Вирок

від 17.10.2023 по справі 545/331/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/331/23

Провадження № 1-кп/545/200/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радивонівка Великобагачанського району Полтавської області, громадянина України, з середньої спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тростянець Полтавського району Полтавської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, працюючого охоронником ТОВ «Еверест», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

у с т а н о в и в:

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються в тому, що протягом грудня 2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, діючи за попередньою змовою, вирішили здійснити незаконну порубку дерев у лісовому масиві, що відноситься до урочища місцевого значення «Вільшане» та розташоване в с. Нижні Вільшани, Полтавського району Полтавської області на території виділу 4 кварталу 20 Розсошенського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 25172647), з метою їх подальшого використання на свій розсуд.

З цією метою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з метою незаконної порубки лісу, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, прибули на легковому автомобілі ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_6 , у заповідне урочище «Вільшане» с. Нижні Вільшани, Полтавського району Полтавської області на території виділу 4 кварталу 20 Розсошенського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 25172647), який розміщений на земельній ділянці, що належить до об`єктів природно-заповідного фонду України, де у порушення вимог ст. ст. 4,69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), самовільно, за допомогою ланцюгової бензопили «ВаuMASTER» GС-9952 ВЕ, яку заздалегідь приготували для вчинення злочину, шляхом відокремлення прикореневих частин, здійснили незаконну порубку дерева породи «дуб» у кількості 3 шт. діаметрами 34см, 24 см, 28 см. та в подальшому завантаживши в легковий автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 перевезли за місцем проживання в АДРЕСА_1 .

Так, 29 грудня 2022 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою незаконної порубки лісу, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, прибули на легковому автомобілі ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_6 , у заповідне урочище «Вільшане» с. Нижні Вільшани Полтавського району, Полтавської області на території виділу 4 кварталу 20 Розсошенського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 25172647), яка розміщена на земельній ділянці, що належить до об`єктів природно-заповідного фонду України, де у порушення вимог ст. ст. 4, 69 Лісового кодексу України, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), самовільно, за допомогою ланцюгової бензопили «ВаuMASTER» GС-9952 ВЕ, яку заздалегідь приготували для вчинення злочину, шляхом відокремлення прикореневої частини, здійснили незаконну порубку дерева породи «дуб» у кількості 1 шт. діаметром 43 см.

В подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 29 грудня 2022 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел заволодіти зрізаною раніше деревиною та усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, розпиляли зрубану деревину дуба на дров`яну та завантаживши в легковий автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 перевезли зрізане дерево за межі заповідного урочища «Вільшане», що відносить до об`єктів природно-заповідного фонду України.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здійснили незаконну порубку дерев породи «Дуб» в кількості 4 штуки, чим спричинили шкоду довкіллю на суму 250173 грн., що відповідно до розрахунку розміру шкоди заподіяної лісу ДП «Полтавське лісове господарство», зробленого згідно додатку № 1 до Постанови КМУ № 575 від 10.05.2022 року, спричинило тяжкі наслідки.

У судовому засіданні ОСОБА_6 винуватим за ч. 4 ст. 246 КК України себе не визнав. Пояснив, що його сім`я перебувала у скрутному матеріальному становищі, газове постачання до будинку не проведено, опалювати житло було нічим, і він, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , в грудні 2022 року, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), самовільно, за допомогою ланцюгової бензопили «BauMASTER», здійснили у лісі, що знаходиться неподалік від їх села, незаконну порубку дерева породи «дуб» у кількості 3 шт. діаметрами 34 см., 24 см., 28 см., після чого завантажили деревину в легковий автомобіль ВАЗ 2101 з причепом, перевезли зрізане дерево за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 . Також, 29.12.2022, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), самовільно, за допомогою ланцюгової бензопили «BauMASTER», яку заздалегідь приготували, здійснили у лісі, що знаходиться неподалік від їх села, незаконну порубку дерева породи «дуб» у кількості 1 шт. діаметром 43 см., після чого розпиляли зрубану деревину дуба на колоди та завантажили в легковий автомобіль ВАЗ 2101 з причепом, перевезли зрізане дерево. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 4 ст. 246 КК України не був згоден, вказав, що не знав про розташування в с. Нижні Вільшани заповідного урочища, будь-які позначки про інформування про розташування там заповідного урочища були відсутні, він не усвідомлював, що здійснює порубку дерева на території природно-заповідного фонду. Також не знав, що дерева були сиро рослі, думав, що сухостій. Цивільний позов не визнав.

У судовому засіданні ОСОБА_7 винуватим за ч. 4 ст. 246 КК України себе не визнав. Пояснив, що його сім`я перебувала у скрутному матеріальному становищі, газове постачання до будинку не проведено, опалювати житло було нічим, і він за попередньою змовою з ОСОБА_6 , в грудні 2022 року, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), самовільно, за допомогою ланцюгової бензопили «BauMASTER», здійснили у лісі, що знаходиться неподалік від їх села, незаконну порубку дерева породи «дуб» у кількості 3 шт. діаметрами 34 см., 24 см., 28 см., після чого завантажили деревину в легковий автомобіль ВАЗ 2101 з причепом, перевезли зрізане дерево за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 . Також, 29.12.2022, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), самовільно, за допомогою ланцюгової бензопили «BauMASTER», яку заздалегідь приготували, здійснили у лісі, що знаходиться неподалік від їх села, незаконну порубку дерева породи «дуб» у кількості 1 шт. діаметром 43 см., після чого розпиляли зрубану деревину дуба на колоди та завантажили в легковий автомобіль ВАЗ 2101 з причепом, перевезли зрізане дерево. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 4 ст. 246 КК України не був згоден. Зауважив, що на території Полтавського району проживає віднедавна. Його сім`я(він, дружина, син) проживала раніше в м. Полтава та Глобинському районі, в с. Сапожине Полтавського району вони проживають останні 4 роки. Від їхнього села до с. Нижні Вільшани відстань приблизно 2 км, в цьому селі він ніколи не жив. Вказав, що не знав про розташування в с. Нижні Вільшани заповідного урочища, будь-які позначки про інформування про розташування там заповідного урочища були відсутні, він не усвідомлював, що здійснює порубку дерева на території природно-заповідного фонду. Також не знав, що дерева були сиро рослі, думав, що сухостій. Цивільний позов не визнав.

Прокурором пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у лісах, перевезення незаконно зрубаних дерев, вчинена за попередньою змовою групою осіб, на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про солідарне стягнення на користь Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 250 173 гривні.

У відповідності до ч. 1 , ч. 2 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

З метою ухвалення справедливого судового рішення суд роз`яснював прокурору положення ч. 2 ст. 337 КПК України, прокурор не бажав скористатися наданим йому правом зміни обвинувачення.

Отже, прокурор мав необхідні умови для реалізації його прав щодо подання ним суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості. За ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом.

Однак, пред`явлене прокурором обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, стаття 2 КПК України встановлює, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визнається злочином.

Елементи складу будь-якого злочину є: 1) об`єкт злочину; 2) об`єктивна сторона злочину; 3) суб`єктивна сторона злочину; 4) суб`єкт злочину.

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є злочином.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначені в статті 91 КПК України. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Кримінальним законом встановлено, що об`єктом злочину за ст.. 246 КК України є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища.

Суспільна небезпечність незаконної порубки лісу полягає в тому, що ці дії завдають шкоди довкіллю в цілому, науково обґрунтованому, раціональному використанню, охороні та відтворенню лісів. Небезпечність даного злочину посилюється і тим, що порубка призводить до ерозії ґрунтів, виснаження річок, погіршення життя людей.

Предметом злочину є дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду. За ст. 246 КК України слід кваліфікувати посягання на сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), у т.ч. порубку сіянців, саджанців, підліска.

Зокрема, дерева - це багаторічні рослини з чітко вираженим твердим стовбуром з гілками, які утворюють крону. Дерева відіграють головну роль у формуванні лісових біоценозів, становлять основу ландшафту у лісових зонах.

Щодо поняття об`єктів природно-заповідного фонду, то відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; та штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу.

З об`єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагарників.

Під порубкою розуміються: 1) повне відокремлення дерева або чагарника від кореня будь-яким способом (спилювання, зрубування, повалення транспортним засобом тощо); 2) викорчовування - видалення деревостану з корінням; 3) пошкодження дерева або чагарника до стану припинення росту (наприклад, відокремлення основних гілок від стовбура дерева, глибокі насічки на стовбурі дерева).

Суб`єктами злочинів проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку.

Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується умислом.

Відповідно до положень ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України стороною обвинувачення були надані такі докази, які приймаються судом та підтверджують подію кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат:

- заява Державного підприємства «Полтавське лісове господарство» про вчинення кримінального правопорушення /а.с. 66/;

- план-схема викопіювання з планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування за 2018 рік Розсошенського лісництва ДП «Полтавськіий лісгосп» виявленої незаконної порубки в кварталі 20 виділ 4 /а.с.68/;

- витяг з проекту організації та розвитку лісового господарства, який містить таксаційний опис, поквартальні підсумки розподілу земель лісогосподарського призначення за категоріями /а.с. 69-70/;

- визначення об`єму незаконно зрубаних дерев ДП «Полтавський лісгосп» Розсошенське лісництво квартал 20 виділ 4, згідно якого незаконно було зрубано: дуб звичайний 1 шт. діаметр дерева на 1,3 м - 34, об`єм -1,03 куб.м; дуб звичайний 1 шт. діаметр дерева на 1,3 м - 25, об`єм - 0,52 куб.м.; дуб звичайний 1 шт. діаметр дерева на 1,3 м - 18, об`єм 0,19 куб.м.; дуб звичайний 1 шт. діаметр дерева на 1,3 м - 22, об`єм 0,33 куб.м. Разом 2 дерева, об`єм всього 2,07 куб.м /а.с.71/;

- розрахунок шкоди заподіяної лісу, згідно якого вартість шкоди складає 250173 гривні 00 копійок /а.с.67/;

- висновок судової економічної експертизи № СЕ-19/117-23/71-ЕК від 09.01.2023, згідно якого за умови, що територія вирубки не належить до степової зони, розрахунок розміру шкоди в сумі 250 173,00 грн, визначений у копії «Розрахунку шкоди заподіяної лісу згідно додатка № 1 до Постанови КМУ № 575 КМУ від 10.05.2022 року у заповідному урочищі місцевого значення «Вільшане» у кварталі 20 виділ 4 Розсошенського лісництва», підтверджується. За умови, що територія вирубки належить до степової зони, розрахунок розміру шкоди, визначений у копії «Розрахунку шкоди заподіяної лісу згідно додатка № 1 до Постанови КМУ № 575 КМУ від 10.05.2022 року у заповідному урочищі місцевого значення «Вільшане» у кварталі 20 виділ 4 Розсошенського лісництва», підтверджується в сумі 272 811,00 гривень /а.с. 74-81/;

- заява ОСОБА_6 про надання дозволу на огляд автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 та бензопили «BauMASTER» НОМЕР_3 /а.с. 82/;

- протокол огляду місця події від 29.12.2022 з фото таблицею до нього, ділянки місцевості в с. Нижні Вільшани Полтавського району Полтавської області, а саме дороги, яка веде з лісового масиву в село, згідно якого було виявлено та вилучено легковий автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2 з дров`яною деревиною породи дуб 1,4 куб.м та бензопилу «BauMASTER» GC-9952ВЕ /а.с.83-86/;

- протокол огляду місця події від 29.12.2022 з фото таблицею до нього, лісового масиву Розсошенського лісництва ДП «Полтавський лісгосп» 20 квартал виділ 4, яке розташоване неподалік кладовища с. Нижні Вільшани за координатами згідно додатку OZIEXPIORER 4928?10.2? № 3430?01.7?Е, згідно якого було виявлено 4 пні деревини породи дуб: діаметром 43 см. - сухостій; діаметром 34 см. - сироростучий; діаметром 24 см. - сухостій; діаметром 28 см. - сироростучий, а також виявлено на поверхні ґрунтової дороги об`ємний слід протектора шини транспортного засобу шириною 150 мм, який було зафіксовано шляхом фотографування та в подальшому з даного сліду виготовлено гіпсовий зліпок, який вилучено /а.с.89-98/;

- заява ОСОБА_7 про надання дозволу на огляд житла за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 99/;

- протокол огляду місця події від 29.12.2022, з фото таблицею до нього, господарства за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого в ході огляду було виявлено на вилучено 0,5 м. куб. дров`яної деревини породи дуб /а.с.100-104/;

- протокол проведення слідчого експерименту від 30.12.2022, та диском DVD-R, за участю ОСОБА_7 , відповідно до якого, той на місці події, за адресою: с. Нижні Вільшани Полтавського району Полтавської області поблизу лісового масиву розказав про обставини незаконної порубки разом з ОСОБА_6 дерева породи дуб у кількості чотирьох штук /а.с.113-117/;

- протокол проведення слідчого експерименту від 30.12.2022, та диском DVD-R, за участю ОСОБА_6 , відповідно до якого, той на місці події, за адресою: с. Нижні Вільшани Полтавського району Полтавської області, поблизу лісового масиву розказав про обставини незаконної порубки разом з ОСОБА_7 дерева породи дуб у кількості чотирьох штук /а.с.118-122/;

- протокол огляду місця події від 04.01.2023, з фото таблицею до нього, в лісовому масиві Розсошенського лісництва ДП Полтавський лісгосп», квартал 20, виділ 4, згідно якого в ході огляду було виявлено та вилучено 4 зрізи з прикореневих частин дерева дуб /а.с. 123-127/;

- висновок трасологічної експертизи № СЕ-19/117023/74-ТР від 04.01.2023, згідно якого на торцевих поверхнях зрізів 4 (чотирьох) прикореневих частин дерев породи дуб розмірами (найбільший і найменший діаметр та висота, вимірювання проводилось хрестоподібно): 495x445x305 мм, 450x355x210 мм, 260x250x130 мм та 300x285x165 мм, що знаходяться у лісовому масиві, який розташований у Розсошенському лісництві ДП «Полтавський лісгосп» квартал 20 виділ 4, що в с. Нижні Вільшани Полтавського району Полтавської області, наданих на дослідження, є сліди впливу сторонніх предметів. Характер виявлених слідів дозволяє визнати їх слідами розділення та свідчить про те, що вони були утворені в результаті розпилу та залишені робочими частинами (ланцюгом) механічної ланцюгової пилки або іншого предмету (інструменту) з аналогічною будовою робочих частин. Дані сліди розпилу для ідентифікації по них конкретного екземпляра слідоутворюючого предмета непридатні, а за загальними ознаками придатні для встановлення групової належності предмета, яким вони були залишені. Сліди розпилу на торцевих поверхнях зрізів 4 (чотирьох) прикореневих частин дерев породи дуб розмірами (найбільший і найменший діаметр та висота, вимірювання проводилось хрестоподібно): 495x445x305 мм, 450x355x210 мм, 260x250x130 мм та 300x285x165 мм, які знаходяться у лісовому масиві, який розташований у Розсошенському лісництві ДП «Полтавський лісгосп» квартал 20 виділ 4, що в с. Нижні Вільшани Полтавського району Полтавської області, наданих на дослідження, могли бути залишені, як робочими частинами (ланцюгом) ланцюгової бензопили марки «ВаuМASTER» модель GC-9952ВЕ чорного кольору, наданої на дослідження, так і робочими частинами іншого предмету (інструменту) з аналогічною будовою та розмірами робочої поверхні. На торцевих поверхнях частин стовбурів дерев породи дуб різного діаметру (найбільший і найменший діаметр, вимірювання проводилось хрестоподібно) від 125x130 мм до 495x445 мм і довжиною від 360 мм до 1500 мм об`ємом біля 1,4 куб. м., які знаходяться у причепі д.н.з. НОМЕР_2 легкового автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , що перебуває у м. Полтава, вул. Олени Пчілки, 19 Е Полтавської області, наданих на дослідження, є сліди впливу сторонніх предметів. Характер виявлених слідів дозволяє визнати їх слідами розділення та свідчить про те, що вони були утворені в результаті розпилу та залишені робочими частинами (ланцюгом) механічної ланцюгової пилки або іншого предмету (інструменту) з аналогічною будовою робочих частин. Дані сліди розпилу для ідентифікації по них конкретного екземпляра слідоутворюючого предмета непридатні, а за загальними ознаками придатні для встановлення групової належності предмета, яким вони були залишені. Сліди розпилу на торцевих поверхнях частин стовбурів дерев породи дуб різного діаметру (найбільший і найменший діамерт, вимірювання проводилось зрестоподібно) від 125х130 мм до 495х445 мм і довжиною від 360 мм до 1500 мм об`ємом біля 1.4 куб м., які знаходяться у причепі д.н.з НОМЕР_4 легкового автомобіля ВАЗ 2101 дн.з. НОМЕР_1 , що перебуває у м. Полтава, вул.. Олени Пчілки, 19Е Полтавської області, наданих на дослідження, могли бути залишені, як робочими частинами (ланцюгом) ланцюгової бензопили марки «ВаuМASTER» модель GC-9952ВЕ чорного кольору, наданої на дослідження, так і робочими частинами іншого предмету (інструменту) з аналогічною будовою та розмірами робочої поверхні /а.с. 129-144/;

- висновок трасологічної експертизи № СЕ-19/117023/73-ТР від 05.01.2023, згідно якого зріз з прикореневої частини дерева найбільшими розмірами (найбільший і найменший діаметр та висота, вимірювання проводилось хрестоподібно): 495х445х162 мм та частина стовбура дерева довжиною 365 мм зі сторони діаметром 495x445 мм, які надано на дослідження, до розділення становили єдине ціле - фрагмент стовбура дерева породи дуб; зріз з прикореневої частини дерева найбільшими розмірами (найбільший і найменший діаметр та висота, вимірювання проводилось хрестоподібно): 450x355x143 мм та частина стовбура дерева довжиною 405 мм зі сторони діаметром 450x355 мм, які надано на дослідження, до розділення становили єдине ціле - фрагмент стовбура дерева породи дуб; зрізи з прикореневих частин дерев найбільшими розмірами (найбільший і найменший діаметр та висота, вимірювання проводилось хрестоподібно): 260x250x70 мм і 300x285x130 мм та частини стовбурів дерев породи дуб різного діаметру (найбільший і найменший діаметр, вимірювання проводилось хрестоподібно) від 125x130 мм до 495x445 мм І довжиною від 360 мм до 1500 мм об`ємом біля 1,4 куб. м., які знаходяться у причепі д.н.з. НОМЕР_2 легкового автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , що перебуває у м. Полтава, вул. Олени Пчілки, 19 Е Полтавської області, які надано на дослідження, що залишилися є частинами однакових за структурою та текстурою порід дерева та мають подібні розміри, розділені за допомогою інструменту з один типом дії, але у зв`язку з відсутністю спільних ліній та поверхонь розділення встановити чи становили вони єдине ціле неможливо /а.с. 146-159/;

- висновок трасологічної експертизи № СЕ-19/117023/73-ТР від 13.01.2023, згідно якого на наданому на дослідження гіпсовому зліпку найбільшими розмірами - 220x164х23мм, зафіксований один слід фрагменту протектору бігової доріжки шини довжиною - 190 мм та найбільшою шириною - 130 мм придатний для проведення порівняльного дослідження та ототожнення за загальними ознаками (встановлення групової належності) шини, якою він залишений. Слід бігової доріжки протектора шини транспортного засобу, зафіксований на гіпсовому зліпку найбільшими розмірами - 220x164x23 мм міг бути залишений, як шинами встановленими з лівого та правого боку на вісі причепа ММЗ-81021 днз8727ПО зеленого кольору, так і іншими шинами зі схожим за розміром, конструкцією, формою та взаємному розміщенню елементів бігової доріжки один відносно одного та залишений не шинами встановленими на передній та задній вісі автомобіля «ВАЗ2101» днз НОМЕР_1 , білого кольору /а.с. 161-173/;

- охоронне зобов`язання від 26.08.2021 № 763 Департаменту екології та природних ресурсів, яким ДП «Полтавське лісове господарство» було передано під охорону територію, зокрема, землі, які увійшли до складу території заповідного урочища «Вільшане», яке розташоване на території Щербанівської сільської ради, кварталів 15-20, 23 Розсошенського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство»; /а.с.195/

- план-схема викопіювання з планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування за 2017 рік заповідного урочища місцевого значення «Вільшане» Розсошенського лісництва державного підприємства «Полтавське лісове господарство», квартали 15-20,23, загальна площа 258,0 га /а.с.196/;

- проект організації та розвитку лісового господарства державного підприємства «Полтавське лісове господарство» Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України з відомостями про об`єкти природно-заповідного фонду /а.с.197-198/.

- витяг з Державного реєстру речових прав щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324086200:00:015:0031, що свідчить про право постійного користування земельною ділянкою для ведення лісового господарства правокористувачем - ДСГП « Ліси України» /а.с.199/;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 5324086200:00:015:0031, що свідчить про цільове призначення ділянки для ведення лісового господарства, про категорію землі та державну форму власності /а.с.200-202/;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речових прав від 12.05.2014, що свідчить про правокористувача щодо земельної ділянки площею 127,4453га - ДП «Полтавське лісове господарство», власника - держави в особі Полтавської ОДА /а.с.203/.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 надала показання, згідно яких 28.10.2022 було прийнято рішення про реорганізацію ДП «Полтавське лісове господарство» та приєднання його до ДП «Діси України». На даний час ДП «Полтавський лісгосп» в цілому не припинений, а перебуває в процесі припинення. Все майно передано в ДП «Ліси України». Ця територія знаходиться за правом правонаступництва в постійному користуванні у ДП «Ліси України». Земельна ділянка, на якій було здійснено незаконну порубку дерев, являється природно-заповідним фондом урочища «Вільшане» кварталу 20 виділу 4. Департаментом екології та природних ресурсів було видане охоронне зобов`язання , відповідно до якого здійснюється охорона та захист лісу на зазначеній території, до якого докладається схема, де саме розташоване урочище. Зазначене урочище також включено до Проекту організації та розвитку лісового господарства державного підприємства «Полтавське лісове господарство» Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України. Урочище «Вільшане» було визначено на підставі рішення Полтавського облвиконкому № 437 від 16.11.1979. Було здійснено незаконну порубку дерев породи «дуб» з них два сироростучих та два сухостій, завдано шкоду на суму 250173 гривні.

Свідок обвинувачення ОСОБА_9 надав показання, згідно яких наприкінці грудня 2022 зранку він разом з напарником ОСОБА_10 проводили патрулювання територіальної громади Щербанівської сільської ради. Поблизу с. Нижні Вільшани вони почули звук пили, потім побачили автомобіль ВАЗ 2101 білого кольору з причепом, в якому знаходилася деревина. Згідно ст. 35, ст.. 39 Закону України «Про національну поліції» автомобіль було зупинено, оскільки особи могли бути причетні до вчиненні кримінального правопорушення. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_6 , поруч сидів ОСОБА_7 . На їх запитання, чи мають ці особи дозвільні документи на деревину, почули відповідь, що документів немає. У зв`язку з цим, було викликано слідчо-оперативну групу. Обвинувачені залишалися на місці події з власної волі, фізична сила, спецзасоби до них не були застосовані. Потім було оглянуто місце події, на якому обвинувачені показали, які саме дуби вони спиляли. В багажнику автомобіля було виявлено одну бензопилу.

В судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_10 надав показання, згідно яких в грудні 2022 року близько 08 години ранку він разом з напарником ОСОБА_9 здійснювали патрулювання Щербанівської територіальної громади. Поблизу с. Ніжні Вільшани вони почили звук пили та побачили авто ВАЗ 2101 білого кольору з причепом, в якому знаходилась деревина та дві особи - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які повідомили, що спиляли деревину «дуб» для власних потреб, оскільки в їх селі немає газу. Причеп був заповнений повністю. Він лишився біля причепу, а ОСОБА_6 пішли показувати місце, де саме вони спиляли дуби. Сіровські повідомили, що в них скрутне матеріальне становище і спиляли всього близько п`яти дубів.

Таким чином, судом достовірно встановлені подіі, що на початку грудня 2022 року здійснена незаконна порубка дерев породи «дуб» у кількості 3 шт. діаметрами 34см, 24 см, 28 см, а 29 грудня 2022 року здійснена незаконна порубка дерева породи «дуб» у кількості 1 шт. діаметром 43 см. Місцем події є територія лісового масиву урочища місцевого значення «Вільшане» в с. Нижні Вільшани, Полтавського району Полтавської області, яка розташована на території виділу 4 кварталу 20 Розсошенського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство».

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 своїми визнавальними показаннями підтвердили, що саме ними було здійснено незаконну порубку дерев, що з метою незаконної порубки лісу, вони прибули до лісу в с. Нижні Вільшани, на легковому автомобілі ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_6 , де самовільно, не маючи спеціального лісорубного квитка (ордера), за допомогою ланцюгової бензопили «ВаuMASTER» GС-9952 ВЕ, яку заздалегідь приготували для вчинення злочину, шляхом відокремлення прикореневої частини, здійснили незаконну порубку дерева породи «дуб» на початку грудня 2022 року - у кількості 3 шт., а 29 грудня 2022 року - у кількості 1 шт.

Вище наведеними письмовими доказами сторони обвинувачення підтверджується та не заперечувалося ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , що ними було здійснено незаконну порубку дерева породи «дуб» на початку грудня 2022 року - у кількості 3 шт., діаметрами у 34см, 24 см, 28 см, а 29 грудня 2022 року - у кількості 1 шт., діаметром у 43 см. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 погоджувалися з визначенням стороною обвинувачення об`єму незаконно зрубаних дерев породи «дуб».

Сторона обвинувачення довела також наданими нею доказами, що земельна ділянка, на якій було здійснено незаконну порубку дерев, являється природно-заповідним фондом урочища «Вільшане» кварталу 20 виділу 4.

Разом з тим, відсутність хоча б одного з цих елементів складу злочину свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є злочином.

Так, вина у кримінальному праві визначається як психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ст. 23 КК). Вина є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони кримінального правопорушення і має бути встановлена у випадку його вчинення.

При цьому умисел поділяється на два види - прямий і непрямий.

Законодавче визначення прямого і непрямого умислу містить три ознаки, які характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків: усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння; передбачення його суспільно небезпечних наслідків; бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання.

Перші дві ознаки характеризують процеси, які відбуваються у психіці суб`єкта і тому складають інтелектуальний компонент умислу. Третя ознака характеризує вольову сферу особи й утворює вольовий момент умислу.

Суд не може погодитися з прокурором, що вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 246 КПК України доведена стороною обвинувачення, оскільки їм інкримінується за конструкцією злочин з формальним складом, який визнається закінченим з моменту вчинення діяння і не потребує настання і встановлення яких-небудь наслідків такого діяння. Наслідки тут лежать за межами необхідних ознак об`єктивної сторони. Інтелектуальна ознака умислу в цих випадках включає лише усвідомлення особою суспільно-небезпечного характеру свого діяння, ставлення до наслідків не виникає і не може виникнути. Вольова ознака умислу обмежується бажанням вчинення конкретної дії.

Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Поширеною в юридичній літературі є позиція, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматись від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

У судовому засіданні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 винуватими за ч. 4 ст. 246 КК України себе не визнали, з правовою кваліфікацією їх дій за ч. 4 ст. 246 КК України не були згодні, вказали, що не знали про розташування в с. Нижні Вільшани заповідного урочища, що будь-які позначки про інформування про розташування там заповідного урочища були відсутні, що вони не усвідомлювали і не знали, що здійснюють порубку дерев на території природно-заповідного фонду.

ОСОБА_7 зауважив, що на території Полтавського району його сім`я (він, дружина, син) проживає віднедавна. Його сім`я проживала раніше в м. Полтава та Глобинському районі, в с. Сапожине Полтавського району вони проживають останні 4 роки. Від їхнього села до с. Нижні Вільшани відстань приблизно 2 км, в селі Нижні Вільшани вони ніколи не жили.

Свідок ОСОБА_9 надав показання, що йому не було відомо про розташування на території Щербанівської громади заповідного урочища.

Свідок ОСОБА_10 надав показання, що зі слів голови Щербанівської громади йому відомо, що десь на території громади є природно-заповідний фонд. Близько року тому він бачив один зелений стовпчик біля цвинтаря з позначкою природно-заповідний фонд без зазначення його меж.

Суд звертає увагу на те, що території та об`єкти природно-заповідного фонду повинні бути позначені на місцевості з метою інформування населення та землекористувачів про межі, категорію та статус, режим охорони та правила поведінки.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 березня 1994 р. № 30 затверджені Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду України.

При цьому розрізняють Інформаційно-охоронний знак природно-заповідного фонду, Інформаційний щит природно-заповідного фонду та Межовий охоронний знак природно-заповідного фонду, і встановлення інформаційних щитів та межових знаків покладено на установи природно-заповідного фонду та землекористувачів.

Інформаційно-охоронний знак природно-заповідного фонду - офіційна вивіска державного зразку, що встановлюється біля входу до території природно-заповідного фонду та інформує про її охоронний статус.

Інформаційний щит природно-заповідного фонду - офіційна вивіска державного зразку, що встановлюється по периметру території природно-заповідного фонду та інформує про її охоронний статус.

Межовий охоронний знак природно-заповідного фонду - офіційна вивіска державного зразку, що встановлюється по периметру території природно-заповідного фонду та інформує про її охоронний статус.

Межовий охоронний знак містить інформацію про найменування території (об`єкта) природно-заповідного фонду і встановлюється для інформування про її (його) межі. Знак має форму вертикального прямокутника розміром 420?297 мм.

Межові охоронні знаки містять інформацію про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони території (об`єкта) природно-заповідного фонду, встановлюються в місцях входу (в`їзду) на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду. Інформаційно-охоронний знак має форму вертикального прямокутника розміром 841?594 мм. На смугастому синьо-жовтому тлі знака зображено зелений щит. У верхній частині щита розміщено Державний Герб України, під ним - напис «Природно-заповідний фонд України». У центрі щита розташована прямокутна табличка жовтого кольору, на якій міститься напис найменування території (об`єкта) природно-заповідного фонду. У разі якщо територія (об`єкт) має подвійний правовий статус, зазначається спочатку найменування території (об`єкта) вищого статусу, а потім - нижчого. Під табличкою у нижній частині знака розташовано напис - «охороняється законом».

На знаку не зазначаються вимоги щодо охорони території (об`єкта) природно-заповідного фонду. Встановлюється межовий охоронний знак вздовж меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду (в місцях перетину меж цієї території (об`єкта) дорогами, стежками, поблизу населених пунктів), визначених відповідно до законодавства.

Інформаційний щит із нанесеним зображенням встановлюється в місцях масового відпочинку, на оглядових майданчиках, автостоянках, біля адміністративних приміщень територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Інформаційний щит містить інформацію про найменування території (об`єкта) природно-заповідного фонду, його призначення, загальну характеристику тощо.

Суд зауважує на тому, що зміст умислу винного у разі незаконної порубки у заповідниках, на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду або в інших особливо охоронюваних містах включає усвідомлення відповідного статусу цих об`єктів.

Наведене свідчить про відсутність одної з ознак складу злочину за ч. 4 ст. 246 КК України - суб`єктивної сторони, про відсутність умислу у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вчинення злочину на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Сторона обвинувачення не надала суду достатніх доказів для спростування версії обвинувачених та для доведення їх винуватості у інкримінованому кримінальному правопорушенні.

При цьому суд позбавлений можливості в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки для кваліфікації злочину за ч.2 ст. 246 КПК України окрім ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб обов`язковим є завдання незаконною порубкою істотної шкоди, що потребує визначення конкретного розміру завданої шкоди, який суд позбавлений можливості розрахувати самостійно за наявними в справі доказами. Сторона обвинувачення, потерпілий, сторона захисту не бажали звернутися до суду з відповідними клопотаннями, надати розрахунки, призначити судову експертизу.

За вимогами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи /ст.17 КПК України/.

Суд не може збирати докази з власної ініціативи. Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. І обов`язок доказування обставин у даному кримінальному провадженні покладається саме на сторону обвинувачення.

В судовому засіданні суд роз`яснював прокурору обсяг наданих йому прав, право звернення з клопотаннями за положеннями ст. 332 ,ч. 2 ст. 337, 338 КПК України, прокурор не бажав скористатися наданими йому правами зверненням з клопотанням, зміни обвинувачення.

Згідно ч.3 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, а тому вони підлягають визнанню невинуватими та виправданню.

Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час судового провадження не обрано. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави, про солідарне стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальної шкоди у розмірі 250173 грн. суд вважає необхідним залишити без розгляду в зв`язку з виправданням обвинувачених за цим обвинуваченням на підставі ч.3 ст.129 КПК України.

Процесуальні витрати стягненню з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не підлягають у зв`язку з їх виправданням.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим і виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим і виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області - залишити без розгляду.

Речові докази:

- легковий автомобіль ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - повернути власнику ОСОБА_14 або користувачу ОСОБА_6 за наявності документу, що підтверджує право користування.

-причеп ММЗ-81021 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, повернути власнику ОСОБА_15 або користувачу ОСОБА_6 за наявності документу, що підтверджує право користування;

-1,4 метра кубічних дров`яної деревини породи дуб, 0,5 метра кубічних дров`яної деревини породи дуб, які зберігаються на майданчику ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - передати ДП «Полтавське лісове господарство»;

- бензинову пилку марки «BauMASTER» GC-9952ВЕ, яка передана на зберігання до камери збереження речових доказів ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - повернути власнику;

- гіпсовий зліпок, який передано на зберігання до камери збереження речових доказів ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - знищити.

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 16.01.2023, на легковий автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з НОМЕР_1 ; причеп ММЗ-81021 д.н.з НОМЕР_2 ; 1.4 метрів кубічних дров`яної деревини породи дуб; бензинову пилку марки «BauMASTER» НОМЕР_3 .

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 16.01.2023 на 0,5 метрів кубічних дров`яної деревини породи дуб.

Витрати за проведення судово-економічної експертизи № СЕ-19/117-23/71-ЕК від 09.01.2023 у розмірі 755 гривень 12 копійок, судової трасологічної експертизи № СЕ-19/117-23/74-ТР від 04.01.2023 у розмірі 755 гривень 12 копійок, судової трасологічної експертизи № СЕ-19/117-23/73-ТР від 05.01.2023 у розмірі 755 гривень 12 копійок, судової трасологічної експертизи № СЕ-19/117-23/435-ТР від 13.01.2023 у розмірі 755 гривень 12 копійок, віднести за рахунок держави.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1