Постанова

від 11.10.2023 по справі 911/2629/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2629/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретар судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників учасників:

офісу ГП - Зарудяна Н.О.,

позивача-1 - не з`явився,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Кухарчук А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб Ентерпрайз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 (у складі колегії суддів: Станік С.Р. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.)

та рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2022 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

1. Північного офісу Держаудитслужби,

2. Київської обласної державної адміністрації

до: 1. Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб Ентерпрайз"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійним договору,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Білоцерківської окружної прокуратури Київської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (далі - Позивач-1, Держаудитслужба) та Київської обласної державної адміністрації (далі - Позивач-2, Держадміністрація) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач-1, Департамент) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб Ентерпрайз" (далі - Відповідач-2, ТОВ "Саб Ентерпрайз") про:

- визнання недійсним рішення тендерного комітету Департаменту, оформлене протоколом №167 від 26.04.2021, відповідно до якого ТОВ "Саб Ентерпрайз" визначено переможцем процедури відкритих торгів (UA-2021-03-16-002365-с) на закупівлю "Капітальний ремонт Комунального закладу "Тетїївський освітній центр - опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тетіївської міської ради" з впровадженням енергозберігаючих технологій із заміною дерев`яних віконних та дверних блоків на металопластикові; утеплення зовнішніх стін фасаду та їх оздоблення, утеплення перекриття, улаштування відмостки по вул. Академіка Байраківського, 59 в м. Тетіїв Київської області" (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація);

- визнання недійсним договору №1-21 від 12.05.2021 щодо закупівлі робіт "Капітальний ремонт Комунального закладу "Тетіївський освітній центр - опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тетіївської міської ради" з впровадженням енергозберігаючих технологій із заміною дерев`яних віконних та дверних блоків на металопластикові; утеплення зовнішніх стін фасаду та їх оздоблення, утеплення перекриття, улаштування відмостки по вул. Академіка Байраківського, 59 в м. Тетіїв Київської області", укладений між Департаментом та ТОВ "Саб Ентерпрайз".

1.2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначає, що під час вивчення стану законності при здійсненні процедур закупівель за державні кошти органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, за результатами моніторингу електронної системи публічних закупівель "Prozorro" Білоцерківською окружною прокуратурою встановлено факти порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі №911/2629/21, позов задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним рішення тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом №167 від 26.04.2021, відповідно до якого ТОВ "Саб Ентерпрайз" визначено переможцем процедури відкритих торгів UA-2021-03-16-002365-с на закупівлю "Капітальний ремонт Комунального закладу "Тетїївський освітній центр - опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тетіївської міської ради" з впровадженням енергозберігаючих технологій із заміною дерев`яних віконних та дверних блоків на металопластикові; утеплення зовнішніх стін фасаду, та їх оздоблення, утеплення перекриття, улаштування відмостки по вул. Академіка Байраківського, 59 в м. Тетіїв Київської області" (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, код ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація).

Визнано недійсним договір №1-21 від 12.05.2021 щодо закупівлі робіт "Капітальний ремонт Комунального закладу "Тетіївський освітній центр - опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тетіївської міської ради" з впровадженням енергозберігаючих технологій із заміною дерев`яних віконних та дверних блоків на металопластикові; утеплення зовнішніх стін фасаду, та їх оздоблення, утеплення перекриття, улаштування відмостки по вул. Академіка Байраківського, 59 в м. Тетіїв Київської області", укладений між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації та ТОВ "Саб Ентерпрайз".

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

2.2. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що укладення спірного договору про закупівлю відбулося за результатами застосування процедури відкритих торгів, що проведена з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі".

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Саб Ентерпрайз" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (щодо ефективності обраного способу захисту), постановах Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21, від 07.07.2021 у справі №905/1562/20, від 23.09.2021 у справі №904/1907/15, від 20.06.2023 у справі №922/4338/21, від 27.08.2020 у справі №903/315/19 (щодо застосування статті 215 Цивільного кодексу України).

3.3. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.

4. Обставини встановлені судами

4.1. 16.03.2021 Департаментом на веб сайті "Prozorro" оприлюднено оголошення №UA-2021-03-16-002365-с про проведення відкритих торгів, предметом закупівлі яких визначено роботи з капітального ремонту Комунального закладу "Тетіївський освітній центр - опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тетіївської міської ради" з впровадженням енергозберігаючих технологій із заміною дерев`яних віконних та дверних блоків на металопластикові; утеплення зовнішніх стін фасаду, та їх оздоблення, утеплення перекриття, улаштування відмостки по вул. Академіка Байраківського, 59 в м. Тетіїв Київської області (ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація). Очікувана вартість предмета закупівлі 12 932 393,60грн.

4.2. Відповідно до даних реєстру отриманих тендерних пропозицій, в процедурі закупівлі приймали участь 4 юридичних особи:

- ТОВ "Будівельно-фасадна компанія "Євробуд" з остаточною ціновою пропозицією 10503499,18 грн. з ПДВ (первинна пропозиція 10503499,18 грн. з ПДВ);

- ТОВ "БУД ПРОМ ЛАЙН" з остаточною ціновою пропозицією 11 999 374,20 грн. з ПДВ (первинна пропозиція 11 999 374,20 грн. з ПДВ);

- ТОВ "САБ ЕНТЕРПРАЙЗ" з остаточною ціновою пропозицією 12 867 000,00 грн. з ПДВ (первинна пропозиція 12 932 393,60 грн. з ПДВ);

- ТОВ "ТЕПЛОІМПОРТ" з остаточною ціновою пропозицією 12 932 380,00 грн. з ПДВ.

4.3. Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №167 від 26.04.2021 переможцем торгів визнано ТОВ "Саб Ентерпрайз" з остаточною пропозицією 12 867 000,00 грн з ПДВ та ухвалено рішення про намір укласти договір.

4.4. За результатами проведення вищевказаної процедури закупівлі 12.05.2021 між Департаментом та ТОВ "Саб Ентерпрайз" укладений договір №1-21 на закупівлю робіт по об`єкту: Капітальний ремонт Комунального закладу "Тетіївський освітній центр - опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Тетіївської міської ради" з впровадженням енергозберігаючих технологій із заміною дерев`яних віконних та дверних блоків на металопластикові; утеплення зовнішніх стін фасаду, та їх оздоблення, утеплення перекриття, улаштування відмостки по вул. Академіка Байраківського, 59 в м. Тетіїв Київської області на суму 12 867 000,00 грн, та цього ж дня до істотних умов вищевказаного договору внесено зміни, а саме: продовжено строк виконання робіт до 31.12.2022 (додаткова угода №1 від 12.05.2021).

4.5. Під час вивчення Білоцерківською окружною прокуратурою стану законності при здійсненні процедур закупівель за державні кошти органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, за результатами моніторингу електронної системи публічних закупівель "Prozorro", встановлено, що вказана закупівля проведення з істотними порушеннями вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим Прокурор звернувся до суду з даним позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Прокурора та представника скаржника, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Предметом касаційного перегляду в цій справі є судові рішення, ухвалені за результатом вирішення спору про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору, укладеного в результаті проведених торгів.

5.3. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

5.4. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

5.5. Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

5.6. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

5.7. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

5.8. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 09.02.2021 у справі №381/622/17, від 15.02.2023 у справі №910/18214/19.

5.9. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

5.10. Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom), заява №22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає статті 13 Конвенції.

5.11. У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

5.12. Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц).

5.13. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

5.14. Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (пункти 22, 21 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

5.15. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

5.16. Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

5.17. Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.

5.18. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №924/1288/21.

5.19. Як було зазначено вище, 16.03.2021 Департаментом на веб сайті "Prozorro" оприлюднено оголошення №UA-2021-03-16-002365-с про проведення відкритих торгів.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №167 від 26.04.2021 переможцем торгів визнано ТОВ "Саб Ентерпрайз" з остаточною пропозицією 12 867 000,00 грн з ПДВ та ухвалено рішення про намір укласти договір.

За результатами проведення вищевказаної процедури закупівлі 12.05.2021 між Департаментом та ТОВ "Саб Ентерпрайз" укладений договір №1-21 на закупівлю робіт.

В такий спосіб, відкриті торги №UA-2021-03-16-002365-с завершилися укладенням між Відповідачами відповідного договору, а тому оскарження рішення тендерного комітету, оформленого протоколом №167 від 26.04.2021, не є ефективним способом захисту, адже є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

5.20. Обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20.

5.21. З урахуванням викладеного позовна вимога про визнання недійсним рішення тендерного комітету задоволенню не підлягає.

5.22. У позовній заяві Прокурор також стверджував, що оскільки оспорюваний договір укладено за наслідками процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства, то такий правочин підлягає визнанню недійсним.

5.23. Вирішуючи спір у даній справі господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що Держаудитслужбою за результатами моніторингу публічної закупівлі №UA-2021-03-16-002365-с встановлено, що вказана закупівля проведення з істотними порушеннями вимог Закону України "Про публічні закупівлі" з огляду на наступне.

Так, замовник підпунктом 7 та підпунктом 11 пункту 1 розділу III Тендерної документації вказав, що учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції витяг з реєстру платників податку на додану вартість чи єдиного податку (у разі якщо учасник є платником ПДВ чи єдиного податку) та відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Однак, вищевказана вимога в тендерній документації є прямим порушенням положень частини п`ятої статті 17 та частини четвертої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки тендерна документація замовника містить вимоги щодо надання документального підтвердження інформації, яка є публічною, та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

У складі тендерної пропозиції ТОВ "Саб Ентерпрайз" відсутня інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідна технічна специфікація по формі Додатку 2 тендерної документації, чим не дотримано вимог пункту 1 розділу III тендерної документації та пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, тендерна пропозиції учасника ТОВ "Саб Ентерпрайз" щодо наявності відповідних фахівців із інженерно-технічної кваліфікації з будівельною освітою, не відповідає вимогам пункту 1 Додатку №6 до тендерної документації, оскільки фактично у штаті товариства відсутня необхідна кількість відповідних фахівців, що є порушенням статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі".

Також ТОВ "Саб Ентерпрайз" не дотримано вимог пункту 3 Додатку №6 до тендерної документації щодо підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним вимогам в частині наявності у учасника процедури закупівлі необхідного обладнання та матеріально-технічної бази.

Господарськими судами попередніх інстанцій також прийнято до уваги, що в день підписання договору №1-21 від 12.05.2021 між Відповідачами укладено додаткову угоду, якою внесено зміни в істотні умови вищевказаного договору, та продовжено строк виконання робіт до 31.12.2022, що має ознаки маніпулювання умовами тендерної пропозиції.

Колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права в цій частині.

5.24. Водночас, у касаційній скарзі скаржник також посилається, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки, викладені у ряді постанов Верховного Суду, які наведені у пункті 3.2. цієї постанови, щодо ефективності обраного способу захисту.

5.25. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

5.26. Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

5.27. Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

5.28. Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

5.29. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується лише до оспорюваних правочинів.

5.30. У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 "Нікчемність договору про закупівлю", Закону України "Про публічні закупівлі", такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №904/180/22.

З аналізу правової природи відкритих торгів, як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, вбачається, що оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

5.31. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі" та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

5.32. Частинами першою та другою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

5.33. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

5.34. Проте згідно з частиною п`ятою статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

5.35. Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).

5.36. Разом з цим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 уточнив висновок, викладений у постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

5.37. З урахуванням вищезазначеного, оскільки спірний договір було частково виконано сторонами, а Прокурор у цій справі не заявляв до суду вимогу про застосування наслідків виконання недійсного правочину або стягнення збитків в дохід держави, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові у справі №905/77/21, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що обраний Прокурором спосіб захисту прав не є ефективним, а наведені скаржником доводи, в цілому, є обґрунтованими, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід задовольнити.

5.38. При цьому посилання суду апеляційної інстанції на те, що відшкодування збитків державі буде забезпечене в межах досудового розслідування кримінального провадження, не змінює підходів Верховного Суду у цій справі з огляду на те, що одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 Господарського процесуального кодексу України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, реалізація права на заявлення відповідних вимог про стягнення коштів у кримінальному провадженні не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із розглядом цієї справи в господарському суді з огляду на відмінність правової природи господарсько-процесуальних та кримінально-процесуальних відносин.

5.39. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає таким, що не відповідає зазначеним вище правовим позиціям суду касаційної інстанції помилкові висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

6.3. Відповідно до частин першої та третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

6.4. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

6.5. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити та скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вбачає підстави для здійснення розподілу судових витрат скаржника у вигляді сплаченого ним судового збору у сумі 15 890,00 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій, шляхом покладання обов`язку відшкодування цих витрат на Прокурора.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб Ентерпрайз" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2022 у справі №911/2629/21 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

4. Стягнути з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саб Ентерпрайз" 15 890,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв Судді І. Берднік І. Міщенко