Постанова

від 17.10.2023 по справі 420/14418/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 р. Категорія 112030000 м. ОдесаСправа № 420/14418/20Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправною бездіяльність щодо перерахунку одноразової допомоги та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області щодо перерахунку ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірі, встановленому статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту за 2020 рік не у повному обсязі. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач, звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку ст. 382 КАС України про накладення штрафу на керівника Управлінням соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області за не виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у задоволенні заяви позивача про накладення штрафу по справі №420/14418/20 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву у порядку ст. 382 КАС України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні заяви про накладення штрафу, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем було пропущено строк на подання звіту, встановлений ухвалою суду від 17.05.2023 року, звіт був поданий лише опісля отримання від позивача клопотання про накладення штрафу. Будь-яких аргументів поважності пропуску строків на подання звіту Відповідачем не зазначено. Відповідач фактично проігнорував зобов`язання подати звіт на виконання рішення суду у встановлені строки, чим, на думку апелянта, порушив вимоги ст. 382 КАС України.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічна норма закріплена у ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у ст. 14 КАС України.

Також, згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 382 КАС України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин 1 та 2 вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини 4 статті 382 КАС України встановлено, що питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

З аналізу викладених норм вбачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту або визнання підстав для його невиконання неповажними встановленням нового строку для подання звіту та/або накладенням штрафу.

Колегія суддів зазначає, що питання наявності чи відсутності підстав для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень вирішується за заявою позивача або за ініціативою суду виключно за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень.

Згідно висновків Верховного Суду, сформульованих у межах справи №361/2109/17, за своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 КАС України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, зокрема, в частині накладеного судом обов`язку щодо подання звіту про виконання рішення суду, що обумовлено обов`язковістю виконання судового рішення як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 КАС України.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано інститут судового контролю за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судового рішення та реальне відновлення прав особи, які ним захищені.

Разом з тим, застосування зазначеного інституту, зокрема накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за невиконання рішення суду, є правом, а не обов`язком суду, і таке право повинно реалізовуватися судом зважено, з урахуванням усіх обставин, дійсних причин затримки, стадійності виконання відповідного рішення суду та заходів, які були фактично вжиті керівником для виконання відповідного судового рішення.

Крім того, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року змінено сторону у виконавчому провадженні по справі №420/14418/20, а саме: боржника з Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (ЄДРПОУ 33767887) на правонаступника Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області (ЄДРПОУ 44358689).

При цьому, Управлінням соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації 16.08.2023 року (вх. № ЕП/28003/23) подано до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду, відповідно до якого вказано, що покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на відповідача. Зокрема, позивача включено в заявку щодо потреби в бюджетних асигнувань для забезпечення грошових зобов`язань.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року прийнято поданий Управлінням соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року 420/14418/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправною бездіяльність щодо перерахунку одноразової допомоги та зобов`язання вчинити певні дії.

Доводи апелянта про наявність підстав для накладення штрафу зводяться фактично до незгоди з тим, що відповідачем пропущено строк на подання звіту, встановлений ухвалою суду від 17.05.2023 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи поданий Управлінням соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року 420/14418/20 суд першої інстанції проаналізував його, а також дослідив актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, за результатами чого не вбачав підстав для застосування штрафу до керівника відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для накладення на керівника Управлінням соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області штрафу за невиконання рішення суду в цій справі.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року по справі № 420/14418/20, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький