Постанова

від 16.10.2023 по справі 620/7772/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7772/23 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області до Східного офісу Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку, за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області звернулось до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області за результатами моніторингу UA-M-2023-05-18-000006 результатів аналізу правильності розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 від 18.05.2023 щодо встановлення порушення законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального законодавства при поверненні позовної заяви у справі, що порушує права та законні інтереси апелянта та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. Вказано на наявність підстав для розгляду даної справи у відповідності до сформованих позивачем позовних вимог до вказаних відповідачів. Наголошено на обов`язку суду встановити належного відповідача при розгляді справи.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Справа розглянута в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року позовну заяву повернуто з тих підстав, що звертаючись до суду із позовом до декількох відповідачів, зміст позовних вимог позивачем визначено лише щодо одного, що є порушенням вимог п. 4. ч. 5 ст. 160 КАС України.

Оцінюючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декілька відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем оскаржується висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області за результатами моніторингу UA-M-2023-05-18-000006 результатів аналізу правильності розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 від 18.05.2023 щодо встановлення порушення законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі.

Таким чином, позивачем належно визначено предмет спору та зрозумілою є мета звернення останнього до адміністративного суду.

Верховним Судом у справі № 761/41071/19 зокрема вказано, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких

є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи,

а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона

є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись

до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії»

від 28 жовтня 1998 року).

Відтак, апелянтом вірно вказано, що під час винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позовну заяву належить повернути позивачу, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області до Східного офісу Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року - скасувати, а справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко