Постанова

від 01.02.2011 по справі 5020-10/212-1/116

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 р. № 5020-10/212-1/116

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Плюшка І.А. - головуючо го,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши касаційн у

скаргу Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Торгівельна компанія "Інк ерман"

на рішення господ арського суду міста Севастоп оля від 21.09.2010 року

та на постанову Сев астопольського апеляційног о господарського суду від 26.10.20 10 року

у справі № 5020-10/212-1/116

господарського суду м іста Севастополя

за позовом Заступ ника військового прокурора В ійськово-Морських Сил Україн и

в інтересах держави в особ і Міністерства оборони Ук раїни

до Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Торгівельна компанія "Інк ерман"

третя особа Приват ний нотаріус Севастопольськ ого міського нотаріального о кругу ОСОБА_1

про визнання неді йсним договору купівлі-прода жу нерухомого майна від 07.03.2006 ро ку

за участю представн иків:

позивача - Логін Р .А.

відповідача - 1. П'ян ікін В.В.

третьої особи - 2. не з'яв ився

прокурора - Стояновсь кий Є.О.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року Заступ ник військового прокурора Ві йськово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони Украї ни звернувся до господарсько го суду міста Севастополя з п озовом до Товариства з обмеж еною відповідальністю "Торгі вельна компанія "Інкерман" пр о визнання недійсним договор у купівлі-продажу нерухомого майна від 07 березня 2006 року.

Рішенням господарського с уду міста Севастополя від 21 ве ресня 2010 року (суддя Алсуф'єв В. В.) залишеним без змін поста новою Севастопольського апе ляційного господарського су ду від 26 жовтня 2010 року (судді Пр окопанич Г.К., Заплава Л.М., Фень ко Т.П.) у справі № 5020-10/212-1/116 позо в задоволено. Визнано недійс ним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07 берез ня 2006 року, укладений між Держа вою Україна в особі Міністер ства оборони України та Това риством з обмеженою відповід альністю "Торгівельна компан ія "Інкерман", посвідчений при ватним нотаріусом Севастопо льського міського нотаріаль ного округу ОСОБА_1 та зар еєстрований в реєстрі за № 1093. В ирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням господарського суду міста Се вастополя від 21 вересня 2010 року та постановою Севастопол ьського апеляційного господ арського суду від 26 жовтня 2010 р оку Товариство з обмежено ю відповідальністю "Торгівел ьна компанія "Інкерман" зверн улось до Вищого господарсько го суду України з касайційно ю скаргою, в якій просить зазн ачені рішення та постанову с касувати та прийняти нове рі шення, яким в позові відмовит и.

Вимоги касаційної скарги Т овариство з обмеженою відпов ідальністю "Торгівельна комп анія "Інкерман" обґрунто вує тим, що оскаржувані рішен ня та постанова прийняті з по рушенням вимог матеріальног о та процесуального права.

Колегія суддів, обговорив ши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справ и, перевіривши юридичну оцін ку обставин справи та повнот у їх встановлення, дослідивш и правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій нор м процесуального права, вваж ає, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Судами попередніх інстан цій встановлено, що у липні 2010 р оку заступник військового пр окурора Військово-Морських С ил України, виступаючи в інте ресах держави в особі Мініст ерства оборони України зверн увся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Торгівельна компанія "Інкерман", просив ви знати недійсним договір купі влі-продажу нерухомого війс ькового майна військового м істечка Б-34, розташованого в м істі Севастополі Севастопол ьська зона ПБК, 41, укладений мі ж Міністерством оборони Укра їни та Товариством з обмежен ою відповідальністю "Торгіве льна компанія "Інкерман" 07 бер езня 2006 року, посилаючись на те , що Центральне спеціалізова не будівельне управління Мі ністерства оборони України н е мало повноважень на відчуж ення майна, порядок реаліза ції якого визначений в пункт і 3 Положення від 28 грудня 2000 рок у № 1919 "Про порядок відчуження т а реалізації військового май на Збройних Сил".

Відповідач, заперечуючи пр оти позову, вважав його безпі дставним з огляду на відсутн ість, на його думку, будь-яких порушень при укладенні право чину та пропуск позивачем ст року позовної давності. ( т.1., а. с.74-77).

За клопотанням відповідач а ухвалою господарського суд у міста Севастополя від 13 серп ня 2010 року до участі у справи в якості третьої особи, яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні від повідача залучений приватни й нотаріус Севастопольськог о міського нотаріального окр угу ОСОБА_1.

Третя особа вважає, що відсу тні підстави для задоволення позову, зазначає, що під час н отаріального посвідчення ос порюваного договору купівлі -продажу нею належним чином б ули перевірені повноваження представників сторін на укл адення правочину.

У матеріалах справи наявне доручення від 10 лютого 2006 року , відповідно до якого Централ ьне спеціалізоване будівель не управління діє від імені М іністерства оборони України .

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст право чину не може суперечити цьом у Кодексу, іншим акта цивільн ого законодавства, а також мо ральним засадам суспільства .

Статтею 215 Цивільного кодек су України передбачено, що пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою статті 203 цьо го Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що 07 березня 20 06 року між Державою Україна в особі Міністерства оборони У країни, від імені якого діяло Центральне Спеціалізоване б удівельне управління (Госпро зрахункове) ЦСБУ в особі дире ктора філії Центрального Спе ціалізованого будівельного управління (Госпрозрахунков е) ЦСБУ - “Укроборонбуд” Мельн ика В.Л., що діяв за довіреніст ю, посвідченою 10 лютого 2006 року ОСОБА_2, приватним нотарі усом Київського міського нот аріального округу у реєстрі за № 375, та товариством з обмеже ною відповідальністю “Торгі вельна компанія “Інкерман” укладено договір купівлі-про дажу нерухомого майна. Цей до говір посвідчено приватним нотаріусом Севастопольсько го міського нотаріального ок ругу ОСОБА_1 та зареєстро вано в реєстрі за № 1093.

Згідно п.1.1 договору у власні сть відповідача було передан о нерухоме військове майно - б удови, будівлі та споруди вій ськового містечка Б-34, яке, згі дно із Довідкою-характеристи кою, виданою Севастопольськи м міським ДКП БТІ та ДРОНМ 23 гр удня 2005 року за № 2019, складається з казарми літер “А”(загально ю площею 350,40 кв.м.); н/підвалу під літером “А”; ґанку; ґанку; каз анної літер “Д”(загальною пл ощею 26,50 кв.м.); ґанку; складу ПСМ літер “Е”; убиральні літер “Ж ”; капоніру літер “З”; капонір у літер “И”; капоніру літер “К ”; капоніру літер “Л”; інших сп оруд літер 1-9, що розташовані з а адресою: м. Севастополь, Сева стопольська зона ПБК-41.

Згідно з частиною першою ст атті 6 Закону України “Про пра вовий режим майна у Збройних Силах України” відчуження в ійськового майна здійснюєть ся Міністерством оборони Укр аїни через уповноважені Кабі нетом Міністрів України підп риємства та організації, виз начені ним за результатами т ендеру, після його списання, з а винятком майна, визначеног о частиною другою цієї статт і.

Згідно із розпорядженням К абінету Міністрів України “П ро надання повноважень на реалізацію списаного вій ськового майна Збройних С ил” від 13 грудня 2004 року № 894-р, за пропозицією Міноборони, Цент ральному спеціалізованому б удівельному управлінню було надано повноваження на реал ізацію списаного військовог о майна Збройних Сил, як таком у що було визначено за резуль татами конкурсу.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, договір ку півлі-продажу від 07 березня 2006 року не містить відомостей п ро факт списання майна, відчу ження якого є його предметом .

Відповідно до пункту 19 Поло ження про порядок обліку, збе рігання, списання та викорис тання військового майна у Зб ройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністр ів України від 04 серпня 2000 року № 1225, списання військового май на за актами якісного (техніч ного) стану та інспекторськи ми посвідченнями проводитьс я командирами (начальниками) військових частин і посадов ими особами органів військов ого управління відповідно до їх компетенції в порядку, вст ановленому Міноборони.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що укладення договору купів лі-продажу від 07 березня 2006 рок у за відсутності факту списа ння нерухомого майна прямо с уперечить вимогам частини пе ршої статті 6 Закону України “ Про правовий режим майна у Зб ройних Силах України”, а тому є підстави для визнання його недійсним відповідно до час тини першої статті 203 та части ни першої статті 215 Цивільного кодексу України, що, згідно ст атті 249 Цивільного кодексу Укр аїни і стало підставою задо волення позовних вимог.

Щодо порушення строків поз овної давності, необхідно за значити, що згідно із положен нями частини першої статті 261 Цивільного кодексу України п еребіг позовної давності поч инається від дня, коли особа д овідалася або могла довідати ся про порушення свого права або про особу, яка його поруши ла.

Судом встановлено, що про ук ладення договору купівлі-про дажу нерухомого майна від 07 бе резня 2006 року, стороною в якому є Держава Україна, прокурору стало відомо у липні 2010 року.

Щодо доводів відповідача п ро наступне схвалення позив ачем вчиненого правочину шля хом прийняття коштів, то вони не заслуговують на увагу, оск ільки, як правильно було вста новлено судами попередніх ін станцій, зазначена обставина з врахуванням порушення зак онодавчо визначеного порядк у реалізації військового ма йна не може вплинути на корис ть позиції відповідача.

Отже, під час вирішення спор у, судами попередніх інстанц ій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юр идична оцінка, норми права за стосовані вірно, а доводи кас аційної скарги не спростовую ть висновків суду.

За наведених вище обставин , Вищий господарський суд Укр аїни не знайшов законних під став для повного або частков ого задоволення вимог касаці йної скарги, а тому постанову слід залишити без змін, а каса ційну скаргу - без задоволенн я.

На підставі наведеного ви ще і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю "Торгівельна компа нія "Інкерман" залишити без за доволення.

2. Постанову Севастопольсь кого апеляційного господарс ького суду від 26 жовтня 2010 року зі справи № 5020-10/212-1/116 залишити бе з змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочеро ва

С. С. Самусенко