Рішення

від 16.10.2023 по справі 520/21824/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 р. № 520/21824/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0175877-2401-2030 від 19.03.2021 на суму 87913,13 грн; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0016457-2405-2030 від 16.02.2023 на суму 121836,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем при складанні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за сплату податку на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки, за 2020-2021 звітні роки неправомірно здійснено нарахування податкового зобов`язання із застосуванням максимальної ставки податку, визначеної рішенням Харківської міської ради №542.

Ухвалою суду від 15.08.2023 відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 29.08.2023 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є правомірними, та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

У власності позивача перебуває нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2030,60 м2, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2. пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Харківській області за 2020-2021 роки визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нерухомості та сформовано податкове повідомлення-рішення №0175877-2401-2030 від 19.03.2021 на суму 87913,13 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0016457-2405-2030 від 16.02.2023 на суму 121836,00 грн.

Позивач, не погодившись з підставами нарахування визначеної суми в податковому повідомленні-рішенні №0175877-2401-2030 від 19.03.2021, звернулась із скаргою від 08.10.2021 року б/н до Державної податкової служби України щодо його скасування.

Рішенням ДПС України від 20.12.2021 № 11665/Л/99-00-06-01-04-09 податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Харківській області №0175877-2401-2030 від 19.03.2021 залишено без змін, а скарга платника податків - без задоволення.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0016457-2405-2030 від 16.02.2023 на суму 121836,00 грн до Державної податкової служби України доказів позивачем до позовної заяви не додано та матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернулась до суду із даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.1. статті 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Порядок нарахування та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентується ст. 266 ПК України.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з положеннями п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний період) дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 14.1.1291. пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПК України органи державної реєстрацій прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №476 «Про затвердження Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (далі Постанова № 476) передача відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснюється на центральному рівні між Мін`юстом і ДФС в електронній формі телекомунікаційними каналами.

Згідно з даними інформаційних ресурсів Державної податкової служби України, що знаходяться в розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за гр. ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 2030,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у графі «тип об`єкта» зазначено - нежитлова будівля, без конкретизації приналежності, тобто відсутні відомості щодо цільового призначення нежитлової будівлі.

Відповідно до абз. 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та не основним місцем обліку, повідомити про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

ПК України передбачено гарантію дотримання прав платників, при винесенні податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п.266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Так, саме позивач мав право на звернення до контролюючого органу з метою надання відповідних документів та проведення звірки щодо об`єктів оподаткування. Зворотного механізму положеннями ПК України не передбачено.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що в Рішенні ДПС України про результати розгляду скарги від 20.12.2021 №11665/Л/99-00-06-01-04-09 зазначений порядок проведення звірки був доведений до відома позивачки, яка ним не скористалась. Відтак, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС керувалось відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" (зі змінами та доповненнями), встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 цього рішення, яким передбачена ставка податку на нерухоме майно, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі 1 відсотка від мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр.

Відповідно до п.5 Додатку 1 до цього рішення ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні 1 відсоток; 2) будівлі офісні 1 відсоток; 3) будівлі торговельні 1 відсоток; 4) гаражі 0,1 відсотка; 5) виключений (підпункт 5 пункту 5 додатку 1 виключений згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18, набрав чинності з 01.01.2019); 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі 0,1 відсотка.

Відповідно до інформації з мережі Інтернет, що є джерелом загальнодоступної інформації встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано більш як 50 суб`єктів господарювання юридичних та фізичних осіб, основним видом діяльності яких є діяльність, пов`язана з торгівлею, зокрема, ТОВ «Сємак», код ЄДРПОУ 41767808, основний КВЕД - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; ТОВ ТД ХЗМІ, код ЄДРПОУ 40292389, основний КВЕД - 46.74 - оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; ТОВ «Агроторг-Соя», код ЄДРПОУ 39527851, основний КВЕД - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Дані обставини підтверджуються, зокрема, доданим до відзиву скріншотом з офіційного сайту Odnodata UА (https://odnodata.com/address/44468), що узгоджується з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який в силу ч.3 ст. 78 КАС України не потребує доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Також, відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не декларує за 2020 - 2021 будь-який дохід, пов`язаний з використанням вищезазначеної будівлі. Відповідачем зроблено висновок про те, що дана будівля використовується іншими особами.

Згідно відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ОСОБА_1 отримано доходи лише як самозайнятою особою.

Отже, у зв`язку з наявною інформацією у контролюючого органу, згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідно до загальнодоступних відомостей з мережі Інтернет, де за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 2030.6 кв. метрів, перебувають об`єкти торгівлі, контролюючим органом віднесено нежитлову будівлю, що перебуває у власності Позивача, до категорії «торгівельні».

В автоматичному режимі засобами ІТС «Податковий блок» було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сформовані податкові повідомлення-рішення на сплату податку на нерухоме майно за 2020-2021 роки: від 19.03.2021 №0175877-2401-2030 на суму 87913,13 грн. за 2020 рік; від 16.02.2023 №0016457-2405-2030 на суму 121836,00 грн. за 2021 рік. При формуванні податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2021 роки застосована ставка податку 1% відповідно Додатку 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" (зі змінами та доповненнями) (надалі - Рішення № 542), як для будівель торговельних.

Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 19.03.2021 №0175877-2401-2030 на суму 87913,13 грн. за 2020 рік за об`єкт - нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2030,6 кв. метрів: площа*(мінімальна заробітна плата * ставку податку) = 2030,6*(4723*1%)/12*11 = 87913,13 грн. (не враховується 1 місяць карантину), де 2030,6 - загальна площа нежитлової будівлі, що перебуває у власності позивача, 47,23 - ставка податку у 2020 році.

Відповідно до Рішення №542 (зі змінами та доповненнями) ставка податку у 2020 році для будівель торгівельних становила 1 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року (4723,00 грн). Таким чином, ставка податку у 2020 році дорівнювала 47,23 грн.

Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 16.02.2023 № 0016457 2405-2030 на суму 121836, 00 грн. за 2021 рік за об`єкт - нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2030,6 кв. метрів: площа*(мінімальна заробітна плата * ставку податку) = 2030,6*(6000*1%) = 121836,00 грн., де 2030,6 - загальна площа нежитлової будівлі, що перебуває у власності позивача, 60,00 - ставка податку у 2021 році.

Відповідно до Рішення №542 (зі змінами та доповненнями) ставка податку у 2021 році для будівель торгівельних становила 1 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року (6000,00 грн). Таким чином, ставка податку у 2021 році дорівнювала 60,00 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення - рішення на вимоги ст. 42 ПК України направлено засобами поштового зв`язку рекомендованими листами з повідомленням про вручення на податкову адресу позивача.

Позивачем до позовної заяви був доданий технічний паспорт на громадський будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де у графі призначення зазначено: нежитлова будівля літ. «А-3» без конкретизації приналежності.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 Розділу ІІ «Об`єкти, що підлягають технічній інвентаризації» Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна №127, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186), зазначено, що будинки і споруди громадського та виробничого (в тому числі сільськогосподарського) призначення та їх комплекси поділяються на основні групи: адміністративні будинки, офіси та офісні приміщення; будинки закладів дошкільної освіти; будинки навчальних закладів, закладів загальної середньої освіти, професійно-технічних навчальних закладів, закладів вищої освіти; будинки та споруди закладів охорони здоров`я і відпочинку; спортивні, фізкультурно-спортивні та оздоровчі будинки; будинки культурно-видовищних закладів дозвілля та культових закладів; культові будівлі, споруди та комплекси; будинки підприємств торгівлі та громадського харчування (за винятком будинків та приміщень громадського харчування, які належать до допоміжних будинків і приміщень промислових підприємств); будинки підприємств побутового обслуговування; будинки закладів соціального захисту населення; будинки науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій; будівлі транспорту та засобів зв`язку (вокзали усіх видів транспорту; контори для обслуговування пасажирів та транспортні агентства, касові павільйони); будівлі для громадських обрядів, ритуальних послуг, крематорії; громадські вбиральні; виробничі будівлі.

Проте, з наданого позивачем до суду технічного паспорту на громадський будинок неможливо встановити цільове призначення нежитлової будівлі.

Ставок для будівель, які за технічним паспортом є «Громадським будинком» рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» не передбачено. Так, пунктом 5 Додатку до Рішення №542 встановлено ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб для будівель готельних, офісних, торгівельних, гаражів, будівель для публічних виступів, господарських будівель та інших будівель.

Згідно п.2 Розділу I вищезазначеної Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, технічний паспорт це документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Таким чином, технічний паспорт на вищезазначені нежитлові будівлі є лише документом, який фіксує технічні дані об`єкта.

Законодавством України не визначено процедуру та механізму класифікації об`єкту нерухомого майна у цілях справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, як будівлі торговельні, офісні, готельні, виробничі та інші.

З метою ідентифікації об`єктів нерухомості в частині їх належності до відповідних типів нерухомого майна, наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2020 №507 розроблено та затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор), який містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою - їх цільовим функціональним призначенням (далі - Методика). Класифікатор забезпечує уніфікацію об`єктів нерухомості за функціональним призначенням. Якщо у правовстановлюючих документах не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.

Оскільки фактичне головне призначення кожного конкретного об`єкта нерухомості визначається на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, із використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення, то платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об`єкта нерухомості до певного класу будівель за Державним Класифікатором доцільно звертатись до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду - Державного науково-дослідного інституту автоматизованих систем у будівництві Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Зазначена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 29 червня 2023 року у справі №520/342/21, адміністративне провадженням К/9901/46993/21.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Твердження позивача, про те, що вказана нежитлова будівля належить до групи «Будівлі промисловості та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості» (код 125) не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки позивачем не було надано жодного іншого технічного документу, при дослідженні якого було б можливо класифікувати функціональне призначення нерухомих об`єктів, щодо яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначає Закон України №1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952).

Статтею 2 Закону № 1952 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону №1952 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. №1127 (в редакції постанови КМУ України від 23 серпня 2016 р. №533) (далі - Порядок №1127), відповідно до п. 58 якого за бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик закінченого будівництвом об`єкта чи об`єкта незавершеного будівництва, державна реєстрація права власності на такий об`єкт проводиться з використанням відомостей про його технічну інвентаризацію, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Відповідно до п.40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону №1952 та цим Порядком.

Відповідно до пункту 58 Порядку №1127 у разі, коли в документах, що подаються для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об`єкта, а також якщо реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт незавершеного будівництва проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт незавершеного будівництва проводиться на підставі відомостей про технічну інвентаризацію такого об`єкта, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Постановою КМУ від 23 червня 2021 р. №681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», яка набрала чинності 02 липня 2021 року, затверджено Порядок ведення Єдиної державної електронної системи і сфері будівництва. Підпунктом 9 п. 59 вказаного Порядку визначено, що Реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік, зокрема інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти, у тому числі: інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації, технічних паспортів об`єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об`єктів та їх частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна), виробничих будівель, будівель і споруд громадського та виробничого (в тому числі сільськогосподарського) призначення та їх комплексів, захисних споруд цивільного захисту, багатофункціональних будинків для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (у тому числі договорів про проведення технічної інвентаризації, укладених відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, - у разі їх укладення через електронний кабінет).

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України, п. 16.1 статті 16 ПК України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, обов`язок платника податку сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникає у власників з дня виникнення права власності на об`єкти нерухомості, що відповідно до норм ПК України є об`єктами оподаткування.

Таким чином, позивачем до суду не було надано відповідних документів, з яких можливо було б встановити належність нежитлової будівлі до певної класифікації об`єкта нерухомості, в зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими. В позовній заяві не викладено взагалі жодних доводів, які свідчать про незаконність та неправомірність дій контролюючого органу, які у свою чергу тягнуть за собою скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та звільнення позивача від обов`язку сплачувати податки в повному обсязі, передбаченого Конституцією України. Позивач лише оскаржує застосовану контролюючим органом ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у спірних правовідносинах забезпечено дотримання ч. 2 ст. 19 Конституції України, під час реалізації управлінської функції контролю правильно з`ясовано обставини фактичної дійсності, належно розтлумачено зміст норм права, надано правильну кваліфікацію діянням приватної особи, унаслідок чого вчинене управлінська волевиявлення узгоджується зі змістом нормативного регламентування та з характером, предметом та наслідками вчинків приватної особи.

Отже, відповідачем було правомірно нараховані позивачу податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2021 роки, які сплачуються фізичними особами, які є власниками об`єктів нерухомості, а саме податкове повідомлення-рішення №0175877-2401-2030 від 19.03.2021 на суму 87913,13 грн та податкове повідомлення-рішення №0016457-2405-2030 від 16.02.2023 на суму 121836,00 грн, а позивачем в свою чергу не доведена їх протиправність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов