Постанова

від 17.10.2023 по справі 440/10608/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 р. Справа № 440/10608/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі № 440/10608/22

за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА"

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі також - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА" (надалі також - відповідач, ТОВ "АМРА"), у якому просив суд надати йому дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 40486,38 грн за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Полтавській області - задоволено частково.

Надано Головному управлінню ДПС у Полтавській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА" (код ЄДРПОУ 40556702) у розмірі 38267 (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ГУ ДПС у Полтавській області задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не було враховано положення п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України, якою встановлено право керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) прийняти рішення про стягнення коштів платника податків в сукупності перелічених у ній умов. Вказує, що ГУ ДПС у Полтавській області правомірно та на законних підставах проведено необхідний перелік дій, визначений законодавцем в ст. 95.5 Податкового кодексу України щодо стягнення коштів платника у рахунок погашення податкового боргу ТОВ "АМРА" за рішенням контролюючого органу без звернення до суду.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМРА" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 40556702, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС в Полтавській області як платник податків за основним місцем обліку, що підтверджується ідентифікаційними даними з ІТС "Податковий блок".

За відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 2218,39 грн та орендної плати з юридичних осіб у розмірі 38267,99 грн, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Полтавській області від 30.11.2022 про суму податкового боргу, розрахунком податкового боргу та витягами з інтегрованих карток платника податків.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 у справі №440/7136/20, що набрало законної сили, стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА" (вул. Ярмаркова, 11, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ЄДРПОУ 40556702) кошти на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 38267 (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок на р/р UA988999980000033213812016008, отримувач УК у м. Кременчук/м. Кременчук/18010600, код отримувача 37965850, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до довідки від 30.11.2022 №13102/5/16-31-13-06-08 про наявність розрахункових рахунків ТОВ "АМРА" станом на 29.11.2022, товариство має відкриті розрахункові рахунки.

На виконання рішення суду у справі №440/7136/20 відповідачем неодноразово надсилалися інкасові доручення до банківської установи з вимогою про списання коштів з рахунку платника податків на суму податкового боргу.

Однак, відповідні інкасові доручення повернуті контролюючому органу з посиланням на відсутність коштів на поточному рахунку ТОВ "АМРА", достатніх для виконання інкасових доручень (розпоряджень) в порядку черговості в межах вільних коштів від раніше накладених арештів у зв`язку з виконанням інших рішень судів.

Податковим керуючим на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 24.07.2020 №875/16-31-51-10-22 проведено опис майна ТОВ "АМРА" у податкову заставу, про що складено акт опису майна від 18.08.2020.

Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджено інформаційними витягами з реєстру від 03.08.2020 №218830792.

Стверджуючи про неможливість погашення податкового боргу з огляду на відсутність коштів на рахунку відповідача у банку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 38267,99 грн, що підтверджено рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 у справі № 440/7136/20, відсутність коштів на рахунку банку, як джерела погашення такого боргу, підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та часткову обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.

Відмовляючи у задоволенні вимог Головного управління ДПС у Полтавській області щодо надання дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА" з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 2218,39 грн, суд першої інстанції не навів мотивів, з яких він виходив.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового Кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового Кодексу України в разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. В разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За приписами пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (підпункт 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України).

При цьому п.88.1, п.88.2 ст.88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового Кодексу України право податкової застави виникає: в разі несплати в строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків в податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; в разі несплати в строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з приписами абзаців 1-4 пункту 89.2 статті 89 Податкового Кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) в день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому. В разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. В разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". В разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, в порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 89.3 статті 89 Податкового Кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна в податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Положеннями пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

При цьому, статтею 95 ПК України визначені обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Так, відповідно до абз.2-5 п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України (в редакції станом на день прийняття контролюючим органом рішення про стягнення коштів та звернення до суду з цим позовом) у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Отже, основною умовою для застосування позасудової процедури стягнення є виникнення податкового боргу в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих грошових (податкових) зобов`язань, які є узгодженими, не підлягають оскарженню та повинні бути самостійно сплаченими платником або погашеними за допомогою органу стягнення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу за таких умов:

- податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (без обмежень по сумі),

- не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання,

- відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Матеріали справи свідчать, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 2218,39 грн виник у зв`язку з несплатою ТОВ "АМРА" самостійно визначених у деклараціях податкових зобов`язань: № 40093 від 22.06.2020 з терміном сплати 29.07.2020; № 40093 від 22.06.2020 з терміном сплати 29.10.2020, № 40093 від 22.06.2020 з терміном сплати 29.01.2021.

На реалізацію положень пункту 95.5 статті 95 ПК України уповноваженою особою Головного управлінням ДПС у Сумській області прийнято рішення № 83/16-31-13-02-29 від 14.01.2022 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яким вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу ТОВ "АМРА" шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах. (а.с. 44 звор. сторінка)

Після прийняття вказаного рішення податковий орган звертався до банків, в яких відкриті рахунки ТОВ "АМРА", з інкасовими дорученнями про стягнення з відповідача боргу, які було повернуто без виконання протягом періоду серпень-жовтень 2022 року (а.с. 38-43).

З долучених до матеріалів справи облікових карток відповідача судом встановлено, що станом на день звернення ГУ ДПС у Полтавській області до суду з цим позовом, за відповідачем не рахується непогашених зобов`язань держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. (а.с. 49-64)

Згідно з частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Наведені обставини свідчать, що податковим органом доведено існування усіх обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог, не врахувавши при цьому положень п. 95.5 ст. 95 ПК України.

За встановлених судом обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про надання Головному управлінню ДПС у Полтавській області дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА" з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 2218,39 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА", що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ГУ ДПЧС у Полтавській області підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі № 440/10608/22 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області з прийняттям в цій частині нового судового рішення про задоволення позову.

Надати Головному управлінню ДПС у Полтавській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМРА" (код ЄДРПОУ 40556702) у розмірі 2218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) гривень 39 (тридцять дев`ять) копійок за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.А. Спаскін