Постанова

від 08.09.2006 по справі 22/367а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/367а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

08.09.06 р.                                                                                 Справа № 22/367а

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Корчевій О. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про скасування податкових повідомлень – рішень від 16.11.2005 р. № 0001220816/2/34345/10/15-16-23/3, № 0001230816/2/34345/10/15-16-23/3, № 0001250816/2/34354/10/15-16-23/3

за участю

прокурора:  

представників сторін:

від позивача: Поченкова Т. В., Мозкова І. В. – за довір.

від відповідача: Яковенко О. В., Заікін О. Г., Рябко О. О., Березін О. М.  – за довір.

експерт: Машиніченко О. А.

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

          Позивач, Дочірнє підприємство “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових повідомлень – рішень від 04.07.2005 р. № 0001220816/0/19648/10/13-31-3, № 1230816/0/19646/10/13-31-3 та № 0001250816/0/19647/10/13-31-3, від 09.09.2005 р. № 0001220816/1/27728/10/15-16-23/3, № 0001230816/1/27729/10/15-16-23/3 та № 0001250816/1/27730/10/15-16-23/3, від 16.11.2005 р. № 0001220816/2/34345/10/15-16-23/3, № 0001230816/2/3434510/15-16-23/3, № 0001250816/2/34354/10/15-16-23/3.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність останніх вимогам чинного законодавства.

          Відповідач проти позову заперечує (арк. справи 248 – 254, т. 1).

          27.01.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги (арк. справи 260 – 262, т. 1) і просить скасувати податкові повідомлення – рішення від 16.11.2005 р.:

-          № 0001220816/2/34345/10/15-16-23/3 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 9 497 384,11 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку з порушенням п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

-          № 0001250816/2/34344/10/15-16-23/3 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 8 060 300 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку з порушенням п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”;

-          № 0001230816/2/34343/10/15-16-23/3.

07.09.2006 р. позивач остаточно визначився з позовними вимогами і просить скасувати податкові повідомлення – рішення від 16.11.2005 р.:

-          № 0001220816/2/34345/10/15-16-23/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 9 504 875 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9 455 822,50 грн.;

-          № 0001250816/2/34344/10/15-16-23/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 909 892 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 742 548 грн.

-          № 0001230816/2/34343/10/15-16-23/3 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 575 204 грн. та застосування (штрафних (фінансових) санкцій в сумі 287 602 грн.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

16.11.2005 р. за результатами адміністративного оскарження Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку були прийняті податкові повідомлення – рішення, якими Дочірньому підприємству “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк були визначені:

-          № 0001220816/2/34345/10/15-16-23/3 (арк. справи 23, т. 1) – податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 9 521 624 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 та п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 9 525 374 грн.;

-          № 0001230816/2/34343/10/15-16-23/3 (арк. справи 24, т. 1) – зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 575 204 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 287 602 грн. (висновок про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість пов'язаний з господарськими операціями з передачі товарів (робіт, послуг) між філіями та між головним підприємством та філіями);

-          № 0001250816/2/34344/10/15-16-23/3 (арк. справи 25, т. 1) – податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 508 142 грн. та застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 754 071 грн.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень – рішень став акт документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнім підприємством “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк за період з 01.10.2002 р. до 30.09.2004 р. від 30.06.2005 р. № 177/13-31-32001618 (арк. справи 26 – 89, т. 1), яким зафіксовані порушення (судом описуються лише ті порушення, які оскаржуються позивачем):

-          п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” – підприємством у період з 01.10.2002 р. по 31.12.2003 р. завищені валові доходи на суму 27 136 698 грн. за внутрішніми господарськими операціями з передачі товарів (робіт, послуг) зі структурними підрозділами (4-й кв. 2002 р. – 1 402 182 грн., 1-й кв. 2003 р. – 2 171 649 грн., 2-й кв. 2003 р. – 8 955 102 грн., 3-й кв. 2003 р. – 11 018 940 грн., 4-й кв. 2003 р. – 3 588 825 грн.);

-          п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” – підприємством в період з 01.10.2002 р. по 31.12.2003 р. завищені валові витрати на суму 57 194 592 грн. за внутрішніми господарськими операціями з передачі товарів (робіт, послуг) зі структурними підрозділами (4-й кв. 2002 р. – 88 700 грн., 1-й кв. 2003 р. – 8 456 090 грн., 2-й кв. 2003 р. – 20 393 042 грн., 3-й кв. 2003 р. – 22 895 765 грн., 4-й кв. 2003 р. – 5 360 995 грн.);

-          п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” – підприємством безпідставно у 3-му кв. 2004 р. до складу валових витрат віднесені витрати по сплаті виконаних робіт Підприємством “Укрінвопромінвест” м. Київ за договором підряду на обстеження системи управління охороною праці від 12.08.2004 р. № 22/08 в сумі 900 000 грн. та за договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 12.08.2004 р. № 49/08 в сумі 1 350 000 грн.;

-          п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” – підприємством до складу валових витрат у 2-му, 3-му та 4-му кварталах 2003 р. включені витрати по управлінню філією в сумі 37 553,03 грн., не підтверджені відповідними розрахунковими документами;

-          п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” – підприємство у періоді з жовтня 2002 р. по вересень 2004 р. до складу податкових зобов'язань був включений податок на додану вартість в сумі 5 427 339 грн. за внутрішніми господарськими операціями з передачі товарів (робіт, послуг) зі структурними підрозділами;

-          п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” – підприємством до складу податкового кредиту у 3-му кв. 2004 р. був включений податок на додану вартість в сумі 375 000 грн., сплачений за виконані Підприємством “Укрінвопромінвест” м. Київ за договором підряду на обстеження системи управління охороною праці від 12.08.2004 р. № 22/08 та за договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 12.08.2004 р. № 49/08 роботи, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва;

-          п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” – підприємством до складу податкового кредиту був включений податок на додану вартість в сумі 220 395 грн. за податковими накладними, оформленими з порушеннями вимог п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.     

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позов Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

1. Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 34-39, 49, т. 1), висновок про порушення Дочірнім підприємством “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк вимог п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган пов'язує з тим, що у перевіряємому періоді позивач та його структурні підрозділи, які до 01.01.2004 р. були самостійними платниками податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, по господарським операціям з передачі товарів (робіт, послуг) між філіями та між головним підприємством та філіями формували валові доходи та валові витрати, податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість.

При цьому обґрунтовуючи свою правову позицію з цього приводу, податковий орган виходить з положень ст. 95 Цивільного кодексу України, відповідно до якої філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97 – ВР (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.     

Відповідач наполягає на тому, що при передачі товарів (робіт, послуг) між позивачем та його філіями, а також між філіями не відбувається передачі права власності на ці товари (роботи, послуги), у зв'язку з чим позивач та його структурні підрозділи безпідставно формували валові доходи та валові витрати, податкове зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість по цим господарським операціям.

Погоджуючись з цією думкою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, суд разом із тим не може прийняти до уваги висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 9 024 859 грн., оскільки в даному випадку не враховані результати фінансово – господарської діяльності за цими операціями, які здійснювалися безпосередньо структурними підрозділами. Тобто відсутній єдиний підхід з боку податкового органу до оцінки цих господарських операцій та сформованих за їх результатами податкових зобов'язань безпосередньо структурними підрозділами позивача.

При цьому суд виходить з положень ч. 3 п. п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якої сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

У зв'язку з тим, що податковим органом під час перевірки не були враховані положення зазначених вище норм ухвалою від 16.02.2006 р. господарським судом Донецької області була призначена судово – бухгалтерська експертиза.

Перед експертом були поставлені наступні завдання:

-          на підставі первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку, а також документів податкового обліку визначити правильність формування позивачем та його філіями податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 4-го кв. 2002 р. по 4-й кв. 2003 р.;

-          з урахуванням результатів дослідження по першому питанню перевірити правильність висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток підприємств з 4-го кв. 2002 р. по 4-й кв. 2003 р. на суму 9 024 859 грн., податку на додану вартість в сумі 5 427 339 грн. та завищення податкового кредиту на суму 12 892 244 грн.     

В результаті проведеного дослідження експертом було встановлено, що висновки акту перевірки про заниження Дочірнім підприємством “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк та його структурними підрозділами податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 1-й кв. 2003 р., 3 квартали 2003 р. та за 2003 рік бухгалтерськими документами підприємства не підтверджуються. Експертом був встановлений факт заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за півріччя 2003 р. на суму 137 тис. грн. Разом із цим це не призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2003 рік.

Не підтверджені також висновки податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 427 339 грн. та завищення податкового кредиту на суму 12 892 244 грн.

Заниження позивачем у 1-му півріччі 2003 р. податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 137 тис. грн. є підставою для застосування до нього передбачених п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 700 грн.   

          2. Відповідно до договору підряду на обстеження системи управління охороною праці від 12.08.2004 р. №22/08 (арк. справи 164-167, т. 1) Підприємство „Укрінвопромінвест” м. Київ прийняло на себе зобов'язання провести обстеження системи правових, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності працівників Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” м. Донецьк та всіх його філій.

Вартість робіт становить 900 000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі  150 000 грн.). Оплата робіт здійснюється на умовах 100% передплати.

Оплату здійснено платіжним дорученням від 13.08.2004 р. №1758 (арк. справи 173, т. 1).

В той же день була виписана податкова накладна № 284 на суму 900 000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 150 000 грн. (арк. справи 24, т. 1).

Відповідно до акту від 30.09.2004 р. № 22 (арк. справи 174, т. 1) про завершення етапу робіт за договором від 12.08.2004 р. №22/08 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи про проведення обстеження системи охорони праці на Дочірньому підприємстві „Донецький облавтодор” м. Донецьк та його філіях. Результат виконаних робот надано у вигляді 24 книг документацій. Вартість робіт склала 900 000 грн. (в тому числі податок на додану вартість в сумі 150 000 грн.).

В результаті проведеної роботи Дочірнє підприємство „Донецький облавтодор” м. Донецьк отримало Звіт за результатами проведеного аудиту системи управління охороною праці виконаний Держаним підприємством „Київський експертно-технічний центр” Держнаглядохоронпраці України. Зазначений Звіт затверджено 30.11.2004 р. начальником Київського ЕТЦ Прохоровим В.В. Тобто, роботу було проведено іншим підприємством, а не виконавцем за договором - Підприємством „Укрінвопромінвест” м. Київ.

Ці обставини підтверджені сторонами.

Враховуючи той факт, що роботи за договором підряду на обстеження системи управління охороною праці від 12.08.2004 р. №22/08 фактично були виконані Держаним підприємством „Київський експертно-технічний центр” Держнаглядохоронпраці України, а також те, що згідно зі штатним розписом Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” м. Донецьк штатна чисельність працівників апарату управління складає 38 робітників, у тому числі 2 - фахівці відділу охорони праці, до функцій яких відноситься прийняття участі у проведенні внутрішнього аудиту охорони праці, податковий орган дійшов висновку, що представлений до перевірки об'єм документів не є достатнім для підтвердження доцільності проведення відповідних робіт у зв'язку з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283 (зі змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Статтею 13 Закону України „Про охорону праці” від 14.10.1992 р. № 2694-ХП встановлено обов'язок власника щодо організації проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та вжиття заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничних факторів.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується представниками сторін, факт виконання відповідних робіт за договором підряду на обстеження системи управління охороною праці від 12.08.2004 р. №22/08 підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Суд вважає, що той факт, що роботи за спірним договором виконувались Держаним підприємством „Київський експертно-технічний центр” Держнаглядохоронпраці України при наявності в штаті підприємства двох фахівців відділу охорони праці не є достатньою підставою вважати, що понесені позивачем витрати по сплаті вартості цих робіт не пов'язані з власною господарською діяльністю.  

Доводи податкового органу стосовно того, що “до перевірки не надано достатньо документів для підтвердження доцільності проведення відповідних робіт у зв'язку з господарською діяльністю підприємства” не може бути прийнятий до уваги, оскільки податковий орган не навів суду переліку документів, які б на його думку підтверджували доцільність проведення відповідних робіт та правомірність включення до складу валових витрат вартості сплачених за договором підряду робіт в сумі 750 000 грн.

Згідно з договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 12.08.2004 р. № 49/08 (арк. справи 168-171, т. 1) Підприємство „Укрінвопромінвест” м. Київ прийняло на себе зобов'язання провести моніторинг технічного стану всіх комплексів, територій та об'єктів виробничого призначення (протипожежну оцінку) Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” м. Донецьк та всіх його філій.

Вартість робіт становить 1 350 000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі  225 000 грн. Оплата робіт здійснюється на умовах 100% передплати.

Оплату здійснено платіжним дорученням від 13.08.2004 №1759 (арк. справи 173, т. 1).

В той же день була виписана податкова накладна № 302 (арк. справи 180, т. 1) на суму 1 350 000 грн.

Відповідно до акту від 30.09.2004 р. № 49 (арк. справи 175, т. 1) про завершення етапу робіт за договором № 49/08 від 12.08.2004 р. виконавець передав, а замовник прийняв результати виконаної роботи на Дочірньому підприємстві „Донецький облавтодор” м. Донецьк та його філіях у вигляді 24 книг документацій. Вартість робіт склала 1 350 000 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 225 000 грн.

Податковий орган не прийняв до уваги понесені підприємством витрати в сумі 1 125 000 грн., оскільки договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 12.08.2004 р. № 49/08 не містить посилання на наявність у виконавця робіт ліцензії, крім того, в аналітичному звіті протипожежного стану службових та виробничих приміщень філії „Автодор №3” Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” м. Донецьк не вказані фактичні виконавці робіт, а сам звіт не підписаний та не затверджений, тобто ідентифікувати, що цей звіт надано на виконання договору підряду від 12.08.2004 р. № 49/08 не є можливим.

Загальні положення про підряд наведені в главі 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

Частиною третьою цієї норми передбачено, що для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Приписи зазначеної норми передбачають, що наявність спеціального дозволу є обов'язковою умовою для здійснення відповідного виду діяльності, разом із тим це не є суттєвою умовою самого договору підряду.

Щодо відсутності в аналітичному звіті протипожежного стану службових та виробничих приміщень філії „Автодор № 3” Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” м. Донецьк вказівки на фактичних виконавців робіт, а також  підписів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 1.6 договору підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 12.08.2004 р. № 49/08 (арк. справи 169, т. 1) виконавець результати проведеної протипожежної оцінки оформляє у вигляді окремих томів (книг) документації у розрізі груп конкретних об'єктів.

Прийняття результатів виконаної роботи у вигляді томів (книг) документації здійснюється шляхом укладення актів прийому – передачі.

Зазначене свідчить, що відповідні звіти, зокрема аналітичний звіт протипожежного стану службових та виробничих приміщень філії „Автодор № 3” Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” м. Донецьк, є результатом виконаних підрядником робіт і не може розглядатися як первинний бухгалтерський документ, на підставі якого вносяться зміни до бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Факти підписання акту прийому – передачі виконаних робіт за договором підряду від 12.08.2004 р. № 49/08 та оплати вартості виконаних робіт підтверджуються матеріалами справи, доказів визнання спірного договору недійсним в установленому законом порядку відповідач суду не представив.

За таких обставин суд вважає, безпідставним донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 468 750 грн. (застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 419 697,50 грн.) та з податку на додану вартість в сумі 375 000 грн. (застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 187 500 грн.).

          3. На стор. 28, 29 акту перевірки (арк. справи 53, т. 1) податковим органом зафіксований факт порушення Дочірнім підприємством “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк вимог п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”:

-          у податковій накладній від 31.01.2003 р. № 1 (податок на додану вартість в сумі 1 833 грн.), виписаній Відкритим акціонерним товариством “Литос”, не заповнений рядок “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 31.01.2003 р. № 2 (податок на додану вартість в сумі 3 076 грн.), виписаній Відкритим акціонерним товариством “Литос”, не заповнені рядки “4” (одиниця виміру), “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 28.02.2003 р. № 35 (податок на додану вартість в сумі 8 333 грн.), виписаній Відкритим акціонерним товариством “Литос”, не заповнені рядки “4” (одиниця виміру), “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 25.03.2003 р. № 25 (податок на додану вартість в сумі 11 666 грн.), виписаній Відкритим акціонерним товариством “Литос”, не заповнені рядки “4” (одиниця виміру), “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 28.03.2003 р. № 42/87 (податок на додану вартість в сумі 26 349 грн.), виписаній Відкритим акціонерним товариством “Кредмаш”, не заповнені рядки “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 17.04.2003 р. № 128 (податок на додану вартість в сумі 8 333 грн.), виписаній Відкритим акціонерним товариством “Литос”, не заповнені рядки “4” (одиниця виміру), “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 31.07.2003 р. № 42/186 (податок на додану вартість в сумі 3 214 грн.), виписаній Відкритим акціонерним товариством “Кредмаш”, не заповнені рядки “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 21.08.2003 р. № 42/231 (податок на додану вартість в сумі 447 грн.), виписаній Відкритим акціонерним товариством “Кредмаш”, не заповнені рядки “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 03.06.2004 р. № 561 (податок на додану вартість в сумі 1 047 грн.), виписаній Державним дорожнім науково – дослідним інститутом ім. М. П. Шульгіна,  не заповнені рядки “4” (одиниця виміру), “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 13.07.2004 р. № 129 (податок на додану вартість в сумі 25 000 грн.), виписаній ДФ Товариства з обмеженою відповідальністю “Мост”, не заповнені рядки “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 21.07.2004 р. № 130 (податок на додану вартість в сумі 25 000 грн.), виписаній ДФ Товариства з обмеженою відповідальністю “Мост”, не заповнені рядки “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 31.07.2004 р. № 50 (податок на додану вартість в сумі 18 043 грн.), виписаній ДФ Товариства з обмеженою відповідальністю “Мост”, не заповнені рядки “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість);

-          у податковій накладній від 31.07.2004 р. № 51 (податок на додану вартість в сумі 88 053 грн.), виписаній ДФ Товариства з обмеженою відповідальністю “Мост”, не заповнені рядки “5” (кількість (об'єм, обсяг) та “6” (ціна продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість).

Позивач надав до матеріалів справи копії всіх перелічених вище податкових накладних, заповнених з дотриманням всіх передбачених п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість” вимог (арк. справи 225 – 237, т. 1). При цьому позивач також наполягає на тому, що всі ці накладні були представлені податковому органу під час проведення перевірки.

З метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи суд ухвалою від 07.09.2006 р. зобов'язав відповідача надати інформацію стосовно того, чи сформували контрагенти Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк податкові  зобов'язання за спірними податковими накладними.

08.09.2006 р. Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку повідомила суду, що стосовно Відкритого акціонерного товариства “Литос” до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції був направлений запит на проведення зустрічної перевірки з метою встановлення факту формування останнім податкових зобов'язань з податку на донгу вартість по господарським операціям, здійсненим з позивачем.

В свою чергу Волноваська об'єднана державна податкова інспекція підтвердила факт формування Відкритим акціонерним товариством “Литос” податкових зобов'язань з податку на додану вартість по господарським операціям з позивачем.

Щодо Відкритого акціонерного товариства “Кредмаш”, ДФ Товариства з обмеженою відповідальністю “Мост” та Державного дорожнього науково – дослідного інституту ім. М. П. Шульгіна запити на проведення зустрічних перевірок не направлялись.

За таких обставин суд вважає безпідставним донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 220 395 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 110 197,50 грн.

          4. Як вбачається зі стор. 19 акту перевірки (арк. справи 44, 45 т. 1) під час перевірки податковим органом був зафіксований факт порушення підприємством вимог п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 11 266 грн.

За приписами цієї норми не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

          Зазначене порушення на думку податкового органу полягає в тому, що до складу валових витрат  1-3 му кварталах 2003 р. були включені витрати по управлінню філією на підставі актів виконаних робіт.

В зазначених актах міститься вказівка на те, що відповідні витрати зроблені на підставі п. 2 Статуту та затвердженого кошторису.

Вказаний кошторис розглядається податковим органом як “відповідний розрахунковий документ” (арк. справи 44), відсутність якого позбавляє платника податку витрати по управлінню філією включати до складу валових витрат.

В свою чергу позивач представив суду копії актів прийому передачі виконаних робіт:

-          від 31.03.2003 р. № 352 на суму 5 166,47 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 861,08 грн.;

-          від 30.04.2003 р. № 456 на суму 6 616,67 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 102,78 грн.;

-          від 30.05.2003 р. № 609 на суму 4 497,28 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 749,55 грн.;

-          від 30.06.2003 р. № 661 на суму 3 869,98 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 645 грн.;

-          від 31.07.2003 р. № 930 на суму 6 576,25 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 096,04 грн.;

-          від 31.08.2003 р. № 990 на суму 10 350,28 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 725,05 грн.;

-          від 30.09.2003 р. № 1196 на суму 4 578,17 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 763,03 грн.;

-          від 31.10.2003 р. № 1269на суму 747,26 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 124,54 грн.;

-          від 30.11.2003 р. № 1353 на суму 82,67 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 13,78 грн.;

-          від 23.12.2003 р. на суму 7 745, 09 грн. , в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 290,85 грн.   

Всього в сумі 50 230,12 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 8 371,70 грн.

Крім того, суду представлені копії податкових накладних:

-          від 23.12.2002 р. № 2927 на суму 7 461,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 243,60 грн.;

-          від 31.12.2002 р. № 920 на суму 3 576 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 596 грн.;

-          від 31.01.2003 р. № 93 на суму 3 465,60 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 577,60 грн.;

-          від 28.02.2003 р. № 258 на суму 8 571,40 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 428,57 грн.;

-          від 30.04.2003 р. № 657 на суму 6 616,67 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 102,78 грн.;

-          від 30.05.2003 р. № 928 на суму 4 497,28 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 749,55 грн.;

-          від 30.06.2003 р. № 1260 на суму 3 869,98 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 645 грн.;

-          від 31.07.2003 р. № 1796 на суму 6 576,25 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 096,04 грн.;

-          від 31.08.2003 р. № 2071 на суму 10 350,28 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 725,05 грн.;

-          від 30.09.2003 р. № 2397 на суму 4 578,17 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 763,03 грн.;

-          від 31.10.2003 р. № 2629 на сум 747,26 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 124,54 грн.;

-          від 30.11.2003 р. № 2816 на сум 82,67 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 13,78 грн.;

-          від 23.12.2003 р. № 2927 на суму 7 745,09 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1 290,85 грн.

Всього в сумі 68 138,25 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 11 356,39 грн.

Відповідно до ч. 3 п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Зазначене свідчить про те, що сам факт наявності у позивача податкових накладних на суму 11 266 грн., які самі по собі є розрахунковими документами, є достатньою підставою для включення відповідних витрат до складу валових витрат, незалежно від наявності або відсутності затвердженого кошторису, при умові, що ці витрати пов'язані з власною господарською діяльністю.   

Крім того, кошторис представляє собою документ який містить в собі інформацію про заплановані підприємством витрати, і не може розцінюватися судом як розрахунковий документ, який підтверджує фактично понесені витрати.    

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                               ПОСТАНОВИВ:

Позов Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових повідомлень – рішень від 16.11.2005 р.:

№ 0001220816/2/34345/10/15-16-23/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 9 504 875 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9 455 822,50 грн.;

№ 0001250816/2/34344/10/15-16-23/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 909 892 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 742 548 грн.

№ 0001230816/2/34343/10/15-16-23/3 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 575 204 грн. та застосування (штрафних (фінансових) санкцій в сумі 287 602 грн.) задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення – рішення від 16.11.2005 р. № 0001220816/2/34345/10/15-16-23/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 9 504 875 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9 442 122,50 грн.

Скасувати податкові повідомлення – рішення від 16.11.2005 р.:

№ 0001250816/2/34344/10/15-16-23/3 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 909 892 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 742 548 грн.

№ 0001230816/2/34343/10/15-16-23/3 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 575 204 грн. та застосування (штрафних (фінансових) санкцій в сумі 287 602 грн.).

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” м. Донецьк судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня підписання постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова підписана 08.09.2006 р.

Суддя                                                                                                Волошинова Л.В.