Рішення

від 08.02.2024 по справі 910/9530/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2024Справа № 910/9530/23

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки"

до 1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп"

3) Громадської організації "Київська автомобільна спілка"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліна Сергіївна

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович

про скасування державної реєстрації

Представники учасників справи:

від позивача: Корнієнко О.О.; Мізін Я.М. ;

від відповідача-1:не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Гаражний кооператив по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп" (відповідач-2), Громадської організації "Київська автомобільна спілка" (відповідач-3), відповідно до якої просить суд:

-скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни від 18.01.2022 № 62900107 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

-визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Будстілл Груп", оформлене протоколом № 6 від 03.02.2022, в частині внесення ОСОБА_1 в рахунок свого вкладу у статутний капітал нерухомого майна, а саме нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 20,0 кв. м, вартістю 30 000, 00 грн.;

-визнати недійсним акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Будстілл Груп" від 03.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а ТОВ "Будстілл Груп", прийняв до статутного капіталу нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д, загальною площею 20,0 кв. м, вартістю 30 000,00 грн. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2559030280000);

-скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича від 07.02.2022 № 63298156 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ТОВ "Будстілл Груп";

-визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 08.02.2022 року, укладений між ТОВ "Будстілл Груп" та ГО "Київська автомобільна спілка" на частину нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., зареєстровано у реєстрі за № 227;

-визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 08.02.2022 року, укладений між ТОВ "Будстілл Груп" та ГО "Київська автомобільна спілка" на частину нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., зареєстровано у реєстрі за № 229.

-скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2022 № 63327563 та припинити право власності за ГО "Київська автомобільна спілка";

-скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2022 № 63327678 та припинити право власності за ГО "Київська автомобільна спілка".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час реєстрації за відповідачами права власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 було порушено процедуру оформлення права власності та здійснено відповідну реєстрацію на підставі неналежних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 відкрито провадження у справі № 910/9530/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженську Кароліну Сергіївну та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, призначено підготовче засідання на 13.07.2023.

13.07.2023 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача-1. Представником позивач заявлено клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича копії матеріалів реєстраційних справ, які включають документи, на підставі яких прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2559030280000). Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 17.08.2023.

17.08.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, яким позивач просить зобов`язати Департамент з питань реєстрації Київської міської ради надати засвідчені у встановленому порядку копії реєстраційних справ, сформованих приватним нотаріусом Меженською Кароліною Сергіївною та приватним нотаріусом Рогачем Вадимом Вікторовичем, а саме матеріалів реєстраційних справ на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2559030280000).

В судове засідання 17.08.2023 з`явились представники позивача. Представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів. Судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено про відкладення підготовчого засідання на 14.09.2023.

В судове засідання 14.09.2023 з`явились представники позивача. Представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом. Витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копії реєстраційних справ, сформованих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською Кароліною Сергіївною та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2559030280000). Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.10.2023.

12.10.2023 від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради до суду надійшла копія реєстраційної справи в електронній формі №2559030280000.

Судове засідання, призначене на 12.10.2023 не відбулось. Наступне судове засідання призначено на 16.11.2023.

У судовому засіданні 16.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.12.2023.

Судове засідання, призначене на 14.12.2023 не відбулось. Наступне судове засідання призначено на 18.01.2024.

Розгляд справи у судовому засіданні 18.01.2024 відкладено на 08.02.2024.

У судовому засіданні 08.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує позивач, він є користувачем земельної ділянки по вул. Сортувальній, 20 у Дарницькому районі м. Києва на підставі рішення Виконкому КМРДТ №965 від 01.07.1974 про відведення земельних ділянок під відкриті стоянки автомашин та рішення Виконкому КМРДТ №292 від 08.04.1985 про відведення земельних ділянок для влаштування автостоянок.

18.01.2022 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К. С. від 18.01.2022 №62900107 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відповідачем-1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, будинок 22-Д; відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

Право власності зареєстровано на підставі заяви відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.01.2022, до якої додано технічний паспорт громадського будинку, реєстраційний номер №ТІ01: НОМЕР_2 .

03.02.2022 відповідачем-1 в рахунок свого вкладу у статутний капітал ТОВ «Будстілл Груп» було внесено цей об`єкт нерухомого майна вартістю 30 000,00 грн., відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Будстілл Груп» та акту приймання передачі майна, що вноситься до статутного капіталу.

07.02.2022 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Ігоровичем вирішено провести державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю з реєстраційним номером 2559030280000, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, будинок 22-Д за відповідачем-2.

В подальшому, 08.02.2022, на підставі Договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі, зареєстрованого в реєстрі за №227 та Договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі, зареєстрованого в реєстрі за №229 цей об`єкт нерухомого майна частинами (по ) був проданий Громадській організації «Київська автомобільна спілка» (відповідачу-3) та зареєстрований за відповідачем-3 на праві власності.

21.02.2022 відповідач-3 звернувся до Холявко Віталія Миколайовича для розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за адресою: АДРЕСА_1 .

14.07.2022 на підставі розробленої технічної документації державним кадастровим реєстратором відділу №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області зареєстровано земельну ділянку площею 13,8288 га з кадастровим номером 8000000000:90:145:0008.

Позивач стверджує, що в межі цієї земельної ділянки включено земельну ділянку, що перебуває в його користуванні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачі на підставі неналежних документів здійснили реєстрацію нерухомого майна, що має наслідком порушення права позивача, як користувача земельною ділянкою.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положенням ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також їх внесення до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей із Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі - Порядок № 1127), передбачено, що він визначає умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 2 п. 77 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

При цьому, згідно з ч. 5 п. 77 Порядку № 1127, підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених п. п. 78, 79 та 80 цього Порядку.

Пунктом 78 Порядку № 1127 передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта.

Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Крім того, п. 79 Порядку № 1127 передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси.

Документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

При цьому, ч. 3 п. 78 Порядку № 1127 визначено, що документ, який відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Відповідно до п. 80 Порядку № 1127 у випадку закінчення будівництва до 5 серпня 1992 року, державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, може проводитися на підставі документів, передбачених ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч. 2 та ч. 3 п. 80 Порядку № 1127, якщо у відомостях про адресу завершеного будівництвом об`єкта, передбаченого цим пунктом, відсутні необхідні реквізити адреси, передбачені ч. 4 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", застосовуються п. 77 або 79 цього Порядку.

Якщо у відомостях про завершений будівництвом об`єкт, передбачений цим пунктом, відсутні необхідні відомості про нерухоме майно, передбачені п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, застосовується п. 77 цього Порядку в частині відомостей про технічну інвентаризацію завершеного будівництвом об`єкта.

Частиною 5 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що адреса (крім реквізиту, визначеного п. 10 ч. 4 цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчих органам районних в місті рад.

Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 055-2720 від 19.04.2023, в реєстрі адрес, який ведеться Департаментом згідно з Положенням про реєстр адрес у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394, відсутні відомості про документ стосовно присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси: вул. Сортувальна, 22-Д у Дарницькому районі м. Києва.

Аналогічна інформація про відсутність відомостей про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна міститься в листі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 101-3307/03 від 19.04.2023.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.

Так, у матеріалах реєстраційної справи наявна відповідь Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 13.01.2022 № НЖ-2022 № 19, яке до 01.01.2013 здійснювало державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна на території міста Києва, адресована приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Меженській К. С., відповідно до якої згідно з даними реєстрових книг Бюро, нежитлова будівля загальною площею 20,00 кв.м. на вул. Сортувальній, 22-Д у м. Києві на праві власності не зареєстрована.

Також, довідка про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси № М-22-7 від 04.01.2022 на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. "А" загальною площею 20 кв. м, розташованої по вул. Сортувальній, 22-Д у м. Києві, на підставі якої, в тому числі, проведена первинна державна реєстрація за відповідачем-1 не є правовстановлюючим документом чи будь-яким іншим документом, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомості, а технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта і який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо) та не може слугувати підставою для здійснення державної реєстрації.

Крім того, в матеріалах реєстраційної справи, копія якої перебуває в матеріалах справи, відсутні будь-які відомості про особу, яка здійснила будівництво нежитлової будівлі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на час проведення реєстрації) передбачено, що у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину у яких виникло речове право, або уповноважені ним особи.

Отже, суд приходить до висновку, що реєстрація за відповідачем-1 права власності на об`єкт нерухомого майна здійснена шляхом надання документів, які не відповідають вимогам п. п. 77, 78, 79, 80 Порядку № 1127, що є підставою для скасування прийнятих з порушенням ст. ст. 2, 3, 10, 12, 18, 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на вказане майно.

Відповідно до ст. ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Згідно з ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 375 Цивільного кодексу України, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Згідно з ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідач-1 жодним чином не підтвердив наявність у нього будь-яких прав на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером № 2559030280000, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, будинок 22-Д, зареєстровано без оформлення правовстановлюючих документів на землю.

При цьому, згідно з ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що слугують умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме: якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох, зазначених у ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16 дотримується позиції, що право на самочинно збудоване майно є неіснуючим, не породжує прав щодо розпорядження таким майном.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється в порядку визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.

Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, у силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2719/13.

При цьому, укладення правочинів щодо самочинно збудованого нерухомого майна, а також здійснення відносно нього державної реєстрації прав, не змінюють правовий статус нерухомості як самочинно збудованого.

З огляду на надані суду письмові докази, судом встановлено, що ні відповдідач-1, ні відповдідач-2, ні відповдідач-3 не набули права власності на об`єкт самочинного будівництва нежитлову будівлю з реєстраційним номером № 2559030280000, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, будинок 22-Д.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його матеріальним засадам.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, правом оспорювати правочин Цивільний кодекс України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, а й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" (ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України).

Як встановлено вище, відповідач-1 на законних підставах не набув право власності на нежитлову будівлю та як наслідок не міг у подальшому на підставі Акту приймання-передачі майна передати її до статутного капіталу відповідача-2, в якому сам був засновником та бенефіціарним власником.

Крім того, судом також взято до уваги, що подальший продаж спірного об`єкту нерухомого майна має формальний характер, оскільки договори купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладені між відповідачем-2 та відповідачем-3, у яких відповідач-1 є учасником та засновником.

Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що зазначені правочини були спрямовані виключно на незаконне заволодіння земельною ділянкою, чим порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання таких правочинів недійсними у судовому порядку підлягають задоволенню, у зв`язку з їх невідповідністю вимогам ст. 203, 215, 376 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп", Громадської організації "Київська автомобільна спілка" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 50 158,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем було надано Договір про надання правової допомоги № 72 від 13.03.2023, Додаткова угода від 01.05.2023 № 05/23 до Договору про надання правової допомоги № 72 від 13.03.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4128 від 31.08.2010, ордер серії АІ № 1422014 від 07.07.2023, опис наданих послуг від 16.01.2024, Акт виконаних робіт від 16.01.2024, платіжні інструкції на суму 28 500,00 грн.

Ураховуючи принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а також часу, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги обґрунтованість та розумність розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, врахувавши доказове наповнення матеріалів справи, суд дійшов висновку, що стягнення заявленої суми не відповідає критерію розумності, справедливості та співмірності.

Судом враховано, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, не є неминучими.

За переконанням суду, з відповідачів підлягає до стягнення по 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп", Громадської організації "Київська автомобільна спілка" за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича про скасування державної реєстрації - задовольнити повністю.

2.Скасувати державну реєстрацію права власності на об?єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни від 18.01.2022 № 62900107 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

3.Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп" (03179, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, буд. 50-А, офіс 2, ідентифікаційний код 36173756), оформлене протоколом № 6 від 03.02.2022, в частині внесення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в рахунок свого вкладу у статутний капітал нерухомого майна, а саме нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 20,0 кв.м., вартістю 30 000,00 грн.

4.Визнати недійсним акт приймання-передачі об?єкта нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп" (03179, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, буд. 50-А, офіс 2, ідентифікаційний код 36173756) від 03.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп" (03179, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, буд. 50-А, офіс 2, ідентифікаційний код 36173756), прийняло до статутного капіталу нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д, загальною площею 20,0 кв.м., вартістю 30 000,00 грн.

5.Скасувати державну реєстрацію права власності на об?єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича від 07.02.2022 № 63298156 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп" (03179, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, буд. 50-А, офіс 2, ідентифікаційний код 36173756).

6.Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 08.02.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп" (03179, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, буд. 50-А, офіс 2, ідентифікаційний код 36173756) та Громадською організацією "Київська автомобільна спілка" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 17, ідентифікаційний код 43747631) на частини нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В., зареєстровано у реєстрі за № 227.

7.Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 08.02.2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп" (03179, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, буд. 50-А, офіс 2, ідентифікаційний код 36173756) та Громадською організацією "Київська автомобільна спілка" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 17, ідентифікаційний код 43747631) на частини нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В., зареєстровано у реєстрі за № 229.

8.Скасувати державну реєстрацію права власності на об?єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2022 № 63327563 та припинити право власності за Громадською організацією "Київська автомобільна спілка" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 17, ідентифікаційний код 43747631).

9.Скасувати державну реєстрацію права власності на об?єкт нерухомого майна загальною площею 20,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 22-Д (реєстраційний номер 2559030280000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Киівського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2022 № 63327678 та припинити право власності за Громадською організацією "Київська автомобільна спілка" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 17, ідентифікаційний код 43747631).

10.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 20, ідентифікаційний код 22885252) 7 157 (сім тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору, 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

11.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстілл Груп" (03179, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, буд. 50-А, офіс 2, ідентифікаційний код 36173756) на користь Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 20, ідентифікаційний код 22885252) 7 157 (сім тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору, 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

12.Стягнути з Громадської організації "Київська автомобільна спілка" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 17, ідентифікаційний код 43747631) на користь Гаражного кооперативу по експлуатації індивідуальних гаражів "Позняки" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 20, ідентифікаційний код 22885252) 7 157 (сім тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору, 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 13.03.2024.

Суддя С. В. Стасюк