Постанова

від 10.10.2023 по справі 576/13/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м.Суми

Справа №576/13/23

Номер провадження 22-ц/816/1210/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЗЕМ»,

відповідачі ОСОБА_1 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ»,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЗЕМ»

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 01 червня 2023 року, в складі судді Колодяжного А.О., ухвалене у м. Глухів,

в с т а н о в и в:

04 січня 2023 року ТОВ «АГРОЗЕМ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» про визнання недійсним договору оренди землі.

Свої вимоги мотивувало тим, що 15 листопада 2010 року між ТОВ «АГРОЗЕМ» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,9864 га з кадастровим номером 5921580700:04:001:0044, строком на 10 років без переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, що на території Бачівської сільської ради Шосткинського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 28 лютого 2012 року договір оренди зареєстрований в Державному реєстрі про що вчинено відповідний запис.

У серпні 2012 року померла ОСОБА_2 і з 18 жовтня 2013 року власником земельної ділянки є спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 . У цей же день ТОВ «АГРОЗЕМ» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду від 18 жовтня 2013 року про внесення змін до раніше укладеного договору оренди, погодивши питання правонаступництва та збільшення розміру орендної плати.

07 жовтня 2019 року сторони виклали договір у новій редакції, збільшивши розмір орендної плати та строк його дії до 31 грудня 2038 року з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.

У червні 2021 року ТОВ «АГРОЗЕМ» отримало інформацію про те, що 01 червня 2021 року державний реєстратор виконавчого комітету Глухівської міської ради зареєстрував право оренди ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ». У цей час земельна ділянка перебувала в оренді позивача, тому відповідачі не мали підстав укладати вказаний договір оренди землі, а його укладення порушує право оренди позивача на користування земельною ділянкою, що свідчить про невідповідність спірного договору вимогам законодавства.

Посилаючись на викладені обставини просило суд визнати недійсним договір оренди землі від 01 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 5921580700:04:001:0044, площею 3,9864 га.

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 01 червня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «АГРОЗЕМ» до ОСОБА_1 , ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «АГРОЗЕМ», посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Вказує, що після набуття відповідачем ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом права власності на земельну ділянку, 18 жовтня 2013 року ним та ТОВ «АГРОЗЕМ» було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 15 листопада 2010 року, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 листопада 2012 року за № 592158074000859. У подальшому, 07 жовтня 2019 року до діючого договору оренди землі від 15 листопада 2010 року, було внесено зміни щодо строку його дії до 31 грудня 2038 року з урахуванням періоду ротації сівозміни.

Доводить, що на дату укладення договору оренди землі між відповідачами, земельна ділянка перебувала в оренді позивача на підставі договору оренди землі від 15 листопада 2010 року в редакції змін і доповнень до нього, які внесені 18 жовтня 2013 року та 07 жовтня 2019 року, що виключало можливість укладення оспорюваного договору, який порушує права позивача на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5921580700:04:001:0044.

Посилаючись на положення ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» та умови договору оренди землі, зазначає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі у порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Не погоджується із посиланням суду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01 квітня 2020 року по справі №610/1030/18, вказуючи про її прийняття за інших обставин справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Заперечує доводи апеляційної скарги про проведення державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між ТОВ «АГРОЗЕМ» та ОСОБА_1 , оскільки зміна істотних умов договору оренди землі, у тому числі строку дії договору, підлягає обов`язковій державній реєстрації відповідно до чинного законодавства.

Доводить, що позивач, уклавши 07 жовтня 2019 року з ОСОБА_1 договір про зміну істотних умов договору оренди землі, укладеного між ТОВ «АГРОЗЕМ» та ОСОБА_2 відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5921580700:04:001:0044, зобов`язаний був вжити заходів щодо державної реєстрації цих змін в порядку, передбаченому ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У період з 07 жовтня 2019 року по 28 лютого 2022 року позивач не вчиняв жодних дій, спрямованих на державну реєстрацію нових істотних умов договору оренди землі, в тому числі строку оренди, тобто, строк дії первісного договору оренди землі у встановленому законом порядку не змінено. Не провівши державну реєстрацію свого права, позивач фактично відмовився від права оренди, докази існування об`єктивних перешкод для реєстрації права оренди не надані. Вказує, що провівши державну реєстрацію договору оренди землі від 15 листопада 2010 року аж через 15,5 місяців 28 лютого 2012 року, позивач штучно збільшив строк дії договору до 28 лютого 2022 року.

За зазначених обставин ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» діяло добросовісно, покладаючись на дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі від 01 червня 2021 року, належним чином зареєструвало своє право користування земельною ділянкою. За твердженням відповідача про обізнаність щодо порушення його прав орендаря з 30 червня 2021 року і по 28 лютого 2022 року, ним не здійснено жодних дій, спрямованих на відновлення своїх прав, а саме реєстрації права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «АГРОЗЕМ» - Ломаки Ю.М., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти доводів скарги представника ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» - Кулика М.І., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 05 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «АГРОЗЕМ» було укладено договір оренди землі із зазначенням істотних умов у відповідності до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що діяла на момент укладення договору), а саме цільового призначення землі, загальної площі 3,9864 га (ріллі), нормативної грошової оцінки, строку дії договору 10 років, умов його припинення та розірвання, розміру орендної плати, порядку її обчислення і виплати, а також умов використання земельної ділянки, умов повернення земельної ділянки, обмежень щодо використання земельної ділянки, інших прав і обов`язків сторін, відповідальності сторін, невід`ємні частини договору наявні, кадастровий номер земельної ділянки згідно кадастрового плану та державного акту на право власності на земельну ділянку 5921580700:04:001:0044 (а.с. 6-9).

За умовами п. 8 Договору після закінчення його строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору.

Договір має відмітку про державну реєстрацію у Глухівському ДЗК та у Державному реєстрі земель 28 лютого 2012 року за № 592158074000859, що не заперечується відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_2 померла (а.с.).

За життя ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 5,04 га (до складу якої входить спірна земельна ділянка площею 3,9864 га з кадастровим номером 5921580700:04:001:0044), розташованої на території Бачівської сільської ради на підставі державного акту на право власності на землю серії СМ № 052578 та свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого чоловіка ОСОБА_3 (а.с 12-13)

18 жовтня 2013 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво на спадщину за законом на майно ОСОБА_2 , серед іншого до складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 3,9864 га з кадастровим номером 5921580700:04:001:0044 (а.с.14, 16).

Цього ж дня відомості про нового власника земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але нотаріусом як державним реєстратором не внесена інформація про наявне у позивача право оренди спірної земельної ділянки.

Також, 18 жовтня 2013 року між ОСОБА_4 та ТОВ «АГРОЗЕМ» укладена додаткова угода до первинного договору оренди землі, якою внесено низку змін, у тому числі сторони визначили нового орендодавця ОСОБА_1 замість померлої ОСОБА_2 . У п. 8 визначено, що дійсні зміни та доповнення до договору оренди землі є невід`ємною частиною вищевказаного договру і набирають чинності з дати підписання та державної реєстрації (а.с. 18-19).

07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОЗЕМ» уклали договір оренди землі, у якому дійшли згоди змінити істотні умови та умови укладеного між ними договору оренди земельної ділянки та викласти його в новій редакції (преамбула Договору) (а.с. 20-23).

Відповідно до розд. 2 договір укладено строком до 31 грудня 2038 року з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Розділом 3 договору збільшено розмір орендної плати, визначено спосіб оплати. Також зазначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання, нотаріальне посвідчення не здійснюється (розд. 12). Державна реєстрація права оренди за цим договором проведена не була.

Разом із цим, 01 червня 2021 року ОСОБА_1 укладений договір оренди землі № 173 із ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ», об`єктом оренди якого також є земельна ділянка з кадастровим номером 5921580700:04:001:0044. Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 вересня 2021 року, про що свідчить дані витягу із вказаного реєстру (а.с. 62, 68).

Згідно довідки ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» на виконання договору останнім виплачено ОСОБА_1 22918,82 грн орендної плати за період з 06 січня 2021 року по 31 грудня 2022 року (а.с. 68).

За твердженням представника позивача ТОВ «АГРОЗЕМ» також продовжує нарахування та виплату орендної плати відповідачу ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «АГРОЗЕМ», суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності даних про державну реєстрацію у встановленому законом порядку договору оренди землі від 07 жовтня 2019 року, укладеного між позивачем на ОСОБА_1 , як новим власником, яким внесені зміни щодо строку дії договору оренди землі від 15 листопада 2010 року, що укладався з попереднім власником, у сторін не виникають права та обов`язки за ним, і оскільки на момент звернення з позовом до суду січень 2023 року, сплинув строк дії до 28 лютого 2022 року, первинного договору оренди землі від 15 листопада 2010 року, за відсутності даних про його поновлення, порушення прав позивача не вбачається. При цьому зазначено, що без даних про державну реєстрацію права оренди за договором від 07 жовтня 2019 року, не має підстав вважати, що цим договором було реалізовано переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що діяла на час укладення первинного договору оренди між позивачем та ОСОБА_2 ) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічна умова визначена сторонами і в п. 37 вказаного договору оренди.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 148-1 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент набуття права власності відповідачем ОСОБА_1 ) до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

ОСОБА_1 як новий власник земельної ділянки вимоги ст. 148-1 ЗК України виконав, про що свідчить підписання ним в день отримання свідоцтва про права на спадщину додаткової угоди про внесення змін до первинного договору оренди землі із зазначенням нового власника землі (а.с. 18).

Таким чином, договір оренди землі б/н від 15 листопада 2010 року, укладений між ТОВ «АГРОЗЕМ» та ОСОБА_2 зареєстрований у встановленому законом порядку, не припинився після смерті цієї фізичної особи та є чинним (як на час зміни власника землі, так і на час укладення відповідачами оспорюваного договору). Цей договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 28 лютого 2012 року за № 592158074000859 (а.с. 9).

Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації внесених змін до цього договору додатковою угодою від 18 жовтня 2013 року та договором від 07 жовтня 2019 року, викладеним у новій редакції.

01 вересня 2021 року зареєстрований договір оренди спірної земельної ділянки № 173 від 01 червня 2021 року, укладений між ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» та ОСОБА_1 , тобто наявна подвійна реєстрація земельної ділянки.

Подвійна реєстрація пов`язана зі зміною процедури державної реєстрації права оренди (договорів оренди) земельних ділянок, яка відбулася 01 січня 2013 року. Так, до 2013 року державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась територіальними органами земельних ресурсів шляхом внесення відомостей до Поземельної книги та записів до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, які складали Державний реєстр земель. З 01 січня 2013 року державна реєстрація договорів оренди землі не здійснюється у Державному реєстрі земель. Замість цього проводиться державна реєстрація права оренди земельних ділянок у запровадженому у 2013 році Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому законодавством не було передбачено автоматичного перенесення відомостей про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з Державного реєстру земель до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що призвело до того, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про чинні договори оренди земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав оренди землі покладена на заявника (орендаря).

Отже, перед укладанням договору оренди у 2021 році саме ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» належало одержати інформацію із відділу Держгеокадастру (реорганізоване Державне агентство земельних ресурсів) про існуючі договори оренди орендованої ним земельної ділянки для достеменного з`ясування правового статусу земельної ділянки, яку він збирається взяти у оренду.

Викладене підтверджується ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» (у редакції, що діяла на час вчинення правочину), яка передбачає, що державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Частина 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» передбачає, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

За змістом приписів статей 210 і 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (п. «в» ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 15 листопада 2010 року) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статті 18 і 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 15 листопада 2010 року), передбачали, що укладений договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

На час укладення договору оренди від 15 листопада 2010 року діяв Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою КМ України № 2073 від 25 грудня 1998 року, відповідно до п.п. 2, 3, 4, 12, 13, 14 якого державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

Згідно діючого тоді Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174 (втратив чинність 20 серпня 2012 року), така реєстрація здійснювалася структурними підрозділами центру державного земельного кадастру при Держкомземі України (п. 1.2), яким і була проведена державна реєстрація договору оренди від 15 листопада 2010 року.

Договір оренди від 15 листопада 2010 року зареєстрований в Державному реєстрі земель, тому набув чинності у відповідності до ст. 18 Закону України «Про оренду землі».

Також у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 Верховний Суд прийшов до висновку, що якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 01 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.

Враховуючи, що договір оренди землі від 15 листопада 2010 року між ТОВ «АГРОЗЕМ» та ОСОБА_2 (первісним орендодавцем) укладений у порядку, передбаченому на час такого укладення, та фактично виконувався його сторонами, в редакції змін і доповнень до нього, які внесені 18 жовтня 2013 року та 07 жовтня 2019 року, не скасований в судовому порядку та не втратив чинності іншим шляхом, а укладення спірного договору від 01 червня 2021 року є незаконним в момент вчинення, оскільки оспорюваний правочин укладено у період дії іншого попереднього договору оренди, строк якого не закінчився, що виключало можливість укладення оспорюваного договору, який порушує права позивача на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5921580700:04:001:0044, тому колегія суддів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а порушене право позивача захисту у обраний ним спосіб.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За тих обставин, рішення суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ТОВ «АГРОЗЕМ».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при задоволенні позову та апеляційної скарги із ОСОБА_1 та ТОВ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» на користь ТОВ «АГРОЗЕМ» підлягає стягненню 2481 грн судового збору за подачу позову, з кожного по 1240 грн 50 коп, та за апеляційний перегляд справи 3721 грн 50 коп, з кожного по 1860 грн 75 грн.

Керуючись ст. ст. 367-369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЗЕМ» задовольнити.

Скасувати рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 01 червня 2023 року та прийняти постанову.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЗЕМ» задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № 173 від 01 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ», об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 5921580700:04:001:0044, площею 3,9864 га.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЗЕМ» 1240 грн 50 коп судового збору за подачу позову та 1860 грн 75 грн за апеляційний перегляд справи.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОЗЕМ» 1240 грн 50 коп судового збору за подачу позову та 1860 грн 75 грн за апеляційний перегляд справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина