Ухвала

від 16.10.2023 по справі 520/28329/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 жовтня 2023 р. № 520/28329/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання наказів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №296 від 03.06.2022 в частині застосування до старшого слідчого слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді її звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №289 о/с від 14.06.2022 в частині звільнення старшого слідчого слідчого відділу Ізюмського РУПУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 14.06.2022;

- поновити на службі в Національній поліції України капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за період 1 травня 2022 р. - 13 червня 2022 р.;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 14.06.2022 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, оскільки даний позов стосується питання звільнення позивача з публічної служби, законодавством регламентовано місячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Судом встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом 10.10.2023, заявила позовні вимоги, зокрема, щодо оскарження наказу ГУНП в Харківській області №296 від 03.06.2022 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді її звільнення зі служби в поліції та наказу ГУНП в Харківській області №289 о/с від 14.06.2022 про звільнення позивача зі служби в поліції з 14.06.2022, та щодо поновлення позивача на службі в Національній поліції України.

Тобто, позивач звернулася до суду з позовом про оскарження вищевказаних наказів відповідача більше ніж через рік після прийняття відповідачем оскаржуваних наказів.

Позивач заявила клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом.

В обґрунтування поважності причин пропущеного строку позивач вказує, що вона отримала копії оскаржуваних наказів лише 18.09.2023 після подання адвокатського запиту її представником.

Суд вважає доводи позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду, викладені у позовній заяві, необґрунтованими з наступних підстав.

Так, як встановлено судом, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводилося службове розслідування відносно старшого слідчого слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №296 від 03.06.2022 застосовано до старшого слідчого слідчого відділу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді її звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №289 о/с від 14.06.2022 звільнено старшого слідчого слідчого відділу Ізюмського РУПУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 14.06.2022.

Позивач вказує, що вона не знала про існування наказу №296 від 03.06.2022 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді її звільнення зі служби в поліції та наказу №289 о/с від 14.06.2022 про звільнення її зі служби в поліції з 14.06.2022 та отримала копії наказів лише 18.09.2023 після отримання відповіді на адвокатський запит її представника.

Так, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що про існування оскаржуваних наказів відповідача вона дізналася лише після отримання відповіді на адвокатський запит її представником, оскільки отримання листа у відповідь на адвокатський запит представника позивача не змінює момент, з якого саме позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Також, позивач вказує, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України й до 24.07.2022 вона знаходилася в окупованому місті Ізюм. Тобто, в позовній заяві позивач зазначає, що вже 24.07.2022 вона виїхала з міста Ізюм.

Більш того, загальновідомим є факт, що місто Ізюм Харківської області звільнене від російських окупантів 08 вересня 2022 року, що також зазначено в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309.

Після деокупації території працівник поліції зобов`язаний прибути за місцем служби для її подальшого проходження.

Так, позовна заява взагалі не містить даних щодо того, де позивач перебувала з 24.07.2022 (з дня виїзду з міста Ізюм) та до моменту подання позову, з яких підстав після деокупації території рік не прибувала на службу, з яких причин їй протягом року не було вручено оскаржувані накази або було відмовлено у видачі таких наказів на її звернення, доказів звернення позивача щодо отримання наказів до суду також не подано.

Співробітник поліції, яка після деокупації території протягом року фактично не перебувала на службі в поліції, повинна бути обізнана, що відносно неї буде проведено службове розслідування та застосовано дисциплінарне стягнення.

Як вже було зазначено вище, позивач звернулася до суду 10.10.2023 з порушенням місячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Отже, позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду, поважних причин пропуску строку не вказала.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску такого строку.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання наказів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.А.Волошин