Постанова

від 10.10.2023 по справі 462/3814/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/3814/22 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.

Провадження № 22-ц/811/1365/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Назар Х.Б.,

за участі в судовому засіданні позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Палюх Н.М. від 24 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування п.19 ухвали Львівської міської ради №2131 від 17.02.2022, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа- ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування п.19 ухвали Львівської міської ради №2131 від 17.02.2022 про передачу ОСОБА_3 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0247га по АДРЕСА_1 відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги про визнаннянезаконним та скасування п.19 ухвали Львівської міської ради №2131 від 17.02.2022«Про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,0247 га на АДРЕСА_1 » задовольнити.

Зазначає,що позаувагою судузалишилось їїгарантоване державоюправо викладенеу ч.4ст.120ЗК України,як співвласниці19/25будинку АДРЕСА_2 користуватися земельною ділянкою відповідно до її частки в будинку, яке було порушене оскарженою ухвалою. Вважає, що суд неврахував того,що Львівськаміська рададаною ухвалоюфактично вилучила з її користування частину земельної ділянки без її згоди, всупереч вимозі ч.10 ст. 149 ЗК України, без рішення суду, вийшовши за межі своїх повноважень.

В судове засідання представник Львівської міської ради та третя особа ОСОБА_3 не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та зважаючи на те, що в судовому засіданні брав участь представник третьої особи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника на підтримання апеляційної скарги, представника третьої особи в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, доповнень до позовної заяви, уточненої позовної заяви, апеляційної скарги, письмових та усних заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 5,12,13,81,247,259,263,264,265,268,354 ЦПК України, 14,19, 142-145 Конституції України, 15, 16,21,181, 377, 381 ЦК України, 40,116, 118, 120,152, 155,158 ЗК України, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що ухвалоюЗалізничного районногосуду м.Львовавід 17.06.1997року затвердженомирову угодуміж колишнімиспіввласниками будинковолодіння АДРЕСА_2 ,щодо порядкукористування земельноюділянкою площею514,6кв.м..Згідно мировоїугоди порядоккористування земельноюділянкою буловстановлено між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .Відповідно доінформаційної довідкиз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна №100086438будинок АДРЕСА_2 належитьна правіприватної спільноїчасткової власності ОСОБА_3 6/25частини, ОСОБА_1 19/25частин.Згідно іздоговором даруванняжитлового будинку,посвідченого приватнимнотаріусом Львівськогоміського нотаріальногоокругу ОкісІ.С.та зареєстрованогов реєстріза №1918, ОСОБА_6 подарував,а ОСОБА_3 прийняла удар житловийбудинок по АДРЕСА_1 .Відповідно доВитягу зпротоколу №5засідання узгоджувальноїкомісії длявирішення земельнихспорів від29.06.2021узгоджувальна комісіядля вирішенняземельних спорівЛьвівської міськоїради,керуючись Положеннямпро узгоджувальнукомісію длявирішення земельнихспорів затвердженимухвалою міськоїради від22.04.2021№592«Про узгоджувальнукомісію длявирішення земельнихспорів»,беручи доуваги ухвалуміської радивід 25.03.2021№517«Про наданнягромадянам дозволуна виготовленнядокументацій ізземлеустрою» (п.111у додаткудо ухвали) ОСОБА_3 погоджено межуміж земельнимиділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по лініїГ-Авідповідно доакту обстеженнята показумеж земельноїділянки на АДРЕСА_1 (розробникТзОВ «Гід-проектбуд»).Відповідно доакту встановленняі узгодженнямеж земельноїділянки від06.09.2004року,проведено встановленняі узгодженнямеж ділянки ОСОБА_3 /а.с.28/.Ухвалою Львівськоїміської радивід 17лютого 2022року №2131«Про затвердженнягромадянам технічнихдокументацій ізземлеустрою тапередачу громадянаму власність,спільну суміснувласність таоренду земельнихділянок ум.Львові» ОСОБА_3 затверджено технічнудокументацію тапередано увласність земельнуділянку по АДРЕСА_1 кадастровий номер4610136300:04:005:0060. ОСОБА_1 вважає п.19ухвали Львівськоїміської ради№2131від 17.02.2022«Про передачу ОСОБА_3 у власністьземельної ділянкиплощею 0,0247га по АДРЕСА_1 » протиправним,оскільки такимпорушено їїправо навільне правокористування цієюземельною ділянкою.Суд прийшов до висновку про те, що немає підстав для скасування ухвали Львівської міської ради №2131 від 17.02.2022 з тих підстав, що позивачка позбавлена права користуватися земельною ділянкою та позбавлена доступу до підсобних приміщень, оскільки оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради ОСОБА_3 лише передано земельну ділянку у власність для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що є її правом. Саме по собі отримання ОСОБА_3 прав власності на земельну ділянку жодним чином не порушує права позивача, як співвласника.Одночасно суд зазначає, що будь-яких перешкод чи заборон на час прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали не було та така діяла виключно в межах своїх повноважень.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції лише частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, частина обставин, які суд вважав встановленими не доведена, а тому рішення суду підлягає зміні.

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , у якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 12.09.2022 року, просила:

- визнатинезаконним та скасувати п.19 ухвали Львівської міської ради №2131 від 17.02.2022«Про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,0247 га по АДРЕСА_1 ».

Позов обґрунтовувала тим, що розпорядженням №526 від 09.05.1955 виконкомом Львівської міської ради за будинком АДРЕСА_2 була закріплена земельна ділянка площею 450 м?. Ухвалою судового засідання Залізничного районного суду м. Львова від 17.07.1997 була затверджена мирова угода між батьками позивача з приводу права власності на будинок та встановлення порядку користування земельною ділянкою, при цьому на цей час позивачка вже була співвласником 4/10 частини цього будинку. Згідно вказаної мирової угоди її батьки стали співвласниками по 6/25 частин будинку кожен. Крім того, її батькові ОСОБА_6 перейшла в користування земельна ділянка площею 125,6 м?, матері 102,2 м? та їй 152 м?. На відведеній земельній ділянці батько побудував ще один житловий будинок, якому присвоєно АДРЕСА_1 . Отже, на одній земельній ділянці без встановлення меж земельної ділянки розташувались два житлові будинки. В 2000 році ОСОБА_3 на підставі договору дарування стала власником житлового будинку АДРЕСА_1 та 6/25 частин будинку АДРЕСА_2 . 17.02.2022 ухвалою Львівської міської ради №2131 ОСОБА_3 для обслуговування будинку АДРЕСА_1 передано на праві власності земельну ділянку площею 0,0247 га. Підставою для такої ухвали було рішення узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 29.06.2021, яка встановила межу між двома будинками, позначену на плані земельної ділянки по лінії «Г-А», яка розділила земельні ділянки по половині. Однак відповідачем не враховано, що узгоджувальна комісія, встановивши межу земельної ділянки по лінії «Г-А», вийшла за межі своїх повноважень. Вона, як співвласник 19/25 будинку АДРЕСА_2 має право користуватися земельною ділянкою відповідно до її частки, а такою ухвалою вона такої можливості позбавлена і без рішення суду у неї вилучена частина земельної ділянки. Враховуючи наведене, просила позов задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 17.06.1997 року затверджено мирову угоду між колишніми співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_2 , щодо порядку користування земельною ділянкою площею 514,6 кв.м.. Згідно мирової угоди порядок користування земельною ділянкою було встановлено між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с.17-19).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №100086438 будинок АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 6/25 частини, ОСОБА_1 19/25 частин (а.с.85).

Згідно із договором дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Окіс І.С. та зареєстрованого в реєстрі за №1918, ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_3 прийняла у дар житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 76 зворотня сторона, 77).

Відповідно до Витягу з протоколу №5 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 29.06.2021 узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради, керуючись Положенням про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів затвердженим ухвалою міської ради від 22.04.2021 №592 «Про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів», беручи до уваги ухвалу міської ради від 25.03.2021 №517 «Про надання громадянам дозволу на виготовлення документацій із землеустрою» (п. 111 у додатку до ухвали) ОСОБА_3 погоджено межу між земельними ділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по лінії Г-А відповідно до акту обстеження та показу меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 (розробник ТзОВ «Гід-проектбуд») (а.с.11).

Відповідно до акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 06.09.2004 року, проведено встановлення і узгодження меж ділянки ОСОБА_3 (а.с.28).

П. 19 ухвали Львівської міської ради від 17 лютого 2022 року №2131 «Про затвердження громадянам технічних документацій із землеустрою та передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м. Львові» ОСОБА_3 затверджено технічну документацію та передано у власність земельну ділянку на АДРЕСА_1 кадастровий номер 4610136300:04:005:0060 (а.с. 7-10).

ОСОБА_1 вважає п.19 ухвали Львівської міської ради №2131 від 17.02.2022 «Про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,0247 га на АДРЕСА_1 » протиправним, оскільки таким порушено її право на вільне право користування цією земельною ділянкою.

Відповідно доч.1ст.4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.12ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторонанесе ризикнастання наслідків,пов`язаних ізвчиненням чине вчиненнямнею процесуальнихдій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно дост.51ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотаннямпозивача дозакінчення підготовчогопровадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження допочатку першогосудового засіданнязалучити доучасті уній співвідповідача. Якщо позовподано недо тієїособи,яка повиннавідповідати запозовом,суд дозакінчення підготовчогопровадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження допочатку першогосудового засіданняза клопотаннямпозивача замінюєпервісного відповідачаналежним відповідачем,не закриваючипровадження усправі. Після спливустроків,зазначених участинах першійта другійцієї статті,суд можезалучити доучасті усправі співвідповідачаабо замінюєпервісного відповідачаналежним відповідачемвиключно уразі,якщо позивачдоведе,що незнав тане мігзнати доподання позовуу справіпро підставузалучення такогоспіввідповідача чизаміну неналежноговідповідача. Прозалучення співвідповідачачи замінуненалежного відповідачапостановляється ухвала.За клопотаннямнового відповідачаабо залученогоспіввідповідача розглядсправи починаєтьсяспочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вказаних вимог закону не дотримано.

Із наведеного вище вбачається, що позивачкою подано позов про визнаннянезаконним та скасування п.19 ухвали Львівської міської ради №2131 від 17.02.2022«Про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,0247 га на АДРЕСА_1 », однак відповідачем до участі у справі залучено лише Львівську міську раду. Інших же осіб прав та обов`язків яких даний спір стосується напряму до участі у справі не залучено.

Зокрема, судом не залучено до участі у розгляді справи як відповідача ОСОБА_3 , якій оспореним п. 19 ухвали Львівської міської ради №2131 від 17.02.2022 передано у власність земельну ділянку площею 0,0247 га на АДРЕСА_1 , хоча рішення суду про задоволення позову та скасування п.19 ухвали Львівської міської ради №2131 від 17.02.2022«Про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,0247 га на АДРЕСА_1 » відповідно прямо впливає на її права та законні інтереси.

Однак, судом на обговорення вказане питання (про з`ясування кола осіб, яких стосується спір та залучення співвідповідачів) не ставилось та позивачу таке її право не роз`яснювалось, відповідно і позивач такого права не реалізовувала у спосіб залучення належного відповідача (співвідповідача) чи відмову у залученні таких із настанням відповідних наслідків, про що вона повинна була бути поінформована судом.

Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов`язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, суд не взмозі давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів) на права та обов`язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення суд вирішувати питання про задоволення позову чи встановлення певних обставин не взмозі.

Вказане відповідає, також, і правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/2587/16, від 07 лютого 2023 року у справі № 456/1045/20, з подібними процесуальними правовідносинами, що повинні бути враховані, зокрема, і судом апеляційної інстанції при розгляді справи.

Зважаючи на вказане, неможливість залучення, зокрема, згаданої особи як учасника (співвідповідача) на стадії апеляційного розгляду чи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для виконання таких вимог закону судом першої інстанції та істотність таких, зокрема, процесуальних порушень, що вплинуло на вирішення спору вцілому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки обставини по суті вимог позову встановлені у судовому рішенні без участі належного відповідача бути не можуть.

Відповідно оскаржуване рішення, яким по суті відмовлено у задоволенні позову правильно, підлягає зміні у його мотивувальній частині та відповідно за такою слід відмовити у задоволенні позову не з підстав його необґрунтованості, а з підстав незалучення до участі у справі одного із належних відповідачів.

Відповідно до частини четвертоїстатті 376 ЦПК Українизміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

У зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 квітня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину, в редакції цієїпостанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2023 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра