Ухвала

від 16.10.2023 по справі 521/23239/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/23239/23

Номер провадження:1-кс/521/3598/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст. 303-307 КПК України, в якій вказується, що 26.09. 2023 року нею в інтересах ОСОБА_4 складено заяву про вчинення відносно ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч.1 ст.173 КК України. Вказана заява зареєстрована у ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, 29.09.2023 року за вхідним №ЖЄО 18801, однак не внесена до ЄРДР. У зв`язку із зазначеним просить суд визнати протиправною бездіяльність службових осіб Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зобов`язати службових осіб відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по ч. 1 ст.173 КК України за фактами, викладеними ОСОБА_4 в заяві про вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , діюча в інтересах ОСОБА_4 скаргу подану до суду підтримала.

Представник Малиновської окружної прокуратури м. Одеси в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. У своїй заяві прокурор вказала, що в заяві ОСОБА_4 не наводить достатніх відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги в силу положень ч. 3 ст. 306 КПК.

Отже, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29.09.2023 року за вхідним №ЖЄО 18801 у ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області зареєстровано заяву представника заявника адвоката ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.173 КК України.

З вказаної заяви убачається, що 31.12.2015 року було створено та зареєстровано Приватне підприємство «Стивідорна компанія Сенат» (код ЄДРПОУ 40209636) за адресою: 67772. Одеська обл.. м. Білгород- Дністровський. смз. Затока, вул. Приморська, буд. 1 (далі - Підприємство).

08.09.2021 року Протоколом загальних зборів Учасників № 08/09 2021 Приватного підприємства «Стивідорна компанія Сенат» було вирішено призначити на посаду директора ОСОБА_5 (копія протоколу додається), у зв`язку із чим. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відповідні відомості про нього як керівника (копія виписки додається).

ПП «Стивідорна Компанія Сенат», з часу призначення ОСОБА_6 на посаду директора, господарською діяльністю не займається.

У зв`язку із вищевикладеним, 10.01.2023 року ОСОБА_4 направив засновникам Підприємства за місцем їх реєстрації, зазначеної в ЄДРЮОФОП. а саме: ОСОБА_7 ( НОМЕР_1 . адреса: АДРЕСА_1 ). ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_9 (РНОКПГІ НОМЕР_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням разом з повідомленням про проведення загальних зборів учасників Підприємства з приводу вирішення даного питання (підтверджується копіями поштових повідомлень та опису вкладення, які додаються).

Однак, жодної відповіді від учасників Підприємства Заявник не отримав, його заява розглянута не була, загальні збори учасників підприємства не були зібрані і не відбулись, відповідно рішення про звільнення ОСОБА_4 з посади директора ПП «Стивідорна Компанія Сенат» прийнято не було.

Тоді, 06.03.2023 року ОСОБА_4 повторно надіслав учасникам Підприємства заяву про звільнення за власним бажанням та повідомлення про проведення загальних зборів учасників Підприємства, однак відповідь на прохання ОСОБА_4 не надходила по сьогоднішній день.

Відповідно до ч. 1 ст. З КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За змістом ст. 5-І КЗпП держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Згідно ст.21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

У відповідності до п. 4 ч. 1ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38. 39).

Частиною першою статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник маг право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

За змістом положень ст. 38 КЗпП. ст. 6 ГК України, права директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників підприємства розглянути заяву директора про звільнення, створити новин виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що засновники Приватного Підприємства «Стивідорна компанія Сенат» навмисне ігнорують право Заявника бути звільненим за власним бажанням чим грубо порушують угоду про працю, адже, особливість звільнення директора Підприємства полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників юридичної особи.

На сьогоднішній день, ОСОБА_4 фактично примушують до виконання роботи та зобов`язують нести відповідальність за діяльність ПП «Стивідорна Компанія Сенат» та його податкову та фінансову дисципліну.

Крім того, у березні 2023 року Заявнику стало відомо, що на підставі ухвали Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.01.2023р. по справі № 495/107/23, було вирішено тимчасово обмежити його у праві виїзду за кордон без вилучення паспорту' громадянина України ;як керівника - боржника юридичної особи ПП «Стивідорн;. Компанія Сенат», до виконання зобов`язань, покладених на нього на підставі виконавчого документу' наказу № 916/2407/21. який виданий 31.01.2022 року Господарським судом Одеської області.

В свою чергу. Засновники - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кошти до статутного капіталу не вносять, чим позбавляють отримати заробітну плату за роботу.

Все вищевикладене свідчить про те. що в діях ОСОБА_7 . ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КК України, грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою - карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п`яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, у ОСОБА_4 виникає необхідність звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. І ст. 173 КК України.

Відповідь на заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 слідчим та прокурором на адресу адвоката та заявника, не надіслана.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 11КК України злочином (кримінальним правопорушенням) є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Відповідно до ч. 1ст. 214КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Приписами ч. 2 ст. 214КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У відповідності до ч. 4 ст. 214КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Окрім того, згідно з ч. 5 ст. 214КПК України до ЄРДР вносяться відомості про:1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;6) прізвище, ім`я, по-батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про ЄРДР.

Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року N 298).

Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

При цьому зміст ч. 1 ст. 214КПК України не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.

Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , адресована ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, виходячи з її змісту не є такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, оскільки в ній не зазначено достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінальних правопорушень в цілому та на вчинення яких вона вказує, не наведено жодних об`єктивних даних, які б свідчили про вчинення засновниками ПП «Стивідорна Компанія Сенат» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінального правопорушення за ч.1 ст.173 КК України. Зі місту заяви адвоката ОСОБА_3 до поліції випливає, що засновники підприємства не розглядають тривалий час заяву ОСОБА_4 про звільнення з посади директора ПП «Стивідорна Компанія Сенат», яка має бути розглянута на зборах засновників.

Саме ці дії помилково, на думку слідчого судді, тлумачяться адвокатом як грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою.

Тобто, не скликання зборів засновників Приватного підприємства з будь яких причин, не можуть вважатися грубим порушенням угоди про працю, а правовідносини які виникли між заявником ОСОБА_4 та ПП «Стивідорна Компанія Сенат» регулюються ЦК України, КЗпП України, Господарським кодексом України та Статутом ПП Стивідорна Компанія Сенат». Заявник не позбавлений можливості звернутися до районного суду з позовом про захист порушеного права.

Також обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення скаржником не наведено в поданій скарзі до суду.

Відтак, подана слідчому судді скарга адвокатом ОСОБА_3 подана в інтересах ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303,306-307,369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1