті 203 Цивільного кодекс у України, через суперечніст ь змісту правочину цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також морал ьним засадам суспільства /т.III а.с.14/.

Крім того, на думку прокурор а та Позивача, укладенням дог овору купівлі-продажу від 07.03.20 06 фактично було змінено цільо ве призначення земельної діл янки, чим порушено приписи ча стини другої статті 20 Земельн ого кодексу України.

Відповідач проти заявлени х позовних вимог заперечує, у відзиві на позовну заяву заз начає, що з боку продавця було надано усі необхідні докуме нти, у тому числі копії постан ов та розпоряджень Кабінету Міністрів України про можлив ість реалізації майна та пов новажень на його реалізацію, які було перевірено нотаріу сом.

Окрім того, Відповідач зазн ачає, що договір купівлі-прод ажу від 07.03.2006 з боку Позивача бу в підписаний повноважним пре дставником, а рішення Мініст ра оборони України від 02.10.2004 № 6828 /з щодо припинення дії довіре ностей не було доведено до ві дома його представника у пор ядку, передбаченому статтею 249 Цивільного кодексу України та Розділом 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальн их дій нотаріусами України, з атвердженої наказом Міністе рства юстиції України від 03.03.20 04 № 20/5.

Відповідач також заперечу є проти доводів Позивача щод о порушення порядку реалізац ії військового майна, зазнач ає, що відповідно до частини д ругої статті 6 Закону України «Про правовий режим майна у З бройних Силах України»рішен ня про відчуження військовог о майна, що є придатним для под альшого використання, але не знаходить застосування у по всякденній діяльності війсь к, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексі в та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів У країни за поданням Міністерс тва оборони України.

Відповідач також наголошу є про необхідність застосува ння строку позовної давності до заявленої позовної вимог и.

Третя особа вважає, що відсу тні підстави для задоволення позову, зазначає, що під час н отаріального посвідчення ос порюваного договору купівлі -продажу, нею належним чином б ули перевірені повноваження представників сторін на укл адення правочину.

Розглянувши матеріали сп рави, дослідивши представлен і докази, заслухавши учасник ів процесу, суд,

в с т а н о в и в :

07.03.2006 між Державою Україна в особі Міністерства оборони України від імені якого діял о Центральне Спеціалізоване будівельне управління (Госп розрахункове) ЦСБУ в особі ди ректора філії Центрального С пеціалізованого будівельно го управління (Госпрозрахунк ове) ЦСБУ - «Укроборонбуд»Ме льника В.Л., що діяв за довірен істю, посвідченою 10.02.2006, Шевчук З.М., приватним нотаріусом Киї вського міського нотаріальн ого округу у реєстрі за № 375, та Товариством з обмеженою відп овідальністю «Торгівельна к омпанія «Інкерман», укладено договір купівлі-продажу нер ухомого майна. Цей договір по свідчено нотаріально приват ним нотаріусом Севастопольс ького міського нотаріальног о округу Бойком І.Д., та зареєс тровано в реєстрі за № 1093 /а.с.12-16 т. I/.

Відповідно до пункту 1.1 зазн аченого договору у власність Відповідача було передано н ерухоме військове майно - бу дови, будівлі та споруди війс ькового містечка Б-34, яке, згід но із Довідкою-характеристик ою, виданою Севастопольським міським ДКП БТІ та ДРОНМ 23.12.2005 з а № 2019, складається з: казарма л ітер «А»(загальною площею 350,40 к в.м.); н/підвал під літером «А»; г анок; ганок; казанна літер «Д» (загальною площею 26,50 кв.м.); гано к; склад ПСМ літер «Е»; убираль ня літер «Ж»; капонір літер «З »; капонір літер «И»; капонір л ітер «К»; капонір літер «Л»; і нші споруди літер 1-9, що розташ овані за адресою: м. Севастоп оль, Севастопольська зона ПБ К-41.

Прокурор вважає, що укладен ий договір суперечить чинном у законодавству, оскільки, на його думку, продаж військово го майна за спірним договоро м було здійснено з порушення м порядку встановленого пунк том 3 Положення про порядок ві дчуження та реалізації війсь кового майна Збройних Сил, за твердженого постановою Кабі нету Міністрів України від 28.1 2.2000 № 1919, через відсутність у Цен трального Спеціалізованого будівельного управління ві дповідних повноважень.

Відповідно до вказаної нор ми повноваження суб'єктам пі дприємницької діяльності на реалізацію військового майн а, яке є придатним для подальш ого використання, але не може бути застосоване у повсякде нній діяльності військ, надл ишкового майна (крім майна, за значеного у пункті 4 цього Пол оження), а також цілісних майн ових комплексів, у тому числі військових містечок та іншо го нерухомого майна надає Ка бінет Міністрів України у вс тановленому порядку.

Слід зазначити, що Положенн я від 28.12.2000 № 1919 затверджено Кабі нетом Міністрів України відп овідно до статті 6 Закону Укра їни «Про правовий режим майн а у Збройних Силах України».

Згідно із частиною першою с татті 6 вказаного закону відч уження військового майна зді йснюється Міністерством обо рони України через уповноваж ені Кабінетом Міністрів Укра їни підприємства та організа ції, визначені ним за результ атами тендеру, після його спи сання, за винятком майна, визн аченого частиною другою цієї статті.

Частиною другою зазначено ї статті закону, передбачено , що рішення про відчуження ві йськового майна, що є придатн им для подальшого використан ня, але не знаходить застосув ання у повсякденній діяльнос ті військ, надлишкового майн а, а також цілісних майнових к омплексів та іншого нерухомо го майна приймає Кабінет Мін істрів України за поданням М іністерства оборони України .

Пунктом 5 Положення від 28.12.2000 № 1919 встановлено, що повноважен ня суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію ві йськового майна (крім майна, з азначеного у пунктах 3 і 4 цього Положення), списаного військового майна та військо вого майна, яке підлягає утил ізації, надає Кабінет Мініст рів України за пропозицією М іноборони відповідно до резу льтатів проведених конкурсі в (тендерів) з визначення сере д суб'єктів тих, що реалізуват имуть військове майно.

Отже вказаними нормами зак онодавства встановлено, що р еалізація військового майна , списаного чи надлишкового, т обто такого, яке є придатним д ля подальшого використання, можлива лише суб' єктами, що мають відповідні повноважен ня надані Кабінетом Міністрі в України.

Судом встановлено, що згідн о із розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про нада ння повноважень на реалізаці ю списаного військового майн а Збройних Сил» від 13.12.2004 № 894-р, за пропозицією Мі ноборони, Центральному спеці алізованому будівельному уп равлінню було надано повнова ження на реалізацію списаног о військового майна Збройних Сил, як такому що було визначе но за результатами конкурсу /т. I а.с. 32/.

Факт надання Кабінетом Мін істрів України повноважень Ц ентральному спеціалізовано му будівельному управлінню н а реалізацію військового май на, що є придатним для подальш ого використання, але не знах одить застосування у повсякд енній діяльності військ, над лишкового майна, а також цілі сних майнових комплексів та іншого нерухомого майна, суд ом не встановлено, через відс утність відповідних доказів .

Договір купівлі-продажу ві д 07.03.2006 не містить відомостей пр о факт списання майна, відчуж ення якого є його предметом.

Відповідно до змісту довір еності від 10.02.2006 реєстровий № 375, посвідченої, приватним нотар іусом Київського міського но таріального округу Шевчук З. М., директор філії Центрально го Спеціалізованого будівел ьного управління (Госпрозрах ункове) ЦСБУ - «Укроборонбуд »Мельник В.Л., мав повнова ження на укладення від імені Міністерства оборони Україн и договорів (правочинів) по сп ільній забудові та реконстру кції військових містечок виз начених у Розпорядженні (Дор ученні) Міністра оборони Укр аїни від 23.11.2005 за № 13965/з шляхом укл адення договорів з контраген тами відібраними робочою гру пою на конкурентних засадах та здійснення реалізації (ві дчуження) нерухомого військо вого майна (будівель, споруд, щ о розташовані на території в ійськових містечок, визначен их у зазначеному Розпоряджен ні (Дорученні) та списаних у вс тановленому порядку) /т. I а.с.62-63/.

Вказана довіреність видан а на підставі довіреності ві д 17.08.2004, посвідченої приватним н отаріусом Київського місько го нотаріального округу Шевч ук З.М. за реєстровим № 2369 /т. II а.с. 125/. Відповідно до змісту цієї довіреності Міністерство об орони України в особі Мініст ра оборони України Марчука Є .К. уповноважило начальника Ц ентрального управління Міні стерства оборони України Іса єнка Д.В. укладати від імені мі ністерства будь-які договори , зокрема, купівлі-продажу нер ухомого майна. При цьому ця д овіреність видана з правом п ередовіри та є безстроковою до моменту її припинення.

Отже, представник Позивача Ісаєнко Д.В., який діяв від повідно до довіреності від 17.0 8.2004 реєстровий № 2369, передовірив довіреністю від 10.02.2006 реєстров ий № 375 свої повноваження пред ставника Міністерства оборо ни України Мельнику В.Л. л ише в частині укладення дого ворів з реалізації (відчужен ня) нерухомого військового м айна (будівель, споруд, що розт ашовані на території військо вих містечок, визначених у Ро зпорядженні (Дорученні) Міні стра оборони України від 23.11.2005 № 13965/з та списаних у встановлено му порядку.

Судом встановлено, що Розпо рядження (Доручення) Міністр а оборони України Гриценко А .С. від 23.11.2005 № 13965/з здійснено у фор мі погоджувальної резолюції на доповідному листі заступ ника Міністра оборони Україн и Кредісова В.А. від 23.11.2005 /т. II а.с. 126-128/.

Вказаним листом, заступник міністра просив «доручити Ц СБУ у встановленому порядку здійснити функцію замовника будівництва у Збройних Сила х України по забудові та реко нструкції військових містеч ок шляхом укладання інвестиц ійних договорів з контрагент ами відібраними на конкурент них засадах (додаток до листа ) та здійснити відповідно до ч инного законодавства реаліз ацію списаного військового м айна, оцінених немайнових пр ав з отриманням коштів на спе ціальний рахунок Міністерст ва оборони України у Державн ому казначействі України для наповнення спеціального фон ду».

У додатку до листа заступни ка Міністра оборони України Кредісова В.А. від 23.11.2005 був наве дений Перелік військових міс течок, що передаються замовн ику будівництва у Збройних С илах України Центральному сп еціалізованому будівельном у управлінню для укладення д оговорів по їх забудові та ре конструкції. Згідно із пункт ом 17 зазначеного Переліку, під лягало передачі й військове містечко Б-34 (м. Балаклава), відч уження майна якого є предмет ом оспорюваного договору куп івлі-продажу від 07.03.2006. При цьом у, у цьому пункті є посилання на залишкову вартість будів ель та споруд, що підлягають с писанню /т. II а.с. 129-130/.

Тобто, військове містечко Б -34 входило до переліку визначе ного Розпорядженням (Доруче нням) Міністра оборони Украї ни Гриценко А.С. від 23.11.2005 № 13965/з, в наслідок чого, відчуження сп исаного військового нерухом ого майна, що розташоване на й ого території, охоплювалось повноваженнями представник а Міноборони Мельника В.Л., вс тановленими довіреністю від 10.02.2006 реєстровий № 375.

З огляду на наведене, суд ді йшов висновку, що договір куп івлі-продажу від 07.03.2006 був підпи саний представником Міністе рства оборони України Мель ником В.Л. з перевищенням на даних йому повноважень, а сам е, в частині відчуження війсь кового нерухомого майна, яке не було списано в установлен ому порядку.

Згідно із частиною першою статті 241 Цивільного кодексу У країни правочин, вчинений пр едставником з перевищенням п овноважень, створює, змінює, п рипиняє цивільні права та об ов'язки особи, яку він предста вляє, лише у разі наступного с хвалення правочину цією особ ою. Правочин вважається схва леним зокрема у разі, якщо осо ба, яку він представляє, вчини ла дії, що свідчать про прийня ття його до виконання.

При цьому частиною другою з азначеної статті встановлен о, що наступне схвалення прав очину особою, яку представля ють, створює, змінює і припиня є цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього пра вочину.

Судом встановлено, що на вик онання пункту 4.1 договору купі влі-продажу від 07.03.2006 сторонами було підписано Акт прийому-п ередачі від 16.03.2006, відповідно до якого Відповідачу було пере дано наступне нерухоме майно військового містечка Б-34: каз арма літер «А»(загальною пло щею 350,40 кв.м.); н/підвал під літер ом «А»; ганок; ганок; казанна л ітер «Д»(загальною площею 26,50 к в.м.); ганок; склад ПСМ літер «Е» ; убиральня літер «Ж»; капонір літер «З»; капонір літер «И»; капонір літер «К»; капонір лі тер «Л»; інші споруди літер 1-9, що розташовані за адресою: м . Севастополь, Севастопольсь ка зона ПБК-41.

При цьому, з боку Держави Ук раїна цей акт було підписано Центральним Спеціалізоване будівельним управлінням (Го спрозрахункове) ЦСБУ в особі директора філії Центральног о Спеціалізованого будівель ного управління (Госпрозраху нкове) ЦСБУ - «Укроборонбуд» Мельника В.Л., із посиланням н а довіреність від 10.02.2006 реєстро вий № 375, посвідчену прив атним нотаріусом Київського міського нотаріального окру гу Шевчук З.М.

Відповідно до пункту 3.2 дого вору купівлі-продажу від 07.03.2006 п окупець (Відповідач) перерах овує продавцю протягом десят и банківських днів з дати під писання цього договору кошти в сумі 480000 (чотириста вісімдес ят тисяч) гривень на рахунок ф ілії Центрального спеціаліз ованого будівельного управл іння «Укроборонбуд» № 26001962481345 в філії 1-го Українського Міжнародного Б анка, МФО 322755 код ЄДРЮФОП 33482302, сві доцтво платника податків 39090440, ІПН 334823026598, у тому числі ПДВ 80000,00 гр ивень. Продавець в особі філі ї Центрального спеціалізова ного будівельного управлінн я «Укроборонбуд», після отри мання від покупця коштів спл ачує у встановленому порядку та розмірі суму ПДВ, отриману від покупця, за місцем реєстр ації філії Центрального спец іалізованого будівельного у правління «Укроборонбуд», як платника податків (Шевченкі вський район м. Києва), а залиш ок коштів у повному обсязі пе рераховує до спеціального фо нду Держаного бюджету Україн и (Міністерство оборони Укра їни власні надходження) на ра хунок № 35227031003192 в ОПЕРУ Державног о казначейства України, МФО 820 172, код ОКПО 0003022 без ПДВ.

Судом встановлено, що зазна чені умову договору виконані сторонами у повному обсязі.

Зокрема, Відповідачем були здійснені платежі на рахуно к філії ЦСБУ «Укроборонбуд»№ 26001962481345 в філії 1-го Українського Міжнародного Банка, МФО 322755, в період з 13.03.2006 по 14.03.2006 сумами 124000,00 г рн., 63000,00 грн. та 293000,00 грн. Всього 480000,0 0 грн. При цьому в призначені п латежу зазначено «за купівлю нерухомого майна по договор у купівлі-продажу нерухомого майна 1093 від 07.03.2006».

15.03.2006 філією ЦСБУ «Укроборонб уд»було перераховано на раху нок № 35227031003192 в ОП ЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, Міністерство оборони України (ІК: 00034022) кошті у розмірі 390000,00 грн.

Вказані обставини підтвер джуються наданими прокуроро м, листом Центрального спеці алізованого будівельного уп равління Міністерства оборо ни України від 14.07.2010 № 99, б анківськими виписками від 15.03 .2006 № 24, від 14.03.2006 № 23 та від 13.03.2006 № 22. /т. II а.с. 105-108/.

Факти передачі майна Відпо відачу та прийняття Позиваче м грошових коштів за договор ом купівлі-продажу від 07.03.2006, а т акож відсутність буд-яких ді й з їх повернення Відповідач у свідчить про наступне схва лення цього правочину Мініст ерством оборони України.

Отже, відсутні підстави для визнання недійсним договоро м купівлі-продажу від 07.03.2006 унас лідок перевищення своїх повн оважень представником Міноб орони.

Проте, як вже зазначалось, в ідповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про правовий режим майна у Зброй них Силах України»відчуженн я військового майна, що підля гає списанню, здійснюється М іністерством оборони Україн и через уповноважені Кабінет ом Міністрів України підприє мства та організації, визнач ені ним за результатами тенд еру, лише після фактичного йо го списання.

Відповідно до пункту 19 Поло ження про порядок обліку, збе рігання, списання та викорис тання військового майна у Зб ройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністр ів України від 04.08.2000 № 1225, списанн я військового майна за актам и якісного (технічного) стану та інспекторськими посвідче ннями проводиться командира ми (начальниками) військових частин і посадовими особами органів військового управлі ння відповідно до їх компете нції в порядку, встановленом у Міноборони.

Тобто, списання майна, відчу ження якого є предметом оспо рюваного договору купівлі-пр одажу від 07.03.2006, відноситься до компетенції Позивача та підп орядкованих йому установ. От же обов' язок зі списання ма йна перед його відчуженням л ежав на Позивачі, який ним не в иконаний, та про що Відповіда ч не був повідомлений.

Судом встановлено, що майно , відчуження якого є предмето м оспорюваного договору купі влі-продажу від 07.03.2006, в установ леному порядку списано не бу ло. Це, зокрема, підтверджуєть ся листом Севастопольської К ЕЧ морської від 25.08.2010 № 9/10-2618, відпо відно до якого, будинки та спо руди військового містечка № Б-34 знаходяться на балансовом у обліку цієї установи стано м на 26.08.2010 /т. II а.с. 90/.

Таким чином, укладення дого вору купівлі-продажу від 07.03.2006, за відсутності факту списанн я нерухомого майна, прямо суп еречить вимогам частини перш ої статті 6 Закону України «Пр о правовий режим майна у Збро йних Силах України». А відтак , наявні підстави для визнанн я його недійсним відповідно до частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Циві льного кодексу України.

Суд не приймає довід прокур ора про те, що договір купівлі -продажу від 07.03.2006 підписа ний особою без належних повн оважень, через відкликання у сіх довіреностей на право ук ладення договорів (угод, конт рактів) від імені Міністра об орони України, виданих до 01.10.2004 та термін дії яких не закінчи вся, відповідно до Рішення Мі ністра оборони України Кузьм ука О.І. від 02.10.2004 № 6828/з, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ста тті 249 Цивільного кодексу Укра їни особа, яка видала довірен ість, за винятком безвідклич ної довіреності, може в будь-я кий час скасувати довіреніст ь або передоручення. При цьом у, особа, яка видала довіреніс ть і згодом скасувала її, пови нна негайно повідомити про ц е представника, а також відом их їй третіх осіб, для предста вництва перед якими була вид ана довіреність.

Частиною третьою зазначен ої статті встановлено, що пра ва та обов'язки щодо третіх ос іб, що виникли внаслідок вчин ення правочину представнико м до того, як він довідався або міг довідатися про скасуван ня довіреності, зберігають ч инність для особи, яка видала довіреність, та її правонаст упників. Це правило не застос овується, якщо третя особа зн ала або могла знати, що дія дов іреності припинилася.

Пунктом 154 Інструкції про по рядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зат вердженої наказом Міністерс тва юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, встановлено порядок скасу вання довіреність або передо ручення, відповідно до якого , нотаріус, завідувач державн им нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасуван ня довіреності або передоруч ення робить про це відмітку н а примірнику довіреності, що зберігається у справах нота ріуса, у державному нотаріал ьному архіві і відмітку в реє стрі для реєстрації нотаріал ьних дій.

Якщо особа, яка видала довір еність, подасть примірник до віреності, що є у неї, то напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чо го він разом із заявою додаєт ься до примірника, що зберіга ється у справах нотаріуса, в д ержавному нотаріальному арх іві.

Повідомлення особи, яка вид ала довіреність, представник а, а також відомих їй третіх ос іб, для представництва перед якими була видана довіреніс ть, про скасування довіренос ті, може бути оформлено нотар іусом за правилами пункту 275 з азначеної Інструкції, шляхом передавання відповідної зая ви.

Для обґрунтування своєї по зиції прокурором, замість вк азаного у позовній заяві Ріш ення Міністра оборони Україн и Кузьмука О.І. від 02.10.2004 № 6828/з, над ано суду документ, який у клоп отанні про його доручення до матеріалів справи було назв ано «телеграмою МО України в ід 02.10.2004»/т. II а.с. 104, 109/. Із змісту цьо го документу випливає, що Ген ерал армії України Кузьмук О .І. (посада міністра в документ і не зазначена) повідомляє пе релічених у ньому осіб про те , що «Довіреності на право укл адання договорів (угод, контр актів) видані до 1 жовтня 2004 рок у та термін дії яких не закінч ився вважати недійсними».

Слід зазначити, що даний док умент не адресований предста вникам Міністерства оборони України Ісаєнко Д.В. та Мельнику В.Л., що діяли відп овідно до довіреностей від 17.0 8.2004 реєстровий № 2369 та від 10.02.2006 реє стровий № 375. Надана прокуроро м виконана на окремому аркуш і резолюція керівника Департ аменту капітального будівни цтва та управління фондами, щ о містить напис «до вхідного № 7652 Полковнику ОСОБА_1, О СОБА_2 до виконання»не може бути доказом повідомлення П озивачем свого представника Ісаєнко Д.В., оскільки не м істить відомостей про отрима ння ним документу на який бул о накладено резолюцію.

Окрім того, в наданому проку рором документі від 01.10.2004 стосо вно довіреностей вжито термі н «вважати недійсними», що не відповідає встановленому ст аттею 249 Цивільного кодексу Ук раїни припису про скасування довіреності.

Відповідно до частини друг ої статті 34 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відта к, доказом припинення дії пос відчених нотаріально довіре ностей від 17.08.2004 реєстровий № 2369 та від 10.02.2006 реєстровий № 375 через їх скасування, можуть бути ли ше документи, що підтверджую ть виконання нотаріусом дій відповідно до вимог пункту 154 Інструкції про порядок вчине ння нотаріальних дій нотаріу сами України, затвердженої н аказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5.

Прокурор в своїх пояснення х від 10.09.2010 № 3/3318 вих-10 повідомив су д, що військовою прокуратуро ю ВМС України в ході перевірк и не встановлено факту дотри мання нотаріальної процедур и відкликання довіреностей М іністра оборони України відп овідно до телеграми від 02.10.2004 /т . III а.с.14/.

Витягом з Єдиного реєстру д овіреностей від 26.08.2010, наданим с уду Відповідачем та Третьою особою, підтверджується той факт, що припинення дії довір еності від 17.08.2004, посвідченої пр иватним нотаріусом Київсько го міського нотаріального ок ругу Шевчук З.М. за реєстровим № 2369, було зареєстровано в реєс трі 10.04.2006 /т. III а.с.13/.

Отже на момент укладення до говору купівлі-продажу від 07.0 3.2006, довіреність від 10.02.2006 реєстр овий № 375, що видана Мельнику В.Л., на підставі якої він пі дписав вказаний договір від імені Міністерства оборони У країни, була дійсною.

Суд не приймає як підстав у для визнання недійсним дог овору купівлі-продажу від 07.03.20 06 довід прокурора про те, що йо го укладенням фактично було змінено цільове призначення земельної ділянки, чим поруш ено приписи частини другої с татті 20 Земельного кодексу Ук раїни, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту «б»ча стини першої статті 21 Земельн ого кодексу України, порушен ня порядку встановлення та з міни цільового призначення з емель є підставою для визнан ня недійсними угод щодо земе льних ділянок. Отже, оскільки договір купівлі-продажу нер ухомого майна від 07.03.2006 не є уго дою щодо земельної ділянки, д о нього не можуть бути застос овані наслідки передбачені с таттею 21 Земельного кодексу У країни.

Згідно із статтями 256 та 257 Ц ивільного кодексу України по зовна давність - це строк, у ме жах якого особа може звернут ися до суду з вимогою про захи ст свого цивільного права аб о інтересу. Загальна позовна давність встановлюється три валістю у три роки.

Частинами третьою та четве ртою статті 267 Цивільного коде ксу України встановлено, що п озовна давність застосовуєт ься судом лише за заявою стор они у спорі, зробленою до вине сення ним рішення. При цьому, с плив позовної давності, про з астосування якої заявлено ст ороною у спорі, є підставою дл я відмови у позові.

У відзиві на позовну заяву п ро визнання договору недійсн им від 25.08.2010 представник ТОВ «ТК «Інкерман»наголосив на заст осуванні позовної давності , обґрунтовуючи це тим, що дого вір купівлі - продажу вчинен о 07.03.2006, строк позовної даності складає 3 роки, а позивачу (Мін істерству оборони України) б уло достовірно відомо про іс нування договору, оскільки н им були отримані грошові кош ти за проданий об' єкт /т. I а.с. 74-77/.

Суд не приймає довід Відпов ідача про сплив строку позов ної давності з огляду на наст упне.

Згідно із положеннями част ини першої статті 261 Цивільног о кодексу України перебіг по зовної давності починається від дня, коли особа довідалас я або могла довідатися про по рушення свого права або про о собу, яка його порушила.

Судом встановлено, що про ук ладення договору купівлі-пр одажу нерухомого майна від 07.0 3.2006, стороною в якому є Держава Україна, прокурору стало від омо у липні 2010 року. Ця обставин а підтверджується наявною у матеріалах справи Доповідно ю запискою прокурора відділу нагляду за додержанням зако нів у військових формуваннях Вакуленко Д.С. від 12.07.2010.

Вказаною доповідною запис кою заступник військового пр окурора Військово-Морських С ил України Няньчур С.М., який п ідписав позовну заяву, був по відомлений про укладення дог овору купівлі-продажу нерух омого майна від 07.03.2006 /т. I а.с. 9-11/.

Таким чином, з огляду на зве рнення прокурора в інтересах Держави Україна із позовом д о суду 19.07.2010, тобто до спливу стр оку позовної давності, відсу тні підстави для відмови у по зові відповідно до частини ч етвертої статті 267 Цивільного кодексу України.

За таких обставин договір к упівлі-продажу нерухомого ма йна від 07.03.2006, укладений між Дер жавою Україна в особі Мініст ерства оборони України та То вариством з обмеженою відпов ідальністю «Торгівельна ком панія «Інкерман», посвідчени й нотаріально приватним нота ріусом Севастопольського мі ського нотаріального округу Бойком І.Д., та зареєстрований в реєстрі за № 1093, підлягає виз нанню недійсним.

Керуючись, частиною першою статті 203, частиною першою ста тті 215, 241, 249, 256, частиною першою ста тті 261 Цивільного кодексу Укра їни, частиною першою статті 6 З акону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», пунктом 3, 5 Положенн я про порядок відчуження та р еалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністр ів України від 28.12.2000 № 1919, пунктом 154 Інструкції про порядок вчи нення нотаріальних дій нотар іусами України затвердженої наказом Міністерства юстиці ї України від 03.03.2004 № 20/5, статтями 82 - 85 Господарського процесу ального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити пов ністю.

2. Визнати недійсним дого вір купівлі-продажу нерухомо го майна від 07.03.2006, укладений мі ж Державою Україна в особі Мі ністерства оборони України т а Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Торгівельн а компанія «Інкерман», посві дчений нотаріально приватни м нотаріусом Севастопольськ ого міського нотаріального о кругу Бойком І.Д., та зареєстро ваний в реєстрі за № 1093.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Інке рман” (вул. Громова, 60-А, м. Се вастополь, 99002), ідентифік аційний код 32178499 р/р 260 04945139871 у СФ АКБ «УСБ»м. Севастопо ля МФО 324195, або з інших рахунків ) в доход Державного бюджет у України (Державний бюдже т Ленінського району, іденти фікаційний код 24035598, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 8 24509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 85,00 (вісімдес ят п' ять) грн.

4. Стягнути з Това риства з обмеженою відповіда льністю „Торгівельна компан ія „Інкерман” (вул. Громов а, 60-А, м. Севастополь, 99002), і дентифікаційний код 32 178499 р/р 26004945139871 у СФ АКБ «УСБ»м. С евастополя МФО 324195, або з інших рахунків) в доход Державно го бюджету Ленінського район у міста Севастополя (р/р 31212264700007 у банку одержува ча - Головному Управлінні Дер жавного казначейства Україн и у місті Севастополі, МФО 824509, З КПО 24035598, за кодом бюджетної кла сифікації 22050003) витрати на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу у роз мірі 236,00 грн. (двісті тр идцять шість грн. 00 коп.).

Видати накази після набр ання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Ал суф' єв

Рішення складено ві дповідно до вимог

статті 84 Господарського про цесуального

кодексу України та підписа но 24.09.2010 .