Рішення

від 16.10.2023 по справі 140/10626/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/10626/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши у письмову провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Приватної фірми Ельф до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма Ельф звернулася з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 10.02.2023 №UA205140/2023/000043/2 та від 01.03.2023 №UA205140/2023/000093/2, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 10.02.2023 № UA205140/2023/000349 та від 01.03.2023 №UA205140/2023/000669.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у даній справі позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.02.2023 №UA205140/2023/000043/2, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000093/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.02.2023 № UA205140/2023/000349, від 01.03.2023 №UA205140/2023/000669; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватної фірми Ельф судовий збір у розмірі 10804,80 грн.

06.10.2023 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. та витрат на послуги перекладача в розмірі 11470,00 грн.

В поданому до суду клопотанні про зменшення судових витрат представник відповідача вказав, що заявлена позивачем сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 10 000,00 грн. є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів; також зазначає, що є вкрай завищеним розмір витрат на переклад документів у розмірі 11740,00 грн, з огляду на мови, з яких здійснювався переклад, та питому вагу текстової інформації у документах, які підлягали перекладу, по відношенню до загальної її кількості на сторінці.

Частиною третьоюстатті 252 Кодексу адміністративного судочинства України(далі- КАС України) встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак, оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у даній справі було ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відтак розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення здійснено судом без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви щодо стягнення судових витрат з ухваленням додаткового рішення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 252 КАС Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною першоюстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьоїстатті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною першоюстатті 139 КАС Українипередбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частин першої, другоїстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьоїстатті 134КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостоїстатті 134 КАС Україниза наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії договору про надання правової допомоги від 02.05.2023 №02-05/01, додаткової угоди №1 (замовлення) до договору про надання правової допомоги від 02.05.2023 №02-05/01, рахунку № 1 від 10.07.2023, акту виконаних робіт (надання послуг) від 10.07.2023 №1, платіжної інструкції від 26.07.2023 №1936.

Пунктом 5.1 договору про надання правової допомоги від 02.05.2023 №02-05/01, укладеного між ПП Ельф (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп» (Адвокатське об`єднання, GLG), передбачено, що за надану GLG правову допомогу клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 02.05.2023 сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) Адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп», обумовлених в даній додатковій угоді, становить 10000,00 грн.

Водночас згідно з пункту 2 даної додаткової угоди №1 від 02.05.2023 визначено, що для виконання даного замовлення Адвокатське об`єднання «Дженерал Лігал Груп», зокрема, але не обмежуючись, здійснює такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 даної додаткової угоди; скласти та подати позовну заяву про визначення протиправним рішення про коригування митної вартості товарів та зобов`язання вчинити дії; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи; представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності.

Згідно з актом виконаних робіт (надання послуг) від 10.07.2023 №1, який підписаний сторонами договору, підтверджується, що адвокатом виконані роботи (послуги) згідно з умовами договору про надання правничої допомоги від 02.05.2023 №02-05/01, загальна вартість роботи (послуг) на момент підписання даного акту становить 10000,00 грн.

Платіжною інструкцією від 26.07.2023 №1936 підтверджується факт оплати ПП Ельф послуг за договором про надання правової допомоги від 02.05.2023 №02-05/01 в сумі 10000,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що консультація клієнта з приводу обставин справи охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Також суд зазначає, що сторони несуть витрати на професійну правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану із справою, як це визначено устатті 134 КАС України, а не у органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності. При цьому судові засідання у справі не проводились, оскільки розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, слід зазначити, що жоден наданий представником позивача документ, у підтвердження надання правової допомоги ПП Ельф, не містить вартості 1 год затраченого адвокатом часу на виконання кожної з послуг, а лише в загальному вказано про надання консультації, складення позову, здійснення підготовки документів процесуального характеру та загальну вартість наданої правничої допомоги.

Беручи обґрунтування заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі у додатковій угоді №1, є складовою частиною гонорару адвоката, однак представник позивача не навела доводів та доказів розумності цих витрат, їх співмірності з ціною позову, складності правовому супроводу даної справи.

Враховуючи вищевикладене, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі до 7000,00 грн., відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Щодо стягнення з відповідача витрат на послуги перекладача в розмірі 11470,00 грн., суд зазначає таке.

У мотивувальній частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Так, позивачем на підтвердження понесених витрат на залучення перекладача долучено до матеріалів справи лише копію рахунку-фактури від 10.04.2023 №10-04-544 та копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.04.2023 №ОУ-0000187. Проте, зі змісту вказаних документів неможливо встановити, що саме підлягало перекладу, обсяг послуг перекладу та чи такі послуги письмового перекладу були надані лише в межах цієї справи, оскільки суду не надано інших доказів (відповідного договору, документів про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача тощо). Отже, суд вважає, що такі витрати не доведені, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Отже, питання щодо розподілу витрат на послуги перекладача було вирішено судом під час ухвалення судового рішення, відтак у задоволенні заяви в цій частині належить відмовити.

Керуючись статтями 134, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код 43958385) на користь Приватної фірми Ельф (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 68а, ідентифікаційний код 21744590) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. О. Андрусенко