ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/22112/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Карпушова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "№1" та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "№1" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "№1" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2022 №0338130707.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити оскаржуване рішення в мотивувальній частині та прийняти нове, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2022 №0338130707 з підстав порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки та порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо фіксування результатів перевірки.
В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п. 20.1 ст. 20, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, на підставі наказу ДПС України від 18.10.2022 №759 проведено фактичну перевірку ТОВ "Фінансова компанія "№1" (код ЄДРПОУ 38945877) з питань дотримання платником податків норм законодавства, що регулює обіг готівки, порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період діяльності з 08.02.2020 по дату закінчення фактичної перевірки, за наслідками якої складено акт фактичної перевірки № 26/ж5/99-00-07-04-02/38945877 від 27.10.2022.
Як зазначено в акті перевірки, порушення встановлено відповідно до інформації в СОД РРО, квитанції від 14.09.2023 №823951884, №246907536, №1764130407, №1625168173 ПТКС № 123.
Водночас відповідно до наявної інформації щодо даних платника в СОД РРО та реєстру транзакцій по ПТКС № 123 (ФН ПРРО 400078472) за вересень 2022 року, наданого ТОВ «Фінансова Компанія «№1» , розрахункова операція проведена на загальну суму 120,00 грн.
За вище вказаною аналогією виявлено, що за період з 01.01.2022. по 30.09.2022 ТОВ «Фінансова Компанія «№1», при операціях з приймання готівки і подальшого її переказу створювала розрахункові документи в паперовій та електронній формі з видачею або без видачі особам не на повну ціну проведеної операції загальна сума не проведених операцій становить 29 171 500,34 грн.
Крім того, під час проведення перевірки платником податків не надано у повному обсязі документів, що пов`язані з предметом перевірки на Запит № 2 від 20.10.2022 (в частинні первинних документів, що підтверджують здавання виручки з ПТКС № 123 до банків оригіналів квитанцій, а запит №3 від 20.10.2022 (у розрізі кожної транзакції по усім ПТКС ТОВ «Фінансова Компанія «№1») через яку здійснювався переказ коштів.
На підставі акту перевірки № 26/ж5/99-00-07-04-02/38945877 від 27.10.2022 податковим органом за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2022 №0338130707 на позивача накладені штрафні санкції на суму 1020,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Як встановлено судом та вбачається з наказу від 18.10.2022 №759 підставою проведення перевірки є пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.
Суд зазначає, що згідно з положеннями пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 22 травня 2018 року у справі № 810/1394/16, від 22 квітня 2021 року у справі № 805/3809/16-а, від 03 листопада 2022 року у справі №320/8042/21.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перевірка позивача була проведена контролюючим органом за передбачених п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстав для її проведення, а відповідачем не було порушено вимог чинного податкового законодавства при проведенні такої перевірки та не допущено процедурних порушень її оформлення.
Щодо посилання позивача на фіксування результатів перевірки, а саме, що акт (довідка) фактичної перевірки сприймався останнім саме як довідка, а тому розраховував на відсутність встановлення порушень у ході перевірки, що у свою чергу, призвело до неможливості скористатись своїм правом на оскарження результатів перевірки.
Відповідно до ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Суд зазначає, що акт фактичної перевірки № 26/ж5/99-00-07-04-02/38945877 від 27.10.2022 складений у відповідності до вимог ст. 86 ПКУ, містить всі необхідні реквізити, виклад порушень та підписаний посадовою особою позивача.
Більш того, у акті перевірки директор товариства Совєцька В.В. власноруч зазначила, що з висновками акта не погоджується, письмові заперечення будуть подані у спосіб та строки, визначені ПК України, що спростовує доводи позивача про необізнаність документа, який вручений за наслідками перевірки.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0338130707 від 25.11.2022, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн. за ненадання в повному обсязі документів на запит контролюючого органу від 20.10.2022 та 25.10.2022, суд зазначає наступне.
Так, згідно з п.85.2 вказаної статті платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому в силу п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Згідно з нормами п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Як убачається з акта перевірки, товариством під час проведення перевірки не надано у повному обсязі документів, що пов`язані з предметом перевірки, на запит №2 від 20.10.2022 (в частині первинних документів, що підтверджують здавання виручки з ПТКС (Програмно-технічний комплекс самообслуговування) №123 до банків - оригінали квитанцій) та на запит №3 25.10.2022 (дані у розрізі кожної транзакції по усім ПТКС ТОВ "Фінансова компанія №1", через які здійснювалися транзакції з переказу коштів) про що складені відповідні акти.
Як випливає з матеріалів справи, позивачу посадовими особами відповідача було вручено запит №2 від 20.10.2022, яким витребувано перелік документів.
Товариством надана відповідь від 24.10.2022 №24102022-1, у якій надано витребувані документи та письмові пояснення щодо неможливості надання КОРО, розрахункової книжки, касової книги.
Відповідачем складено акт від 24.10.2022 про ненадання товариством документів, а саме - в частинні первинних документів, що підтверджують здавання виручки з ПТКС № 123 до банків оригіналів квитанцій.
Проте, суд зазначає, що в запиті не зазначено про необхідність надання саме оригіналів квитанцій, у той же час позивачем надано відповідачу документи, які підтверджують факт внесення коштів до банку, а саме - банківські виписки, документи, що підтверджують внесення готівкових коштів на банківський рахунок, дані по ПТКС за вересень 2022 року та інші документи, що не заперечується відповідачем.
За таких обставин, висновки відповідача про ненадання позивачем документів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо ненадання документів на запит податкового органу від 25.10.2022, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог ст. 85 ПКУ відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
А тому, оскільки вказаний запит був надісланий позивачу за два дні до закінчення перевірки, що суперечить нормам вищезазначеної статті, платник податків позбавляється у даному випадку обов`язку надавати відповідь на такий запит та нести за це відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.11.2022 №0338130707 з наведених вище підстав, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "№1" та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя О.В.Карпушова
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2023 |
Оприлюднено | 19.10.2023 |
Номер документу | 114235084 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні