Ухвала

від 16.10.2023 по справі 380/23615/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 жовтня 2023 рокусправа № 380/23615/23м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., одержав позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання вчинити дії.

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій міститься вимога:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з врахуванням індексації грошового забезпечення, при розрахунку якого застосовувався як базовий місяць - листопад 2014 р;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, з урахуванням в складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), встановленого рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 у справі № 380/20441/21, та з урахуванням вже виплачених сум одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Враховуючи те, що спір за даним позовом не стосуються та не пов`язаний із звільненням позивача з військової служби, застосуванню підлягає тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

В даному ж випадку, порушення своїх прав позивач пов`язує із невиплатою йому одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби 31.05.2017 (наказ №126) в належному розмірі.

Разом із тим, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 04.10.2023 засобами поштового зв`язку, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду.

Враховано, що згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.

Таким чином, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з пунктом 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, запровадження на території України карантину було безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 Кодексу законів про працю України на строк дії такого карантину.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.

Разом із тим, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком.

Натомість строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022), був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

В даному ж випадку, спірні правовідносини виникли уже за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який в силу пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України, був продовжений на строк дії карантину та скінчився 30.06.2023.

Разом із тим, до суду з даним позовом позивач звернувся 04.10.2023, тобто із пропуском тримісячного строку, який був продовжений на строк дії карантину.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, позивачу слід подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаними інших підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаними інших підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України повертає позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяКоморний Олександр Ігорович