Рішення

від 25.09.2023 по справі 320/14821/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року № 320/14821/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Руденка О.В., представника відповідача - Удода І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджмент» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2023 №57/Ж10/31-00-07-05-02-24, №60/Ж10/31-00-07-05-02-24, №58/Ж10/31-00-07-05-02-24, №59/Ж10/31-00-07-05-02-24,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджмент» звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №57/Ж10/31-00-07-05-02-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №60/Ж10/31-00-07-05-02-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №58/Ж10/31-00-07-05-02-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №59/Ж10/31-00-07-05-02-24.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 даний позов залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 15444,38 грн., належним чином засвідчених додатків, які поданні разом з адміністративним позовом, а також належним чином засвідчених додатків для відповідача.

До суду 18.05.2023 надійшла від позивача заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 відкрито загальне позовне провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими та протиправними, такими, що не базуються на нормах чинного законодавства України та не підтверджуються належними доказами, а висновки перевірки - суб`єктивними та такими, що суперечать наданим до перевірки документам і дійсним обставинам господарської діяльності платника, висновки контролюючого органу засновані на довільному та помилковому трактуванні положень податкового законодавства України.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідачем: належним чином не досліджено документи щодо господарських операцій ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» з обладнанням для виробництва алкогольних напоїв (ділову мету придбання та цільове використання обладнання, а також рух активів позивача); не встановлено фактичного суб`єкта господарювання - виробника алкогольних напоїв під ТМ «Reikartz», що реалізовувалися ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ»; не виявлено фактичного місця виробництва алкогольних напоїв за місцем складу ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», а також не вказано інших місць, де могли б вироблятися алкогольні напої; не враховано, що зміна характеристик місця зберігання при незмінності самого місця зберігання алкогольних напоїв (адреси) не може вважатися підставою для автоматичної втрати дії довідки про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що діє відносно відповідного місця зберігання; не враховано, що Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) не встановлена відповідальність за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру, але характеристика яких змінилися; не встановлено складу правопорушення як сукупності об`єктивних та суб`єктивних ознак, що характеризують діяння ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» як правопорушення, зокрема встановлення вини ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ».

Також позивач зазначив, що документи та інформація за його господарською діяльністю щодо зберігання та реалізації алкогольних напоїв, придбання та реалізації обладнання для виробництва алкогольних напоїв, правових підстав використання ТМ «Reikartz», а також фактичних виробників алкогольних напоїв під ТМ «Reikartz» були надані відповідачу разом із запереченнями на Акт фактичної перевірки від 28.11.2022 № 1279/Ж5/31-00/07-05-02-19/35850930 та скаргою на оскаржувані податкові повідомлення-рішення, під час її подання до Державної податкової служби України.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував. Зазначив, що позивач: зберігав алкогольні напоїв у складському приміщенні, що не відповідає заявленим даним у Довідці про зареєстроване місце зберігання, внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання; здійснював виробництво алкогольних напоїв під ТМ «Reikartz» без придбання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, з огляду на придбання обладнання та компонентів для виробництва алкогольних напоїв, а також без надання документів про вибуття останнього, здійснював зберігання 2 пляшок алкогольних напоїв на суму 221,45 грн. з поміж 5445 пляшок на суму 391692,06 грн. без акцизних марок, а також подавав Звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА) з недостовірними відомостями.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому вказав, що відповідач не надав жодного заперечення у відзиві щодо аргументів позивача та наданих доказів, заперечення відповідача фактично зводиться до цитування змісту описової частини Акту податкової перевірки, а аргументи відповідача про ненадання документів про вибуття обладнання та компонентів для виробництва вина не відповідають дійсності, оскільки останні були надані відповідачу разом із запереченнями на Акт фактичної перевірки від 28.11.2022 №1279/Ж5/31-00/07-05-02-19/35850930 більше ніж на восьмиста сторінках.

Протокольною ухвалою від 13.07.2023 суд закрив підготовче засідання та перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити даний адміністративний позов.

Представники відповідача у судових засіданнях проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» здійснює діяльність у сфері готельного бізнесу з 2008 року. Для забезпечення своєї діяльності ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», зокрема, отримувало ліцензії на здійснення продажу алкогольних напоїв в роздріб та оптом. Зберігання алкоголю здійснювалося у відповідних торгових точках, а також у зареєстрованих місцях зберігання алкогольних напоїв за адресами:

- м. Київ, вул. Тепловозна, 18Д (відповідно до Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149649 від 17 серпня 2020 року);

- Черкаська область, Тальнівський р-н, с Мошурів, провулок Шевченка, 14 (відповідно до Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149684 від 21 серпня 2021 року);

- Одеська обл., м. Одеса, вул. Тираспольська, 26 (відповідно до Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 199906 від 25 травня 2021 року).

У період з 17.11.2022 по 25.11.2022 посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведено фактичну перевірку господарської одиниці складського приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, буд. 18-Д, суб`єкта господарської діяльності ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ».

За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 28.11.2022 №1279/Ж5/31-00/07-05-02-19/35850930 (надалі «Акт перевірки»), яким встановлено порушення ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» вимог ст. 11, 15, 16 Закону №481/95-ВР, п. 16 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1251.

Не погоджуючись з висновками Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» подало Заперечення на зазначений Акт.

Надалі ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» отримало лист Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 06.01.2023 №16/Ж12/31-00-07-05-01-26 про результати розгляду заперечень на Акт перевірки, за яким доводи та докази ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» не були взяті до уваги, а висновки ЦМС ДПС залишено без змін.

11.01.2023 на підставі Акту перевірки Центральним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №57/Ж10/31-00-07-05-02-24 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 391692,00 грн. за зберігання ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру;

- №60/Ж10/31-00-07-05-02-24 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 4 011 010,96 грн. за «виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії»;

- №58/Ж10/31-00-07-05-02-24 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

- №59/Ж10/31-00-07-05-02-24 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 459 000, 00 грн за подання звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі з недостовірними відомостями.

08.02.2022 ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» звернулося до Державної податкової служби України (далі ДПС України) зі скаргою на оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

30.03.2022 ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» отримало рішення ДПС України від 22.03.2023 №7100/6/99-00-06-03-02-06, яким за результатами розгляду скарги ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.01.2023 №57/ж10/31-00-07-05-02-24, суд зазначає таке.

Відносини зі зберігання алкогольних напоїв регулюються Законом № 481/95-ВР та Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру» № 251 від 28.05.2002 (далі Порядок № 251).

Судом встановлено, та не заперечувалося відповідачем, що ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» була видана Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149649 - 100 кв. м. за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Тепловозна, 18Д - 17 серпня 2020 року за № 26160118138 (далі Довідка).

Відповідно до висновків Акту перевірки, які підтримані представником відповідача під час розгляду справи, відповідачем накладено штрафні санкції на ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» з огляду на те, що останнім здійснюється зберігання алкогольних напоїв у складському приміщенні, що не відповідає заявленим даним у Довідці (площі приміщення) про зареєстроване місце зберігання, внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання, у зв`язку з чим порушило ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Представник ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» відхилив доводи Відповідача, аргументуючи безпідставність висновків відповідача тим, що зміна характеристик місця зберігання (зменшення площі приміщення) при незмінності самого місця зберігання алкогольних напоїв (адреси) не може вважатися підставою для автоматичної втрати дії довідки про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру, що діє відносно відповідного місця зберігання, а Законом № 481/95-ВР не встановлена відповідальність за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, але характеристика яких змінилися. Також представником ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» надано пояснення, що січні 2022 року ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» здійснено ремонт та перепланування приміщення, місця зберігання алкогольних напоїв, за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, буд. 18-Д, внаслідок чого характеристики місця зберігання були змінені - площа приміщення зменшилася і дорівнює 49,21 кв.м. Пояснення та документи щодо такого факту надавалися представникам відповідача під час перевірки.

Так нормами Закону №481/95-ВР, визначений обов`язок суб`єктів господарювання вносити місця зберігання визначених законом видів спирту до Єдиного держаного реєстру місць зберігання. За порушення саме такого обов`язку до суб`єктів господарювання застосовується передбачена таким Законом відповідальність - накладення штрафу. Зміна характеристик місця зберігання алкогольних напоїв, зокрема, стосовно зазначеній в Довідці площі місця зберігання, не визначається законодавцем таким порушенням, за яке до суб`єкта господарювання застосовується штраф.

Законом №481/95-ВР в абзаці 22 статті 1 «Визначення основних понять і термінів», надано визначення поняттю «Єдиний держаний реєстр місць зберігання».

Так, відповідно до абз. 22 ст. 1 Закону № 481/95-ВР єдиний державний реєстр місць зберігання це перелік місць зберігання, який ведеться податковим органом і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників

Відповідно до Закону № 481/95-ВР, місце зберігання місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання (абз. 21 ст. 1 Закону № 481/95-ВР).

Таким чином, наведеним спеціальним Законом №481/95-ВР імперативно визначено, що до Єдиного держаного реєстру місць зберігання обов`язково вносяться 1) відомості про місцезнаходження місць зберігання. тобто поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку) та 2) відомості про заявників, тобто, ідентифікаційний код (номер), найменування, місцезнаходження.

З огляду на зазначене, абз. 16 ст. 17 Закону №481/95-ВР визначено, що «За порушення норм цього Закону (а не будь-якого іншого закону чи підзаконного нормативно-правового акту)... до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі... зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому лисці зберігання, але не менше 17000 гривень».

Пунктом 1.1 розділу 1.1 Порядку №251 наведене таке саме визначення поняття «Єдиний держаний реєстр місць зберігання» - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Разом з цим, п. 1.4. розділу 1 наведеного Порядку №251 визначає, що «У разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством».

Пунктами 2.1 та 2.2. розділу 2 Порядку ведення Єдиного реєстру та ч. 10 ст. 2 Закону № 481/95-ВР передбачено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта підприємницької діяльності з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання, а також відомостей про заявника: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

При цьому, пунктом 4.3 статті 4 Порядку ведення Єдиного реєстру визначено, що у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб`єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів вносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб`єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

За висновком відповідача, ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» зберігає алкогольні напої у складському приміщенні, що не відповідає заявленим даним у Довідці.

Разом з тим, суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідно до преамбули Закону № 481/95-ВР мета дії цього закону полягає в забезпеченні високої якості, зокрема алкогольних напоїв, та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв на території України. У зв`язку з чим законодавець передбачив ведення Єдиного реєстру та реєстрацію конкретних місць зберігання алкогольних напоїв (адрес та площ приміщень зберігання) задля можливості контролю за обігом та боротьбою з незаконним виробництвом алкогольних напоїв, а зменшення площі приміщення місця зберігання не вплинуло на можливість такого контролю і не свідчить про незаконне зберігання чи отримання ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» будь-якої додаткової неправомірної вигоди, яку б могло отримати, наприклад, у випадку збільшення площі складського приміщення в результаті його перепланування.

Як зазначалося вище, ч. 2 ст. 17 Законом №481/95-ВР встановлена відповідальність виключно за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру. Таким чином, ані зміна відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності), ані зміна характеристик місця зберігання, не є згідно Закону № 481/95-ВР підставою для застосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 17 наведеного Закону.

На виконання наведених вище вимог ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» під час проведення податковим органом перевірки надало видану ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» Довідку про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149649 від 17.08.2020 щодо зареєстрованого місця зберігання алкогольних напоїв за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18Д, яка була чинною не момент проведення перевірки, що не заперечувалося відповідачем.

З огляду на вказане, суд критично оцінює твердження відповідача про зберігання ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» алкогольних напоїв не в місці, що внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання, - навіть за умови зберігання в приміщенні, площа якого зменшилася, при незмінності адреси місця зберігання та можливості контролюючого органу перевіряти алкогольні напої, що зберігаються.

Суд зазначає, що об`єктивною стороною встановлення правопорушення є зберігання спирту, алкогольних напоїв у місцях, не внесених до Єдиного реєстру. Виключною підставою для застування зазначеної відповідальності є зберігання відповідних об`єктів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру.

Водночас, Законом № 481/95-ВР не встановлено відповідальності за зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру, але характеристики яких змінилися.

Єдиним наслідком зміни характеристик місця зберігання спирту є виникнення у податкового органу на підставі пункту 4.3 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання обов`язку видати суб`єкту господарювання протягом семи календарних днів довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Разом з цим, ані Законом № 481/95-ВР, ані іншим нормативно-правовим актом не визначено строк, протягом якого суб`єкт господарювання має повідомити контролюючий орган про зміну характеристик приміщення без зміни адреси місця зберігання алкогольних напоїв.

Водночас зміна характеристик місця зберігання, за умови незмінності самого місця зберігання, не може вважатися підставою для автоматичної втрати чинності попередньої довідки щодо відповідного місця зберігання. Попередня довідка втрачає чинність лише з моменту видачі наступної довідки. Відтак, суб`єкт господарювання не може вважатися таким, що здійснює зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не у відповідному місці зберігання в тому разі, якщо змінилися окремі характеристики місця зберігання.

У свою чергу, законодавством не встановлено відповідальності за зміну характеристики місця зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів або за невнесення відповідних змін до довідки про місце зберігання.

Тобто, виключною підставою для визначення зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного реєстру, і подальше притягнення до відповідальності, є зберігання відповідних об`єктів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру.

До того ж, внаслідок зміни характеристик місця зберігання ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» не отримало для себе жодної додаткової неправомірної вигоди, яку б могла отримати, наприклад, у випадку збільшення площі складського приміщення в результаті його перепланування.

Таким чином, у зв`язку з тим, що Законом №481/95-ВР не встановлено відповідальності за зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру, але характеристики яких змінилися, тому ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» не може вважатися таким платником, що здійснює зберігання алкогольних напоїв не у відповідному місці зберігання, якщо змінилися окремі характеристики місця зберігання.

З огляду на встановлені обставини та наведене нормативне обґрунтування, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 11.01.2023 №57/ж10/31-00-07-05-02-24, та, відповідно, його скасування.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.01.2023 №60/Ж10/31-00-07-05-02-24, суд зазначає таке.

Відносини щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв регулюється Законом №481/95-ВР.

Відповідно до ч. 8 ст. 2 Закону №481/95-ВР, виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено основні поняття, зокрема:

Алкогольні напої продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

Спирт плодовий спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією;

Сировина - предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці;

Повний технологічний цикл виробництва сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень.

Таким чином, до суб`єкта господарювання застосовують штраф за виробництво алкогольних напоїв без ліцензії.

Відтак, необхідною умовою для застосування штрафу за виробництво алкогольних напоїв без ліцензії є саме його виробництво.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач дійшов до висновків про виробництво ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» алкогольних напоїв з огляду на таке (ст. 8 Акту перевірки): оскільки ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» не має інших окремих місць виробництва алкогольних напоїв, виробництво алкогольних напоїв та зберігання усієї виробленої продукції повинно відбуватись за фактичною адресою підприємства: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Д, тому, що єдиним місцем, де ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» може виробляти алкогольну продукцію є фактична адреса підприємства м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Д; під час перевірки були виявлені пляшки вина під ТМ «Reikartz», яку використовує ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» у свої діяльності, за результатом аналізу вантажно митних декларації, за перевірямий період встановлено, що ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» імпортувало обладнання та компоненти для виробництва алкогольних напоїв (вина, бренді) та не надало документи про їх вибуття.

Під час судового засідання представниками відповідача було підтримано висновки, викладені в Акті перевірки та у відзиві на позовну заяву, що дублює висновки Акту перевірки.

Тобто, з огляду на висновки відповідача, на його думку у період, що перевірявся, ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» здійснювався повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Д.

Однак, суд не може погодитись з позицією відповідача, з огляду на те, що санкція статті 17 Закону №481/95-ВР передбачає відповідальність за виробництво алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, що не було безпосередньо встановлено під час перевірки.

Також, аналізуючи поняття, визначене у статті 1 Закону №481/95-ВР, на яке посилається відповідач, «повний технологічний цикл виробництва сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства», то суд дійшов висновку, що на час перевірки представниками контролюючого органу не було виявлено спеціальних приміщень, технологічного обладнання, розроблених технологічних процесів, сировини, лабораторій, кваліфікованого персоналу, що мало б місце при виробництві алкогольних напоїв.

Крім того, суд критично оцінює твердження відповідача про здійснення виробництва ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» алкогольних напоїв у зв`язку з ненаданням ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» доказів про вибуття обладнання та компонентів, які можуть бути використані у виробництві алкогольних напоїв, та наявністю пляшок вина ТМ «Reikartz» на складському приміщені без належного дослідження етикеток та встановлення виробника алкогольного напою, а також вмісту цих пляшок.

В матеріалах міститься інформація, що пояснення та докази вибуття обладнання та компонентів (копії договорів оренди, договорів поставки, зовнішньоекономічних договорів, товарно-транспортних накладних, вантажно-митних декларацій, платіжних інструкцій), які можуть бути використані у виробництві алкогольних напоїв фактично були надані відповідачу разом із запереченнями на Акт фактичної перевірки від 28.11.2022 № 1279/Ж5/31-00/07-05-02-19/35850930 більше ніж на восьмиста сторінках, а також надавалися разом ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» разом зі скаргою на оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Однак, зміст листа від 06.01.2023 №16/Ж12/31-00-07-05-01-26 про результати розгляду заперечень на Акт перевірки від 28.11.2022 №1279/Ж5/31-00/07-05-02-19/35850930 та листа ДПС України від 22.03.2023 №7100/6/99-00-06-03-02-06 свідчить формальний розгляд заперечень та скарги ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», та ненадання відповідачем належної оцінки первинних документів.

Судом встановлено, що спірним обладнанням, яке, з позиції відповідача використовувалося ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» у виробництві алкогольних напоїв є: вініфікатори, насоси та дубові бочки.

Так, на підставі зовнішньоекономічного договору поставки №07/1219 від 09.12.2019р., укладеного з STALEF LTD, у червні 2020 року ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» імпортувало, відповідно до вантажно-митної декларації №UA500070/2020/220678 від 09.06.2020 року, що підтверджується Актом перевірки та не заперечується контролюючим органом, 7 вініфікаторів типу: VR-Vreom =2.0м3 (3 шт.); VR-Vreom =2.5м3 (2 шт.); VR-Vreom =5.0м3 (2 шт.).

Надалі, в червні 2020 року, вищевказані вініфікатори у кількості 7 шт. були передані в оренду ТОВ «ВІНТРЕСТ» за Договором оренди № 02-02/06/20В від 02.06.2020, що підтверджується, актом приймання передачі від 09.06.2020р. та міжнародною транспортною накладною (CRM) б/н від 04.06.2020 до ВМД №UA500070/2020/220678 від 09.06.2020, за якою місце постачання адреса виробничих потужностей ТОВ «ВІНТРЕСТ».

На підставі зовнішньоекономічного договору поставки №09/0720 від 06.08.2020, укладеного з STALEF LTD, у вересні жовтні 2020 року ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» імпортувало, відповідно до вантажних митних декларацій № UA500500/2020/507144 від 23.09.2020р, № UA500500/2020/508727 від 05.10.2020р., № UA500500/2020/510279 від 15.10.2020, що не заперечується контролюючим органом, 11 вініфікаторів: типу VR-Vreom =5.0м3 (6 шт.), VR-Vreom =2.0м3 (1 шт.), VR-Vreom =2.5м3 (4 шт.), та 2 насоси: насос гвинтовий з бункером PV305AV15 (1шт.), насос перистальтичний РР703 (1 шт.).

Надалі вищевказане обладнання ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» передало ТОВ «ВІНТРЕСТ» в оренду, що підтверджується Додатковою угодою №2 від 06.10.2020р. та Додатковою угодою №3 від 21.10.2020 до Договору оренди № 02-02/06/20В від 02.06.2020, актом приймання-передачі від 06.10.2020, актом приймання-передачі в оренду від 21.10.2020 та міжнародними транспортними накладними (CMR) №262166 від 21.09.2020, № 0992239 від 01.10.2020, № 1149534 від 13.10.2020 за якими місце постачання адреса виробничих потужностей ТОВ «ВІНТРЕСТ». Суму орендної плати за отримане обладнання ТОВ «ВІНТРЕСТ» сплатило ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», що підтверджується копіями платіжних інструкцій: № 101 від 12.11.2020; № 264 від 02.12.2020; № 345 від 23.12.2020; № 664 від 02.03.2021; № 990 від 20.05.2021; № 1209 від 24.06.2021; № 1547 від 09.09.2021; № 840 від 15.04.2021 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.

На підставі Додаткової угоди від 30.04.2021р. до Договору оренди № 02-02/06/20В від 02.06.2020 протягом липня 2021 року ТОВ «ВІНТРЕСТ» повернуло ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» раніше орендоване обладнання (окрім 3 вініфікаторів), що підтверджується актами приймання-передачі з оренди від 14.07.2021, 15.07.2021, 16.07.2021 та товарно-транспортними накладними від 14.07.2021, 15.07.2021, 15.07.2021.

21.07.2021 на підставі договору поставки № 21/07/21 ВО від 21.07.2021 ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» продало вищевказані вініфікатори (15 шт.) та насоси (2 шт.) ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС», що підтверджується видатковою накладною №7 від 25.08.2021.

Останні три вініфікатори, які залишилися в оренді у ТОВ «ВІНТРЕСТ» за Договором оренди №02-02/06/20В від 02.06.2020, ТОВ «ВІНТРЕСТ» повернув ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», що підтверджується Додатковою угодою від 31.01.2022 до Договору оренди №02-02/06/20В від 02.06.2020, Додатковою угодою від 28.02.2022 до Договору оренди №02-02/06/20В від 02.06.2020, актом приймання-передачі з оренди від 28.02.2022. Надалі, 01.09.2022, на підставі договору оренди обладнання від 01.09.2022р. № 01/09/2022-ВІН ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» передало ці вініфікатори в оренду ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС», що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 01.09.2022.

04.06.2020 на підставі договору оренди №02-01/06/20В від 02.06.2020 ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» надало в оренду ТОВ «ВІНТРЕСТ» бочки, які раніше були імпортовані відповідно до вантажно-митної декларації №UA 100060/2020/319769 від 04.06.2020, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду від 04.06.2020; Додатковою угодою від 03.06.2020 до Договору оренди №02-01/06/20В від 02.06.2020 та міжнародною транспортною накладною (CMR) № 016979 від 27.05.2020 за якою місце постачання адреса виробничих потужностей ТОВ «ВІНТРЕСТ». Суму орендної плати за отримані бочки ТОВ «ВІНТРЕСТ» сплатило ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», що підтверджується платіжними інструкціями №100 від 12.11.2020; №265 від 02.12.2020; №344 від 23.12.2020; №663 від 02.03.2021; №841 від 15.04.2021; №989 від 20.05.2021; №1210 від 24.06.2021; №1546 від 09.09.2021.та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.

Надалі такі бочки були повернуті ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», що підтверджується додатковою угодою від 30.04.2021 до Договору оренди № 02-01/06/20В від 02.06.2020; актом приймання-передачі з оренди від 21.07.2021 та ТТН від липня 2021 року (на 18 бочок), та відчужені на користь ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС» за договором поставки № 21/07/21 ВО від 21.07.2021, що підтверджується видатковою накладною №7 від 25.08.2021.

Після повернення обладнання ТОВ «ВІНТРЕСТ» та його продажу ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС», переміщення останнього не відбувалося, оскільки орендоване складське приміщення ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» знаходиться за однією адресою з ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС»: м. Одеса, вул. Тираспольська, буд 26, що підтверджується договором оренди №01/02-21 від 01.02.2021. Стан розрахунків між ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС» підтверджується актами звірки розрахунків.

Також в червні 2021 року, придбані у ТОВ «ОЛПОЛ» чотири дубові бочки за договором купівлі-продажу №4-1 від 01.04.2021, що підтверджується видатковою накладною №6-1 від 03.06.2021, експрес накладною 59000693758264 від 04.06.2021, ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» продало ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС» за договором поставки № 01/06/21 ВО від 01.06.2021, що підтверджується видатковою накладною № 56207 від 03.06.2021.

Після повернення обладнання ТОВ «ВІНТРЕСТ», а також отримання бочок від ТОВ «ОЛПОЛ» та його продажу ТОВ «Виноробня ОДЕСОС», переміщення останнього не відбувалося, оскільки орендоване складське приміщення ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» знаходиться за однією адресою з ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС»: м. Одеса, вул. Тираспольська, буд 26, що підтверджується договором оренди 01/02-21 від 01.02.2021. Стан розрахунків між ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС» підтверджується актами звірки розрахунків, а також платіжною інструкцію №64 від 16.06.2021.

З огляду на зазначене, вищевказаними первинними документами підтверджується вибуття (надання в оренду/продаж) обладнання для виробництва алкогольних напоїв. Таке обладнання перебувало у фактичному користуванні третіх осіб, які мають відповідні ліцензії для здійснення виробництва алкогольних напоїв.

З вищевикладених фактичних обставин та документів, які їх підтверджують вбачається, що все без виключення обладнання для виробництва алкогольної продукції, придбане ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», було одразу після його купівлі або передано в оренду, або продано підприємствам виробникам алкогольної продукції: ТОВ «ВІНТРЕСТ» та/або ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС», а отже вибули з володіння та користування ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ».

Крім того, суд погоджується з твердженнями позивача, що придбання лише окремого обладнання для виробництва алкогольних напоїв (вініфікаторів, бочок та насосів) не могло забезпечити ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв та не може бути належним доказом підтвердження виробництва алкогольних напоїв.

Судом враховано, що представниками контролюючого органу також не було встановлено ділову мету придбання спірного обладнання, суть якої полягала в отриманні доходу від надання останнього в оренду/продажу, а не отримання корисних вигод від власного використання.

Крім того, судом встановлено, що на підставі Ліцензійного договору №ТМ-2015/1 від 01.04.2015, укладеного з ТОВ «Аванкард» (Болгарія), ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (Ліцензіат) отримало право на використання ТМ «REIKARTZ» при виробництві та (або) розповсюдженні товарів (наданні послуг).

14.08.2019 між ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та ТОВ «ВІНТРЕСТ» укладено Субліцензійний договір № 74В/19 на використання ТМ «REIKARTZ». Відповідно до умов вищезазначеного субліцензійного договору ТОВ «ВІНТРЕСТ» отримало право зокрема на нанесення ТМ «REIKARTZ» на пляшки з алкогольними напоями або інший посуд з алкогольними напоями, упаковку, в якій міститься даний товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку (у тому числі контретикетку), бірку чи інший прикріплений до товару предмет. Крім того, відповідно до п. 2.3. даного субліцензійного договору ТОВ «ВІНТРЕСТ» погодилось продати ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» товар з нанесеним Знаком «REIKARTZ» на підставі окремого договору поставки, укладеного між сторонами.

Між ТОВ «ВІНТРЕСТ» та ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» були укладені договір поставки №72В/19 від 14.08.2019, та Договір поставки №38-1В/20 від 03.09.2020, за якими ТОВ «ВІНТРЕСТ» поставляв ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» вино під ТМ «REIKARTZ» на замовлення ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ». Факти отримання ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» товарів вина під ТМ «REIKARTZ», його оплати та руху останнього підтверджуються видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними інструкціями, що містяться в матеріалах справи. Разом з цим, для цілей виробництва ТОВ «ВІНТРЕСТ» вин під ТМ «REIKARTZ», на замовлення ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» на підставі Договору поставки №38-2В/20 від 03.09.2020 та Договору поставки №73В19 від 14.08.2019 здійснювало постачання винограду, комплектуючих, допоміжних матеріалів, що підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що крім ТОВ «ВІНТРЕСТ» виробництво вин під ТМ «REIKARTZ», на замовлення ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», здійснювало ТОВ «ПТК ШАБО». На підставі Договору поставки №25/11/2015 EXW від 25.11.2015 та Специфікації №3 від 19.06.2018 до даного Договору (у якій вказано, що об`єктом поставки є вино ТМ «REIKARTZ»). ТОВ «ПТК ШАБО» поставило ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» три партії вина під ТМ «REIKARTZ», що підтверджується видатковими накладними № Ш-00016688 від 03.10.2018, № Ш-00018447 від 31.10.2018, № Ш-00021438 від 13.12.2018, а ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» оплатило вартість отриманого товару, що підтверджується платіжними інструкціями: №35972 від 29.08.2019; №2051 від 10.10.2018; №2677 від 17.10.2018; №3168 від 23.10.2018; №3642 від 24.10.2018; № 8530 від 06.12.2018; № 8531 від 06.12.2018; № 8650 від 07.12.2018.

В матеріалах справи також наявні фотографії пляшок вина під ТМ «REIKARTZ» на етикетках яких вказано, що виробником вина є ТОВ «ВІНТРЕСТ» та ТОВ «ПТК ШАБО», а також вказана адреса місцезнаходження виробничих потужностей таких підприємств. Відтак, Відповідач мав можливість ознайомитися з інформацією про виробника вина під ТМ «REIKARTZ» на пляшках, що знаходилося у складському приміщені, а також мав можливість провести зустрічну контрагентів ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» щодо здійснених господарських операцій, шляхом реалізації своїх контрольно-перевірочних повноважень, передбачених законом.

Під час судового засідання представником відповідача не надавалися заперечення щодо суті та змісту вказаних господарських операцій ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», а також не спростовувалися факти здійснення ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» вказаних операцій. Останні також не були надані відповідачем під час реалізації свого права, шляхом надання відзиву на позовну заяву.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки Акту фактичної перевірки від 28.11.2022 №1279/Ж5/31-00/07-05-02-19/35850930 про те, що ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» здійснювало виробництво алкогольної продукції, та на підставі якого ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» було притягнуто до фінансової відповідальності, не підтвердилися під час розгляду справи судом, відповідачем на надано доказів на підтвердження зроблених висновків за результатами перевірки, а ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» не здійснювало виробництво алкогольних напоїв під ТМ «REIKARTZ» і обов`язок з отримання відповідної ліцензії у ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» не виник.

За сукупністю вищезазначених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2023 №60/Ж10/31-00-07-05-02-24.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.01.2023 №58/ж10/31-00-07-05-02-24, суд зазначає таке.

Пунктом 113.3 ст. 113 ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, на відповідача покладено обов`язок щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону №481/95-ВР, що прямо передбачено ст. 16 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Стаття 226 ПК України регулює відносини, пов`язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно з п. 226.2 ст. 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пунктом 226.3 ст. 226 ПК України визначено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Приписами пунктів 226.6 та 226.7 ст. 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Нормами пунктів 228.2 - 228.3 ст. 228 ПК України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до п. 228.9 ст. 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Суд зазначає, що відповідач застосував до позивача фінансові санкції, передбачені абз. 19 ч.2 ст. 17 Закону №481/95-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно із абз. 3 ч.4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР, порушення якого встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі - Положення №1251, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 20 Положення №1251 для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно з п. 21 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Аналізуючи зазначені приписи ПК України та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів суд зазначає, що ані Податковий кодекс, ані Положення не передбачають визначення поняття алкогольних напоїв без марок акцизного податку, тому суд вважає, що відповідальність суб`єктів господарювання у вигляді штрафу в разі встановлення факту зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка за своєю суттю означає зберігання алкогольного напою, на який взагалі не наклеювалася марка акцизного податку.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що у разі виявлення факту зберігання на митній території України алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, відповідні контролюючі органи, яким в даному випадку є відповідач, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію), про що прямо вказано у пункті 228.3. статті 228 ПК України.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що посадовими особами відповідача встановлено зберігання 2 пляшок алкогольних напоїв з поміж 5445 пляшок, а саме: коньяк України ординарний 3 зірочки «Жан-Жак» міцністю 40% об., ємністю 0,5л, вино виноградне сухе тихе «Сапераві 2018» міцністю 13% об, ємністю 0,75л на загальну суму 221,45 грн. без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 221,45 грн. (стр. 3 Акта перевірки).

При цьому відповідачем не зазначено чи містила тара, в яку було розлито алкогольні напої, залишки слідів клею від відклеєної марки акцизного податку чи залишки самої марки акцизного податку та чи не була відклеєною марка акцизного податку, не вказано також номер партії та дату виробництва алкогольних напоїв, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою.

Водночас з матеріалів справи не вбачається, що контролюючим проводилася виїмка товарів, що зберігався з порушенням законодавства, органом детально оглянуто кожну одиницю вищевказаної продукції, в той час як детальний огляд міг показати, що кожна тарна одиниця алкогольної продукції містить на собі сліди від клею для акцизної марки, що підтверджує обставину про маркування вищезазначених алкогольних напоїв марками акцизного податку під час їх виробництва. Однак зважаючи на дату виготовлення самої алкогольної продукції та час, протягом якого вона зберігалася, в зв`язку з впливом природних чинників (вологість повітря, температурний режим) такі марки акцизного податку могли б відклеїтися.

З акту перевірки вбачається, що посадовими особами податкового органу не відображено в акті детального опису зразків продукції, опису усіх дій, запитань і пропозицій, вчинених під час перевірки, для підтвердження факту вжиття інспекторами усіх передбачених законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення.

В Акті перевірки вказано, що посадовими особами здійснювалося фотографування товарів, що зберігалися з порушенням закону, однак відповідачем не було надано відповідних доказів. Під час судового розгляду представником відповідача було заявлено, що вищезазначені фотографії у відповідача відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» вважає, що необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об`єктивних та суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення, зокрема встановлення вини. Крім того, зірвання акцизних марок на 2 пляшках алкогольних напоїв на складі могло трапитися у ході фізичного переміщення товарів на складі, в тому числі під час проведення фактичної перевірки представниками контролюючого органу

Відповідно, наявні у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що перевірка проведена неповно, порушення не містить детального опису, не описано наявності залишків клею чи залишків марки акцизного податку на вказаній продукції, акт перевірки не містить посилання на дату їх вироблення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 640/14640/19.

Таким чином, враховуючи неповноту дослідження обставин про причини відсутності на частині алкогольних напоїв марок акцизного податку, відповідачем не доведено належними та достовірними доказами порушення позивачем вимог п. 20 Положення №1251, п. 226.9 ст. 226 ПК України, абз. 3 ч.4 ст. 11 Закону 481/95-ВР, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 №58/ж10/31-00-07-05-02-24 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується порушення позивачем частини третьої статті 16 Закону №481-94-ВР в частині подання звіту з недостовірними відомостями, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону №481/95-ВР, п.п. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 Міністерством фінансів України видано наказ №49 від 11.02.2016, яким затверджено форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 затверджені форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення, зокрема, затверджено Форму звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»; Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі».

Відповідно до Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

У розділі І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв»:У графах 1, 2 зазначаються відповідно код та вид продукції згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470.У графі 3 зазначається залишок алкогольних напоїв на початок звітного місяця. У графі 4 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв усього за звітний період суб`єктом господарювання, який здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями. У графі 5 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання у виробника алкогольних напоїв у звітному місяці. У графі 6 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання у підприємств оптової торгівлі у звітному місяці. У графі 7 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв суб`єктом господарювання за імпортом у звітному місяці. У графі 8 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв усього за звітний період. У графі 9 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв у роздрібну торгівлю у звітному місяці. У графі 10 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв підприємствам оптової торгівлі у звітному місяці. У графі 11 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв на експорт у звітному місяці. У графі 12 зазначаються витрати при проведенні внутрішньо-складських операцій, транспортуванні тощо. У графі 13 зазначається залишок алкогольних напоїв на кінець звітного місяця. У графі 14 надаються необхідні пояснення.

Порядок заповнення розділів ІІ та ІІІ Звіту про перелік контрагентів, у яких/яким здійснювало(а)ся придбання/реалізація алкогольних напоїв, передбачає, що:у графі 2 зазначається код адміністративно-територіальної одиниці згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470.У графі 3 зазначається найменування або прізвище, ім`я, по батькові контрагента. У графі 5 зазначається код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта суб`єкта господарювання. Серію та номер паспорта зазначають фізичні особи, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. У графі 6 зазначається відповідний код алкогольної продукції згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470.

Під час перевірки відповідач дійшов висновків, що заповненні ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» звітні форми за 1-ОА за серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, травень 2021 року, червень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року містять недостовірну інформацію.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» вважає, що висновок про подання ним звітів з недостовірними відомостями зроблений відповідачем в результаті власного суб`єктивного тлумачення норм законодавства.

Визначення у розділі ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв», у розділі І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» графі 4, що відображав загальні обсяги переміщення товарів в оптовій мережі, звітів №1-ОА за серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, травень 2021 року, червень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року є відображенням обліку продукції надходжень та не є тим порушенням, за яке законодавцем передбачено відповідальність, наявні данні не призводять до зазначення помилкових відомостей про обсяги обігу алкогольних напоїв і не можуть вважатися недостовірними відомостями при наданні звітності, встановленої ст. 16 Законом №481/95-ВР, оскільки недостовірними відомостями може вважатися тільки та інформація, яка суперечить фактичному стану, підтвердженому первинними документами, та даними, що містяться в інших звітах.

За податковою інформацію, що є у відповідача, щодо придбання алкогольних напоїв ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» у контрагентів, а також обсягів реалізації, відповідачем не було встановлено придбання/реалізацію ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» алкогольних напоїв в більшій кількості, ніж фактично було придбано у контрагентів. Також відповідачем не було надано доказів, які підтверджували б висновки останнього щодо встановленого перевіркою порушення.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 №59/Ж10/31-00-07-05-02-24 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частинами першою, другою ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем доведено та надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 42284,38 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №57/Ж10/31-00-07-05-02-24.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №60/Ж10/31-00-07-05-02-24.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №58/Ж10/31-00-07-05-02-24.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №59/Ж10/31-00-07-05-02-24.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджмент» сплачений судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 13 жовтня 2023 р.