Постанова

від 17.10.2023 по справі 591/79/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м.Суми

Справа №591/79/23

Номер провадження 22-ц/816/1289/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

у присутності:

представника Сумської міської ради - Ромась Інни Михайлівни ,

представника ОСОБА_1 адвоката Марченка Ігоря Васильовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Марченком Ігорем Васильовичем,

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31травня 2023року у складі судді Ніколаєнко О.О. ухваленого в м. Суми, повний текст якого складено 14 червня 2023 року,

в цивільній справі за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року Сумська міська рада звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,7120 га, кадастровий номер: 5910136300:15:002:0052.

Вказувала, що відповідачка не є власником земельної ділянки, тому вона зобов`язана сплачувати орендну плату.

Зазначала, що з моменту набуття права власності відповідачка право користування земельною ділянкою не оформила, договору оренди з Сумською міською радою не уклала, орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачує.

Внаслідок вищезазначених дій відповідача територіальна громада міста Суми не отримує кошти, які відповідач мала б сплатити за звичайних умов у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Листом від 26 липня 2022 року № 06.01-16/636 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомило ОСОБА_1 про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Загальна сума недоотриманих доходів за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за період з 18 вересня 2019 року по 17 вересня 2022 року складає 403 896 грн 40 коп.

Посилаючись на вищевказані обставини, просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради 403 896,40 грн за безпідставне використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 18 вересня 2019 року по 17 вересня 2022 року та судовий збір у розмірі 6058,45 грн.

РішеннямЗарічного районного суду м. Суми від 31травня 2023року позов Сумської міськоїради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради 403 896,40 грн за безпідставне використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 18.09.2019 по 17.09.2022 та судовий збір у розмірі 6058,45 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Марченко І.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_1 на 97 216,91 грн та пропорційно суму судового збору, що підлягає стягненню з відповідача.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати на земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.

Вказує, що позивач здійснив розрахунок недоотриманих доходів внаслідок несплати орендної плати відповідно до правил нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку за період з 18 вересня 2019 року по 17 вересня 2022 року в сумі 403 896 грн 40 коп.

Зазначає, що ГУ ДПС у Сумській області листом від 11 липня 2023 року повідомило ОСОБА_1 про звільнення в 2022 році юридичних та фізичних осіб від сплати орендної плати та земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні осіб на території Сумської міської територіальної громади.

У той же час, позивач просив стягнути з відповідачки недоотриману за 2022 рік орендну плату з 01 січня 2022 року по 17 вересня 2022 року в сумі 97 216,91 грн, на яку позивач мав право претендувати на час звернення до суду, однак у подальшому таке право втратив.

Доводить, що за 2022 рік у відповідача відсутній обов`язок щодо сплати будь-яких платежів за землю, а у відповідача відсутнє право вимагати як сплату за користування землею, так і безпідставно збережені внаслідок несплати їх відсутності.

В установлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу, позивачем подано не було.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представникаапелянта,який підтримавдоводи апеляційноїскарги,заперечення протиапеляційної скаргипредставника позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 18 липня 2014 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, механічна майстерня літ «Е, е-ІІІ», загальною площею 1958,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6-7).

Земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:15:002:0052, площею 0,7120 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - є комунальною власністю (а.с. 8-12).

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру в Сумській області від 03 травня 2018 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5910136300:15:002:0052 на 2018 рік становила 4468583,20 грн (а.с. 18).

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 14 червня 2022 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4549252,80 грн (а.с.19)

Листом від 31 травня 2022 року ГУ ДФС у м.Сумах повідомило Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про те, що відповідно до інформації, яка згідно зі ст.74 ПКУ зберігається в інформаційних базах Головного управління ДПС у Сумській області, по платниках, в тому числі ОСОБА_1 , відсутня сплата земельного податку та/або орендної плати на зазначені земельні ділянки. Відомості щодо укладення договорів оренди на зазначені земельні ділянки до ГУ ДПС у Сумській області не надходили (а.с. 13).

Листом від 26 липня 2022 року № 06-01-16/636 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомило ОСОБА_1 про усунення порушень земельного законодавства та запропонувало укласти з Сумською міською радою договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5910136300:15:002:0052 (а.с. 14-15).

Відповідно до розрахунку Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради розмір недоотриманого доходу за користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136300:15:002:0052 за період з 18 вересня 2019 року по 17 вересня 2022 року складає 403 896 грн 40 коп., що становить становить 3 % від нормативно-грошової оцінки (а.с. 16-17).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності, при цьому нею не був укладений договір оренди земельної ділянки, тому з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради підлягають стягненню недоотримані кошти за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою територіальної громади м. Суми за період з 18 вересня 2019 року по 17 вересня 2022 року в сумі 403 896 грн 40 коп.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст.ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями ст. 288 ПК Українипідставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України.

Такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

У справі, яка переглядається, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, механічна майстерня літ «Е, е-ІІІ», загальною площею 1958,4 кв.м, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Суми.

Отже, з часу виникнення права власності на нерухоме майно, у ОСОБА_1 виник обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на вищезазначену земельну ділянку, проте договір оренди землі між сторонами не укладено, речові права на земельну ділянку не зареєстровано, остання не набула належних прав користування щодо земельної ділянки, а отже вона використовувала земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Враховуючи факт використання відповідачкою земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження нею коштів у розмірі орендної плати за її використання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів статей 1212та 1214 ЦК України, оскільки для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Як убачається з матеріалів справи, у період з 18 вересня 2019 року по 17 вересня 2022 року ОСОБА_1 , як власник об`єкту нерухомого майна, користувалася земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено, без правовстановлюючих документів, не сплачуючи орендну плату.

Наведений позивачем розрахунок недоотриманого Сумською міською радою доходу за користування земельною ділянкою належним чином мотивований.

ОСОБА_1 , не надано суду доказів на спростування розрахунку коштів, які необхідно було сплачувати за користування спірною земельною ділянкою.

За встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, яка без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування нею, тому зобов`язана повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи, Сумська міська рада звертаючись до суду з позовом, просила стягнути з відповідача 403896 грн 40 коп. за безпідставне використання земельної ділянки без оформлення договору оренди, а саме: за період з 18 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року 38564 грн 49 коп., за 2020 рік 134057 грн 50 коп., за 2021 рік 134057 грн 50 коп., за період з 01 січня 2022 року по 17 вересня 2022 року 97216 грн 91 коп.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, пункт 69 підрозділу 10 Перехідних положень доповнено підпунктом 69.14, в якому в абз. 1, 3, 4 визначено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до данихПереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364 « Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно здодаткомза погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року

за № 1668/39004, Сумську міську територіальну громаду віднесено до території активних бойових дій за період з 24 лютого 2022 року по 03 квітня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні.

Відтак, за період з 01 січня 2022 року по 17 вересня 2022 року не підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради недоотриманий дохід від орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 97216 грн 91 коп.

За таких обставин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради 306 679 грн 49 коп. за безпідставне використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 17 вересня 2019 року по 31 грудня 2021 року.

Також відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні рішення суду і в частині розподілу судових витрат.

Пропорційно до задоволеної частини позовних вимог з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4600 грн 20 коп.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, з Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає компенсації судовий збір за апеляційний перегляд справи в розмірі 4026 грн 00 коп., виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справа, предметом оскарження є майнова вимога (оспорювана сума 97216,91 грн).

За змістом ч.1, п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду; за подання апеляційної скарги за рішенням суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2023 року становить 2684 грн.

Таким чином за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4026 грн 00 коп., виходячи з наступного розрахунку: 2684 грн (один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) грн х 150%

Керуючись ст. ст. 367; п. 2 ч. 1 374; п. 4 ч. 1 ст. 376; 381-382 ЦПК України, , апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Марченком Ігорем Васильовичем, задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31травня 2023року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради 306 679 гривень 49 копійок за безпідставне використання земельної ділянки без оформлення договору оренди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумської міської ради понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4600 гривень 20 копійок.

Стягнути з Сумської міськоїрадина користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в розмірі 4026 гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 17 жовтня 2023 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов