Постанова

від 20.08.2024 по справі 320/14821/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14821/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Руденка О.В., представника відповідача Удода І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджмент» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

27.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджмент» (надалі - ТОВ «Рейкарц Хотел Менеджмент») звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №57/Ж10/31-00-07-05-02-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №60/Ж10/31-00-07-05-02-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №58/Ж10/31-00-07-05-02-24;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 11.01.2023 №59/Ж10/31-00-07-05-02-24.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем положень статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі - Закон № 481) та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1251, спростовуються наданими позивачем документами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції погодився з доводами позивача щодо протиправності спірних рішень та доведеності позивачем обґрунтованості позовних вимог належними та достатніми доказами.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду і подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що висновки викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права.

Апелянт наполягав, що позивач зберігав алкогольні напоїв у складському приміщенні, що не відповідає заявленим даним у Довідці про зареєстроване місце зберігання, внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання, здійснював виробництво алкогольних напоїв під ТМ «Reikartz» без придбання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, оскільки ним було придбано обладнання та компоненти для виробництва алкогольних напоїв і документи про вибуття обладнання не надав, здійснював зберігання 2 пляшок алкогольних напоїв на суму 221,45 грн. та подавав Звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА) з недостовірними відомостями.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано на правильність висновків суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини встановлені судом.

ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» здійснює діяльність у сфері готельного бізнесу з 2008 року. Для забезпечення своєї діяльності ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ», зокрема, отримувало ліцензії на здійснення продажу алкогольних напоїв в роздріб та оптом. Зберігання алкоголю здійснювалося у відповідних торгових точках, а також у зареєстрованих місцях зберігання алкогольних напоїв за адресами:

- м. Київ, вул. Тепловозна, 18Д (відповідно до Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149649 від 17 серпня 2020 року);

- Черкаська область, Тальнівський р-н, с Мошурів, провулок Шевченка, 14 (відповідно до Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149684 від 21 серпня 2021 року);

- Одеська обл., м. Одеса, вул. Тираспольська, 26 (відповідно до Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 199906 від 25 травня 2021 року).

У період з 17.11.2022 по 25.11.2022 посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків проведено фактичну перевірку господарської одиниці - складського приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, буд. 18-Д, суб`єкта господарської діяльності - ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ».

З а результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 28.11.2022 №1279/Ж5/31-00/07-05-02-19/35850930 (надалі - «Акт перевірки»), яким встановлено порушення ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» вимог ст. 11, 15, 16 Закону №481/95-ВР, п. 16 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1251 (т.1 а.с.34).

Не погоджуючись з висновками Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» подало Заперечення на зазначений Акт.

Надалі ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» отримало лист Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 06.01.2023 №16/Ж12/31-00-07-05-01-26 про результати розгляду заперечень на Акт перевірки, за яким доводи та докази ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» не були взяті до уваги, а висновки ЦМС ДПС залишено без змін.

11.01.2023 на підставі Акту перевірки Центральним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №57/Ж10/31-00-07-05-02-24 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 391692,00 грн. за зберігання ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру (т.1 а.с.82);

- №60/Ж10/31-00-07-05-02-24 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 4 011 010,96 грн. за «виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії» (т.1 а.с.76);

- №58/Ж10/31-00-07-05-02-24 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (т.1 а.с.85);

- №59/Ж10/31-00-07-05-02-24 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 459 000, 00 грн за подання звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі з недостовірними відомостями (т.1 а.с.79).

08.02.2022 ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» звернулося до Державної податкової служби України (далі - ДПС України) зі скаргою на оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

30.03.2022 ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» отримало рішення ДПС України від 22.03.2023 №7100/6/99-00-06-03-02-06, яким за результатами розгляду скарги ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп. 20.1.9 п. 20.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Відповідно до п.80.1. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначени підстав: в тому числі (п.п.80.2.5.) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

(п.п.80.2.7.) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР (надалі - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Статтею 1 Закону № 481 визначено основні поняття:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

спирт плодовий - спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією;

сировина - предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці;

незаконне виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального без наявності ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності;

повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства;

місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників;

Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі;

Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, містить відомості про:

ліцензіатів (для юридичних осіб - найменування, код ЄДРПОУ, для фізичних осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім`я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті), для спільної діяльності без створення юридичної особи - найменування, код ЄДРПОУ особи, відповідальної за ведення обліку спільної діяльності, для іноземного суб`єкта господарювання - найменування постійного представництва, реєстраційний номер постійного представництва;

місця виробництва та/або оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (адреси);

Стаття 2 Закону № 481 визначає основні засади організації виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального.

Стаття 3 цього ж Закону передбачає порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального.

Відповідно до ч. 8 ст. 2 Закону №481 виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру» затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі - Порядок № 251).

Пунктом 1.1 розділу 1.1 Порядку №251 наведене таке саме визначення поняття «Єдиний держаний реєстр місць зберігання» - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Разом з цим, п. 1.4. розділу 1 наведеного Порядку №251 визначає, що «У разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством».

Пунктами 2.1 та 2.2. розділу 2 Порядку ведення Єдиного реєстру та ч. 10 ст. 2 Закону № 481/95-ВР передбачено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта підприємницької діяльності з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання, а також відомостей про заявника: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При цьому, пунктом 4.3 статті 4 Порядку ведення Єдиного реєстру визначено, що у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб`єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів вносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб`єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Відповідно до ч.1 стаття 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв дистилятів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Стаття 17 Закону № 481 визначає відповідальність за порушення норм цього Закону, зокрема за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень.

Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з п. 226.2 ст. 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пунктом 226.3 ст. 226 ПК України визначено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Приписами пунктів 226.6 та 226.7 ст. 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Нормами пунктів 228.2 - 228.3 ст. 228 ПК України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до п. 228.9 ст. 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (надалі - Положення №1251, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до п. 20 Положення №1251 для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно з п. 21 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону №481/95-ВР, п.п. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 Міністерством фінансів України видано наказ №49 від 11.02.2016, яким затверджено форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 затверджені форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення, зокрема, затверджено Форму звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»; Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі».

Відповідно до Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Висновки суду.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.01.2023 №57/ж10/31-00-07-05-02-24 щодо зберігання алкогольних напоїв у складському приміщенні, що не відповідає заявленим даним у Довідці (площі приміщення) про зареєстроване місце зберігання, внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» визначив, що здійснюється зберігання алкогольних напоїв у складському приміщенні м. Київ, вул. Тепловозна, 18Д площею 100 кв. м., про що видано довідку про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149649, проте у подальшому внаслідок ремонту місця зберігання алкогольних напоїв зберіглось теж саме, але площа приміщення зменшилася до 49,21 кв.м.

Позиція відповідача - позивач здійснюється зберігання алкогольних напоїв у складському приміщенні, що не відповідає заявленим даним у Довідці (площі приміщення) про зареєстроване місце зберігання, внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що є порушенням ст. 15 Закону № 481.

Таким чином, приймаючи до уваги норми закону, а саме те, що відповідно до абз. 22 ст. 1 Закону № 481 єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць зберігання, який ведеться податковим органом і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників, а місце зберігання це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання (абз. 21 ст. 1 Закону № 481), висновки суду першої інстанції про протиправність цього спірного рішення є правильним, оскільки зміна характеристик місця зберігання (змінилась площа) при незмінності самого місця зберігання алкогольних напоїв (адреси) не може вважатися підставою для автоматичної втрати дії довідки про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру, і не є порушенням ст.15 цього Закону.

Нормами Закону №481 передбачена відповідальність саме не невиконання обов`язку суб`єкта господарювання по невнесенню місця зберігання визначених законом видів спирту до Єдиного держаного реєстру місць зберігання.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.01.2023 №60/Ж10/31-00-07-05-02-24 виробництво позивачем алкогольних напоїв без відповідної ліцензії.

Позиція апелянта - ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» здійснює повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-Д, оскільки у позивача не має інших окремих місць для виробництва алкогольних напоїв, і за результатом аналізу вантажно митних декларації позивач імпортував обладнання та компоненти для виробництва алкогольних напоїв (вина, бренді) та не надав документи про їх вибуття.

Проте, судом першої інстанції були дослідженні документи щодо вибуття обладнання та компонентів від позивача, а саме копії договорів оренди, договорів поставки, зовнішньоекономічних договорів, товарно-транспортних накладних, вантажно-митних декларацій, платіжних інструкцій, тощо, які залишились поза уваги податкового органу під час перевірки, проте судом першої інстанції були оцінені як належні та допустимі докази на спростування позиції відповідача про порушення позивачем ст.15 Закону № 481.

Так, спірним обладнанням, яке, з позиції відповідача використовувалося ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» у виробництві алкогольних напоїв є вініфікатори, насоси та дубові бочки.

Вказане обладнання знаходилось в оренді ТОВ «ВІНТРЕСТ», ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС» та ТОВ «ВИНОРОБНЯ ОДЕСОС», що підтверджено документами, зокрема, акти приймання-передачі, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, платіжними інструкціями та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361.

Апелянт не наполягав на правильності оформлення вищенаведених документів.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, про протиправність і цього спірного рішення, через те, що висновки податкового органу про виробництво позивачем алкогольних напоїв без відповідної ліцензії ґрунтуються лише на припущеннях.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.01.2023 №58/ж10/31-00-07-05-02-24 щодо порушення зберігання двох пляшок алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Отже, позиція відповідача - порушення позивачем зберігання двох пляшок алкогольних напоїв з поміж 5445 пляшок, а саме: коньяк України ординарний 3 зірочки «Жан-Жак» міцністю 40% об., ємністю 0,5л, вино виноградне сухе тихе «Сапераві 2018» міцністю 13% об, ємністю 0,75л на загальну суму 221,45 грн. без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 221,45 грн. (стр. 3 Акта перевірки), що є підставою для застосування до позивача фінансові санкції, передбачені абз. 19 ч.2 ст. 17 Закону №481.

Так, згідно із абз. 3 ч.4 ст. 11 Закону № 481 порушення якого встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Проте, Верховний Суду у поставнові від 21.09.2022 у справі № 640/14640/19 висловив правову позицію, яка є обов`язковою для судів першої та апеляційної інстанції, що докази вини мають оцінюватися у сукупності, зокрема саме що встановили перевіряючи під час перевірки, що відображено у акті перевірки, детальний опис вилучених пляшок та факт оцінки наявності чи відсутності залишків клею на пляшках, чи залишків марки акцизного податку на вказаних пляшках, тощо, оскільки кількість виявлених пляшок - 2 штуки, дають підстави для висновку про можливість відклеювання марок акцизного податку від пляшок, а не систему у порушення щодо зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

З огляду на положення ч.5 ст.242 КАС України, суд апеляційної інстанції має погодитися з таким висновком суду першої інстанції, який прийнятий з урахуванням позиції Верховного Суду.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.01.2023 №59/ж10/31-00-07-05-02-24, що стосується порушення позивачем частини третьої статті 16 Закону №481 в частині подання звіту з недостовірними відомостями.

Позиція апелянта - заповненні ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» звітні форми за 1-ОА за серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, травень 2021 року, червень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року містять недостовірну інформацію.

При цьому, суд першої інстанції проаналізував висновки та документи що були досліджені податковим органом під час перевірки, зокрема дані у розділі ІІ «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв», розділі І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» графі 4, звіти №1-ОА за серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, травень 2021 року, червень 2021 року, липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, тощо, та дійшов висновку про протиправність цього спірного рішення, оскільки недостовірними відомостями може вважатися тільки та інформація, яка суперечить фактичному стану, підтвердженому первинними документами, та даними, що містяться в інших звітах.

Так, за податковою інформацію, що є у відповідача, щодо придбання алкогольних напоїв ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» у контрагентів, а також обсягів реалізації, відповідачем не було встановлено придбання/реалізацію ТОВ «РЕЙКАРЦ ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ» алкогольних напоїв в більшій кількості, ніж фактично було придбано у контрагентів.

Відповідачем не було надано доказів, які підтверджували б висновки останнього щодо встановленого перевіркою порушення.

Апелянтом вказаний висновок суду першої інстанції не спростовано, акт перевірки не містить такого посилання та аналізу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 №59/Ж10/31-00-07-05-02-24 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, всі доводи апелянта щодо неправильності висновків суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки висновки суду є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а позивач на підтвердження своїх вимог надав належні, достатні та допустимі докази, проте відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не спростував правильних висновків суду першої інстанції, хоча такий обов`язок покладається на нього нормами КАС України.

Крім того, надаючи оцінку всім доводам сторін, судова колегія наголошує, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст виготовлено 26.08.2024.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкарц Хотел Менеджмент» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк