Постанова

від 04.10.2023 по справі 926/3952/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. Справа №926/3952/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г., секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

від позивача: Іванюк О.О. адвокат ордер серії СЕ №1054098

від відповідача: не з`явився

розглянув апеляційну скаргу Мамаївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області за № 696 від 22.06.2023

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.05.2023, суддя: Миронюк С.О., м. Чернівці, повний текст рішення складено 08.06.2023

та додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.06.2023, суддя: Миронюк С.О., м. Чернівці, повний текст додаткового рішення складено 09.06.2023

за позовом Комунального некомерційного підприємства Кіцманський центр первинної медичної допомоги, Чернівецька область, Чернівецький р-н, м. Кіцмань

до відповідача Мамаївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, Чернівецька область, Чернівецький р-н, с. Мамаївці

про витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

24.10.2022 Комунальне некомерційне підприємство «Кіцманський центр первинної медичної допомоги» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Мамаївської сільської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме, транспортного засобу Renault Duster білого кольору, 2020 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.07.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Мамаївська сільська рада утримує автомобіль Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 на території їй належній Стрілецько-Кутської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Стрілецько-Кутського старостинського округу, а отже, вказане майно знаходиться у незаконному володінні Мамаївської сільської ради.

Також, позивач посилається на порушення його прав, як власника автомобіля, шляхом перешкоджання у його використанні.

Правовими підставами позову зазначає ст. ст. 316, 317, 319, 387, 398, 1212, 1213 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.05.2023 позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння Мамаївської сільської ради транспортний засіб Renault Duster білого кольору, 2020 року випуску (державний номерний знак НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.07.2020) та зобов`язано повернути його Комунальному некомерційному підприємству "Кіцманський центр первинної медичної допомоги". Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.06.2023 задоволено клопотання Комунального некомерційного підприємства "Кіцманський центр первинної медичної допомоги" від 30.05.2023 про відшкодування витрат на професійну правову допомогу. Стягнуто з Мамаївської сільської ради на користь Комунального некомерційного підприємства "Кіцманський центр первинної медичної допомоги" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11 000.00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, а також просить скасувати додаткове рішення, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

-спірний автомобіль був придбаний для обслуговування медичних працівників комунальних закладів охорони здоров`я, які працюють у сільській місцевості для Стрілецько-Кутсьої амбулаторії загальної практики сімейної медицини;

- згідно акту (переліку майна) комунальної власності Кіцманської міської ради спірний автомобіль передано на баланс Мамаївської сільської ради;

-судом не враховано положень ч. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

-вважає, що при ухваленні додаткового рішення судом не враховано окремі критерії розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач не скористався своїм правом передбаченим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У судове засідання 04.10.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання повторно не з?явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції та повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а також враховуючи положення п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, що не з`явився за наявними в справі доказами.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

Відповідно до рішення XXII сесії VII скликання Кіцманської районної ради № 377-22/18 від 22 березня 2018 року, шляхом перетворення комунальної установи "Кіцманський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Кіцманської районної ради у комунальне некомерційне підприємство, створено Комунальне підприємство «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради.

Відповідно до п. 1.4 статуту Комунального підприємства «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради засновником, власником та органом управління майном підприємства є Кіцманська районна рада.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України за № 267 від 15.11.2019 внесено до переліку заходів, що фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров`я у сільській місцевості, щодо забезпечення службовим автотранспортом медичних працівників комунальних закладів охорони здоров`я, що працюють у сільській місцевості (т. 1 а.с. 173-174).

Відповідно до переліку заходів (додаток до наказу Міністерства розвитку громад та територій України за № 267 від 15.11.2019) вирішено придбати службовий автотранспорт для медичних працівників амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Центральна, 143 в с. Стрілецький Кут Кіцманського району.

24.04.2020 комунальним підприємством «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Автоподіум» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №1, за змістом якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується оплатити і прийняти Легковий автомобіль (34110000-1) (ДК021:2015):34110000-1) марки Renault Duster, 2020 року випуску, білого кольору, тип ТЗ легковий, тип кузова універсал, об`єм двигуна 1598 см. куб., вид палива бензин.

За змістом п. 3.1 договору, оплата за поставлений товар здійснюється з відповідного рахунку Державного казначейства України.

Відповідно до акту приймання-передачі автомобіля №2306-01 від 23.06.2020 ТОВ «Автоподіум» передано комунальному підприємству «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради автомобіль в комплектації, яка відповідає специфікації - додатку №1 до договору №1 від 24.04.2020 автомобіль Renault Duster, VIN: НОМЕР_3 , рік випуску 2020, двигун 1,6 л (1598 см. куб.), номер двигуна НОМЕР_4 , колір білий.

Вказаний транспортний засіб було зареєстровано на праві власності за КП «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» із державними номерними знаками НОМЕР_1 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.07.2020.

Відповідно до наказу КП «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради №87-а від 15.07.2020 «Про введення в експлуатацію основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів з метою забезпечення господарської діяльності підприємства» легковий автомобіль Renault Duster за інвентарним номером 1051.11, первісною вартістю 516 150,00 грн. введено в експлуатацію.

Також, згідно з вищевказаним наказом, легковий автомобіль Renault Duster закріплено за підрозділом Стрілецько-Кутська амбулаторія загальної практики сімейної медицини (надалі - Стрілецько-Кутська АЗПСМ), відповідальною особою за технічний стан та експлуатацію транспортного засобу призначено працівника підприємства - водія ОСОБА_1

20.10.2020 Кіцманська районна рада Чернівецької області на XL сесії VII скликання прийняла рішення №663-40/20 «Про передачу об`єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Кіцманського району» (надалі рішення № 663-40/20), за змістом якого Кіцманська районна рада вийшла із засновників КП «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради.

Відповідно до п. 2 рішення № 663-40/20 рекомендовано Кіцманській міській територіальній громаді виступити засновником КП «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради та взяти на утримання цю установу.

За змістом п. 3 рішення № 663-40/20 передано безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Кіцманського району Чернівецької області у комунальну власність Кіцманської міської об`єднаної територіальної громади (в особі Кіцманської міської ради) майно та майнові права КП «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради.

Відповідно до п. 1 Рішення ІІ сесії Кіцманської міської ради VIII скликання №21/12 від 22.12.2020 «Про внесення змін до рішення XXXV (позачергової) сесії Кіцманської міської ради VII скликання 313/10 «Про вступ у засновники та прийняття у власність майна та майнових прав комунального підприємства «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» (надалі рішення №21/12) Кіцманська міська об`єднана територіальна громада виступила засновником КП «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» та взяла на утримання дану установу з 01.01.2021.

Також, за змістом рішення №21/12 Кіцманська міська об`єднана територіальна громада прийняла безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Кіцманського району Чернівецької області у комунальну власність Кіцманської міської об`єднаної територіальної громади (в особі Кіцманської міської ради) майно та майнові права КП «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради.

16.09.2021 Мамаївська сільська рада на VII сесії VIII скликання прийняла рішення від № 1103-7/21 «Про клопотання до Кіцманської міської ради про передачу майна амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Стрілецький Кут на баланс Мамаївської сільської ради» (надалі рішення № 1103-7/21), за змістом якого вирішено звернутись до Кіцманської міської ради, як до засновника КНП «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» з клопотанням про безоплатну передачу в комунальну власність Мамаївської сільської ради, всього майна та транспортних засобів, які рахуються за структурними підрозділами Стрілецько-Кутська АЗПСМ, фельдшерський пункт «Пункту здоров`я с. Ревне», фельдшерський пункт «Пункту здоров`я с. Біла» та фельдшерський пункт «Пункту здоров`я с. Бурдей».

12.11.2021 Кіцманська міська рада на ХII (позачерговій) сесії VIII скликання прийняла рішення № 510/11 «Про передачу майна з комунальної власності Кіцманської міської ради у комунальну власність Мамаївської сільської ради» (надалі рішення № 510/11), за змістом якого вирішила передати безоплатно з комунальної власності Кіцманської міської ради майно, яке перебуває на балансі КНП «Кіцманський центр первинної медичної допомоги» у комунальну власність Мамаївської сільської ради і рахується за ліквідованими структурними підрозділами Стрілецько-Кутської АЗПСМ, ФП «Пункт здоров`я» с. Ревне, ФП «Пункт здоров`я» с. Біла, ФП «Пункт здоров`я» с. Бурдей згідно переліку.

Таким чином, засновник та власник позивача (КНП «Кіцманський центр первинної медичної допомоги») - Кіцманська міська рада розпорядилася передати у комунальну власність Мамаївської сільської ради майно, яке перебуває на балансі КНП «Кіцманський центр первинної медичної допомоги».

Згідно з Переліком майна комунальної власності Кіцманської міської ради, яке передається з балансу КНП «Кіцманський центр первинної медичної допомоги» у комунальну власність та на баланс Мамаївської сільської ради та згідно акту приймання-передачі майна Стрілецько-Кутської АЗПСМ, ФП "ПЗ с. Ревне", ФП "ПЗ с. Біла", ФП "ПЗ с. Бурдей", яке знаходиться на балансі та користуванні КНП «Кіцманський центр первинної медичної допомоги» з комунальної власності Кіцманської міської ради у комунальну власність Мамаївської сільської ради не вбачається факту передачі автомобіля Renault Duster, 2020 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 у власність Мамаївської сільської ради.

Таким чином спростовуються доводи апелянта, що згідно акту (переліку майна) комунальної власності Кіцманської міської ради спірний автомобіль передано на баланс Мамаївської сільської ради.

Судами встановлено, що відповідно до Наказу КНП «Кіцманський центр первинної медичної допомоги» № 97 від 08.07.2021 «Про впровадження змін в організаційній структурі Центру» в зв`язку із зміною фінансування за надані медичні послуги на 2021 рік на територіях обслуговування населення сіл Стрілецький Кут, Біла, Ревно, Бурдей, враховуючи передачу повноважень в частині забезпечення надання послуг в сфері охорони здоров`я до Мамаївської сільської ради з 08.07.2021 ліквідовано Стрілецько-Кутську амбулаторію ЗПСМ, ФІІ «Пункт здоров`я» с. Ревне, ФП «Пункт здоров`я» с. Біла, ФП «Пункт здоров`я» с. Бурдей, внесено зміни до організаційної та штатної структури КНП «Кіцманський центр первинної медичної допомоги», внесено зміни до штатного розпису Центру та звільнено працівників КНП «Кіцманський центр первинної медичної допомоги».

Апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта про те, що спірний автомобіль був придбаний для обслуговування медичних працівників комунальних закладів охорони здоров`я, які працюють у сільській місцевості для Стрілецько-Кутсьої амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Проте, апелянтом не враховано, що з 08.07.2021 ліквідовано структурний підрозділ Комунального некомерційного підприємства «Кіцманський центр первинної медичної допомоги» - Стрілецько-Кутську амбулаторію ЗПСМ, а автомобіль залишився у власності позивача.

Судами встановлено, що у зв`язку з наведеним звільнено водія Стрілецько-Кутської АЗПСМ ( ОСОБА_1 ), який згідно з наказом КП «Кіцманський некомерційний центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіцманської районної ради № 87-а від 15.07.2020 був призначений відповідальною особою за технічний стан та експлуатацію спірного транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, автомобіль білого кольору Renault Duster з державним номерним знаком НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 10.07.2020) водієм ОСОБА_1 не повернуто Комунальному некомерційному підприємству «Кіцманський центр первинної медичної допомоги».

Судами встановлено, що знаходження автомобіля у володінні Мамаївської сільської ради сторонами не заперечується та підтверджено матеріалами кримінального провадження за №42021266010000186 від 06.12.2021, де відповідно до протоколу огляду місця події від 07.03.2023 старшим слідчим СВ Чернівецького РУПГУНП в Чернівецькій області встановлено, що за адресою: вул. Центральна, 54, с. Стрілецький Кут Чернівецького району Чернівецької області в гаражному приміщенні місцевої пожежної охорони знаходиться автомобіль Renault Duster. Під час огляду місця події автомобіль не вилучався.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Нормами ст. 319, 321, 658 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Положення ст. 387 Цивільного кодексу України передбачають право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Отже, для застосування передбаченого ст. 387 Цивільного кодексу України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення таких обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20.01.2021 у справі № 910/15607/19, від 13.02.2018 у справі № 924/1180/6, від 05.06.2018 у справі № 907/631/17, від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18.

Позов про витребування майна на підставі ст. 387 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суд повинен встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений (Постанова ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.

Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ. Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно, позивач повинен надати суду відповідні докази.

Судами встановлено, що на підтвердження факту вибуття спірного майна із володіння власника позивачем подано до суду Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.03.2023 та протокол огляду місця події від 07.03.2023, відповідно до яких по вул. Центральна, 54, с. Стрілецький Кут Чернівецького району Чернівецької області в гаражному приміщенні місцевої пожежної охорони знаходиться автомобіль Renault Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 .

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем підтверджено право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

При цьому, відповідачем (апелянтом) не спростовано належними та допустимими доказами позовні вимоги та не додано доказів правових підстав для володіння автомобілем Renault Duster, VIN: НОМЕР_3 , рік випуску 2020, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Посилання апелянта на та, що судом не враховано положень ч. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи не містять доказів, що рішення Кіцманської міської ради порушують інтереси територіальної громади м. Кіцмань.

Отже, вимоги позивача відповідають встановленим обставинам справи, а висновки суду про задоволення позовних вимог є обгрунтованими та відповідають встановленим обставинам по справі та вимогам норм процесуального та матеріального права.

Щодо апеляційної скарги позивача на додаткове рішення

Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач скористався своїм правом на подання заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких він посилався, що заявлений позивачем розмір понесених витрат є неспівмірним з ціною позову, складністю справи, обсягом виконаних робіт та затраченим адвокатом часом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Судами встановлено, що 16.12.2022 Комунальне некомерційне підприємство «Кіцманський центр первинної медичної допомоги» (клієнт) та Іванюк Олександр Октавіанович (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги (надалі договір), предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту та його посадовим особам у всіх справах. які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, зокрема але не виключно з питань витребування з чужого незаконного володіння майна, яке перебуває на балансі або у власності Комунального некомерційного підприємства «Кіцманський центр первинної медичної допомоги».

16.12.2022 між сторонами підписано додаткову угоду до договору, за змістом якої сторони дійшли згоди, що за надання правової допомоги передбаченої пунктом 1.3. договору про надання правової допомоги від 16 грудня 2022 року клієнт сплачує гонорар адвокату у твердій сумі в розмірі передбаченому п. 4.2. Договору, в наступному порядку. Сторони домовилися, що гонорар адвоката, за надання правової допомоги при розгляді справи судом першої інстанції визначається у твердій сумі та складає 11 000 грн.

На виконання договору та додаткової угоди між сторонами підписано акт приймання-передачі від 30.05.2023 відповідно до якого до послуг адвоката віднесено:

-вивчення матеріалів справи;

-вивчення судової практики, здійснення правового аналізу матеріалів справи;

-підготовка клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем;

-підготовка заперечення на заяву первісного відповідача про стягнення судових витрат;

-підготовка позовної заяви в новій редакції;

-підготовка клопотання про долучення доказів;

-підготовка відповіді на відзив на позовну заяву;

-підготовка клопотання про долучення доказів;

-підготовка письмових пояснень Позивача по справі;

-підготовка клопотань та інших процесуальних документів по справі;

-участь у судовому розгляді 12.01.2023, 19.01.2023, 01.05.2023, 15.05.2023, 30.05.2023.

Загальна сума відповідно до акту приймання-передачі від 30.05.2023 наданих послуг до договору послуги адвоката складає 11 000,00 грн.

На підставі рахунку на оплату №10/2022 від 16.12.2022 позивачем здійсненна оплата адвокату послуг за договором про надання правової допомоги від 16.12.2022 в сумі 11 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4316 від 19.12.2022 на суму 11 000,00 грн.

За змістом пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.05.2023 у цій справі позовні вимоги задоволено, тому відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З умов укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням договору (з врахуванням додаткової угоди) вбачається, що сторони погодили, що гонорар адвоката визначається в твердій сумі та складає 11 000,00 грн.

Дослідивши зміст акту передачі-приймання наданих послуг та дослідивши подані позивачем докази у підтвердження понесених ним витрат на професійну правову допомогу, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн.

Таким чином спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні додаткового рішення судом не враховано окремі критерії розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу, а висновки суду про задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн. є обгрунтованими та відповідають встановленим обставинам по справі та вимогам норм процесуального та матеріального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення Господарського суду Чернівецької області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих судових рішень, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Мамаївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області за № 696 від 22.06.2023 підлягає залишенню без задоволення, а рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 3 722,00 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 1245 від 19.06.2023.

Керуючись ст.ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Мамаївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області за № 696 від 22.06.2023 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.05.2023 та додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 06.06.2023 у справі № 926/3952/22 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 3 722,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 13.10.2023