Рішення

від 04.10.2023 по справі 914/1471/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2023 Справа № 914/1471/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Виконуючого обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

позивача-1 Північного офісу Держаудитслужби, м. Київ

позивача-2 Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Київ

позивача-3 Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Київська область, м. Переяслав

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум», м. Львів,

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 182211,48 грн

За участю представників сторін:

від прокуратури: Панькевич Р.В.;

від позивача 1: Омельченко Б.Л.;

від позивача 2: не з`явися;

від позивача 3: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява виконуючого обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: позивача-1 Північного офісу Держаудитслужби, позивача-2 Державної служби України з надзвичайних ситуацій позивача-3 Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 182211,48 грн.

10.05.2023 на електронну адресу суду від Бориспільської окружної прокуратури Київської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору: платіжна інструкція №984 від 03.05.2023 у розмірі 5417,17 грн.

Ухвалою суду від 12.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 07.06.2023 о 13:00 год.

16.05.2023 засобами поштового зв`язку від Бориспільської окружної прокуратури до суду надійшло клопотання з долученим оригіналом платіжної інструкції №984 від 03.05.2023 (вх.№12269/23).

02.06.2023 на електронну адресу суду від позивача-1 надійшло клопотання про участь у підготовчому засіданні, що призначено на 07.06.2023 о 13:00 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№13919/23).

Ухвалою від 05.06.2023 суд задовольнив клопотання позивача-1 про проведення судового засідання, що призначене на 07.06.2023 о 13:00 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 05.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 05.07.2023, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 02.08.2023.

Ухвалою від 02.08.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 002.08.2023, суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.09.2023.

Ухвалою від 06.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 06.09.2023, суд ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 04.10.2023.

08.09.2023 засобами поштового зв`язку від Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача 3 (вх.№21823/23).

25.09.2023 засобами поштового зв`язку від Північного офісу Держаудитслужби надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, що призначено на 04.10.2023 о 13:45 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№23194/23).

Ухвалою від 26.09.2023 суд задовольнив клопотання позивача 1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судове засідання 04.10.2023 з`явився прокурор. Додаткових клопотань, заяв, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не подавав. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі.

У судове засідання 04.10.2023 у режимі відеоконференції з`явився представник позивача 1. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі.

У судове засідання 04.10.2023 представники позивача 2 та позивача 3 не з`явились, явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Додаткових клопотань, заяв, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не скерували.

У судове засідання 04.10.2023 відповідач не з`явися, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Відзив на позовну заяву, заяви та клопотання до суду не скерував.

У судовому засіданні 04.10.2023 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 04.10.2023 після повернення з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи прокурора.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що сторонами під час проведення закупівлі природного газу порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Крім того, укладенням додаткових угод до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року порушено матеріальні державні інтереси, оскільки, з урахуванням додаткових угод, ціна за 1000 куб. м. газу збільшилась з 3681,01 грн до 8059,45 грн, тобто на 4378,44 грн (майже на 119% від первинної ціни газу) та зменшилась кількість товару з 101,145 тис. куб. м. до 73,22703 тис. куб. м..

У зв`язку з чим прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди №1 від 04.05.2020, №2 від 20.10.2020, №3 від 20.10.2020, №4 від 20.10.2020, №5 від 20.10.2020, №6/1 від 16.12.2020. №7 від 16.01.2021, №8 від 16.01.2021 до договору №63 на постачання природного газу від 23.04.2020, укладеного між Центром зв`язку та управлінням ДСНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» та стягнути грошові кошти у розмірі 182211,48 грн.

Аргументи позивачів 1, 2, 3.

Позивач 1 письмових пояснень до суду не скерував. У судовому засіданні, представник позивача 1 повідомив суд, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо задоволення таких.

Позивач 2 у клопотанні від 12.06.2023 за вх.№14566/23 зазначив, що позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.

Письмових пояснень від позивача 3 до суду не надходило. У клопотанні від 08.09.2023 за вх.№218023/23, позивач 3 просить суд розглядати справу за його відсутності.

Аргументи відповідача.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 12.05.2023 року п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів, заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не подавав.

Уся поштова кореспонденція у справі направлялась відповідачу на юридичну адресу (просп. Чорновола, буд. 63, м. Львів, 79019) та на фактичну адресу відповідача (пл. Міцкевича, буд. 8, поверх 5, м. Львів, 79000), однак, така була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові конверти з довідкою Ф.20.

Одночасно, суд звертає увагу, що додатково скеровував кореспонденцію суду на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі №904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).

З вище наведених норм слід вважати, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Таким чином, суд зазначає, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд справи у суді та мали можливість, передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання обов`язків.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Згідно відомостей електронної системи публічних закупівель «Prozorro», за результатами відкритих торгів UA-2020-01-10-001999-c між Центом зв`язку та управління ДСНС України (далі - позивач-3, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» (далі - відповідач, постачальник) 24.03.2020 укладено договір постачання природного газу №63 (далі - договір).

Відповідно до п 1.1. постачальник зобов`язується передати у власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та кінцевим споживачем, 09120000-6 - Газове паливо (природний газ) (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 1.2. договору обсяг постачання газу - 101,145 тис. м. куб..

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами , що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: 3681,01 грн у т.ч. ПДВ 613,50 грн.

Згідно з п. 3.3. договору, до ціни газу також додається тариф на транспортування газу (із замовленням (бронюванням) потужності), який становить 124,16 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 24,83 грн, всього з ПДВ 148,99 грн.

Відповідно до п. 3.4. договору, разом ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування (із замовленням (бронюванням) потужності) становить 3830,00 грн з ПДВ.

Загальна сума договору складає 387385,35 грн з ПДВ (п. 3.3. договору).

Пунктом 3.4. договору передбачено, що ціна, зазначена у п. 3.2. договору, може змінюватися протягом дії договору відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Згідно з п. 3.5.договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2. та 3.4. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

Відповідно до п. 3.6. договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору.

Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.7. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата газу здійснюється споживачем виключно за рахунок бюджетних коштів, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з п. 4.3. договору у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.8. договору передбачено, що звірка розрахунків здійснюється споживачем протягом десяти днів з дати пред`явлення вимоги про це однієї зі сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі газу.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 26.03.2020 року до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з п. 11.3. договору одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором (п. 11.4. договору).

Відповідно до п. 11.5. договору будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійсненні в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Пунктом 11.6. договору зазначено, щ будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Підставою для підвищення ціни природного газу став лист ТОВ «Кастум» від 17.04.2020 за вих. №17/04/01та експертний висновок Львівської торгово-промислової палати від 09.04.2020 №19-09/337, виданий на запит ТОВ «Кастум» від 09.04.2020 №09/04/20, відповідно до якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 06.04.2020 (3984,00 грн. за 1000 куб. м) та станом на 08.04.2020 (4243,00 грн. за 1000 куб. м) результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТF між вказаними датами 06.04.2020 та 08.04.2020 склав +6,5%.

04.05.2020 року сторонами укладено додаткову угоду №1 (далі - додаткова угода №1) до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, якою викладено у новій редакції пункти 3.2, 3.3. та 3.4. договору, решту умов договору залишено без змін.

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди №1 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: 4064,01 грн у т.ч. ПДВ 677,34 грн.

Пункт 3.3. договору в редакції додаткової угоди №1 до ціни газу також додається тариф на транспортування газу (із замовленням (бронюванням) потужності), який становить 124,16 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 24,83 грн, всього по з ПДВ 148,99 грн.

Згідно з п. 3.4. договору в редакції додаткової угоди №1 разом ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування (із замовленням (бронюванням) потужності) становить 4213,00 грн з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди №1 передбачено, що всі інші умови договору залишаються незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №1 ця угода є невід`ємною частиною договору на постачання природного газу №63 від 24.03.2020 року та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.04.2020 року.

Підставою для підвищення ціни природного газу став лист ТОВ «Кастум» від 05.10.2020 за вих. №15/10/01та експертний висновок Львівської торгово-промислової палати від 15.09.2020 №19-09/832, виданий на запит ТОВ «Кастум» від 14.09.2020 №14/09/27, відповідно до якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 22.08.2020 (4079,94 грн. за 1000 куб. м) та станом на 14.09.2020 (5898,75 грн. за 1000 куб. м) результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТF між вказаними датами 14.09.2020 та 22.08.2020 склав +44,6%. Відповідно до експертного висновку Львівської торгово-промислової палати від 05.10.2020 №19-09/919, виданий на запит ТОВ «Кастум» від 05.10.2020 №05/10/01, відповідно до якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 15.09.2020 (5943,13 грн. за 1000 куб. м) та станом на 01.10.2020 (6761,53 грн. за 1000 куб. м) результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТF між вказаними датами 01.10.2020 та 15.09.2020 склав +13,8%.

20.10.2020 року сторони уклали додаткову угоду №2 (далі - додаткова угода №2) до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, якою, посилаючись на зміну ціни за одиницю товару з 01.10.2020 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 3.2., 3.3. та 3.4. у наступній редакції:

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди №2 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: 4485,31 грн у т.ч. ПДВ 747,55 грн.

Пункт 3.3. договору в редакції додаткової угоди №2 до ціни газу також додається тариф на транспортування газу (із замовленням (бронюванням) потужності), який становить 124,16 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 24,83 грн, всього по з ПДВ 148,99 грн.

Згідно з п. 3.4. договору в редакції додаткової угоди №2 разом ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування (із замовленням (бронюванням) потужності) становить 4634,30 грн з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди №2 передбачено, що всі інші умови договору залишаються незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №2 ця угода є невід`ємною частиною договору на постачання природного газу №63 від 24.03.2020 року та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.10.2020 року.

20.10.2020 року сторони уклали додаткову угоду №3 (далі - додаткова угода №3) до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.10.2020 року та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 3.2., 3.3. та 3.4. у наступній редакції:

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди №3 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: 4948,74 грн у т.ч. ПДВ 824,79 грн.

Пункт 3.3. договору в редакції додаткової угоди №3 до ціни газу також додається тариф на транспортування газу (із замовленням (бронюванням) потужності), який становить 124,16 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 24,83 грн, всього по з ПДВ 148,99 грн.

Згідно з п. 3.4. договору в редакції додаткової угоди №3 разом ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування (із замовленням (бронюванням) потужності) становить 5097,73 грн з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди №3 передбачено, що всі інші умови договору залишаються незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №2 ця угода є невід`ємною частиною договору на постачання природного газу №63 від 24.03.2020 року та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.10.2020 року.

20.10.2020 року сторони уклали додаткову угоду 4 (далі - додаткова угода №4) до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.10.2020 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 3.2., 3.3. та 3.4. у наступній редакції:

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди №4 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: 5458,51 грн у т.ч. ПДВ 909,75 грн.

Пункт 3.3. договору в редакції додаткової угоди №4 до ціни газу також додається тариф на транспортування газу (із замовленням (бронюванням) потужності), який становить 124,16 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 24,83 грн, всього по з ПДВ 148,99 грн.

Згідно з п. 3.4. договору в редакції додаткової угоди №4 разом ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування (із замовленням (бронюванням) потужності) становить 5607,50 грн з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди №4 передбачено, що всі інші умови договору залишаються незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №4 ця угода є невід`ємною частиною договору на постачання природного газу №63 від 24.03.2020 року та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.10.2020 року.

20.10.2020 року сторони уклали додаткову угоду №5 (далі - додаткова угода №5) до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.10.2020 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 3.2., 3.3. та 3.4. у наступній редакції:

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди №5 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: 6019,26 грн у т.ч. ПДВ 1003,21 грн.

Пункт 3.3. договору в редакції додаткової угоди №5 до ціни газу також додається тариф на транспортування газу (із замовленням (бронюванням) потужності), який становить 124,16 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 24,83 грн, всього по з ПДВ 148,99 грн.

Згідно з п. 3.4. договору в редакції додаткової угоди №5 разом ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування (із замовленням (бронюванням) потужності) становить 6168,25 грн з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди №5 передбачено, що всі інші умови договору залишаються незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №5 ця угода є невід`ємною частиною договору на постачання природного газу №63 від 24.03.2020 року та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.10.2020 року.

16.12.2020 року сторони уклали додаткову угоду №6 (далі - додаткова угода №6) до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 31.12.2020 та тривалим проведенням процедури закупівлі та з метою безпосереднього постачання природного газу споживачу, керуючись пунктом 8 частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 28.02.2021 року

16.12.2020 року сторони уклали додаткову угоду №6/1 (далі - додаткова угода №6/1) до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.12.2020 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 3.2., 3.3. та 3.4. у наступній редакції:

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди №6/1 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: 6636,09 грн у т.ч. ПДВ 1106,02 грн.

Пункт 3.3. договору в редакції додаткової угоди №6/1 до ціни газу також додається тариф на транспортування газу (із замовленням (бронюванням) потужності), який становить 124,16 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 24,83 грн, всього по з ПДВ 148,99 грн.

Згідно з п. 3.4. договору в редакції додаткової угоди №6/1 разом ціна газу з урахуванням тарифу на транспортування (із замовленням (бронюванням) потужності) становить 6785,08 грн з ПДВ.

Пунктом 2 додаткової угоди №6/1 передбачено, що всі інші умови договору залишаються незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №6/1 ця угода є невід`ємною частиною договору на постачання природного газу №63 від 24.03.2020 року та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.12.2020 року у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Підставою для підвищення ціни природного газу став лист ТОВ «Кастум» від 04.01.2021 за вих. №04/01/01та ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1/21 від 04.01.2021, що видана на замовлення заявника ТОВ «Кастум» від 04.01.2021 №4/01/1, відповідно до якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 04.12.2020 (7682,33 грн. за 1000 куб. м) та станом на 04.01.2021 (10045,99 грн. за 1000 куб. м) результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТF між вказаними датами 04.01.2021 та 04.12.2020 склав +30,76%. Відповідно до цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №11/21 від 05.01.2021, виданої на замовлення заявника ТОВ «Кастум» від 05.01.2021 №5/01/1, відповідно до якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 21.12.2020 (8323,66 грн. за 1000 куб. м) та станом на 05.01.2021 (10383,30 грн. за 1000 куб. м) результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТF між вказаними датами 05.01.2021 та 21.12.2020 склав +24,74%. Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №37/21 від 12.01.2021, виданої на замовлення заявника ТОВ «Кастум» від 11.01.2021 №11/01/1, відповідно до якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 07.01.2021 (9030,33 грн. за 1000 куб. м) та станом на 09.01.2021 (9874,08 грн. за 1000 куб. м) результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТF між вказаними датами 07.01.2021 та 09.01.2021 склав +9,34%. Відповідно до цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №38/21 від 12.01.2021, виданої на замовлення заявника ТОВ «Кастум» від 11.01.2021 №11/01/3, відповідно до якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 08.01.2021 (9971,78 грн. за 1000 куб. м) та станом на 11.01.2021 (10331,05 грн. за 1000 куб. м) результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі NCG між вказаними датами 11.01.2021 та 08.01.2021 склав +3,60%. Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №39/21 від 12.01.2021, виданої на замовлення заявника ТОВ «Кастум» від 11.01.2021 №11/01/2, відповідно до якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 06.01.2021 (9567,67 грн. за 1000 куб. м) та станом на 11.01.2021 (10606,88 грн. за 1000 куб. м) результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТF між вказаними датами 11.01.2021 та 06.01.2021 склав +10,86%. Згідно з ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №53/21 від 12.01.2021, виданої на замовлення заявника ТОВ «Кастум» від 12.01.2021 №12/01/65, відповідно до якої зафіксовано ціни на природний газ станом на 11.01.2021 (10606,88 грн. за 1000 куб. м) та станом на 12.01.2021 (11424,42 грн. за 1000 куб. м) результатами біржових торгів на товарній біржі «Українська енергетична біржа» та зазначено, що рівень коливання ціни природного газу на європейському хабі ТТF між вказаними датами 12.01.2021 та 11.01.2021 склав +7,71%.

16.01.2021 року сторони уклали додаткову угоду №7 (далі - додаткова угода №7) до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.01.2021 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 3.2., 3.3. та 3.4. у наступній редакції:

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди №7 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: 7313,91 грн у т.ч. ПДВ 1218,99 грн.

Пункт 3.3. договору в редакції додаткової угоди №7 до ціни газу також додається тариф на транспортування газу (із замовленням (бронюванням) потужності), який становить 124,16 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 24,83 грн, всього по з ПДВ 148,99 грн.

Згідно з п. 3.4. договору в редакції додаткової угоди №7 разом ціна газу з ПДВ та урахуванням тарифу на транспортування (із замовленням (бронюванням) потужності) становить 7462,90 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди №7 передбачено, що всі інші умови договору залишаються незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №7 ця угода є невід`ємною частиною договору на постачання природного газу №63 від 24.03.2020 року та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.01.2021 року у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

16.01.2021 року сторони уклали додаткову угоду №8 (далі - додаткова угода №8) до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, якою, враховуючи зміну ціни за одиницю товару з 01.01.2021 та керуючись Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про ринок природного газу» дійшли згоди викласти пункти 3.2., 3.3. та 3.4. у наступній редакції:

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди №8 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить: 8059,45 грн у т.ч. ПДВ 1343,24 грн.

Пункт 3.3. договору в редакції додаткової угоди №8 до ціни газу також додається тариф на транспортування газу (із замовленням (бронюванням) потужності), який становить 124,16 грн за 1000 куб. м., крім того ПДВ 24,83 грн, всього по з ПДВ 148,99 грн.

Згідно з п. 3.4. договору в редакції додаткової угоди №8 разом ціна газу з ПДВ та урахуванням тарифу на транспортування (із замовленням (бронюванням) потужності) становить 8208,44 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди №8 передбачено, що всі інші умови договору залишаються незмінними та обов`язковими до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди №8 ця угода є невід`ємною частиною договору на постачання природного газу №63 від 24.03.2020 року та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.01.2021 року у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

16.01.2021 року сторони уклали додаткову угоду №9 (далі - додаткова угода №9) до договору №63 від 24.03.2020 року, відповідно до п. 1 якої визначили, на підставі частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшили суму договору на 77477,00 грн, що не перевищує 20% від суми договору використаної в 2020 році. Загальна сума договору в результаті збільшення складає 464862,35 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди №9 передбачено, що вона є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди№9 дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до 28.02.2021 року та до повного виконання зобов`язань по даній додатковій угоді.

12.03.2021 року сторони уклали додаткову угоду №10 (далі - додаткова угода №10) до договору №63 від 24.03.2020 року, відповідно до п. 1 якої погодили зменшити суму договору на 2191,36 грн. Загальна сума договору в результаті зменшення складає 462670,99 грн

Пунктом 3 додаткової угоди №10 передбачено, що вона є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди№10 дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до 22.03.2021 року та до повного виконання зобов`язань по даній додатковій угоді.

10.03.2021 року листом №15/Г/41 вих.-21 Київська обласна прокуратура звернулась до Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо надання інформації щодо договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року.

22.03.2021 року листом №75-01-303/75 Центр зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій надав Київській обласній прокуратурі запитувану інформацію з відповідними документами.

06.12.2022 листом за вих.№1160ВИХ-22 Бориспільська окружна прокуратура Київської обласної прокуратури звернулась до Північного офісу Держаудитслужби, у якому зазначали про можливість порушення бюджетного законодавства під час проведення процедури закупівлі.

Листом Північний офіс Держаудитслужби повідомив Бориспільську окружну прокуратуру Київської обласної прокуратури про відсутність підстав щодо проведення моніторингу.

08.12.2022 листом за №51/1-1171 вих.-22 Бориспільська окружна прокуратура Київської обласної прокуратури звернулась до Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо надання інформації по договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 року, а також надання належним чином завіреної копії уставу організації.

27.12.2022 року листом №75.01-1523/75 Центр зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій повідомив Бориспільську окружну прокуратуру Київської обласної прокуратури, що збільшення загальної суми договору №63 від 24.03.2020 року в результаті збільшення ціни за одиницю товару в період дії договору не відбувалось Зазначив, що загальна сума договору збільшилась тільки по причині укладання 16.01.2021 року додаткової угоди на суму, що не перевищує 20% фактично використаних коштів в 2020 році на термін достатній для проведення закупівлі в наступному році.

10.04.2023 листом за №51/1-551 вих-23 Бориспільська окружна прокуратура Київської обласної прокуратури звернулась до Північного офісу Держаудитслужби, у якому зазначали про можливість порушення бюджетного законодавства під час проведення процедури закупівлі.

10.04.2023 листом за №51/1-553 вих-23 Бориспільська окружна прокуратура Київської обласної прокуратури звернулась до Північного офісу Держаудитслужби, у якому зазначали про можливість порушення бюджетного законодавства під час проведення процедури закупівлі, що свідчить про наявність ознак порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

У відповідь на звернення Бориспільської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури від 10.04.2020 №51/1-551 вих-23 та від 10.04.2020 №51/1-553 вих.-53, Північний офіс Держаудитслужби листом у відповідь повідомив про те, що у відповідності до вимог законодавства не передбачено звернення Офісу до суду з позовом про визнання недійсним договорів та додаткових угод ( утому числі, укладених за результатами процедур закупівель). Одночасно, зазначив, що планом проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2023 року проведення перевірок у Центрі зв`язку та управління ДСНС не передбачено.

24.04.2023 листом №51/1-670 вих.-23 Бориспільська окружна прокуратура Київської обласної прокуратури звернулась до Державної служби України з надзвичайних ситуацій із запитом про те, чи має намір Державна служба України з надзвичайних ситуацій звернутися до суду про визнання додаткових угод до договору №63 від 24.03.2023 року недійсними та стягнення з ТОВ «Кастум» грошовими коштів у сумі 182211,48 грн, або повідомити про причини, що перешкоджають захисту порушених інтересів.

28.04.2023 на виконання вище зазначеного запиту, Державна служба України з надзвичайних ситуацій надала відповідь №05-7647/163-2, у якій зазначила, що у ДСНС відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом про визнання додаткових угод до договору №63 від 24.03.2023 року недійсними та стягнення з ТОВ «Кастум» грошовими коштів у сумі 182211,48 грн.

28.04.2023 листом №15/1-713 вих.-23 Бориспільська окружна прокуратура Київської обласної прокуратури повідомила Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Північний офіс Держаудитслужби та Центр зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод №№1-5, 6/1, 7-8 ціна природного газу зросла з 3681,01 грн до 8059,45 грн, проте зменшено обсяги закупленого газу з 101,145 тис. м. куб. до 73,22703 тис. м. куб. Загальна сума договору зросла до 464862,35 грн, тобто 4378,44 грн , що є майже на 119% від первинної ціни газу, яка була визначеною та погодженою сторонами у момент укладення договору поставки природного газу №63 від 24.03.2020 року.

Загалом, за наслідками виконання договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020 та укладених додаткових угод позивачем фактично спожито та сплачено за постачання об`ємів газу:

- у березні 2020 року - 2,08982 тис. куб. м. за ціною 3830,00 грн за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на транспортування) на загальну суму 8004,02 грн;

- у квітні 2020 року - 1,45111 тис. куб. м. за ціною 4213,00 грн за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на транспортування) на загальну суму 61113,52 грн;

- у жовтні 2020 року - 1,92511 тис. куб. м. за ціною 6168,25 грн за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на транспортування) на загальну суму 11874,56 грн;

- у листопаді 2020 року - 16,18902 тис. куб. м. за ціною 6168,25 грн за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на транспортування) на загальну суму 99857,95 грн;

- у грудні 2020 року - 42,40024 тис. куб. м. за ціною 6168,25 грн за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на транспортування) на загальну суму 261535,30 грн;

- у січні 2021 року - 6,71421 тис. куб. м. за ціною 8208,44,00 грн за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на транспортування) на загальну суму 55113,22 грн;

- у лютому 2021 року - 2,45752 тис. куб. м. за ціною 8208,44,00 грн за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на транспортування) на загальну суму 20172,42 грн.

Наведені обставини підтверджуються актами здачі-приймання природного газу від 21.04.2020 №РН-0000494, від 29.05.2020 №РН-0000537, від 10.11.2020 №РН-0001150, від 04.12.2020 №РН-0001243, від 08.12.2020 №РН-0001290, від 15.02.2021 №РН-0000154, від 10.03.2021 №РН-0000400 та платіжними дорученнями від 21.04.2020 №397, від 01.06.2020 №589, від 10.11.2020 №1560, від 04.12.2020 №1680, від 08.12.2020 №1688, від 15.02.2021 №127, від 10.03.2021 №211.

Тобто загалом позивачем за договором спожито 73,22703 куб. м природного газу, за який сплачено відповідачу 462670,99 грн.

Прокурор зазначає, що укладення додаткових угод призвело до зайвої сплати коштів у сумі 182211,48 грн:

Прокурор вважає, що додаткові угоди №1-5, 6/1, 7-8 слід визнати недійсними, оскільки вони суперечать вимогам частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи недійсність зазначених додаткових угод, прокурор також просить стягнути з відповідача 182211,48 грн. надмірно сплачених коштів.

Відповідач проти позову не заперечив, будь-яких доказів до суду не скерував.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі №924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Суд звертає увагу, що до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачем дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивача, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 відзначено, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади. Отже, оскільки засновником комунального закладу та власником її майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

У даному випадку Центр зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій дійсно є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбавати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Таким чином Центр зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій є належним позивачем, який маючи повноваження не вжив жодних заходів щодо усунення виявлених порушень у сфері державних закупівель та витрат бюджетних коштів.

Тобто позивачі 2,3, будучи обізнаними про порушення прав стосовно повернення сплачених коштів, не мали наміру вживати заходи в досудовому чи судовому порядку для повернення таких відповідачем. Тому прокурор дійшов обґрунтованого висновку про необхідність здійснення захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом про визнання додаткових угод до договору про закупівлю товару недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Виходячи з аналізу вище вказаної норми, зміст цього повідомлення полягає в інформуванні суб`єкта владних повноважень про намір звернення прокурора до суду з тим, щоб у разі підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави, позивач міг оскаржити це в суді.

Прокурор в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 28.04.2023 звернувся до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Північного офісу Держаудитслужби та Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій листом №15/1-713 вих-23, в якому виклав обставини допущених позивачами та відповідачем порушень.

Позивачами не вжито заходів щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів, незважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження. Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, прокурор зазначає, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави

З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивач обізнаний про порушення, що свідчать про свідоме нездійснення останнім дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем. Доказів про наявність у позивача наміру пред`являти до відповідача позов не подано.

Щодо визначення позивачем 1 Північний офіс Держаудитслужби, то згідно з актуальною судовою практикою така дія є обґрунтованою, хоча і не необхідною за обставин визначення особи позивача. Верховний Суд 18.06.2021 у справі №927/491/19 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.

Враховуючи наведене, у даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

По суті позовних вимог

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначалося вище за результатами проведення процедури закупівлі 24.03.2023 року між ТОВ «Кастум» та Центром зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій укладено договір №63, з подальшими змінами та доповненнями, який за своєю суттю є договором поставки.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тут і надалі положення закону в редакції станом на дату укладення договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч. 4 ст. 41 1 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 41 1 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім визначених випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити, проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», суд вказує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Судом встановлено, що між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору №63 на постачання природного газу від 24.03.2020, зокрема додатковими угодами №1-5, 6/1, 7-8 сторони дійшли згоди про збільшення ціни на природний газ до 8059,45 грн за 1000 м. куб.

Суд зазначає, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Відтак, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

У позовній заяві зазначається, що документальним обґрунтуванням для укладення додаткових угод стали цінові довідки Харківської торгово-промислової палати.

Однак, суд звертає увагу, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Суд зауважує, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Суд зазначає, що висновки зазначених довідок не містять посилань на коливання ціни на предмет закупівлі за договором №63 від 24.03.2023 року або обґрунтування коливання ціни на такі товари упродовж періодів між укладеним договором та додатковими угодами та не може бути використаний для підтвердження коливання цін на ринку товарів.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами прокурора та зазначає, що такі довідки не можуть бути належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження коливання цін на ринку.

Постановою Верховного Суду від 27.04.2021 року у справі №927/685/20 підтримано позиції судів нижчих інстанцій та прокурора, про те що листи постачальника і сторонньої організації з зазначенням загальної місячної ціни на товар за певний місяць не є підтвердженням підстави для підвищення ціни і правомірного застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону для укладення додаткової угоди про збільшення ціни на товар до 10%. Судом було зазначено у висновках рішення, що наданий Товариством лист з пропозицією укласти додаткову угоди містить лише загальну вартість газу за відповідний місяць без зазначення реального відсотку здорожчання такого товару, проте, така вартість сама по собі не є доказом підвищення ціни на природний газ, як станом на початок періоду застосування нової запропонованої ціни, так і на момент звернення до замовника з листом про укладення додаткової угоди.

Відповідно до обставин справи та правових позицій відсутні докази наявності саме коливання ціни на ринку на природний газ у відсотковому співвідношенні до ринкової вартості газу на момент укладення договору, тому у сторін договору не було підстав для збільшення ціни договору на підставі Закону. Виходячи з викладеного, Суд підтвердив правомірність висновків судів попередніх інстанцій про те, що зміни, внесені до основного договору оспорюваною додатковою угодою є такими, що суперечать приписам Закону, що відповідно зумовлює визнання цієї додаткових угод недійсними у порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 Цивільного кодексу України). Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники відносин повинні діяти чесно і добросовісно. І навіть якщо норма закону не містила прямих заборон чи приписів щодо пропорційного збільшення ціни, то таке правило є очевидним для кожної розумної людини. Неприпустимим є сприйняття закону таким чином, що при кожному, навіть незначному збільшенні цін на ринку, продавець (постачальник) має право підвищити ціну на товар саме на 10% і це є чесною діловою практикою.

У справі, що розглядається, встановлено, що позивач, який мав право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції відповідача про збільшення ціни підписав додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4 ,5, 6/1, 7,8 внаслідок чого ціна 1000 куб. м газу збільшилася майже на 119 %. У спірний період 2020-2021 року спожито газ, обсягом 73,22703 куб. м., який по договірній ціні 3830,00 грн/1000 м. куб., мав бути оплачений у сумі 280459,51 грн. Натомість, відповідно до платіжних доручень оплачений у більшому розмірі - 462670,99 грн. Саме 182211,48 грн, які є предметом стягнення у цій справі, є різницею у вартості спожитого газу за цінами, встановленими договором, і додатковими угодами.

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення майже на 119% шляхом укладення та чинності додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Тобто, при виконанні договору ціна природного газу мала б обчислюватись виходячи від ціни, визначеної у редакції договору з урахуванням додаткової угоди №1 за результатами проведення публічної закупівлі, - 3830,00 грн з ПДВ за 1000 кубічних метрів природного газу. Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Центр зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій як сторона договору розпоряджалась не власними коштами, а бюджетними коштами. І суд вважає, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету з порушенням норм Закону «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Внаслідок зазначеного сторонами договору допущено збільшення ціни за одиницю товару понад 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку та без доведення факту коливання ціни такого товару. До того ж, договір стосується закупівлі природного газу, тому жодними строками, передбаченими п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не обмежується. Встановлені обставини підтверджують порушення законодавчо встановленої процедури збільшення ціни товару, що був предметом публічної закупівлі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст.203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203).

Згідно з положеннями статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Так як жодною зі сторін договору, а зокрема Центром зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, не заявлено позову про визнання недійсними додаткових угод, то з метою захисту інтересів держави з такими вимогами звернувся до суду прокурор. Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної судової практики «не сторона договору» не позбавлена права оскаржувати такий та доводити його недійсність в суді.

Резюмуючи встановлене вище, суд зазначає про обґрунтованість і підставність позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №№1-5, 6/1, 7-8 до договору №63 від 24.03.2020 року про постачання природного газу, що укладалися між Центром зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум ».

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд акцентує, що відповідно до усталеної судової практики саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до обставин справи відсутні докази того, що між сторонами існує спір про недопоставку певного обсягу товару у спірний період. Так, договором визначено річний плановий обсяг постачання природного газу - 101,145 тис. м. куб., додатковими угодами обсяг поставки газу не змінювався та не зменшувався. Більше того, сума заборгованості відповідно матеріальних підстав позову виникла внаслідок оплати замовником природного газу за завищеними цінами, тобто внаслідок сплати зайвих коштів у сумі 182211,48 грн, а не внаслідок визначення вартості непоставленого природного газу, виходячи з отриманих 73,22703 тис. куб. м.

Здійснюючи ефективний та повний захист порушених прав позивача, враховуючи приписи ст. 216 Цивільного кодексу України, суд вважає також обґрунтованою позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3 182211,48 грн зайво сплачених грошових коштів.

Як встановлено ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статтеі 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не долучено належних та допустимих доказів, заперечень, які б спростували доводи позивача.

На підставі наданих суду доказів, аналізуючи усі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зазначена позовна заява містить 8 вимог немайнового характеру (визнання недійсними додаткових угод №1 від 04.05.2020, №2 від 20.10.2020, №3 від 20.10.2020, №4 від 20.10.2020, №5 від 20.10.2020, №6/1 від 16.12.2020, №7 від 16.01.2021, №8 від 16.01.2021) та вимогу майнового характеру (стягнення грошових коштів у розмірі 182211,48 грн.).

Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 року складає 2684,00 грн.

Тобто, при поданні позовної заяви прокурор повинен був сплатити судовий збір у розмірі 21472,00 грн.(2684,00 грн х 8) за вісім позовних вимог немайнового характеру та 2684,00 грн за позовну вимогу майнового характеру, що разом складає 24156,00 грн.

Проте, прокуратурою при поданні позовної заяви було надано платіжне доручення про сплату судового збору №984 від 03.05.2023 на суму 5417,17 грн, тобто, сплачено за одну вимогу майнового характеру (2733,17 грн) та за одну вимогу немайнового характеру (2684,00 грн).

Таким чином, сума судового збору, яка залишилась неоплаченою прокурором за подання даної позовної заяви, становить 18738,83 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги позивача судом задоволено повністю, то на відповідача покладається відшкодування судового збору за розгляд справи у суді.

Беручи до уваги, що прокуратурою сплачено судовий збір лише в сумі 5417,17 грн, то з відповідача на користь прокуратури належить відшкодування судового збору у розмірі 5417,17 грн. Щодо решти належного до сплати судового збору у розмірі 18738,83 грн, то зазначену суму слід стягнути з відповідача, за результатами розгляду справи, у дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 04.05.2020 до договору №63 на постачання природного газу від 23.04.2020, укладену між Центром зв`язку та управління ДСНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 20.10.2020 до договору

№63 на постачання природного газу від 23.04.2020, укладену між Центром зв`язку та управління ДСНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».

4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 20.10.2020 до договору

№63 на постачання природного газу від 23.04.2020, укладену між Центром зв`язку та управління ДСНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».

5. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 20.10.2020 до договору №63 на постачання природного газу від 23.04.2020, укладену між Центром зв`язку та управління ДСНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».

6. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 20.10.2020 до договору №63 на постачання природного газу від 23.04.2020, укладену між Центром зв`язку та управління ДСНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».

7. Визнати недійсною додаткову угоду №6/1 від 16.12.2020 до договору №63 на постачання природного газу від 23.04.2020, укладену між Центром зв`язку та управління ДСНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».

8. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 16.01.2021 до договору №63 на постачання природного газу від 23.04.2020, укладену між Центром зв`язку та управління ДСНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».

9. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 16.01.2021 до договору №63 на постачання природного газу від 23.04.2020, укладену між Центром зв`язку та управління ДСНС України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум».

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (79019, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код: 41087491) на користь Центру зв`язку та управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (08400, Київська область, місто Переяслав, вулиця Богданова, будинок 11; ідентифікаційний код: 339624370) 182211,48 грн.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (79019, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код: 41087491) на користь Київської обласної прокуратури (01601, Київська область, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; ідентифікаційний код: 02909996) 5471,17 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (79019, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 63; ідентифікаційний код 41087491) в дохід Державного бюджету України 18738,83 грн судового збору.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, місто Київ, вулиця Липська, 18/5; ідентифікаційний код 26255795).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2023.

Суддя Гоменюк З.П.