Рішення

від 17.10.2023 по справі 910/6540/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2023Справа № 910/6540/23За клопотанням Приватного підприємства «Торговий Будинок «ЛЕЙБЛ ПАК»

про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу

За позовом Приватного підприємства «Торговий Будинок «ЛЕЙБЛ ПАК» (61070,м. Харків, пров. Лісопарківський 2-й, буд. 8, кв. 9; поштова адреса: 61007, м. Харків, вул. Миру, 26 А)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Хоум» (03028, м. Київ, просп. Науки, 3)

про стягнення заборгованості у розмірі 161395, 34 грн.

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий Будинок «ЛЕЙБЛ ПАК» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Хоум» (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №12/21 від 24.02.2021 у розмірі 186 395, 34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 закрито провадження у справі в частині стягнення 15 000, 00 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки в процесі розгляду спору основний борг в цій частині було погашено відповідачем. В іншій частині - позов задоволено частково. За рішенням суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Хоум» на користь Приватного підприємства «Торговий Будинок «ЛЕЙБЛ ПАК» 135386 (сто тридцять п`ять тисяч триста вісімдесят шість) грн 00 коп. - основного боргу, 9601 (дев`ять тисяч шістсот одна) грн 64 коп. - пені, 831 (вісімсот тридцять одну) грн 60 коп. - інфляційних втрат, 566 (п`ятсот шістдесят шість) грн 33коп. - 3 % річних, а також 2 420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн 94 коп - судового збору.

В повному тексті рішення зазначено, що питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 тисяч гривень будуть вирішені судом, у випадку подання позивачем відповідних доказів в порядку статті 244 ГПК України.

01.09.2023 від позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 20000, 00 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2023 року було прийнято до розгляду клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення, про що сторонами направлено ухвалу та надано відповідачеві десятиденний строк на подання пояснень та заперечень на клопотання про ухвалення додаткового рішення.

19.09.2023 року до суду надійшли заперечення відповідача у справі про стягнення з нього витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень та клопотання про зменшення розміру таких витрат до десяти тисяч гривень, які обґрунтовані тим, що такі витрати у розмірі двадцять тисяч гривень на професійну правничу допомогу адвоката є завищеними (їх розмір не є розумним для розгляду даної справи), не є такими, що були необхідні для захисту прав позивача, а тому заявлений розмір таких витрат є необґрунтованим.

Отже, розглянувши заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомоги, оцінивши подані докази понесення таких витрат, а також доводи відповідача щодо зменшення розміру таких витрат, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Радченко проти України", "Гуриненко проти України".

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Так, позивачем у якості доказів понесення витрат на правничу допомоги надано додаткову угоду № 1 від 06.04.2023 до договору про надання правової допомоги № ЛП від 03.09.2018 року, відповідно до якої Адвокатське об`єднання "Корт Райдер" надає правову допомогу ПП "Торговий будинок "Лейбл Парк" щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Комфорт Хоум" за договором поставки № 12/21 від 24.02.2021. Відповідно до п. 2 сторони домовились, що вартість послуг за представництво інтересів ПП "Торговий будинок "Лейбл Парк" в суді першої інстанції складає 20000,00 грн., і сплачується двома частинами як те, передбачено пунктом 2.1 додаткової угоди. Відповідно до п. 2.2 додаткової угоди, кінцевий перелік (детальний опис) та їх обсяг визначаються в акті виконаних робіт (наданих послуг), який укладається та підписується сторонами за результатом наданих послуг.

Крім того, позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2023 року, відповідно до якого АО "Корт Райдер" надано наступні послуги в рамках розгляду господарської справи № 910/6540/23: правовий аналіз документів, складання позовної заяви та вкладання заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також докази оплати виставлених рахунків за надану правничу допомогу у загальному розмірі 20 тисяч гривень (платіжні інструкції від 12.04.2023 та від 31.08.2023).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, поведінки сторін щодо врегулювання спору тощо.

Таким чином позивачем у справі підтверджено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень.

Однак, суд вважає, що такі витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі не відповідають принципу розумності, необхідності таких витрат для розгляду саме даної категорії справи, яка не є складною, типовою, розглядалась в рамках спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, суд зазначає, що написання та подання заяви про зменшення розміру позовних вимог було здійснено поза встановленим процесуальним строком, а тому не прийнято судом до розгляду, а тому і не було необхідним в складі наданої правничої допомоги.

Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги частково, відповідачем частково погашено суму боргу у справі, в зв`язку з чим провадження у справі закрито в частині стягнення 15 тисяч гривень, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), ціною позову у справі, суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із складністю даної справи та часом, який необхідний для надання правової допомоги в даній справі для захисту інтересів позивача.

За таких обставин, суд вважає, що з урахуванням всіх вище перелічених критеріїв, розумним та співмірним буде розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунок позивача, у сумі 10000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Хоум" про розподіл судових витрат із врахуванням витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Хоум» (03028, м. Київ, проспект Науки, 3; ідентифікаційний код: 39182454) на користь Приватного підприємства «Торговий Будинок «ЛЕЙБЛ ПАК» (61070,м. Харків, пров. Лісопарківський 2-й, буд. 8, кв. 9; поштова адреса: 61007, м. Харків, вул. Миру, 26 А; ідентифікаційний код: 35588198) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомоги відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких