Ухвала

від 12.10.2023 по справі 757/22684/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22684/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42023000000000165 від 08.02.2023 року Заступника начальника другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42023000000000165 від 08.02.2023 року Заступника начальника другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023000000000165 від 08.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364.

В обгрнтування клопотання прокурор вказує наступне.

У ході досудового розслідування встановлено, що посадовими особами ТОВ «Елемент Базис» та ТОВ «Фін-Інвест Полісся», у червні 2022 року, укладено низку контрактів з резидентами Туреччини «Honey Tekstil Urunleri Ve Elektronik Makina Ithalat Ihracat Ticaret Limited Sirketi», «Imexfin Is Ve Dis Ticaret Limited», «Bulut», на поставку тканин за умови 100% передплати на рахунки останніх.

З метою реалізації вказаної злочинної схеми з розтрати майна та виводу активів банківської установи за кордон, службовими особами Банку, залучено можливості підконтрольного їм транзитно-конвертаційного центру, до складу якого входять підприємства ТОВ «Елемент Базис» та ТОВ «Фін-Інвест Полісся» та інші, з якими у липні 2022 року, укладено договори про надання короткострокових кредитів, наданих позичальникам шляхом оплати з їх поточних рахунків платіжних документів на суму, що перевищує залишок на рахунку клієнта.

Надалі, на підставі укладених контрактів, із використанням коштів АТ «Банк Січ», за період часу липень-серпень 2022 року, на рахунки вказаних резидентів Туреччини перераховано 16 682 727 доларів США, які у подальшому обготівковуються на території України, за рахунок їх руху на зустрічних потоках.

При проведенні вищезазначених операцій, посадовими особами Банку, реалізовуючи злочинний намір щодо заволодіння та виводу за кордон коштів установи, умисно, в порушення Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» №65 від 19.05.2020, Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції», не встановлено індикаторів та критеріїв ризиковості та не проведено додаткового аналізу документів клієнта.

На теперішній час, ТМЦ згідно контрактів на територію України не поставлено, повернення валютної виручки на територію України не здійснено.

З метою розкрадання активів Банку, до протиправної схеми залучено можливості наступних суб`єктів господарської діяльності, які фактично входять до складу транзитно-конвертаційного центру, а саме: TOB «Фін-інвест Полісся» (ЄДРПОУ 43162124), ТОВ «Елемент базис» (ЄДРПОУ 43278755), TOB «КУА «Роял-стандарт» (ЄДРПОУ 39287391), АТ «ЗНВКІФ «Флеш» (ЄДРПОУ 41774134), TOB «А-структура груп» (ЄДРПОУ 44476165), TOB «Фінансова компанія «Голден коін» (ЄДРПОУ 44245822), ТОВ «Агротрейдлюкс» (ЄДРПОУ 42551549), ТОВ «Агропромлюкс» (ЄДРПОУ 42548997), ТОВ «Тельсон» (ЄДРПОУ 40687816), ТОВ «Берсінкс» (ЄДРПОУ 43970067), ТОВ «Лан Експо» (ЄДРПОУ 43919325), ТОВ «Сірокофінанс» (ЄДРПОУ 42827134), ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ЄДРПОУ 39861924), ТОВ «Сімплкомер» (ЄДРПОУ 43491753), ТОВ «КУА «Актив» (ЄДРПОУ 19334672), резиденти Туреччини: «Honey Tekstil Urunleri Ve Elektronik Makina Lthalat Ihracat Ticaret Limited Sirketi», «Imexfin Is Ve Dis Ticaret Limited» «Bulut» та інші невстановлені суб`єкти господарювання.

Також, з метою приховання вказаної злочинної діяльності, службовими особами АТ «Банк Січ» та Національного Банку України, залучено невстановлених службових осіб Державної податкової служби України, які умисно не здійснюють належні заходи з перевірки зазначених суб`єктів господарювання та заходи відповідного реагування.

В ході подальшої реалізації злочинного наміру, з метою прикриття злочинної діяльності та уникнення відповідальності, групою осіб здійснюються заходи по доведенню до банкрутства та подальшої ліквідації ТОВ «Елемент Базис» та ТОВ «Фін-Інвест Полісся».

У свою чергу, службовими особами Національного Банку України, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, у порушення Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» №65 від 19.05.2020, Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції», не здійснено жодних заходів впливу регулятора за результатом банківського нагляду та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Таким чином, впродовж червня-серпня 2022 року, посадові особи НБУ та ДПС України, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, у порушення чинного законодавства, у змові з посадовими особами АТ «Банк Січ», ТОВ «Елемент Базис», ТОВ «Фін-Інвест Полісся» та іншими, які входять до складу підконтрольного вказаним особам транзитно-конвертаційного центру, шляхом укладання фіктивних контрактів з резидентами Туреччини, на поставку тканин та фактичного перерахування на їх рахунки понад 16 млн. дол. США, які у подальшому обготівковуються на території України, здійснено розкрадання коштів АТ «Банк Січ» із подальшим виведенням за кордон суми понад 16 млн. доларів США, що призвело до стійкої неплатоспроможності Банку, його подальшої ліквідації, та спричинило збитки у особливо великих розмірах.

Водночас, у період часу з 07 год. 20 хв. до 14 год. 26 хв. 11.05.2023 на виконання ухвали від 17.04.2023 слідчого судді Печерського районного суду міста Києва по справі 757/14615/23-к у кримінальному провадженні проведено обшук у приміщеннях будинку, прибудинкової території та його підсобних приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_6 , які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 3221455300:01:032:0011, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані на праві власності за ОСОБА_7 .

Під час проведення зазначеного обшуку виявлено та вилучено:

1) мобільний телефон IPhone, модель 13 ProMax, Imei: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 ;

2) мобільний телефон IPhone, модель 11Pro, Imei: НОМЕР_3 .

У ході проведення вказаних вище обшуків, з урахуванням наявної інформації, яка міститься у матеріалах кримінального провадження, отримано відомості про те, що перелічені мобільні телефони містять відомості, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки встановлено наявність у них повідомлень, які здійснені з метою приховування слідів протиправної діяльності, які розкривають зміст процесуальних документів та проведення слідчих дій, що свідчить про їх використання з метою координації злочинних намірів та контролю за учасниками (співучасниками) злочинної схеми. На підставі цього, зазначені мобільні телефони слідчими було вилучено.

Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що мобільні телефони, вилучені11.05.2023 під час проведення казаного обшуку, можуть відповідати критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучені в ході обшуків 11.05.2023 мобільні телефони, 12.05.2023 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім цього, по вилученим мобільним телефонам необхідно провести комп`ютерні експертизи з метою відшукання файлів (у тому числі видалених), які можливо містять сліди вчинення вказаного злочину.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Прокурор в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав з підстав викладених у ньому.

Адвокат в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що телефони не має ніякого відношення до кримінального провадження, а його власнику не було повідомлено про підозру.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказамиє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладенийу встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, грошіу будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштита цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 11.05.2023 у приміщеннях будинку, прибудинкової території та його підсобних приміщеннях за місцем проживання ОСОБА_6 , які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером: 3221455300:01:032:0011, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані на праві власності за ОСОБА_7 , а саме:

1) мобільний телефон IPhone, модель 13 ProMax, Imei: НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 ;

2) мобільний телефон IPhone, модель 11Pro, Imei: НОМЕР_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1