Постанова

від 05.10.2023 по справі 300/4843/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4843/22 пров. № А/857/9768/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Затолочного В.С., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Констракшн» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Григорук О.Б.,

час ухвалення рішення: 12:27:36,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення: 08.05.2023,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Констракшн» (далі ТзОВ «Віта Констракшн») звернулося в суд з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі ЗМУ ДПС по роботі з ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2022 №233/33-00-50-10 в частині збільшення грошового зобов`язання в сумі 10544907,36 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 8435925,89 грн та штрафними санкціями в сумі 2108981,47 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.09.2022 №233/33-00-50-10 в частині збільшення грошового зобов`язання в сумі 10544907,36 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 8435925,89 грн та штрафними санкціями в сумі 2108981,47 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44045187, вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Констракшн» (код ЄДРПОУ 35486251, участок Щивки, 2, с. Паляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593) сплачений судовий збір в розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн 00 коп.

Рішення мотивоване тим, що доводами відповідача не доведено правомірності свого рішення.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що таке прийняте з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не враховано, що в порушення пп. 69.1 п. 69 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» пп. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України ТзОВ «Віта Констракшн»: завищено податковий кредит за лютий 2022 року в сумі 241842,82 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 241842,82 грн; завищено податковий кредит за квітень 2022 року в сумі 8240980,20 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації (рядок 19 рядок 19.1), яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 6900478 грн, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) 694256,0 грн та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 646246,20 грн; завищено податковий кредит за травень 2022 року в сумі 889201,69 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 889201,69 грн.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Віта Констракшн» в деклараціях з податку на додану вартість за квітень та травень 2022 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 19.07.2022) до складу податкового кредиту включено податкові накладні, які зареєстровані контрагентами-постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2022 (а.с. 89-106).

Західним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку даних ТзОВ «Віта Констракшн», зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) з податку на додану вартість за звітні податкові періоди лютий, квітень, травень 2022 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 26.08.2022 № 114/33-00-50-10/35486251, яким зафіксовано порушення вимог пп. 69.1 п. 69 «Інші перехідні положення», розділу XX «Перехідні положення», п. 192.1, 192.3 ст. 192, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ за звітні періоди лютий, квітень та травень 2022 року на суму 10847210,89 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 8677768,71 грн та застосовано штрафні санкції на суму 2169442,18 грн.

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №233/33-00-50-10 від 22.09.2022.

На переконання позивача, ним правомірно сформовано показники податкового кредиту за квітень та травень 2022 року, оскільки контрагентами не було порушено строк реєстрації податкових накладних, які зареєстровані вчасно, що дає право на формування податкового кредиту у квітні та травні 2022 року.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду в частині нарахування податкових зобов`язань за звітні періоди квітень, травень 2022 року на суму 10544907,36 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 8435925,89 грн та застосованих штрафних санкцій на суму 2108981,47 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120 в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктом 322, згідно з яким, тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-IX, були внесені зміни до Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно вимог пп. 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації до 15 липня 2022 року.

Відповідно до п. 69.11 платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Аналізуючи наведені норми права суд дійшов вірного висновку, що зазначеними законодавчими положеннями передбачена можливість відображення сум ПДВ у складі податкового кредиту за звітний період лютий-травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, на підставі первинних бухгалтерських документів, однак, платників податків зобов`язано забезпечити реєстрацію таких податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у строки, визначені п. 69.1, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

При цьому, законодавець надає право реєстрації податкових накладних без притягнення до відповідальності, за умови дотримання строків для платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки - до 15 липня 2022 року.

Як встановлено судом, усі податкові накладні, які включені позивачем до податкового кредиту, зареєстровані контрагентами 15 липня 2022 року (а.с. 15-88).

Фактично спір виник через різне трактування сторін як розуміти прикметник «до» вжитий у словосполученні «…до 15 липня 2022 року…».

З цього питання Міністерством юстиції України надавалось роз`яснення листом № 26245/14036-33-20/8.1.2 від 15.06.2020, у якому зроблений висновок, що кінцева дата входить до строку і при вживанні прийменника «по», і при вживанні прийменника «до». Тобто якщо вказується календарна дата після прийменника «до» або «по», то ця дата входить до зазначеного строку. Такий висновок Мін`юст аргументував за допомогою наукової літератури (посібник ОСОБА_1 . Українська мова в судово-процесуальній сфері: навч.-практ. посіб. / О.О. Кабиш. Київ: Алерта, 2019. 110 с. Цей посібник є у відкритому доступі в мережі Інтернет.). Так, прийменники «до» і «по» визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь. Прийменники «до» та «по» не замінюють один одного, як наприклад, сполучники «і», «та», «й». Різниця полягає в тому, що прийменник «до» в українській мові закріплений за офіційно-діловим стилем, а «по» за розмовним. Тож у заявах, наказах та інших офіційних документах, зважаючи на роз`яснення Мін`юсту, вживається прийменник «до».

Судом також враховано висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, які викладені у постановах Верховного Суду.

Так Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та від 25.04.2018 у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17 проводить аналогію з Європейською конвенцією про обчислення строків від 16.05.1972 (далі - Конвенція). За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін «dies ad quern» означає день, у який строк спливає. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції, якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quern є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo. Тобто суд проводить аналогію між «dies ad quern» і «до», тому вважає, що при поєднанні прийменника «до» з календарною датою, така дата входить до строку.

Таким чином, зважаючи на той факт, що спірні податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН з дотриманням граничного терміну реєстрації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на відображення сум ПДВ у складі податкового кредиту за податковий період квітень та травень 2022 року.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що за таких обставин включення позивачем до податкового кредиту сум згідно податкових накладних, складених та зареєстрованих контрагентами 15 липня 2022 року та подання позивачем до податкового органу декларацій та уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань із податку на додану вартість за квітень та травень 2022 року у зв`язку із самостійно виявленими помилками у податковій звітності відповідає вимогам підпункту 69 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині що оскаржується позивачем, що є підставою для його скасування в цій частині, отже, позовні вимоги підлягали задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 300/4843/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. С. Затолочний М. А. Пліш Повне судове рішення складено 16.10.2023.