Рішення

від 09.10.2023 по справі 923/1306/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/1306/21Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/1306/21

За позовом: Заступника керівника Херсонської окружної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Тираспільська, 5-а) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 37; код ЄДРПОУ 04059958)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 18, офіс 507; код ЄДРПОУ 42286010)

Про стягнення 1351957,20 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 18, офіс 507; код ЄДРПОУ 42286010)

До відповідача: Виконавчого комітету Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 37; код ЄДРПОУ 04059958)

Про визнання договору недійсним

Представники:

Від прокуратури: Крайнікова І.А., посвідчення

Від позивача за первісним позовом: Табакар В.С., довіреність

Від відповідача за первісним позовом: не з`явився

Встановив: В провадженні господарського суду Херсонської області перебувала справа №923/1306/21 за позовом Заступника керівника Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград про стягнення 1351957,20грн. За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання договору недійсним.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.02.2022р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у судовому засідання на 24.03.2022р. о 10:30.

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 р. №1402-VIII у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Херсонської області на господарський суд Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 для розгляду судової справи №923/1306/21 визначено головуючий суддя: Д`яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2023р. прийнято справу №923/1306/21 до провадження суддею Д`яченко Т.Г. Розгляд справи почато спочатку та підготовче засідання у справі призначено (з урахуванням перебування судді Д`яченко Т.Г. у відпустці з 28.06.2023р. по 28.07.2023р.) на "07" серпня 2023 р. о 10:30. Запропоновано первісному відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати первісному позивачеві та прокурору відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Запропоновано зустрічному відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати зустрічному позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи та прокуратуру у підготовче засідання, призначене на 07.08.2023р. о 10:30.

07.08.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.08.2023р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2023р. повідомлено учасників справи 923/1306/21 про судове засідання, яке відбудеться "28" серпня 2023 р. о 12:00.

25.08.2023р. до суду від первісного позивача надійшла заява, відповідно до якої було повідомлено суд, що позивач підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2023р. закрито підготовче провадження у справі №923/1306/21. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "20" вересня 2023 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 20.09.2023р. о 12:00.

20.09.2023р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 09.10.2023р. о 09:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2023р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград про судове засідання, яке відбудеться "09" жовтня 2023 р. о 09:40.

Заступник керівника Херсонської окружної прокуратури підтримує поданий позов та просить суд його задовольнити. Також прокурор заперечував проти зустрічного позову.

Виконавчий комітет Херсонської міської ради підтримував позов, поданий прокурором, та заперечує проти зустрічних позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград заперечувало проти позову прокурора та просило суд задовольнити поданий ним зустрічний позов.

У судовому засіданні 09.10.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 16.10.2023р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника Виконавчого комітету Херсонської міської ради, суд встановив.

При зверненні до суду, Прокурором було зазначено, що Херсонською окружною прокуратурою за результатами опрацювання інформації, оприлюдненої на офіційному сайті Державної архітектурно- будівельної інспекції України встановлено, що 23-24.09.2020 року Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Златоград» декларації ХС101200923259, ХС101200924778, ХС 101200924824 про готовність об`єкта багатоквартирного будинку за адресою м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, 25-А до експлуатації, (перша-третя блок секції).

У зв`язку з цим, прокурором отримано з Херсонської міської ради інформацію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста з забудовником Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград.

Прокурором зазначено, що з інформації наданої Херсонською міською радою за №8-779-11/26 від 10.02.2021 та №8-1518-11/26 від 02.03.2021 вбачається, що 16.07.2020р. року за №30 між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград укладено Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона.

Предметом Договору є пайова участь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград у розвитку інфраструктури міста Херсона у зв`язку із здійсненням замовником реконструкції навчального корпусу ПВНЗ «Міжнародний університет бізнесу і права» під багатоквартирний житловий будинок (перша, друга, третя, блоксекції) за адресою м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, 25-А.

Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград зобов`язано сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Херсона у сумі 1229848,46 грн. у термін до 31.12.2020 на рахунок доходів місцевого бюджету.

Прокурором було зазначено суду, що у відповідності до пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі -пайова участь) у такому розмірі та порядку: 1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Водночас, як вказує прокурор, на сьогоднішній час Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград не виконало умови договору та не сплатило кошти пайової участі до місцевого бюджету. Таким чином, станом на день звернення до суду з даним позовом, відповідно до розрахунків первісного позивача, за первісним відповідачем налічується заборгованість у сумі 1229848,46 грн.

Прокурором зазначалось, що Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 26.01.2021 за вих№01-10-58 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград направлено вимогу про виконання умов Договору №30 від 16.07.2020 та про необхідність сплатити кошти пайової участі відповідно до Розрахунку. Зазначені факти, як вказує прокурор, свідчать про ухилення від сплати внеску на розвиток інфраструктури м.Херсона відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та про протиправну поведінку первісного відповідача.

Так, прокурором, після ознайомлення з матеріалами переписки, з урахуванням законодавчих вимог та судової практики, спрямовано на адресу Херсонської міської ради лист з вимогою вжиття заходів щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград (лист №54/1751вих-21 від 12.02.2021). Повторно листи про вжиті виконавчим комітетом заходи щодо стягнення з боржника заборгованості прокурором спрямовано 08.07.2021 за вих.№ 55/4376вих-21 та 12.08.2021 за вих№55-5583вих-21.

Листами від 20.07.2021 вих.№8-7373-11/26-вих№107 та від 18.08.2021 вих№8-8740-11/26-вих№422 виконавчий комітет Херсонської міської ради повідомляв Херсонську окружну прокуратуру про те, що умови договору №30 від 16.07.2020 по сплаті коштів пайової участі Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград не виконані.

Також, виконавчий комітет Херсонської міської ради звертався з проханням до Херсонської окружної прокуратури щодо вжиття заходів до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград стосовно виконання умов договору пайової участі останнім, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу та відсутність наміру щодо захисту інтересів в держави в суді. Отже внаслідок не виконання посадовими особами Херсонської міської ради своїх службових обов`язків інтереси держави залишаються не захищеними, належні заходи направленні на усунення порушення вимог законодавства не вживаються.

Таким чином, як вказує прокурор, у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград обов`язку із сплати коштів пайової участі, що є істотною умовою договору № 30, утворилася заборгованість на суму 1229848,46 грн. сума основного боргу, 122108,74 грн. - пеня, що утворилася за період з 01.01.2021 до 13.09.2021, а всього 1351956,74 грн.

Також прокурором були надані пояснення щодо необхідності здійснення представництва інтересів у судовому порядку.

Надаючи відзив Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград надавались заперечення стосовно підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.

Також первісним відповідачем було зазначено суду, що вказаний договір укладено, зокрема, на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також порядку, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 25.12.2012 року №916 «Про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона», що вбачається зі змісту договору.

Водночас, з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими скасовано ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того, вказаним законом ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було доповнено частиною 6 такого змісту: « 6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об єктів".

Згідно з п. 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-ІХ від 20.09.2019 договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Разом з тим, як було зазначено первісним відповідачем, на час укладення договору між сторонами, стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" була скасована. Більш того, згідно ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"(яка набрала чинності з 01.01.2020 року) від замовника будівництва заборонялось вимагати надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об`єктів. Зважаючи на наведене, на час укладення між сторонами договору №30 від 16.07.2020р. правова підстава для сплати пайової участі відпала.

Первісним відповідачем було зазначено суду, що оскільки Порядок залучення, розрахунку розміру та використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м.Херсона був затверджений рішенням Херсонської міської ради від 25.12.2012 року №916 на виконання ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", то у зв`язку з її скасуванням він також не міг використовуватися в якості правової підстави для укладення договору.

За посиланням первісного відповідача, як наслідок, у зв`язку із тим, що з 01.01.2020 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», як правова підстава для нарахування пайової участі, втратила чинність, то на час укладення між сторонами договору №30 від 16.07.2020р. у відповідача був відсутній обов`язок як щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, так і щодо сплати пайової участі, а тому вищевказаний договір є нікчемним. Зважаючи на те, що нікчемний договір не породжує жодних правових наслідків, то правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Також, первісним відповідачем було звернуто увагу суду та зазначено, що у даному випадку умовами договору сторонами не визначалося право та підстави для нарахування позивачем пені у випадку несвоєчасної сплати коштів, а тому позовні вимоги про стягнення пені є безпідставними.

Надаючи відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград, прокурором було зазначено суду, що в даному випаду прокурором підготовлений позов на захист інтересів держави в особі виконавчого комітету Херсонської міської ради у зв`язку з тим, що орган, який має право та зобов`язаний здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема, шляхом звернення до суду з позовами відповідної категорії, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження.

Також, на постування доводів первісного відповідача прокурором було зазначено суду, що забудовником самостійно подано заяву про укладання спірного договору та за результатами розгляду заяви було укладено договір. У зв`язку з чим прокурором було зазначено, що доводи відповідача щодо відсутності обов`язку укладання договору є безпідставними та такими, що направлені на ухилення від виконання зобов`язання за договором.

Прокурором було зазначено суду, що невиконання первісним відповідачем положень договору, в частині своєчасної сплати коштів пайової участі, є підставою для нарахування пені.

Подаючи до суду зустрічну позовну заяву, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград просило суд визнати недійсним Договір №30 від 16.07.2020р. про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона, зустрічним позивачем було зазначено наступне.

Зустрічним позивачем було зазначено суду, що 16.07.2020р. між сторонами було укладено Договір №30 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона.

Посилаючись на ч. 1 ст. 202, ч. 1, ч. 3 ст. 215, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зустрічним позивачем було вказано, що договір є недійсним, так як його зміст суперечить законодавству.

Зустрічним позивачем було зазначено суду, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлю Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зустрічним позивачем було зазначено суду, що відбулись зміни в законодавстві та з 01.01.2020р. органи місцевого самоврядування не мали права укладати договори про пайову участь та вимагати від замовників будівництва надання матеріальних або нематеріальних активів в силу прямої заборони норм ч. 6 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Надаючи відзив на зустрічну позовну заяву, прокурором було зазначено суду, що після подання заяви зустрічним відповідачем було підготовлено проект договору та такий договір було підписано сторонами. Будь яких доказів, які б свідчили про незаконність дій посадових осіб зустрічного відповідача під час укладання договору, зустрічним позивачем не наведено, та жодних доказів на підтвердження своїх тверджень не надано.

За посиланням прокурора, зустрічним позивачем не наведено жодної підстави, яка б свідчила про наявність випадків для визнання договору недійсним.

Надаючи відзив на зустрічну позовну заяву, зустрічним відповідачем було зазначено суду, що спірний договір укладався на підставі рішення Херсонської міської ради від 25.12.2012р. та таке рішення на момент укладання договору було чинним.

Також було зазначено суду, що Херсонська міська рада починаючи з 01 січня 2020 року жодного регуляторного акту та/або внесення змін до них про затвердження порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не приймала та наразі спір виник щодо договору про пайову участь.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та Виконавчого комітету Херсонської міської ради за час розгляду справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб`єктом порушення позивач вважає відповідача.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто інтерес позивачів має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Надаючи оцінку доводам Заступника керівника Херсонської окружної прокуратури, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград, суд зазначає таке.

Як з`ясовано судом, 16.07.2020р. року між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград укладено Договір №30 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона.

Предметом Договору є пайова участь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград у розвитку інфраструктури міста Херсона у зв`язку із здійсненням замовником реконструкції навчального корпусу ПВНЗ «Міжнародний університет бізнесу і права» під багатоквартирний житловий будинок (перша, друга, третя, блоксекції) за адресою м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, 25-А.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Пунктом 4 частини 1 Закону №3038-VI встановлено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

На підставі ч. 1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла до 01.01.2020), порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Разом з тим, із 01.01.2020р. набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX (далі - Закон №132-IX), якими статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI виключено.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом), зокрема, для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

За змістом Закону № 132-IX і Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.

Пунктами 3, 4, 5 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ визначено обов`язок замовника будівництва протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію; кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

В силу приписів ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підставі ч. 1 ст. 233 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Враховуючи вищенаведені приписи діючого законодавства та на підставі встановлення фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що при укладенні оспорюваного Договору не було додержано вимоги частини першої статті 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, що є підставою недійсності правочину, оскільки на момент укладання спірного правочину - Договору №30 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона від 16.07.2020р., з урахуванням норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, з 01.01.2020 у замовників будівництва був відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

З урахуванням викладеного та зазначеного, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання недійсним Договору №30 від 16.07.2020р. про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона.

Предметом первісного позову є вимога прокурора про стягнення з первісного відповідача боргу та пені.

Загальні підстави для внесення змін до договору визначені ст. 651 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на те що, спірний Договір №30 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона від 16.07.2020р. року, укладений між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград підлягає визнанню недійсним, та відповідно у зв`язку із задоволенням зустрічного позову, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити, оскільки задоволення зустрічного позову виключає можливість задоволення вимог позивача за первісним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання договору недійсним та визнає недійсним Договір №30 від 16.07.2020р. про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона.

У задоволенні позовних вимог Заступника керівника Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград про стягнення 1351957,20грн. судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 20279,35 грн., сплачені за подання первісного позову, покладаються на Херсонську обласну прокуратуру та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн., сплачені за подання зустрічного позову, покладаються на Виконавчий комітет Херсонської міської ради.

Керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Заступника керівника Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Херсонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград про стягнення 1351957,20 грн. відмовити.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 20279,35 грн. покладаються на Херсонську обласну прокуратуру.

3.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання договору недійсним задовольнити.

4.Визнати недійсним Договір №30 від 16.07.2020р. про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Херсона.

5. Стягнути з Виконавчого комітету Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 37; код ЄДРПОУ 04059958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Златоград (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 18, офіс 507; код ЄДРПОУ 42286010) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2023 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко