Постанова

від 05.10.2023 по справі 260/469/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/469/23 пров. № А/857/7326/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ» до Закарпатської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Дору Ю.Ю.,

справу розглянуто в порядку письмового провадження,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення: не зазначена,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ» (далі ТзОВ «АСТОР ТОРГ») звернулося в суд з позовом до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2022/000071/1 від 03.11.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305130/2022/000258 від 03.11.2022, стягнення судових витрат з відповідача на його користь.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем доведено правомірність своїх рішень.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на його незаконність та необгрунтованість, неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не враховано, що умови поставки, зазначені у контракті (DAP Ужгород) та умови поставки, зазначені у рахунку фактурі (DAP Чоп ) не є розбіжностями, які впливають на визначення митної вартості, оскільки суб`єкти підприємництва врегулювали можливість відійти від положень контракту.

Звертає увагу, що враховуючи домовленість сторін контракту співпрацювати на умовах поставки DAP, тобто транспортні витрати включені у вартість товару, то вказана обставина свідчить про безпідставне витребовування митним органом перевізних документів, а тому висновки суду щодо ненадання документів про морське перевезення (коносамент) не відповідають фактичним обставинами справи, а саме умовам поставки, на яких погодилися співпрацювати контрагенти.

Крім того зазначає, що продавець товару, який взяв на себе зобов`язання доставити товар у пункт призначення, керуючись принципом свободи договору, самостійно визначає, з яким перевізником вправі організувати перевезення вантажу.

Звертає увагу на помилковість висновків суду щодо не вказання дати здійснення переказу, оскільки контрагенти чітко обумовили, що оплата за товар може здійснюватись також протягом 30 днів з моменту перетинання товаром кордону.

Також зазначає, що судом першої інстанції було залишено поза увагою ту обставину, що товари, ввезені позивачем, не є аналогічні товарам, які бралися за основу при коригуванні митної вартості.

Відповідачем надано суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує щодо її доводів та просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її з підстав, що у ній наведені.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2022 року між компанією «MM Tech Trade s.r.o.», зареєстрованим у Словацькій Республіці, (далі - продавець) та ТОВ «Астор Торг» був укладений контракт №2022/10/25 (далі - контракт).

На дану поставку продавцем був виставлений інвойс №2022/10/11/03 від 11.10.2022 загальна сума складала 42820,92 євро. Товар продається на умовах DAP м. Ужгород, згідно Incoterms 2010, відповідно контракту п.3.2. Ціна включає вартість товару, упаковки та доставки його до митного кордону України.

02.11.2022 позивачем до Закарпатської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №305130/2022/039669, у графах 31 якої був зазначений товар, придбаний у продавця відповідно рахунку-фактури №2022/10/25/04 від 25.10.2022.

Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації загальна вартість товару складає 42 820,92 євро, а його поставка відбувалася на умовах DAP м. Ужгород, тобто зобов`язання щодо поставки товару взяв на себе продавець, включивши доставку у вартість товару. Митне оформлення даного вантажу проводилося на митному посту «Ужгород-вантажний», а перетин кордону відбувалося на митному посту «Тиса» (Чоп).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист продавця на товар №2022/10/25/04 від 25.10.2022; (0380) інвойс №2022/10/25/04 від 25.10.2022; (0730) автотранспортна накладна 312172 від 27.10.2022; (1701) акт Закарпатської митниці Держмитслужби про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA305130/2022/039669 від 03.11.2022; (4100) контракт №2022/11/10; (9610) копію митної декларацій країни відправлення №22SI00603615108790 від 29.10.2020.

Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №305130/2022/039669 від 03.11.2022 митної вартості товару, відповідач направив позивачу електронне повідомлення, у якому зазначив, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та невідповідності, що не дає можливості впевнитись у достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Посилаючись на положення частини третьої статті 53 МК України, митний орган витребував від декларанта наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару: перевізні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (коносамент, договори на перевезення, рахунки тощо); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копія митної декларації країни відправлення; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.

Відповідно до роздруківок митних декларацій 03.11.2022 позивачем до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією № UA305130/2022/039669 (далі - МД) товари китайського походження: товар № 1: «Іграшки у наборах або комплектах, з комбінованих материалів, в асортименті:- KITCHEN PLAYING SET / Кухонний набір, артикули: XZ-1011A/B, у кількості 1152 шт.- всього: 12 коробів. Торговельна марка: YGTOYS. Виробник: YG TOYS», вага нетто 252 кг; Товар № 2: «Іграшки та моделі дитячі з умонтованим двигуном, з комбінованих матеріалів, в асортименті, Торговельні марки: YGTOYS, 382TOYS. Виробник: YG TOYS», вага нетто - 2489,5 кг; Товар № 3: «Іграшки дитячі з пластмаси, в асортименті, Торговельні марки: YGTOYS, YALITOYS. Виробник: YG TOYS», вага нетто - 1530 кг; Товар № 4: «Дошки для малювання, Торговельна марка: YGTOYS. Виробник: YG TOYS», вага нетто - 720 кг; - Товар № 5: «Косметичні препарати: дитячі косметичні засоби для макіяжу очей, - Торговельна марка: IGOODCO. Виробник: YG TOYS», вага нетто - 3173,4 кг.

03.11.2022 Закарпатська митниця скоригувала митну вартість спірного товару у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA305000/2022/000071/1, відповідно до якого товар №1 піднято до рівня 1408,68 Євро (заявлено декларантом 1 382,40 Євро - 5,49 Євро за 1 кг), товар №2 піднято до рівня 13916,31 Євро (заявлено декларантом 13696,32 Євро - 5,5 Євро за 1 кг), товар №3 піднято до рівня 8552,70 Євро (заявлено декларантом 8458,20 Євро - 5,53 Євро за 1 кг; товар №5 піднято до рівня 38493,34 Євро (заявлено декларантом 17 460,00 Євро - 5,50 Євро за 1 кг). Також Закарпатська митниця винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305130/2022/000258 від 03.11.2022.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як передбачено п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вимогами ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами частини 1 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Судом встановлено, що контрагенти, керуючись засадами диспозитивності визначили у контракті можливість співпраці на умовах поставки, зазначених у товаросупровідних документах, виклавши у пункті 3 Контракту, що поставка товару здійснюється мультимодальним (комбінованим) перевезенням на умовах DAP Ужгород, згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010, якщо інше не вказано в супровідних документах.

В інвойсі відправник вказав, що доставка до кордону України (DAP Чоп) включена у вартість товару.

Отже, умови поставки, зазначені у контракті (DAP Ужгород) та умови поставки, зазначені у рахунку фактурі (DAP Чоп) не є розбіжностями, які впливають на визначення митної вартості, оскільки суб`єкти підприємництва врегулювали можливість відійти від положень контракту.

Як вже було зазначено, сторони Контракту погодилися співпрацювати на умовах поставки DAP. Згідно із міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі ІНКОТЕРМС, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару DAP (Delivered at Place - постачання у місці призначення). Такі умови поставки означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Таким чином, вартість товару, імпортованого позивачем, вже включає у себе вартість транспортування товару.

Крім того, позивач у митній декларації не виокремив витрати на транспортування товару до місця призначення.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до ч.5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Враховуючи наведене та те, що сторони контракту погодилися співпрацювати на умовах поставки DAP, тобто транспортні витрати включені у вартість товару, то слушними є доводи апелянта про те, що вказана обставина свідчить про безпідставне витребовування митним органом перевізних документів, а тому висновки суду щодо ненадання документів про морське перевезення (коносамент) не відповідають фактичним обставинами справи, а саме умовам поставки, на яких погодилися співпрацювати контрагенти.

Крім того, продавець товару, який взяв на себе зобов`язання доставити товар у пункт призначення, керуючись принципом свободи договору, самостійно визначає, з яким перевізником вправі організувати перевезення вантажу. Дана обставина жодним чином не суперечить договірним відносинам та не впливає на складові митної вартості, враховуючи той факт, що сторони договору погодилися співпрацювати на умовах поставки DAP, тобто транспортні витрати вже включені у вартість самого товару

Також слід зазначити, що відповідно до умов п.5.2 Контракту оплата за партію товару, що постачається по цьому Контракту, проводиться шляхом попередньої оплати або після отримання товару, банківським переказом грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України (якщо інше не передбачено додатком). Датою перетину є дата, зазначена на митному штемпелі. Тобто, сторонами контракту було погоджено альтернативні умови оплати, які передбачають: 1) проведення попередньої оплати або 2) після отримання товару впродовж 30 днів з моменту перетину кордону.

Відтак, помилковими є висновки суду щодо не зазначення дати, коли переказ повинен бути здійснений, оскільки контрагенти чітко обумовили, що оплата за товар може здійснюватиметься також протягом 30 днів з моменту перетинання товаром кордону.

Крім того, як вже зазначалось вище, умовами контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах DAP, згідно яких на продавця покладаються обов`язки пакування і маркування вантажу, оплатити експортне митне оформлення, доставити вантаж до кінцевого пункту призначення, сплатити транспортні витрати, нести ризики за товар до моменту доставки в кінцевий пункт і розвантаження, повідомити покупця про доставку. В той же час, для покупця умови поставки DAP передбачають мінімальні обов`язки та зобов`язують покупця тільки вивантажити товар, оплатити послуги з митного оформлення для імпорту, оплатити вартість товару згідно з договором та своєчасно прийняти вантаж у пункті призначення. Тобто твердження позивача, що «ціна включає вартість товару, упаковки та доставки його до митного кордону» кореспондуються з погодженими сторонами контракту умовами поставки (DAP), тому помилковим є висновок суду щодо відсутності перелічених позивачем умов в тексті Контракту.

Разом з тим, слід зазначити, що товари, ввезені позивачем, не є аналогічні товарам, які бралися за основу при коригуванні митної вартості.

Так, товар №1 піднято до рівня 1408,68 Євро (заявлено декларантом 1382,40 Євро - 5,49 Євро за 1 кг), використавши раніше визнану митним органом митну вартість товару за митною декларацією №UA305110/2022/016635 від 26.09.2022 в розмірі 5,59 Євро за 1 кг, хоча митниця у рішенні вказує, що аналогічний товар ввозився за вказаною ВМД за рівнем митної вартості 5,59 Євро за 1 кг за кодом УКТ ЗЕД 9503007000, то слід зазначити, що митний орган взяв за порівняння не аналогічні товари, тому що за ВМД №UA305110/2022/016635 від 26.09.2022 у товарі №4 ввозилася іграшка-набір інструменти у кількості 720 шт торгової марки WEIYOUTOYS за ціною 5,24 Євро за 1 кг, іграшка-набір транспорт у кількості 1152 шт торгової марки LUCKYGOTOYS за ціною 5,26 Євро за 1 кг, іграшка-набір секретний агент у кількості 864 шт торгової марки ZHONGRUN за ціною 5,26 Євро за 1 кг, іграшка-набір для ванної у кількості 4800 шт торгової марки OSBOOTOYS за ціною 5,13 Євро за 1 кг, іграшка-набір кухонні приладдя торгівельної марки YUANTONG за ціною 5,15 Євро за 1 кг, а по ВМД ІМ40ДЕ №305130/2022/039669 від 03.11.2022, у товарі №1 оформлювалась іграшка кухонний набір артикул XZ-1011AB, торгівельної марки YGTOYS виробника YG TOYS за ціною 5,49 Євро за 1 кг. Тому згідно п.2 ст.60 МКУ, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

У даному ж випадку оформлялися різні набори різних торгових марок, а тому вони не є комерційно взаємозамінними, відповідно не можуть вважатись аналогічними.

Товар №2 піднято до рівня 13916,31 Євро (заявлено декларантом 13696,32 Євро - 5,5 Євро за 1 кг), використавши раніше визнану митним органом митну вартість товару за митною декларацією №UA305110/2022/016635 від 26.09.2022 в розмірі 5,59 Євро за 1 кг, хоч митниця у рішенні вказує, що митна вартість аналогічного товару визнаного митним органом за вказаною ВМД за рівнем митної вартості 5,59 Євро за 1 кг за кодом УКТ ЗЕД 9503007900, то слід зазначити, що митний орган взяв за порівняння не аналогічні товари, тому що за ВМД №UA305110/2022/016635 від 26.09.2022 у товарі №5 ввозилася іграшка-машинка, іграшка-трактор, іграшка-машинка у вигляді качки, торгівельної марки SUNQTOYS/RONGXIANYI, а по ВМД ІМ40ДЕ №305130/2022/039669 від 03.11.2022, у товарі №2 оформлювалась іграшка-машинка Friction car торгівельної марки YGTOYS виробника YG TOYS.

Разом з тим, у даному випадку, іграшка-машинка Friction car різних торгових марок не є комерційно взаємозамінними, а тому не можуть вважатись аналогічними.

Товар №3 піднято до рівня 8552,70 Євро (заявлено декларантом 8458,20 Євро - 5,53 Євро за 1 кг), використавши раніше визнану митним органом митну вартість товару за митною декларацією №UA305110/2022/016635 від 26.09.2022 в розмірі 5,59 Євро за 1 кг, хоч митниця у рішенні вказує, що митна вартість аналогічного товару визнаного митним органом за вказаною ВМД за рівнем митної вартості 5,59 Євро за 1 кг за кодом УКТ ЗЕД 9503009500, то слід зазначити, що митний орган взяв за порівняння не аналогічні товари, тому що за ВМД №UA305110/2022/016635 від 26.09.2022 у товарі №7 ввозилася іграшка-бінокль та іграшка-рибалка торгівельної марки 7TOYS, а по ВМД ІМ40ДЕ №305130/2022/039669 від 03.11.2022, у товарі №3 оформлювалась іграшка «чарівна паличка» та «чарівна веселка» торгівельної марки YGTOYS виробника YG TOYS.

У цьому ж випадку, іграшка-бінокль, іграшка-рибалка та «чарівна паличка» та «чарівна веселка» різних торгових марок не є комерційно взаємозамінними, а тому не можуть вважатись аналогічними.

Товар №5 піднято до рівня 38493,34 Євро (заявлено декларантом 17460,00 Євро - 5,50 Євро за 1 кг), використавши раніше визнану митним органом митну вартість товару за митною декларацією UA100100/2022/040075 від 20.10.2022, умови поставки CFR, в розмірі 12,12 Євро за 1 кг, хоч митниця у рішенні вказує, що аналогічний товар ввозився за вказаною ВМД за рівнем митної вартості 12,13 Євро за 1 кг за кодом УКТ ЗЕД 3304200000, то слід зазначити, що митний орган взяв за порівняння не аналогічні товари, тому що у товарі №5 оформлювались набори дитячої косметики MAKE UP SET (артикули: LK2950, LK2818, LK2831, LK2992, LK28521, MS133 - фото 6) торгівельної марки IGOODCO, виробника YG TOYS.

Проте, порівняти з товаром, на що посилався митний орган за ВМД №UA100100/2022/040075 від 20.10.2022 є неможливим, так як крім вартості за 1 кг ваги та умов поставки, взагалі нічого не вказано.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно МД UA100100/2022/040075 від 20.10.2022, яка була взята за основу при коригуванні митної вартості товару, поставка товарів здійснювалася на умовах CFR.

В той же час, згідно матеріалів справи позивач ввозив товар на умовах поставки DAP.

Частиною 4 ст. 60 Митного кодексу України визначено, що ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Враховуючи, що умови поставки згідно митної декларації МД UA100100/2022/040075 від 20.10.2022 різняться з умовами поставки товару, задекларованого позивачем, то ввезені ним товари не є аналогічними товарам, які були взяті за основу при коригуванні митної вартості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суду в постанові від 26.02.2019 у справі № 808/454/18, зазначивши, що оскільки імпортовані позивачем товари та товари, оформлені за вказаними митними деклараціями, не співпадають за номенклатурою, технічними властивостями товару та умовами поставки, тому не є подібними (аналогічними) товарами.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ».

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2022/000071/1 від 03.11.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305130/2022/000258 від 03.11.2022.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Колегія суддів, керуючись статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, якою неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права встановлено підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції.

У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційним судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ» згідно квитанції №32528798800006230575 від 30.01.2023 сплатило судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2571,04 грн, згідно квитанції №16 від 26.04.2023 сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3085,30 грн та згідно квитанції №32528798800006965233 від 24.05.2023 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху доплатило судовий збір за її подання в розмірі 4966,70 грн.

Враховуючи зазначені обставини та вимоги статті 139 КАС України, з Закарпатської митниці слід за рахунок її бюджетних асигнувань стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ» зазначені судові витрати.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ» задовольнити, скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі №260/469/23.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UА305000/2022/000071/1 від 03.11.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305130/2022/000258 від 03.11.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (ЄДРПОУ 43985560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ТОРГ» (ЄДРПОУ 43484290) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2571 (дві тисячі п`ятсот сімдесят одна) гривня 04 коп. та апеляційної скарги в розмірі 4966 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят шість) гривень 70 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 16.10.2023.