Ухвала

від 09.10.2023 по справі 753/5625/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/5625/23 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/5068/2023 Доповідач - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

за участю:

адвоката, який діє в інтересах

власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12023105020000302 від 14.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

06 квітня 2023 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва

ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12023105020000302 від 14.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме на:

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,

(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2635022080000);

- земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:63:468:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635023380000), із забороною відчуження, розпорядження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного об`єкту нерухомого майна.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від

07 квітня 2023 року вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на зазначене у ньому майно. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчим суддею зазначено, що арешт на вказане майно накладається з метою збереження речових доказів, оскільки дане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді, адвокат, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що власник арештованого майна ОСОБА_6 придбав його у законний спосіб, тобто є добросовісним набувачем, що підтверджується належними документами, та не має наміру приховувати, пошкодити, знищити, втратити, перетворити чи передати об`єкт нерухомого майна. Також зазначає, що власник майна ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного, тому на думку сторони захисту арешт на вказане майно було накладено безпідставно. Крім того, слідчим суддею не було обґрунтовано та не зазначено, які саме завдання й мету має накладений арешт на вказано майно та як арештоване майно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва про накладення арешту на майно та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, пославшись на те, що розгляд клопотання відбувся без участі власника майна чи його представника, про існування оскаржуваної ухвали власнику майна стало відомо вже після спливу строку на її оскарження, у зв'язку з чим причину пропуску строку просить визнати поважною.

В судове засідання не з`явився прокурор, про час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, поважність причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно положень ст.422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Тому, з огляду на приписи ст.422 КПК України, колегія суддів вирішила за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі;

- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з цим встановлено, що розгляд клопотання відбувся без участі власника майна чи його представника, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді власнику майна стало відомо вже після спливу строку на апеляційне оскарження. Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що адвокатом ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв`язку з чим він поновленню не підлягає.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування встановлено, що група осіб шахрайським шляхом заволоділи майном ОСОБА_9 , а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635022080000) та земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:63:468:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635023380000), які у подальшому відповідно до постанови слідчого, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Тому, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання об`єктів нерухомого майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635022080000) та земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:63:468:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635023380000), такими, що мають значення для даного кримінального провадження та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , щодо безпідставності ухвали слідчого судді, слід вважати необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки прокурором доведено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635022080000) та земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:63:468:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635023380000), відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, та мають значення для кримінального провадження.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, щожитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635022080000) та земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:63:468:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635023380000), не містять ознак речового доказу у кримінальному провадженні, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 15.03.2023 року прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , винесено постанову про визнання вищевказаних об`єктів нерухомого майна, речовим доказом у кримінальному провадженні №12023105020000302 від 14.02.2023 року.

Тобто, вказане у постанові майно, має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення збереження речових доказів, так як дане майно має значення для кримінального провадження, знаходять підтвердження.

При цьому слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування судового рішення та підлягають з`ясуванню під час розгляду судом першої інстанції кримінального провадження по суті.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в апеляційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б стали підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні, не вбачається.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме на:

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,

(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2635022080000);

- земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:63:468:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2635023380000), діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2023 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12023105020000302 від 14.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від

07 квітня 2023 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12023105020000302 від 14.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме на:

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,

(реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2635022080000);

- земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:63:468:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2635023380000), із забороною відчуження, розпорядження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного об`єкту нерухомого майна, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4