Постанова

від 16.10.2023 по справі 420/15983/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15983/21

Головуючий в І інстанції: Андрухів В.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 17.05.2023 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Старонекрасівського закладу загальної середньої освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, Управління освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулось з адміністративним позовом до Старонекрасівського закладу загальної середньої освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Саф`янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Старонекрасівського закладу загальної середньої освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 34 у вигляді повного зупинення експлуатації будівель шляхом відключення від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що крайній захід реагування застосовується з урахуванням принципу співмірності обраного заходу тим порушенням, які були виявлені, та тим, які залишились неусунутими на час розгляду справи, які безумовно створюють небезпеку та реальну загрозу життю та здоров`ю людей Старонекрасівського ЗЗСО, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та евакуацію людей.

Разом з тим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно взято до уваги, що Старонекрасівський заклад загальної середньої освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області складається з трьох будівель та основний корпус, де відбувається навчальний процес, є безпечною будівлею, яка відповідає встановленим нормам протипожежної безпеки, оскільки для навчального процесу використовується не тільки основний корпус, але також допоміжний корпус і галерея. Апелянт вказує, що при виникненні пожежі в додатковому корпусі або галереї, дерев`яні елементи горищних покриттів, які не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, вогонь може розповсюдитись також на основний корпус даного об`єкту.

Крім того, щодо артезіанської свердловини, яка розташована біля закладу ЗССО, скаржник зазначає, що відповідно до визначення розрахунків витрат об`єму необхідного водопостачання, у разі виникнення пожежі, необхідно 108 м.куб., а дебіт артезіанської свердловини складає лише 22 м.куб./рік. Також, апелянт наголошує, що забезпечення недостатньою кількістю водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі та створює загрозу для життя та здоров`я людей, унеможливлюючи їх евакуацію.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Разом з тим, від третьої особи - Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких вона просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 07.06.2021 року по 18.06.2021 року згідно наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №196 від 01.06.2021 року «Про проведення позапланової перевірки у навчальних закладах» на підставі Посвідчення на проведення заходу державного нагляду № 54 від 07.06.2021 року провідним інспектором Ізмаїльського МРВ ГУ ДСНС України в Одеській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Подаруєвою Г.В., у присутності директора Старонекрасівського ЗЗСО Киричевської А.В., здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання - Старонекрасівським закладом загальної середньої освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Під час перевірки перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію.

Згідно посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю), позаплановий захід державного нагляду проводився щодо суб`єкта господарювання Старонекрасівського закладу загальної середньої освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Стара Некрасівка, вул. Ізмаїльська, 34.

За наслідками проведення перевірки складено акт № 53 від 09.06.2021 року, в якому зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

За результатами перевірки відповідача було виявлено такі порушення:

1) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ III п.2, п.п. 2.5 - дерев`яні конструкції горищних приміщень ЗОШ не оброблені вогнезахисним розчином в повному обсязі;

2) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V п.2, п.п.2.1, ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі» - територія школи не забезпечена необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів);

3) ст.20 КЦЗУ; Розділ V п.2, п.п.2.1, ч.10 - наявна пожежна водойма не утримується в справному стані, забір води з водойми пожежними автомобілями неможливий;

4) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ IV п.1, п.п.1.21 - будівлі школи не захищені блискавко захистом згідно вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

5) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ IV п.1, п.п.1.6 - з`єднання, відгалужування та окінцювання жил проводів в приміщеннях школи, не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо);

6) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ IV п.1, п.п.1.8 - в приміщеннях школи, кабінетах допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

7) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ IV п.1 п.п.1.12 - в приміщенні їдальні допускається прокладання електропроводки над горючими покрівлями;

8) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V п.2. п.п.2.1, ч.10 - біля розташування пожежної водойми не встановлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із нанесенням світло відбивних покриттів) з нанесенням на ньому: літерного індексу ПВ, цифрового значення запасу води, води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватись на майданчику біля водойми;

9) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V п.3, п.п.3.11 - пожежні щити розташовані на території не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння та протипожежним інвентарем з розрахунку згідно норм належності (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу, розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.) на кожний щит;

10) ст. 20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V п.3, п.п.3.17 - наявні вогнегасники не направлено на технічне обслуговування;

11) ст.20 КЦЗУ; ПКМУ №1200 від 19.08.2002 року пункт 2, п.3, п.4, п.13, Додаток до порядку забезпечення п.2 - працівники не забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту, захисту органів дихання;

12) ст.20 КЦЗУ; Наказ МОНУ від 15.08.2016 №074, Розділ II, п.1 - не розроблено і не затверджено інструкцію, що визначає дії працівників закладу та установи щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації учасників навчально-виховного процесу, за якою не рідше одного разу на півроку проводяться практичні тренування всіх працівників;

13) ст.20 КЦЗУ; Наказ МОНУ від 15.08.2016 №974, Розділ ІІ, п.9 - у будівлях і спорудах, які мають два і більше поверхів, у разі одночасного перебування на поверсі понад 25 осіб не розроблені і не розмішені на видних місцях плани (схеми) евакуації на випадок пожежі;

14) ст.20 КЦЗУ; Наказ МОНУ від 15.08.2016 №974, Розділ III, п.7 ДСТУ Б В.1.1-36:2016 - для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, написи про такі відомості не розмішуються на вхідних дверях ззовні та усередині приміщення;

15) ст.20 КЦЗУ; Наказ МОНУ від 15.08.2016 №974 Розділ III, п.14 - допускається перепланування приміщень без урахування будівельних норм і правил;

16) ст.20 КЦЗУ; Наказ МОНУ від 15.08.2016 №974 Розділ ІІІ, п.14 - допускається захаращення шляхів евакуації;

17) ст.20 КЦЗУ; Наказ МОНУ від 15.08.2016 №974 Розділ ІІІ, п.14 - встановлені дзеркала на шляхах евакуації;

18) ст.20 КЦЗУ; Наказ МОНУ від 15.08.2016 №974 Розділ ІІІ, п.17 - не усі будівлі і приміщення закладу забезпечені первинними засобами пожежогасіння;

19) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V, п.3.6 Наказ МВС України №25 від 15.01.2018 року - приміщення не забезпечено засобами пожежогасіння - вогнегасниками відповідно до Наказу МВС України №25 під 15.01.2018 року;

20) ст.20 КЦЗУ; Наказ МОіНУ від 15.08.2016 №974 Розділ VI, п.9, ДСТУ ISO 6309:2007 ГОСТ 12.4.026-76 ППБУ Розділ II, п.8 - зовнішнє оформлення і вказівні знаки для визначення місць і первинних засобів пожежогасіння не відповідають вимогам ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, ІDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБЗ Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки мають бути розміщені на видних місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщенням (за потреби);

21) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V, п.3.6 - використовуються вогнегасники за відсутності розтруба або гнучкого рукава (залежно від типу вогнегасника);

22) ст.20 КЦПУ; ППБУ Розділ V, п.3 Наказ МВС України №25 від 15.01.2018 року, Розділ ІІІ п.10 - огляд вогнегасників при їх експлуатації не здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку на об`єкті, не рідше одного разу на місяць. Під час огляду перевіряються: 1) відповідність типу і заводського номера вогнегасника зареєстрованому обліковому номеру та місцезнаходженню на об`єкті; 2) наявність інструкції з експлуатації та паспорта на вогнегасник; 3) дата проведення технічного обслуговування, яка має відповідати вимогам експлуатаційної документації; 4) наявність та цілісність пломби, пристрою блокування (запобіжної чеки), розтруба або гнучкого рукава (відповідно до типу вогнегасника) та кронштейна (якщо передбачено конструкцією); 5) наявність зовнішніх пошкоджень вогнегасників та слідів корозії на них; 6) положення стрілки індикатора тиску кожного закачного вогнегасника (крім газового та ВВПА), яка має бути в межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора), залежно від температури експлуатації; 7) наявність пошкоджень маркування (етикетки) кожного вогнегасника. Результати оглядів реєструються особою, відповідальною за пожежну безпеку на об`єкті, в журналі обліку вогнегасників;

23) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V, п.3 Наказ МВС України №25 від 15.01.2018 року, Розділ V п.10 - для захисту приміщень, призначених для виготовлення кулінарної продукції та (або) приготування їжі, не використовуються переносні вогнегасники з можливістю гасіння пожежі класу F з розрахунку один вогнегасник на одне окреме робоче місце для виготовлення кулінарної продукції та (або) приготування їжі;

24) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V, п.3. Наказ МВС України №25 від 15.01.2018 року. Розділ ІІІ п.3. Дод.2 - особа, відповідальна за пожежну безпеку на об`єкті, не своєчасно веде журнал обліку вогнегасників. Журнал обліку вогнегасників не відповідає встановленим вимогам;

25) ст.20 КЦЗУ; Наказ МОНУ від 15.08.2016 №974 Розділ VII, п.6, пп.6 - приміщення бібліотек, архівів, сховищ, музеїв, виставок тощо стелажі у сховищах не виготовлені із негорючих матеріалів та не оброблені вогнезахисною речовиною;

26) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ II, п.15; Наказ МВС від 05.12.2019 №1021 Розділ І, п.6 - директором установи та організації не складено і не затверджено переліки посад, під час призначення на які особи повинні проходити навчання, перевірку знань з питань пожежної безпеки та інструктажі (із зазначенням періодичності їх проходження);

27) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ II, п. 15; Наказ МВС від 05.12.2019 №1021 Розділ III, п.1 - посадові особи до початку виконання своїх обов`язків і періодично (один раз на три роки) не проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки;

28) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ II, п.15; Наказ МВС від 05.12.2019 №1021 Розділ III, п.2 - журнали реєстрації інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях невстановленої форми;

29) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V, п.1.4; ДБН В.2.5-56-2014 Додаток Ж - біля ППКП відсутня експлуатаційна та технічна документація на автоматичну пожежу сигналізацію, в якій необхідно реєструвати дату і обставини санкціонованих та помилкових спрацювань УПС, дату виходу з ладу автоматичних засобів та час усунення недоліків журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) СПЗ; перелік регламентних робіт з технічного обслуговування СПЗ; графік чергувань оперативного (чергового) персоналу; посадові інструкції оперативно-чергового персоналу; план-схема об`єкта з зазначенням захишуваних приміщень і розміщення приладів СПЗ;

30) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V п.1.2, ДБН В.2.5-56-2014 п.7.2.22 - відсутній (запас) пожежних сповіщувачів СПЗ, який повинен становити не менше 10% від кількості змонтованих;

31) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ V, п.1.4 ДБН В.2.5-56-2014 - не представлена наступна документація на СПЗ: проектна документація та виконавчі креслення; акт приймання і здачі усіх установок в експлуатацію;

32) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ ІІ, п.21 - здійснено реконструкцію приміщень на третьому поверсі будівлі для влаштування конференційного залу без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку, чим зменшили нормативну ширину евакуаційного виходу, що в разі виникнення НС призведе до негативних наслідків;

33) ст.20 КЦЗУ; ППБУ Розділ ІІІ, п.2, п.п.2.23 - на шляхах евакуації використовуються горючі матеріали, якими облицьовані стіни.

Позивач вважає, що більша частина порушень, зафіксованих в Акті № 53 від 09.06.2021 року є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подано позов про вжиття заходів реагування.

В подальшому, в ході розгляду справи, відповідачем до суду були надані докази часткового усунення виявлених в ході проведення перевірки порушень, визначених в акті перевірки № 53 від 09.06.2021 року.

Так, до суду було надано акт перевірки №7 від 16.05.2023 року, складений Ізмаїльським районним управлінням ГУ ДСНС України в Одеській області.

Згідно вказаного акту від 16.05.2023 року №7 залишилися не усунутими наступні порушення:

1) ст.20, 55 КЦЗУ; ППБУ Розділ ІІІ глава 2, п.2.5 - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) ЗЗСО не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, в повному обсязі;

2) ст.20, 55 КЦЗУ; ППБУ Розділ V глава 2, п.п.2.1, ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі» - територія ЗЗСО не забезпечена необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів);

3) ст.20, 55 КЦЗУ; ППБУ Розділ V глава 2, п.п.2.1, ч.2 ДБН - наявна пожежна водойма не утримується в справному стані, забір води з водойми пожежними автомобілями неможливий.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 21.02.2023 року по справі № 280/393/19, зазначив, що в спірних правовідносинах відповідачем усунуто 30 з 33 виявлених контролюючим органом порушень вимог законодавства, тобто переважну їх більшість, та дійшов висновку про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи.

Так суд першої інстанції зазначив, що не усунутими залишаються лише пункти 1-3 Акту №53 від 09.06.2021 року, які самі по собі не можуть призвести до небезпеки виникнення пожежі, а спрямовані більше на її локалізацію та ліквідацію.

Суд першої інстанції вказав, що основний корпус закладу, де саме відбувається навчальний процес, є безпечною будівлею, яка відповідає встановленим нормам протипожежної безпеки.

Стосовно виявлених порушень, зазначених в п.п.2, 3 акту №54 від 09.06.2021 року, суд першої інстанції, враховуючи доводи відповідача та третіх осіб, що питання будівництва нової пожежної водойми буде вирішено за наявності фінансової можливості у Саф`янівської сільради, зазначив, що поруч з будівлею Старонекрасівського ЗЗСО знаходиться артезіанська свердловина №3885/1089 (башта Рожновського), яка обладнана пожежним гідрантом та може використовуватися для заправки машин при гасінні пожежі у разі її виникнення.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 ст. 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, визначено, що ДСНС України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Одним з основних завдань ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України).

Частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

При цьому, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ України).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі встановлення під час проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).

Водночас захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкта підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки № 53 від 09.06.2021 року встановлено 33 порушення відповідачем Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Разом з тим, під час розгляду справи, актом № 7 від 16.05.2023 року, в ході позапланової перевірки, встановлено усунення 30 із 33 порушень, однак, залишаються не усуненими 3 порушення, а саме: дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) ЗЗСО не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, в повному обсязі; територія ЗЗСО не забезпечена необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів); наявна пожежна водойма не утримується в справному стані, забір води з водойми пожежними автомобілями неможливий.

Колегія суддів враховує, що суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що переважна частина виявлених та зафіксованих актом № 53 від 09.06.2021 року порушень усунена та погоджується з висновком суду першої інстанції, що не усунені 3 порушення самі по собі не можуть призвести до небезпеки виникнення пожежі, а спрямовані більше на її локалізацію та ліквідацію.

Доводи апеляційної скарги, що при виникненні пожежі в додатковому корпусі або галереї ЗЗСО, через дерев`яні елементи горищних покриттів, які не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, вогонь може розповсюдитись також на основний (навчальний) корпус даного об`єкту, колегія суддів спростовує, оскільки скаржником не наведено жодного аргументу та підтвердження того, що в допоміжному корпусі та галереї будівлі є порушення у сфері споживання електроенергії, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та які б могли стати причиною виникнення пожежі.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи, у 2019 році проводився капітальний ремонт даху основного (навчального) корпусу Старонекрасівського ЗЗСО, під час якого було оброблено дерев`яні конструкції горищних приміщень закладу вогнезахисним розчином в основному корпусі.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги пояснення третьої особи, що освітній процес відбувається в основному корпусі у триповерховій будівлі, яка за результатами перевірок визнана позивачем повністю безпечною та облаштована необхідною кількістю пожежних сповіщувачів, які, у випадку виникнення пожежі, дозволять швидко оповістити людей та встановити місце займання, а засоби пожежогасіння (вогнегасники), які наявні у всіх корпусах закладу, забезпечать локалізацію та ліквідацію пожежі.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що артезіанська свердловина №3885/1089 (башта Рожновського), розташована поблизу від будівлі Старонекрасівського ЗЗСО, може використовуватися для заправки машин при гасінні пожежі, у разі її виникнення, оскільки обладнана пожежним гідрантом та має окремий в`їзд для пожежних машин.

Таким чином, колегія суддів спростовує доводи апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими, оскільки апелянту необхідно не тільки довести факт наявності правопорушення у сфері пожежної безпеки, але і обґрунтувати належним чином, що саме ці правопорушення в кожному з корпусів школи спровокують виникнення пожежі та створять реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, колегія суддів також приймає до уваги пояснення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, що, не усунені на даний час правопорушення, потребують значного фінансування, однак, кошти, заплановані для їх усунення, перенаправлені на облаштування укриттів в освітніх закладах.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що в спірних правовідносинах відповідачем усунуто 30 з 33 виявлених контролюючим органом порушень вимог законодавства, тобто переважну більшість, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.

З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а настання таких наслідків судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи не встановлено і це належним чином не доведено матеріалами справи, колегія суддів вважає правильними висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 16.10.2023 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька