Рішення

від 05.09.2023 по справі 580/6889/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року справа № 580/6889/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Руденко А. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Могили І. С.,

представника позивача Колбасової І. Ю. (за ордером),

представника відповідача Пугач Л. М. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Максима Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Максима Логістик» (далі позивач) в особі представника Колбасової Інни Юріївни до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1), Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 2), в якій просить визнати протиправним та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.06.2023 № 031183 про стягнення з ТОВ «Максима Логістик» штрафу в розмірі 17 000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що для здійснення господарської діяльності отримав ліцензію на внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями, міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями. На виконання договору перевезення від 26.07.2022 №26-07/1, укладеного між ТОВ «Ленд Енерджі юа» і позивачем, та заявки на перевезення вантажу від 28.04.2023 № 125 водій ОСОБА_1 здійснював перевезення опломбованого небезпечного вантажу вагою 26 053 кг за маршрутом: м. Чернівці м. Лубни, Полтавська обл. с. Острівець, Уманський р-н, Черкаська обл. м. Чернівці. На партію залитого у цистерну пального у водія на момент проведення перевірки були наявні оригінали таких документів: CMR Insa oil від 28.04.2023 на 26 053 кг палива (в 4 секціях цистерни), Invoice № 0000312834/28.04.2023, експедиційна бележка № 931520/28.04.2023, сертифікат якості № ВВ-218/24.04.2023. Перетин кордону при ввезенні зазначеного товару в Україну відбувся 30.04.2023 в Чернівцях. При цьому водій здійснював доставку залитого на нафтобазі в Болгарії та розмитненого в Чернівцях палива до кінцевого споживача по території України згідно наступних товарно-транспортних накладних: ТТН від 01.05.2023 № ЛЕ00-000186; ТТН від 01.05.2023 № ЛЕ00-000187; ТТН від 01.05.2023 № ЛЕ00-000192.

Під час здійснення зазначеного вище вантажного перевезення працівниками Укртрансбезпеки була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт від 01.05.2023 №000028, яким встановлено порушення ст. 48 Закону № 2344-III, а саме перевезення небезпечного вантажу (палива дизельного) за відсутності на момент проведення перевірки товарно-транспортної накладної на вантаж. Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.06.2023 №03118 на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн. Позивач не погоджується із вказаною постановою та вважає її незаконною з таких підстав.

Зазначає, що на момент проведення перевірки у водія була наявна товарно-транспортна накладна від 01.05.2023 № ЛЕ00-000186 в електронному вигляді й він мав можливість пред`явити зазначений документ на екрані телефону. Вказує, що статтею 48 Закону № 2344-III встановлені, зокрема, обов`язкові реквізити, які вантажовідправник повинен зазначити при оформленні товарно-транспортної накладної. Наголошує, що вказаною статтею не визначено обов`язковості паперової форми товарно-транспортної накладної, а також вимог до електронного формату вказаного документу. Тому вважає висновки відповідача про відсутність на момент проведення перевірки зазначеного документа помилковими, адже перевіряючі не взяли до уваги факт наявності у водія зазначеної товарно-транспортної накладної у електронній формі.

Також зазначає, що контролюючий орган безпідставно застосував Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, які не є спеціальним підзаконним актом у спірних правовідносинах, адже ці Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.

Разом з тим, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2018 № 656 затверджено Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, відповідно до п. 1 розділу І яких ці Правила визначають порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України.

Пунктом 9 Правил № 656 встановлений перелік документів, крім перелічених у ПДР, які мають бути при перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці.

При цьому зазначає, що Правила № 656 не встановлюють обов`язкової вимоги щодо друку замовником е-ТТН. Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» також не встановлено до електронного документа вимоги щодо друку в паперовій формі для підтвердження його існування як документа.

Таким чином, вказує позивач, форма товарно-транспортного документа в Правилах дорожнього перевезення небезпечних вантажів з відсилкою на норми ДОПНВ визначається в контексті наявності окремо визначених обов`язкових реквізитів та конкретно визначеного змісту про вантаж. Щодо електронної чи паперової форми вказується про допустимість застосування як електронної так і паперової форми з виставленням акценту на наявність окремо визначених даних що фіксуються в ході перевезення.

Крім того зазначає, що саме на замовника послуг покладається обов`язок виписувати товарно-транспортну накладну, а оскільки замовником є товариство з обмеженою відповідальністю «Ленд Енерджі юа», то саме цим товариством мало бути виписано товарно-транспортну накладну відповідно до вимог чинного законодавства, та, як наслідок, на зазначене товариство накладено адміністративно-господарський штраф у відповідності до приписів абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

28.08.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову. Вказав, що за результатами здійснення 01.05.2023 рейдової перевірки виявлено, що ТОВ «Максима Логістик» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_1 , здійснював перевезення небезпечного вантажу (паливо дизельне) за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону № 2344-III, а саме: товарно-транспортної накладної на вантаж або іншого документа, передбаченого законодавством, про що складено акт проведення перевірки від 01.05.2023 № 000028. Відповідач 20.06.2023 виніс спірну постанову № 031183, якою застосував до позивача адміністративно-господарський штраф, передбачений абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III у сумі 17 000 грн.

Відповідач зазначає, що складення товарно-транспортної накладної у електронній формі не позбавляє водія від обов`язку пред`являти під час проведення перевірки таку товарно-транспортну накладну у паперовій формі згідно Правил № 363.

Так, вказує відповідач, Порядком реалізації експериментального проекту щодо впровадження електронного документообігу електронної товарно-транспортної накладної, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 07.05.2020 № 301, встановлено процедуру впровадження та умови функціонування електронного документообігу і реєстрації товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі е-ТТН) в системі електронного документообігу е-ТТН та який регулює відносини, що виникають під час реалізації експериментального проекту.

Е-ТТН мала стати обов`язковою з 1 серпня 2022 року для всіх транспортних перевезень в Україні. Однак у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну роботу над проектом тимчасово призупинено. На сьогодні Порядок ведення та надання інформації з реєстру ТТН знаходиться на стадії розробки, а е-ТТН знаходиться на стадії тестування. Таким чином, вказує відповідач, використовуючи е-ТТН, водій зобов`язаний мати одну копію ТТН в паперовому вигляді, оскільки Укртрансбезпеки не обладнана технічно для того, щоб повністю здійснювати перевірку е-ТТН, оскільки не має доступу до реєстру ТТН.

Тому у водія на момент перевірки повинна бути та пред`являтись працівнику Укртрансбезпеки саме паперова товаро-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 Правил № 363, а не електронна форма в додатках у телефоні.

У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 08.08.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила спрощене позовне провадження у справі та призначила судове засідання для розгляду справи по суті на 31.08.2023.

Протокольною ухвалою від 31.08.2023 суд оголосив перерву у справі до 05.09.2023.

У судовому засіданні 05.09.2023 представник позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Максима Логістик» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43970549). Основним видом господарської діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт, код КВЕД 49.41.

На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 28.04.2023 № 002389 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 01.05.2023 - 07.05.2023 від 28.04.2023 № 28907/21/27-23 старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Килимником В. А. та Ляшко Р. В. проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За наслідками перевірки складено акт від 01.05.2023 № 000028, в якому зафіксовано, що о 15 год 38 хв на а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 347 км + 527 м. ТОВ «Максима Логістик» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки MAN TGX 18.480 д/н НОМЕР_1 , здійснював перевезення небезпечного вантажу (паливо дизельне) за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортної накладної на вантаж або іншого документа передбаченого законодавством.

Водій з актом ознайомився, про що свідчить особистий підпис.

За вказане порушення постановою відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.06.2023 № 031183 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України державні органи органи місцевого самоврядування та їх службові і посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах та спосіб, визначені законом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III).

Частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III).

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17 ст. 6 Закону № 2344-III).

Відповідно до ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Приписами статті 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III (в редакції Закону № 1534-IX від 03.06.2021), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку № 1567).

Порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України визначають Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2018 № 656 (далі Правила № 656).

Відповідно до пп. 3 п. 9 Правил № 656 при перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути крім перелічених у ПДР, такі документи: у випадках, передбачених ДОПНВ, на транспортній одиниці мають бути додатково такі документи: транспортний документ, передбачений розділом 5.4.1 додатка А до ДОПНВ.

Відповідно до положень розділу 5.4. додатка А Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), ратифікованої згідно із Законом України «Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)» від 02.03.2000 № 1511-III:

5.4.0.2 Застосування методів електронної обробки інформації (ЕОІ) або електронного обміну даними (ЕОД) на додаток до документації, виконаної на папері, або замість неї дозволяється, за умови, що процедури, використовувані для збору, зберігання й обробки електронних даних, принаймні тією ж самою мірою, що й документація, виконана на папері, задовольняють юридичним вимогам відносно доказової цінності й наявності даних у ході перевезення.

5.4.0.3 Коли інформація, що стосується перевезення небезпечних вантажів, передається перевізнику методом ЕОІ або ЕОД, відправник вантажу повинен мати змогу негайно падати цю інформацію у вигляді документа, виконаного на папері, з інформацією, зазначеною в послідовності, необхідній відповідно до цієї глави.

Аналіз наведених положень вказує на те, що водій повинен був мати і пред`являти перевіряючим документи, на підставі яких виконує вантажне перевезення, зокрема, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Суд врахував, що згідно акта перевірки від 01.05.2023 № 000028 в ході перевірки дотримання позивачем законодавства про транспорт встановлено відсутність у водія на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортної накладної на вантаж або іншого документа передбаченого законодавством.

У ході розгляду справи по суті суд встановив, що водій під час перевірки надав посадовим особам відповідача товарно-транспортну накладну від 01.05.2023 № ЛЕ00-000186 в електронній формі, а саме на екранні телефону.

При цьому, позивач не заперечує відсутність у водія зазначеної товарно-транспортної накладної в паперовій формі, та підтверджує, що на момент проведення перевірки такий документ був у водія в електронній формі.

Разом з тим, суд врахував, що відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів Замовників визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 (далі Правила № 363).

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту.

Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках (п. 11.3 Правил № 363).

Згідно з п. 11.5 Правил № 363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що складення товарно-транспортної накладної у електронній формі не позбавляє водія обов`язку пред`являти під час проведення перевірки таку товарно-транспортну накладну у паперовій формі згідно з Правилами № 363.

Також суд врахував, що Порядок реалізації експериментального проекту щодо впровадження електронного документообігу електронної товарно-транспортної накладної, затверджений наказом Мінінфраструктури від 07.05.2020 № 301 встановлює процедуру впровадження та умови функціонування електронного документообігу і реєстрації товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) в системі електронного документообігу е-ТТН (далі - Система) та регулює відносини, що виникають під час реалізації експериментального проекту.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 03.06.2021 № 1534-IX впроваджено реєстр товарно-транспортних накладних.

Відповідно до зазначеного Закону реєстр товарно-транспортних накладних - спеціалізована електронна база даних, що містить інформацію про реєстрацію товарно-транспортних накладних в електронній та/або паперовій формі та використовується з метою здійснення державного контролю за перевезеннями вантажів транспортними засобами територією України. Держателем реєстру товарно-транспортних накладних є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, який забезпечує його ведення та функціонування.

Так, електронна товарно-транспортна накладна мала стати обов`язковою з 1 серпня 2022 року для всіх транспортних перевезень в Україні.

Метою проекту є поява єдиної центральної бази даних документів е-ТТН, що дозволить істотно спростити і пришвидшити логістичні процеси, а також дати єдиний метод контролю наявності таких документів зацікавленим сторонам у Міністерстві інфраструктури, ДСБТ та інших державних органах.

Основною ціллю проекту є забезпечення можливості реєстрації актуального стану e-ТТН незалежно від ролі (відправник, перевізник, отримувач) у центральній базі даних регулятора, а завданням е-ТТН є поступова повна заміна її паперової форми.

Однак у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну роботу над проектом було тимчасово призупинено. На сьогодні Порядок ведення та надання інформації з реєстру ТТМ знаходиться на стадії розробки, а е-ТТН знаходиться на стадії тестування.

Таким чином, використовуючи е-ТТН, водій зобов`язаний мати одну копію ТТН в паперовому вигляді, враховуючи, що органи Укртрансбезпеки технічно не обладнані для здійснення перевірки е-ТТН та відповідно не мають доступу до реєстру ТТН, про що вірно зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву та з чим погоджується суд.

Таким чином, суд бере до уваги, що у водія на момент перевірки повинна бути та пред`являтись працівнику Укртрансбезпеки товаро-транспортна накладна саме у паперовій формі, тому пред`явлена водієм позивача ТТН в електронній формі на екрані телефону не відповідає встановленим вище вимогам щодо її форми.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що встановлені обставини вказують на те, що під час перевірки у водія була відсутня товарно-транспортної накладна на вантаж.

З урахуванням зазначеного, суд вважає доведеним належними доказами зміст правопорушення, за яке до позивача застосовано штрафні санкції.

Щодо твердження позивача про те, що товарно-транспортну накладну в паперовій формі було надано на розгляді справи, суд зазначає, що підставою відповідальності автомобільного перевізника за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є саме відсутність документів на час проведення перевірки. Тобто, законодавець не пов`язує відповідальність із фактичним існуванням такого документа, а встановлює обов`язковість його наявності у водія саме на момент проведення перевірки.

Також суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що Правила № 363 не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, з огляду на таке.

Суд врахував, що Правила № 363 не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.

Разом з тим, суд встановив, що позивач 30.04.2023 здійснив перетин кордону в Чернівцях при ввезенні палива в Україну, про що свідчить відповідна відмітка в CMR (а. с. 51). Надалі позивач на виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним вантажним транспортом від 26.07.2022 № 26-07/1 в міжнародному та внутрішньодержавному сполученні (а. с. 39-43), додаткової угоди № 1 від 26.07.2022 до зазначеного договору (а. с. 44), заявки на перевезення вантажу від 28.05.2023 № 125 (а. с. 45) здійснював доставку розмитненого палива до кінцевого споживача по території України згідно таких товарно-транспортних накладних: ТТН від 01.05.2023 № ЛЕ00-000186 за маршрутом Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51а до акцизного складу СТОВ «Дружба», Черкаська обл., Уманський р-н, с. Острівець, вул. Миру, буд. 44; ТТН від 01.05.2023 № ЛЕ00-000187 за маршрутом Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51а до акцизного складу ТОВ «Завод сільгоспмашин», Полтавська обл., м. Лубни, Володимирський проспект, 167; ТТН від 01.05.2023 № ЛЕ00-000192 за маршрутом Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 51а до акцизного складу ФОП ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 (а. с. 47-49).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач здійснював внутрішнє перевезення зазначеного вантажу, а тому до нього відповідач застосував адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону № 2344-III, а не відповідно за порушення вимог статті 53 Закону № 2344-III, якою передбачено організацію міжнародних перевезень, зокрема, вантажів, та за порушення якої абзацом шостим частини першої статтею 60 Закону встановлена відповідальність у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо твердження позивача про те, що саме на ТОВ «Ленд Енерджі юа», як замовника послуг, покладається обов`язок виписувати товарно-транспортну накладну, тому саме на зазначене товариство повинно бути накладено адміністративно-господарський штраф, суд вбачає його помилковим з огляду на таке.

Відповідно до визначення поняття, встановленого ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з Правилами № 363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Таким чином, характерною ознакою автомобільного перевізника є саме перевезення ним пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ст. 60 Закону №2344-ІІІ не пред`явлення документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, та є наслідком для застосування саме до автомобільного перевізника санкцій, визначених цією статтею.

Отже, відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах ТОВ «Максима Логістик» є автомобільним перевізником, отже згідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарський штраф застосовується саме до автомобільного перевізника.

З урахуванням зазначеного, доводи позивача про протиправність спірної постанови не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Максима Логістик» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 13 жовтня 2023 року.

Головуючий Алла РУДЕНКО