Рішення

від 16.10.2023 по справі 369/6754/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6754/22

Провадження № 2-др/369/164/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16.10.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіПінкевич Н.С.,за участісекретаря судовихзасідань СоловюкВ.І.,розглянувши заявупредставника відповідача ОСОБА_1 адвоката Миколюк Миколи Дмитровича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до державного кадастрового реєстратора відділу у Могилів-Подільському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Гулько Лідія Василівна, ОСОБА_1 , третя особа державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванюта І.В., Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області про скасування рішення реєстратора та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Зарубіної Марії Григорівни, третя особа Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала вищевказана цивільна справа.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до державного кадастрового реєстратора відділу у Могилів-Подільському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Гулько Лідія Василівна, ОСОБА_1 , третя особа державний реєстратор Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Іванюта І.В., Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області про скасування рішення відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області Зарубіної Марії Григорівни, третя особа Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Зарубіної Марії Григорівни про державну реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3220480802:04:001:0036 загальною площею 0,1471га, індексний номер 56554606 від 10.02.2021 16:12:19.

26.09.2023року наадресу судувід представникавідповідача ОСОБА_1 адвоката Миколюк Миколи Дмитровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 40992,40 грн., з яких 992,40 грн. судовий збір, 40000 грн. витрати на правову допомогу.

02.10.2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Васильченко Лілії Ігорівни надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Вказали, що з заявленим до стягненню розміром витрат на оплату правничої допомоги позивач категорично не погоджується, вважає, що їх розмір повинен бути зменшений. Заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим обсягом послуг та витраченим часом на їх надання. Крім того позивач ОСОБА_2 є непрацюючою особою, у зв`язку з тим, що на її утриманні знаходиться чоловік ОСОБА_3 , який є інвалідом І групи, підгрупи Б, непрацездатним та потребуючим сторонньої допомоги та донька ОСОБА_4 , яка також є інвалідом ІІ групи з дитинства. Враховуючи викладене просила суд зменшити витрати на оплату правової допомоги, наданої представником з 40000 грн. до 1000 грн.

Згідно з приписами ч.1ст.270ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цьогоКодексу.

Ч. 4ст. 270 ЦПК Українивстановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає необхідності у виклику учасників справи. Тому, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України задопомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентуються ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що позивачем за зустрічним позовом при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується копією квитанції №2880-0187-7180-7381 від 31.10.2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в резолютивній частині рішення суду від 22.09.2023 року не було вирішено питання щодо стягнення судового збору, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн. за подання зустрічної позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Як вбачається з матеріалів справи 24 жовтня 2022 року між ОСОБА_1 та АО «МКБ Групп» в особі керуючого партнера Миколюка Миколи Дмитровича було укладено договорів про правничу допомогу №34.

Відповідно до п. 1.1 адвокатське об`єднання зобов`язується на платній основі надати правничу допомогу клієнту обумовлену цим договором та актом приймання передачі правничої допомоги, а клієнт оплатити вартість правничої допомоги.

Відповідно до п. 2.1 гонорар за правничу допомогу визначену в цьому договорі становить 20000 грн.

Відповідно до п. 2.2 клієнту сплачує АО передоплату (аванс) за правничу допомогу у розмірі 20000 грн. АО вправі не приступати до виконання обов`язків за договором до отримання авансу.

Відповідно до п. 2.2 сторони домовились про доплати гонору успіху (винагороди) за позитивний результат по справі в розмірі 20000 грн.

Відповідно до п. 2.4 гонорар успіху сплачується на рахунок адвокатського об`єднання протягом 30-ти днів після постановлення рішення на користь клієнта.

Відповідно до п. 3.2 клієнт зобов`язується своєчасно та в повному розмірі оплатити надану професійну правничу допомогу.

Відповідно до виписки по рахунку вбачається, що 25.10.2022 року ОСОБА_1 сплатив АО «МКБ Групп» кошти у розмірі 20000 грн. згідно договору №34 від 24.10.2022 року.

25.09.2023 року між ОСОБА_1 та АО «МКБ Групп» було підписано акт приймання-передачі правничої допомоги від 25.09.2023 року відповідно до якого вбачається, що за договором про правничу допомогу адвоката від 24.10.2022 №34 правнича допомога у суді першої інстанції по справі №369/6754/ надана в повному обсязі. Сторони не мають претензій одна до одної про, що свідчать їх підписи.

Представник ОСОБА_2 у клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги вказує, що у неї на утриманні перебуває чоловік з інвалідністю та донька, яка є інвалідом ІІ групи.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 06 квітня 1984 року уклали шлюб.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення вбачається, що ОСОБА_3 має інвалідність І групи підгрупи Б, загальне захворювання.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_4 має інвалідність ІІ групи з дитинства.

За приписами статті 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Дослідивши, додані представником позивача за зустрічним позовом, докази щодо обсягу послуг, наданих адвокатом, враховуючи складність даної цивільної справи та часом витраченим адвокатом, а також доводи в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, наявність осіб, які мають інвалідність та перебувають на утриманні ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 гривень.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що заява підлягає частковому задоволенню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного та керуючись ст. 270 суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. (десять тисяч грн.).

У задоволеннірешті вимогвідмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ