Ухвала

від 17.10.2023 по справі 160/877/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/877/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.Ф.» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпровською митницею подано до суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у належному розмірі та заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві.

Матеріали справи містять Довідку Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, згідно якого документ (ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 27.09.2023) в електронному вигляді було надіслано одержувачу - Дніпровській митниці в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 28 вересня 2023 року.

Вимоги ухвали суду від 27.09.2023 скаржником не виконано, натомість подано клопотання, згідно якого просить відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування заявленого клопотання митний орган зазначає про те, що у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану та не фінансуванням органів митниці за КЕКВ 2800 оплата судового збору не можлива.

Щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження заявник вказав, що відповідно до інформації з «картки руху судового документа» датою доставки до Електронного cуду оскаржуваного рішення є 26.07.2023. Однак, повідомлення про надходження оскаржуваного рішення суду першої інстанції до електронного кабінету митниці надійшло 30.07.2023 о 21:14, а отже датою отримання вищевказаного рішення суду митний орган вважає 31.07.2023. На підтвердження вищевикладеного надає зображення робочої області монітора персонального комп`ютера (PrintScreen) з системи Електронний cуд.

Проаналізувавши вищевказане, суд апеляційної інстанції зазначає, що зображення робочої області монітора персонального комп`ютера із відкритою у браузері сторінкою кабінету користувача Електронного суду не є доказом, з яким норми процесуального закону пов`язують факт отримання судового рішення. Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що PrintScreen веб-сторінки, яка відображається у браузері, не може бути розцінена як достовірний доказ з огляду на можливість формувати дані, які будуть відображатись на такій сторінці на підставі певних критеріїв.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 20 липня 2023 року у справі №640/31301/21.

Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідачем не наведено.

Вирішуючи подане скаржником клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору суд виходить із наступного.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Слід зауважити, що визначення майнового стану особи є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану особи.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Дніпровська митниця, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» органам митної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою.

З огляду на зазначене вище, клопотання скаржника з наведених ним підстав задоволенню не підлягає.

Станом на 17.10.2023 вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху Дніпровською митницею не виконано.

Приписами частини 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки станом на час постановлення цієї ухвали заявник апеляційної скарги не виконав вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 327-329 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Дніпровській митниці у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров