ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/794/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 (головуючий суддя Якімець Г.Г., судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б.)
у справі № 914/794/21
за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"(далі - ЛМКП "Львівтеплоенерго")
до приватного підприємства "Синерджі Консалтинг" (далі - ПП "Синерджі Консалтинг")
про стягнення 111 024,00 грн,
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
30.03.2021 Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" звернулось до суду з позовом до приватного підприємства "Синерджі Консалтинг" про стягнення з останнього 111 024,00 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких: 108 245,41 грн. сума основного боргу, 1 615,36 грн. пеня, інфляційні втрати в розмірі 757,38 грн. та 3 % річних у сумі 405,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.08.2018 позивачем та відповідачем укладено договір №6169/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді за період часу з 01.05.2020 по 31.12.2020 не виконав, заборгованість за вказаний період становить 108 245,41 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості теплової енергії в гарячій воді, відповідачу нараховано пеню в сумі 1 615,36 грн., 3% річних в сумі 405,85 грн., інфляційні в сумі 757, 38 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням господарського суду Львівської області від 31.05.2021 зі справи №914/794/21, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2021, позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.
ОСОБА_1 27.03.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Львівської області від 31.05.2021 зі справи № 914/1334/20.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався, зокрема, на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки рішення стосується прав ОСОБА_1 , як користувача приміщення у АДРЕСА_1 , на підставі договору оренди кімнат від 01.06.2019. Предметом договору оренди кімнат є кімнати № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, загальною площею 44,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , терміном до 01.06.2024.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Львівської області від 02.11.2020 зі справи №914/794/21 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що ОСОБА_1 не є учасником спірних правовідносин у даній справі; оскаржуваним судовим рішенням зі справи питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося; оскаржуване рішення (його мотивувальна чи (або) резолютивна частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки скаржника ( ОСОБА_1 ), рішення з цього приводу судом не приймалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до Західного апеляційного господарського суду для продовження її розгляду.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За доводами скаржника, порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до помилкового висновку про те, що рішенням у справі не порушено права та інтереси ОСОБА_1 , який є орендарем (користувачем) приміщення (кімнат № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 площею 44,7 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 і за договором оренди з ПП "Синерджі Консалтинг" зобов`язане оплачувати комунальні послуги, до яких входять й послуги за теплову енергію.
Ухвала суду апеляційної інстанції фактично не містить мотивів, яким суд керувався, постановляючи оскаржувану ухвалу. Зокрема, скаржник вказує на відсутність в ухвалі мотивів відхилення аргументів скаржника безпосередньо щодо спірних правовідносин та за змістом доводів його апеляційної скарги.
Доводи інших учасників справи
Сторони не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.
Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо ж судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16, від 23.11.2020 у справі № 914/1643/19, від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 05.11.2020 у справі № 912/837/19).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не був стороною договору від 21.08.2018 № 6169/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді, який укладений позивачем з відповідачем; судом у межах вирішення спору по справі № 914/794/21 досліджувалися саме правовідносини, які виникли у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності сторін цього договору; ОСОБА_1 не має жодних правовідносин з позивачем у цій справі; ОСОБА_1 не є учасником спірних правовідносин у даній справі; оскаржуваним судовим рішенням зі справи питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося; оскаржуване рішення (його мотивувальна чи (або) резолютивна частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки скаржника ( ОСОБА_1 ), рішення з цього приводу судом не приймалося.
Предметом спору у цій справі було виключно питання заборгованості ПП "Синерджі Консалтинг" перед ЛМКП "Львівтеплоенерго" за договором від 21.08.2018 № 6169/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді, а предметом позову - грошові вимоги ЛМКП "Львівтеплоенерго" безпосередньо до ПП "Синерджі Консалтинг".
За змістом поданої касаційної скарги ОСОБА_1 не наводить Суду конкретних аргументів, які свідчили б про те, що рішення про стягнення грошових коштів з ПП "Синерджі Консалтинг" безпосередньо порушує його права, інтереси та (або) стосується саме його обов`язків.
Стосовно аргументів скаржника щодо здійснення ним оплати за комунальні послуги, до яких входили і послуги за теплову енергію перед ЛМКП "Львівтеплоенерго", то Суд вважає необхідним зазначити, що відповідач у справі - ПП "Синерджі Консалтинг" не був позбавлений права під час розгляду справи самостійно доводити суду обставини здійснення оплати послуг та подавати суду будь-які докази на підтвердження своєї позиції у справі.
Згідно статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Водночас спори, які виникли з договорів оренди між ПП "Синерджі Консалтинг" та орендарями приміщень (у тому числі, у випадку порушення прав, інтересів орендаря та (або) покладання на нього додаткових обов`язків орендодавцем через наявність у нього заборгованості), можуть бути вирішені в межах окремого судового провадження.
Таким чином, правовідносини за договорами оренди між ПП "Синерджі Консалтинг" та орендарями приміщень не входять до предмета дослідження і доказування у справі № 914/914/794/21 з огляду на предмет та підстави поданого ЛМКП "Львівтеплоенерго" до ПП "Синерджі Консалтинг" позову.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України, для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Львівської області від 31.05.2021 у даній справі, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки згаданої особи не вирішувалися. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.12.2021, від 16.06.2022 та від 19.01.2023 зі справи № 914/1334/20.
У рішенні від 10.02.2010 зі справи "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Щодо відсутності в оскаржуваному рішенні суду мотивів відхилення аргументів скаржника по суті спірних правовідносин, то Суд звертає увагу на те, що встановлення апеляційним судом відсутності безпосереднього порушення оскаржуваним рішенням господарського суду Львівської області від 31.05.2021 зі справи №914/794/21 прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника виключає оцінку його аргументів по суті спору.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом частин першої, третьої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
За змістом частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись з касаційною скаргою, ОСОБА_1 не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення у справі.
За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції у справі - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника - ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 зі справи № 914/794/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2023 |
Оприлюднено | 18.10.2023 |
Номер документу | 114223879 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Колос І.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні