Постанова

від 11.10.2023 по справі 910/9530/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р. Справа№ 910/9530/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: ОСОБА_1 ;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: не з`явились;

від відповідача-3: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу

Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 (повний текст складено 19.06.2023)

за заявою Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки"

про забезпечення позову у справі

у справі № 910/9530/23 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки"

до 1. ОСОБА_2 ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп",

3. Громадська організація "Київська автомобільна спілка"

про скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У червні 2023 року одночасно з поданням позовної заяви Гаражний кооператив по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки" (далі - ГК «Позняки») звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просить:

- накласти арешт на об`єкт нерухомості, а саме на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д, загальною площею 20,0 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2559030280000);

- заборонити будь-яким особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об`єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ вул. Сортувальна, 22-Д , загальною площею 20,0 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2559030280000).

В обґрунтування поданої заяви ГК «Позняки» зазначає про подання ним позову до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп" (далі - ТОВ «Будстілл Груп») та Громадської організації "Київська автомобільна спілка" (далі - ГО «Київська автомобільна спілка») про скасування державної реєстрації, визнання недійсними рішення та актів щодо передачі об`єкта нерухомості - нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д (реєстраційний номер 2559030280000).

Заявник вважає, що враховуючи значну кількість вчинених станом на дату подання цієї заяви переоформлень права власності на спірний об`єкт нерухомості, цей об`єкт і далі може бути відчужений або переданий у довготривале користування на користь третіх осіб, що призведе в подальшому до порушення прав ГК «Позняки», ускладнення справи та необхідність залучення нових третіх осіб до справи з обов`язковим збільшенням позовних вимог. За таких підстав, на думку заявника, існує потреба у забезпеченні позову. Заявник вважає це дієвим та ефективним заходом, спроможним запобігти подальшому відчуженню спірного гаража.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у задоволенні заяви ГК «Позняки» про забезпечення позову відмовлено.

Суд зазначив, що у даному випадку обставин, з якими процесуальний закон пов`язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову, не встановлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023, ГК "Позняки" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити новее судове рішення, яким заяву про забезпечення позову по справі №910/9530/23 задовольнити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що заява про забезпечення позову була подана одночасно з позовом та обґрунтована тим, що, враховуючи значну кількість вже вчинених переоформлень права власності на спірний об`єкт нерухомості, він може бути і далі відчужений або переданий у довготривале користування на користь третіх осіб, що призведе у подальшому до порушення прав позивача, ускладнення справи та необхідність залучення нових осіб до справи. Таким чином, для встановлення вищевказаного не потребується дослідження обґрунтованості позовних вимог, а достатньо лише ознайомлення з фактичними обставинами справи. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Задоволення заяви про забезпечення позову має стати лише додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

ГК «Познаки» вважає, що у його ситуації вчинення будь-яких нових реєстраційних дій щодо спірного об`єкта ускладнить виконання рішення суду про задоволення позову. Внесення кожного нового реєстраційного запису щодо нього призведе до того, що позивач буде змушений звертатися до суду з новими позовними вимогами, зокрема щодо витребування об`єкта у наступних набувачів, про скасування реєстраційних записів тощо. Окрім того, якщо судом не будуть вжиті заходи забезпечення позову, подальший розгляд цієї справи може взагалі втратити свою актуальність і позивач буде змушений шукати новий спосіб захисту свого порушеного/невизнаного права, оскільки можливість подальшого відчуження спірного об`єкта відповідачем-3 призведе до негативних наслідків, що полягатимуть у продовженні оформлення земельної ділянки розміром 14 гектарів, територію яку займає ГК «Позняки», членами якого є близько 300 осіб. Існує реальний ризик втрати членами ГК «Позняки» права на користування своїм майном - гаражами, якими вони відкрито і доброчесно користуються як члени кооперативу вже не один десяток років. Право власності є непорушним, цей принцип закладено в ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України. Фактично відповідач-3 наразі намагається в незаконний спосіб відвести у своє користування величезний шмат землі у Дарницькому районі міста Києва на підставі реєстрації права власності на гараж розміром лише у 20 кв. м, фізичне існування якого є під великими питанням. Так, 14.07.2022 на підставі розробленої на замовлення відповідача-3 технічної документації державним кадастровим реєстратором відділу №3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Сумській області зареєстровано земельну ділянку площею 13,8288 га з кадастровим номером 8000000000:90:145:0008). Відповідач-3 здійснив внесення технічної документації на земельну ділянку до державного земельного кадастру. Позивач ставить під сумнів законність документів, що подавались відповідачем-1 для первісної державної реєстрації на спірний об`єкт. Скаржник також зазначає, що відповідною земельною ділянкою також користуються ще 2 кооперативи, загальна чисельність членів яких складає більше однієї тисячі осіб, всі ці особи мають приватну власність на цій території як члени відповідних кооперативів (Г-ВКПЕII «Позняки 1» та ГБК Позняки-2 Дарницького району міста Києва).

Позиції учасників справи.

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали по справі №910/9530/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ГК "Позняки" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 до надходження матеріалів оскарження ухвали у справі №910/9530/23.

07.08.2023 матеріали справи №910/9530/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Демидова А.М. (у зв`язку з відпусткою судді Шапрана В.В.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 апеляційну скаргу ГК «Позняки» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі №910/9530/23 залишено без руху. Роз`яснено ГК "Позняки" право подати заяву для поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав та доказів на їх підтвердження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Від ГК "Позняки" надійшло клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О. (у зв`язку з відпусткою судді Демидової А.М.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 поновлено ГК "Позняки" пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГК "Позняки" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі №910/9530/23. Розгляд справи призначено на 04.10.2023. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 04.10.2023 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 11.10.2023, про що повідомлено ОСОБА_2 , ТОВ "Будстілл Груп" та ГО "Київська автомобільна спілка" відповідною ухвалою.

10.10.2023 ГК «Позняки» на виконання вимог апеляційного господарського суду надав (в копіях) позовну заяву ГК «Позняки» про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними рішення, актів, договорів, подану до Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 з додатками до неї.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ГК «Позняки» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просив:

- скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. від 18.01.2022 №62900107 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Будстілл Груп", оформлене протоколом №6 від 03.02.2022, в частині внесення ОСОБА_2 в рахунок свого вкладу у статутний капітал нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д , загальною площею 20,0 кв.м, вартістю 30 000,00 грн;

- визнати недійсним акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Будстілл Груп" від 03.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_2 передав, а ТОВ "Будстілл Груп" прийняло до статутного капіталу нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д, загальною площею 20,0 кв. м, вартістю 30 000,00 грн (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна;

- скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В.В. від 07.02.2022 №63298156 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ "Будстілл Груп";

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 08.02.2022, укладений між ТОВ "Будстілл Груп" та ГО "Київська автомобільна спілка" на частини нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., зареєстрованим у реєстрі за №227;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 08.02.2022, укладений між ТОВ "Будстілл Груп" та ГО "Київська автомобільна спілка" на частини нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В., зареєстрованим у реєстрі за №229.

- скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2022 №63327563 та припинити право власності за ГО "Київська автомобільна спілка";

- скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Киівського міського нотаріального округу Рогача В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2022 №63327678 та припинити право власності за ГО "Київська автомобільна спілка".

В обґрунтування заявлених вимог ГК «Позняки» посилається на порушення під час реєстрації за відповідачами права власності на спірний об`єкт нерухомого майна процедур оформлення права власності та здійснення відповідної реєстрації на підставі неналежних документів.

Разом з позовною заявою ГК «Позняки» подав заяву про забезпечення позову, у якій просить:

- накласти арешт на об`єкт нерухомості, а саме на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22-Д, загальною площею 20,0 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2559030280000);

- заборонити будь-яким особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності, відчуження, обтяження, передання у користування у будь-який спосіб, зміну майнових прав об`єкту нерухомого майна, внесення відповідних змін до державних реєстрів відносно нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ вул. Сортувальна, 22-Д, загальною площею 20,0 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2559030280000).

Обґрунтування поданої заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За положеннями ст. ст. 136, 137 ГПК України заходи забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Так, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

За ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 29.03.2021 у справі №910/16800/20, від 16.03.2021 у справі №921/302/20, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.

Суд встановив, що в обґрунтування поданої ним заяви ГК «Позняки» зазначає, що з огляду на значну кількість вчинених переоформлень права власності на об`єкт нерухомості він (спірний об`єкт нерухомості) може бути і далі відчужений або переданий у довготривале користування на користь третіх осіб, що призведе у подальшому до порушення прав позивача, ускладнення справи та необхідність залучення нових осіб до справи.

Суд відзначає, що згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За визначенням ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 ст. 74 ГПК України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

ГК «Позняки» не надало належних доказів на підтвердження наведених в обґрунтування заяви, що розглядається, обставин.

За таких підстав апеляційний суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, що посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в т.ч. доказів вчинення певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи відчуження майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому апеляційний суд відзначає, що позивач не заявляє власних речових прав на спірне майно (будівлю).

Щодо доводів про значну кількість вчинених переоформлень права власності на спірний об`єкт нерухомості колегія суддів зазначає, що саме ці переоформлення є предметом оскарження в цій справі. За наслідками розгляду справи суд на підставі всебічної оцінки доказів, пояснення сторін повинен зробити висновок про їх правомірність чи неправомірність та наявність чи відсутність підстав для їх скасування, визнання недійсними, тощо.

Таким чином, перевірка доводів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову, фактично призведе до вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів також відзначає, що з огляду на встановлені ст. 269 ГПК України межі перегляду справи в апеляційній інстанції доводи апеляційної скарги, які не були предметом розгляду та оцінки місцевим господарським судом, не можуть бути предметом розгляду в апеляційному суді.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заява ГК «Позняки» про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі №910/9530/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі №910/9530/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/9530/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.10.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак