Постанова

від 16.10.2023 по справі 916/2995/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2995/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз збут

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.04.2023

по справі №916/2995/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз збут

до Комунальної установи ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси

про стягнення 13429,76 грн

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз збут (далі ТОВ ,,Львівгаз збут) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Комунальної установи ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси (далі КУ ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси) про стягнення заборгованості у розмірі 13429,76 грн, з яких 12923,10 грн основного боргу, 28,68 грн 3% річних, 477,98 грн пені.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,Львівгаз збут посилається, зокрема, на приписи ст.ст.193,230,231 ГК України, ст.ст.509,525,526,549,611,625,692 ЦК України, ст.1 Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, умови договору про закупівлю електричної енергії у постачальника від 24.01.2022 р. № 60АВ797-793-22, додатків №№ 1-4 та додаткової угоди від 05.08.2022 р. № 1 до нього, акт приймання-передачі електричної енергії від 31.08.2022 р. № ЗЛВ82032933, рахунок на оплату від 12.09.2022 р. № 62062084, докази його надсилання відповідачу, довідку АТ ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ від 27.09.2022 р. № 101/29/03-3955 тощо та вказує на невиконання відповідачем умов названого вище договору в частині оплати вартості поставленої позивачем у серпні 2022 р. електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 по справі №916/2995/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

В мотивах оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зазначив, що з урахуванням п.3 додаткової угоди від 05.08.2022 р. № 1 до Договору, якою встановлено ціну Договору на 2022 рік у розмірі 86178,90 грн, взяті на себе обов`язки за Договором сторонами виконано в повному обсязі, в т.ч. Постачальником протягом січня липня 2022 р. поставлено Споживачу електричну енергію на суму 86178,90 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії за названий період, а Споживачем оплачено вартість електричної енергії в загальній сумі 86178,90 грн, про що свідчать досліджені вище платіжні доручення.

При цьому, за твердженням місцевого господарського суду, ТОВ ,,Львівгаз збут не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач з 01 по 04 серпня 2022 р., а не в липні 2022 р., поставка в якому оплачена, спожив електроенергію у кількості, за яку слід сплатити кошти в розмірі ціни позову, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення основного боргу, та відповідно заявлених трьох відсотків річних та пені, які нараховані на таку заборгованість.

Не погодившись з означеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 по справі №916/2995/22 та ухвалити нове рішення по справі № 916/2995/22, яким позовні вимоги ТОВ Львівгаз збут до Комунальної установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси про стягнення 13 429,76 грн., - задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції порушив норму процесуального права (ч. 1 ст. 210 ГПК України) та не з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, апелянт стверджує, що позивачем долучено до позовної заяви відповідь Оператора системи розподілу (АТ ДТЕК Одеські електромережі) із підтвердженням обсягів спожитої електричної енергії відповідачем у липні 2022 та серпні 2022, а відтак доведено обставину щодо кількості та вартості спожитої електричної енергії відповідачем.

Проте, як вважає апелянт, суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги та не врахував вищевказаний доказ, та дійшов до помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

За твердженням апелянта, відповідно до Додатку №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу Оператором, з яким Споживач уклав договір розподілу електричної енергії, є АТ ДТЕК Одеські електромережі. Крім функцій оператора системи розподілу, АТ ДТЕК Одеські електромережі також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу Постанови НКРЕКП Ж5І2 від 14.03.2018р.) та адміністратора комерційного обліку.

Відтак, як стверджує апелянт, АТ ДТЕК Одеські електромережі точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію Постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Скаржник зазначає, що відповідно до абз. З п. 5 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За п.п. 6.1 та п.п. 6.8 п. 6 розділу XII «Кодексу комерційного обліку», що затверджений постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку. Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

Апелянт наголошує на тому, що відповідно до п. 7 Додатку № 1 до Договору, Оператором, з яким Споживач уклав договір розподілу електричної енергії, є АТ ДТЕК Одеські електромережі. На підтвердження поставки електричної енергії у серпні 2022 позивачем надіслано запит на адресу АТ «ДТЕК Одеські електромережі (Оператор системи розподілу) щодо підтвердження обсягів споживання електричної енергії Споживачем Комунальною установою Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси у серпні 2022. У відповідь на вищезазначений запит АТ «ДТЕК Одеські електромережі (Оператор системи розподілу) повідомлено, що Постачальник ТОВ Львівгаз збут здійснював постачання електричної енергії вищевказаному споживачу до 05.08.2022.

Крім цього, скаржник стверджує, що Оператором системи розподілу (АТ «ДТЕК Одеські електромережі) підтверджено, що обсяг розподіленої електричної енергії та віднесеної до Постачальника ТОВ Львівгаз збут у серпні 2022р. складає 3 114 кВт*год, що відповідає обсягам, зазначених в акті приймання-передачі електричної енергії у серпні 2022.

Як на тому наголошує апелянт, він не має можливості самостійно контролювати та підтвердити обсяги споживання відповідача, оскільки чинне законодавство (ПРРЕЕ) покладає ведення обліку на оператора системи розподілу.

Відтак, на переконання скаржника, зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, а тому воно є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження по справі №916/2995/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Львівгаз збут на рішення Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від відповідача в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що Комунальною установою були взяті на себе фінансові зобов`язання, згідно договору, за постачання електричної енергії, за період з 01.01.22 по 04.08.22 року, з урахуванням п.3 додаткової угоди, в загальній сумі 86178,90 грн. Згідно з актами прийняття-передавання товарної продукції, наданих ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» рахунків та платіжних доручень, фінансові зобов`язання у вищевказаній сумі були виконані відповідачем в повному обсязі, що відповідає положенням п. 13.1 Договору та п.4 Додаткової угоди №1. Таким чином твердження позивача про поставку електроенергії на суму понад обумовлену письмовим договором не є дійсним, така поставка не може вважатись здійсненою на виконання умов договору, оскільки не входить в предмет цього правочину, адже 04.08.22 року договір припинив свою дію.

При цьому, як стверджує відповідач, ТОВ «Львівгаз збут», не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси з 01 по 04 серпня 2022 року спожито 3 114 квт* год електричної енергії, за яку повинно бути сплачено 12 923,10 грн.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 24.01.2022 р. між ТОВ ,,Львівгаз збут (Постачальник) та КУ ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси (Споживач) укладено договір про закупівлю електричної енергії у постачальника № 60АВ797-793-22 (Договір).

Цей Договір про закупівлю електричної енергії у Постачальника є договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами за взаємною згодою сторін, з урахуванням ст.ст.633,634,641,642 ЦК України та абз.3,4 п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. (п.1.1 Договору).

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України ,,Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, та є однаковими для всіх споживачів… (п.1.2 Договору).

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію, за кодом СРV за ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія, Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії за КЕКВ 2273 та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість електричної енергії на 2022 рік визначено в обсязі 32500 кВт*год відповідно до додатку 3 до Договору ,,Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу(чем) (п.2.1 Договору).

Строк постачання електричної енергії: з 01 січня по 31 грудня 2022 року (п.2.3 Договору).

Місце постачання електричної енергії: м. Одеса, проспект Добровольського, 120а, вул. Чорноморського козацтва, 18 (п.2.4 Договору).

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (п.3.1 Договору).

Ціна цього Договору на 2022 рік становить 134875,00 грн, у т.ч. ПДВ 22479,17 грн. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору (п.5.1 Договору).

Ціна (тариф) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника… (п.5.2 Договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни… (п.5.4 Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.5.5 Договору).

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання його Споживачем, на підставі акту приймання-передавання товарної продукції… (п.5.7 Договору).

…У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати, розмір пені 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування та сплачується Споживачем за вимогою Постачальника (п.5.8 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання зобов`язань сторонами до повного їх виконання (п.13.1 Договору).

Невід`ємною частиною Договору є додатки: 1) № 1 ,,Заява-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу; 2) № 2 ,,Комерційна пропозиція; 3) № 3 ,,Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу(чем); 4) № 4 ,,Порядок розрахунків (п.13.10 Договору).

Сторонами укладено додаткову угоду від 05.08.2022 р. № 1 до Договору, в якій погоджено, що:

-Договір достроково припиняє дію 05.08.2022 р. (п.1 додаткової угоди № 1);

-строк постачання електричної енергії: з 01 січня по 04 серпня 2022 року (п.2 додаткової угоди № 1);

-ціна Договору на 2022 рік за КЕКВ 2273 становить 86178,90 грн, у т.ч. ПДВ 14363,16 грн. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору (п.3 додаткової угоди № 1);

-Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 05 серпня 2022 року, а в частині виконання зобов`язань сторонами до повного їх виконання (п.4 додаткової угоди № 1);

-термін дії Договору та умови пролонгації: до 05 серпня 2022 року (п.5 додаткової угоди № 1);

-…Постачальник: а) 05 серпня 2022 року звільняється від обов`язку здійснювати передачу електричної енергії, передбаченої Договором; б) підтверджує відсутність будь-яких претензій до Споживача щодо неприйняття електричної енергії за Договором… (п.6 додаткової угоди № 1).

На виконання Договору Постачальником протягом січня липня 2022 р. поставлено Споживачу 20766 кВт*год електричної енергії на загальну суму 86178,90 грн, що підтверджується складеними сторонами актами приймання-передавання товарної продукції: від 14.02.2022 р. № ЗЛВ82005591 на суму 9598,95 грн (січень 2022 р.); від 11.03.2022 р. № ЗЛВ82010880 на суму 16467,20 грн (лютий 2022 р.); від 13.04.2022 р. № ЗЛВ82015734 на суму 9379,00 грн (березень 2022 р.); від 13.05.2022 р. № ЗЛВ82020860 на суму 14263,55 грн (квітень 2022 р.); від 16.06.2022 р. № ЗЛВ82025353 на суму 15288,60 грн (травень 2022 р.); від 18.07.2022 р. № ЗЛВ82029238 на суму 8258,50 грн (червень 2022 р.); від 04.08.2022 р. № ЗЛВ82029586 на суму 12923,10 грн (липень 2022 р., кількість спожитої в цьому місяці електричної енергії складає 3114 кВт*год).

Вартість електричної енергії в розмірі 86178,90 грн, спожитої в січні липні 2022 р., оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.03.2022 р. № 331 на суму 9598,95 грн, від 16.03.2022 р. № 354 на суму 16467,20 грн, від 15.04.2022 р. № 384 на суму 9379,00 грн, від 17.05.2022 р. № 408 на суму 14263,55 грн, від 17.06.2022 р. № 427 на суму 15288,60 грн, від 20.07.2022 р. № 448 на суму 8258,50 грн, від 08.08.2022 р. № 462 на суму 12923,10 грн та не заперечується позивачем.

Вказуючи на те, що за змістом довідки від 27.09.2022 р. № 101/29/03-3955, виданої АТ ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ як оператором системи розподілу, до 05 серпня 2022 р. КУ ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси спожито електричну енергію в обсязі 3114 кВт*год за рахунок ресурсу ТОВ ,,Львівгаз збут, а також те, що КУ ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси відмовилось підписувати акт приймання-передачі електричної енергії від 31.08.2022 р. № ЗЛВ82032933 на суму 12923,10 грн за серпень 2022 р. та оплачувати рахунок від 12.09.2022 р. № 62062084, ТОВ ,,Львівгаз збут подало позов до Господарського суду Одеської області в рамках провадження у даній справі.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог та відмовив у їх задоволенні у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Приписами ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)… Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч.3 ст.670 ЦК України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, з урахуванням п.3 додаткової угоди від 05.08.2022 р. № 1 до Договору, якою встановлено ціну Договору на 2022 рік у розмірі 86178,90 грн, взяті на себе обов`язки за Договором сторонами виконано в повному обсязі, в т.ч. Постачальником протягом січня липня 2022 р. поставлено Споживачу електричну енергію на суму 86178,90 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії за названий період, а Споживачем оплачено вартість електричної енергії в загальній сумі 86178,90 грн, про що свідчать досліджені вище платіжні доручення.

В той же час, звертаючись із даним позовом до суду першої інстанції позивач зазначив, що поставив відповідачеві електричну енергію в кількості 3114 кВт*год у період з 01 по 04 серпня 2022 р. на суму 12923,10 грн.

На підтвердження поживання КУ ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси електричної енергії в кількості 3114 кВт*год у період з 01 по 04 серпня 2022 р. ТОВ ,,Львівгаз збут надано довідку від 27.09.2022 р. № 101/29/03-3955, видану АТ ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ, як оператором системи розподілу.

Крім того, позивачем надано відповідь АТ ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ від 20.01.2023 р. № 101/23-03-826 на його запит, згідно якої обсяг розподіленої електричної енергії та віднесеної до Постачальника ТОВ ,,Львівгаз збут у липні 2022 р. складає 3114 кВт*год, у серпні 2022 р. складає 3114 кВт*год.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, зі змісту відомостей оператора системи розподілу та підписаного сторонами акту приймання-передавання товарної продукції від 04.08.2022 р. № ЗЛВ82029586 на суму 12923,10 грн за липень 2022 р., який оплачено відповідачем, вбачається, що за 31 день липня 2022 р. та за 4 дні серпня 2022 р. відповідачем спожито абсолютно однакову кількість електричної енергії, а саме 3114 кВт*год.

Відповідно однакове споживання електричної енергії за різний період часу, викликає обґрунтовані сумніви в частині, як дійсного розміру споживання електричної енергії так й розрахунку його вартості.

З огляду на таке, місцевим господарським судом витребувано у АТ ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ відомості з приводу обсягів щоденного споживання електроенергії КУ ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси у серпні місяці 2022 р. та щодо особи, яка ці обсяги постачала відповідачу.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ підтвердило, що по 04.08.2022 р. електричну енергію КУ ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси постачало ТОВ ,,Львівгаз збут, а з 05.08.2022 р. інший постачальник. Крім того, оператор системи розподілу повідомив, що: взаємовідносини між АТ ,,ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ та КУ ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси регламентуються умовами договору про розподіл електричної енергії № 103900 від 17.05.2013 р.; розрахункові лічильники електричної енергії цього споживача встановлені в трансформаторній підстанції та не обладнані можливістю подобової фіксації показників; обсяги розподіленої електричної енергії визначаються представниками ОСР, які є постачальниками послуг комерційного обліку для споживача, шляхом фіксації контрольних показів на звітну дату згідно умовам договору; відповідно до приписів ПРРЕЕ при зміні постачальника ОСР здійснює додаткову фіксацію показів розподіленої електричної енергії на дату зміни електропостачальника; з урахуванням вказаного, обсяг електричної енергії, поставленої ТОВ ,,Львівгаз збут для КУ ,,Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Суворовського району міста Одеси в розрахунковому періоді серпня місяця 2022 р. (з 16.07.2023 р. по 05.08.2023 р.), становить 3114 кВт*год.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей", тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Як вже було зазначено вище та вбачається з актів прийняття-передавання товарної продукції, наданих ТОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» рахунків та платіжних доручень, відповідачем було у повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання зі сплати вартість електричної енергії в загальній сумі 86178,90 грн, що відповідає положенням п. 13.1 Договору та п.4 Додаткової угоди №1.

Відтак, стверджуючи про поставку електроенергії на суму понад обумовлену письмовим договором, та поза його строками, позивач повинен був надати належні та допустимі докази на підтвердження таких обставин, однак, таких доказів позивачем надано не було.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду з приводу того, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.04.2023 у справі №916/2995/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою ухвалення та складання судового рішення є 16.10.2023.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.